Презентация по украинской литературе на тему Поезія Тараса Григоровича Шевченко «Думи мої, думи мої...» 10 класс

Тарас Шевченко - видатний митець у широкому розумінні! Підготувала: педагог-організатор Парамонова Вікторія Павлівна

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

«Думи мої, думи…» Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої...» була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.

Тема: звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників. Ідея: тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій, засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом. Основна думка: думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.

Після заслання Шевченко включив вірш до рукописної збірки «Поезія Т. Шевченка. Том первий» (виготовленої протягом лютого — квітня 1859 р. Наприкінці 1859 — на початку 1860 року (до виходу в світ 23 січня «Кобзаря» 1860) Шевченко вніс деякі зміни в текст вірша у робочому примірнику «Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків» 1844:

Намір Шевченка включити вірш до нового видання своїх творів наштовхнувся на цензурні перепони. Член Головного управління цензури О. Г. Тройницький у відгуці про «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» від 23 січня 1859 р. зазначав, що у вірші «Думи мої, думи мої...» «слишком горько высказывается скорбь автора об уничтожении казачьей вольности, над могилой которой, по словам его, „Орел чорний сторожем літає“, и грусть его на чужбине, т. е. на севере России, по родине его, Украйне. Эту песнь я полагал бы за лучшее исключить вовсе из второго издания поэм Шевченко: в ней нет почти особо предосудительных стихов, кроме разве вышеприведенных, но общая мысль ее враждебна слиянию Малороссии с Великороссией».

З таким висновком не погодився цензор Петербурзького цензурного комітету С. М. Палаузов у відгуці на рукопис «Поезія Т. Шевченка. Том первий» від 28 квітня 1859 р.: «Так как это стихотворение есть не что иное, как поэтическое введение, в котором поэт посвящает свои песни Украине, способной лучше понимать его произведения, то не нахожу причины, почему бы следовало исключить эту в высшей степеня превосходную пьесу. Одно только место в этой песне могло бы быть подвергнуто цензурному контролю, это со стиха.

Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! — Багато мотивів вірша мають фольклорне походження й близько перегукуються з народними піснями.  Один із них — прагнення ліричного героя записати свої сумні думки й пустити їх за водою: ...мою бідну головоньку Печаль-журба обняла. Ой я тую превелику журбу На кленовий листок напишу, Написавши, прочитавши, На тихий Дунай спущу. Пливи, пливи, превелика журба, Ік крутому бережку...

Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас — Де ж мені вас діти?.. — З цим мотивом близько перегукується пісня, вміщена в двох відомих Шевченкові збірниках М. О. Максимовича: Ой діти, де вас подіти? Чи мені втопиться, чи з горя убиться?

В Україну ідіть, діти!.. Там найдете щире серце І слово ласкаве... — Мотив, близький до народної пісні в збірнику М. О. Максимовича: Покидай сей край, де роду не маєш, Да йди на Вкраїну, там знайдеш родину, Там знайдеш родину, любую дівчину.

Вірші Т.Г. Шевченко “Думи мої мої думи” покладено на музику , але текст оригіналу значно скорочений. Мелодія народна.