Презентація з української літературиБІОГРАФІЯ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО

Юрій Яновський. Творча біографія митця. Роман «Вершники».

Трапляються люди, що не полишають у пам’яті жодних згадок — були та й нема. Зате життя нас нагороджує великою кількістю людей-зірок, які не гаснуть у нашій пам’яті, які живіть у тобі, зогрівають тебе своїм теплом, своєю мудрістю. До таких світлих, незабутніх людей і належить Юрій Іванович Яновський.

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

Складний і важкий, іноді й суперечливий творчий шлях пройшов Юрій Яновський, шлях, будні якого були сповнені пристрасної творчості й горіння.

Девізом його стали крилаті слова Еміля Золя: «Ні дня без рядка».

1902 року, 27 серпня — Народився у селі Майєрове Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградська область) у хліборобській родині. 1909 р. — Вступив до церковно-приходської школи в с. Майєровому, через рік — до земської в селі Нечаївці. 1911 р., Серпень — зарахований до Єлисаветградського реального училища.

1918–1919 рр. — Боєць добровільної санітарної дружини в місті Єлисаветграді, бере активну участь у боях проти банди Никифорової. 1920 р. — Інструктор Єлисаветградсього повітового статистичного бюро та інспектор карткової системи продовольчого комітету.

1922–1925 рр. — Студент Київського політехнічного інституту. 1924 р., 17 лютого — у київській газеті «Більшовик» з’являється перша публікація українською мовою — вірш «Дзвін» під псевдонімом Юрій Ней. Київський політехнічний інститут

1925 р. — У Харкові (видавництво «Книгоспілка») виходить перша книга — збірка оповідань «Мамутові бивні», жовтень — переїзд до Харкова, знайомство з В. Блакитним, О. Довженком, Остапом Вишнею, П. Тичиною, М. Кулішем. 1925–1927 рр. — Редактор ВУФКУ, головний редактор Одеської кінофабрики.

1927 р. — У журналі «ВАПЛІТЕ» (№ 3) друкується повість «Байгород». 1928 р. — Виходить роман «Майстер корабля». 1930 р. — Виходить роман «Чотири шаблі». 1932 р. — З’являється друком перша п’єса «Завойовники». 1935 р. — Друкується роман «Вершники» спочатку в перекладі російською мовою в журналі «Знамя» та «Роман-газеті» (Москва), потім у ДЕРЖЛІТВИДАВІ України.

1937 р. — У театрах Москви, Ленінграда, Харкова та інших міст з успіхом іде п’єса «Дума про британку». 1939 р. — Переїзд на постійне проживання до Києва, 31 січня — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

1941–1946 рр. — Відповідальний редактор журналу «Українська література» (з січня 1946 р. — «Вітчизна»). 1942 р. — Виходять збірки оповідань: в Уфі — «Американський кум» та «Генерал Макодзьба», у Саратові — «Новели». 1945 р., Листопад — 1946 р., Березень — спеціальний кореспондент газети «Правда України» на Нюрнберзькому процесі.

1947 р. — У журналі «Дніпро» (№ 4–5) друкується роман «Жива вода». 1948 р., Квітень — за цикл «Київські оповідання», опублікований у журналі «Знамя», присуджено державну премию СРСР. 1954 р., 16 лютого — прем’єра п’єси «Дочка прокурора» на сцені Київського драматичного театру ім. Лесі Українки. 1954 р., 25 лютого — помер Ю. І. Яновський. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Роман (фр. Roman — романський) — літературний жанр, найбільш поширений у ХVІІІ–ХХ ст., Великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Новела (іт. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Роман у новелах — складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи, складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом.