Презентація до виховного заходу Вклонімося Великому Кобзарю - Доля Кобзаря

9 березня 2014 року виповнюється 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка — поета, художника, палкого патріота України.

Т.Г.Шевченко народився 9 березня 1814 р. в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії, в сім’ї селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім і батька, він з дитинства зазнав багато горя, відчув на собі весь тягар кріпацтва.

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

Уже у дитячі роки в Тараса Шевченка виявляється неабиякий потяг до малювання.

У Петербурзі Шевченко випадково знайомиться з художником І .Сошенком, а через ньго — з відомими художниками і письменниками:К.Брюловим,Є.Гребінкою.

22 квітня 1838 року Шевченка викуплено у пана Енгельгардта за 2500 карбованців. Портрет В.Жуковського

Був середнього зросту, але міцної тілесної будови. Широкі плечі, широка талія й легка сутулість надавали його поставі особливого характеру. Шевченко вдягався не дуже модно. Про зачіску не вельми дбав. Голив вуса, але залишав негусті бакенбарди, виразні сірі очі світилися незвичайним розумом і дивною добротою.

Ось як згадують про Шевченка сучасники: “Своєю простотою, сердечністю, однією своєю появою мимоволі прив’язував до себе всіх: від малого до великого…”, “Він був надзвичайно ласкавий, м’який і наївно довірливий до людей, в усіх він знаходив щось добре й захоплювався часто людьми, що не були його варті. Сам же впливав на інших якось чарівливо, всі любили його…”

Свої поезії Шевченко писав із надзвичайною легкістю – неначе жартома: міг не тільки слухати при цьому розмови присутніх, а й сам брати в них участь.

Друзями Шевченка були відомі культурні й мистецькі діячі Росії .

Після повернення із заслання Шевченко мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні стовплювалися при вході.

Про своє фізичне здоров’я Шевченко дбав мало. А воно було надірваним ще в часи заслання. Уже наприкінці вересня 1860 року стало помітно, що поет вельми хворий. Однак він про це нікому не говорив і весь віддавався праці. Останні дні Шевченко провів у великих муках, проте жоден стогін не вирвався з його грудей. У неділю 10 березня о п’ятій ранку, зійшовши по сходах до майстерні, він охнув і впав. Так перестало битися серце Тараса Шевченка

Кріпак із кріпаків, геній із геніїв — це він дочасно віддав своє життя, аби неправда і сваволя, кривда і глум над чесною людиною ніколи не приходили на нашу землю….