Презентація з української літератури за новелою В ЖИТАХ Григорія Косинки

Григорій Косинка (Стрілець) «В житах»

За своє коротке життя Григорій Косинка встиг написати небагато, але й цей доробок свідчить, що в його особі українська література мала талановитого співця української бідноти, дітям якої тільки «сниться молоко», глибокого знавця свого народу і його мови. П. Панч

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, письменник визначного, наскрізь самобутнього таланту, істинний продовжувач художніх традицій Стефаника і Черемшини, Коцюбинського і Васильченка — такий був Косинка… Євген Шабліовський

Портфоліо письменника: Місце смерті: Київ Національність: українець Мова творів: українська Рід діяльності: прозаїк Роки активності: 1919–1934 Жанр: оповідання, імпресіоністична новела При народженні: Григорій Михайлович Стрілець Псевдонім : Косинка Дата народження: 29 листопада 1899 Місце народження: с. Щербанівка, Обухівський повіт, Київська губернія. Дата смерті: 15 грудня 1934 (35 років)

Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів. Дезертири були, і я їх не обминаю, як не обминав босяків М. Горький. Г. Косинка

Новела «В житах»: Новела «В житах»: уперше надруковано у львівському журналі «Нова культура» (1922, № 2), виправлену й відредаговану автором новелу опубліковано в журналі «Життя й революція» (1925, № 6-7). Отож датою пер­шодруку вважають 1925 р.

показ одного дня втікача-дезертира Корнія Дізіки, який став найщасливішим у його житті, бо приніс зустріч із його долею – Уляною. Тема твору:

з’ясування сенсу людського існування, уславлення однієї короткої життєвої миті, яка ставить нас перед вибором і дає орієнтири на майбутнє. Ідея твору:

Жанр твору: Імпресіоністична новела — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією,у якому автор висловлює миттєві почуття ліричного героя, відмовляється від ідеалізації свого персонажа,показує уривчасті фрагменти, відбиті у його свідомості. Головне в такому творі - змалювати навколишній світ так, щоб було зрозуміло, що робиться в душі героя. Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст.

Визначальні риси імпресіонізму: зображується не сам предмет, а враження від нього), відмова від ідеалізації, часопростір ущільнюється й подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стають уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа, імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум, герой цікавий «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень, найпоширенішим жанром імпресіонізму стає новела.

Порівняння двох методів:   Реалізм Портрет Несе об’єктивну інформацію про людину ( вік, вигляд, соціальний стан, вдача тощо). Пейзаж Точно окреслює місце подій, характеризує суспільство, епоху. Герой Прагнення до типізації і узагальнення. Дійсність Є такою, якою ми її бачимо, все піддається вивченню, має певну причину, відбувається в певній послідовності за законами логіки. Імпресіонізм Портрет Фактично неінформативний, складається з кольористичних деталей. Пейзаж Не містить відомостей про ландшафт, замість них подаються звукові враження. Герой Кожна людина індивідуальна, тому є щось незбагненне в її поведінці, психіці, навіть у перебігу життя. Дійсність Зображення дійсності в момент сприйняття. Письменник висловлює своє враження від вражень.

Елементи імпресіонізму в новелі: Зорові образи: Сивий степ, важкий колос схилився до землі, старий чорногуз, сірі, гарні очі, розпатланий чуб, ще дитяче обличчя, крайкована синіми льонами плахта з вівса, ячменю…, копит горить під сонцем, степова дичка – запалена, засмажена (дівчина Уляна), гарно вишита мережка.

Елемент імпресіонізму в новелі: Слухові образи: Сонце… сміється з мене крильцями бджіл: «дізік, дізік…», у мене почали дзвонити коси, серпи, солдат… вигукує, стріляючи з ляку, степ… дзвонить хвилями, десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде, нерви уже не співають, а тільки дзвонять тихо: «Дзінь, дінь!..», впало на дорогу її слово: – змінилася, шептали колоски, дзвонить у такт степу моє серце.

Елементи імпресіонізму в новелі: Нюхові, запахові образи, смакові, дотикові: Городи пахнуть полином, м’ятою п’яні гречки, вітер … теплий, ніжний гарячий вітер

Вона досить коротенька за обсягом, має досить суттєве значення, оскільки саме ця риса є найхарактернішою в письмі Г. Косинки: він умів декількома фразами, нюансом світлотіней, образом або символом передати найширшу гаму почуттів, думок, ідей. Недарма ж класик української новелістики Василь Стефаник називав Григорія своїм онуком. Новела «В житах» з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма.

Назва новели: Корній Дізіка, від особи якого ведеться розповідь, зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси — назва новели. «В житах» — це не лише місце дії, це багатогранний символ, що уособлює в собі й життя селянина, і його ставлення до навколишнього світу, і становлення як людини на землі.

Тлумачення прізвища головного героя: « Що таке «дізік»? Дізік — страшне для мене слово, бо воно нагадує мені про дійсність — раз, а друге — в нашій революційній тер­мінології це є дезертир, а я, товариші, саме до них і нале­жав!»

Символи новели: Житнє поле — єдиний свідок поневірянь героя, єдиний друг і захисник його — перетворюється у спогадах, свідомості героя у своєрідного повіреного у всі земні таїни, навіть більше: житнє поле стає самим життям. Саме жито-життя здатне пробудити, повернути до сприйняття земних радостей і мертвих, і живих.

Символи новели: Тваринне існування Корнія до зустрічі з Уляною скоріше нагадувало смерть, аніж повноцінне життя. Але почуття любові до Уляни врешті перемагає страх за життя. Корній забу­ває про небезпеку, що йому загрожує, і піднімається з землі назу­стріч любові, навперейми справжньому життю. Жито, жити, любити…— це весь Косинка, це його поезія.

Схема подій: Герой Корній Дізіка –дезертир, який разом з бандою приблукав до рідного села. Протагоніст Уляна – його кохана. Вона любить. Словник – протагоніст (головна дійова особа у художньому творі, зазвичай протиставляється антагоністові). Мета Знайти пристановище, їжу, але не попастися на очі односельчан. Мета Бути щасливою із коханою людиною.

Для Корнія в той лише один «щасливий» день із життя: жита, «червона хустка Уляни» і він сам — єдине мірило буття на землі, усе інше — потім. Корнію не хочеться згадувати про те, що мучить його совість, а саме розстріл комуніста Матвія Киянчука, у якому він, напевно, брав участь. Він молодий, трохи іронічний «ми, дезертири, — народ бойовий», але спраглий до життя. «…Мені хочеться співати, як співають старі, коли згадають молодість, а я ще хочу співати!»

Вітаїстичність (лат. Vita — життя) — риса модерністської літератури перших десятиліть XX століття, що виявилась у погляді на стихію життя як першооснову світових процесів. В українській літературі вітаїстичність позначилась на формуванні «романтики вітаїзму» з її настановою на перетворення світу, формування активної, сильної особистості та нації.

Гра «Впізнай художній засіб». 1. ранок, заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем метафора 2. міцні, рівні, сильні (ноги) епітети 3. народ бойовий інверсія 4. вирішив не снідать: хіба можна до служби Божої хоч рісочку до рота брати?! іронія 5. льогкі хліба, проноситься іскрою іронія фразеологізми 6. китиці, мов пучки калини очі сині-сині, мов льон порівняння 7. Ой що ж бо то за ворон… пісні 8. «Хочеш на коліна, до сонця?» риторичні питання 9.Дзвони, степе! П’яні жита, розступіться! поетичне звертання 10. – Здрастуй! — і стала. – Здорова будь, Уляно! – хотів посміхнутись і не міг. діалог

Літературний диктант 1.Я пам’ятаю хороше тільки ранок. -Ну, ну...вже цілуватися лізе! Це сказано до... 2. Дізік – страшне слово, бо в революційній термінології це... 3. До села йти небезпечно, тому оповідач вирішив йти левадами у... 4.Оповідач, Корній Дізік,вирішив не снідати. Хіба можна до служби Божої... 5. Степ для Дізіка знайомий, як і його «японочка», тобто... 6.Гнилищанський багач Дзюба проїхав дорогою. З кимось розмовляв про тих, хто вночі приходить з винтовкою до вікна і гукає...

Літературний диктант 7. Згадавши розстріляного комуніста Матвія Киянчука і те, що коли його вели, Корній думає, що він був... 8.Побачивши на дорозі червону хустку, Корній устав і йде назустріч в надії, що хоч... 9.Од здивування підсунув на лоба картуз. Перед Корнієм стояла... 10. Дівчина рвонулася до Корнія і крикнула, що вони з ним... 11.Поклавши голову на коліна Уляні, Корній думав про неї, що це була загублена в житах... 12.На запитання, чи Уляна й досі його любить, дівчина назвала Корнія ... 13. Корній Дізік п’яний від щастя в житах, і йому плювать на смерть, йому хочеться...

Відповіді на літературний диктант: 1-сонця 2-дезертир 3-жита 4-хоч рісочку до рота брати 5-обріз рушниці 6-Дайош! 7-молодець 8-пиріжка дасть 9-справжня Уляна 10-не вороги 11- його доля 12- безстидником 13- співати

Домашнє завдання: Написати твір-мініатюру: Як би склалось життя героя, якби він не став дезертиром?