Презентація з української мови з теми Словотвір

Будова слова. Словотвір

Словотвір – активний процес збагачення словникового складу мови на основі її внутрішніх ресурсів. Виняткова важлива роль у творенні словотвірних синонімів належить словотворчим афіксам, передовсім префіксам і суфіксам, з якими пов’язують відповідні словотвірні значення. Словотворчі cуфікси можуть надавати певного стилістичного забарвлення: Експресивного забарвлення – суфіксизі значенням здрібнілості -очок-,-ечок-,-еньк-,-оньк-,-есеньк-,-ісіньк-(пучечок, біленький) Значення збільшеності йзгрубілості -ищ-,-иськ-,-ик-,-юк-,-чук-,-юга-(вовчище,казарлюга) Відтінку книжності -ств(о),-цтв(о),-ість(товариство, відданість) Значення зневажливості -ак-,-як-,-яг-,-юг-(писака, коняка) Відтінку збірно-зневажливості -н(я), -в(а) (комашня,мишава) Ставленняй оцінку -юх, -л-,-ил-(упертюх, бурмило)

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

Зверніть увагу! Суфікси -ичок-, -ичк(а) – у словах, що походять від слів із суфіксами -ик, -иц(я):племінничок (бо племінник), а в інших випадках - -ечок (-єчок), -ечк-, -єчк- (вершечок, стрічечка). Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словосполученні відбуваються такі зміни приголосних: к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): козак - козацький г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о): убогий - убозтво х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о): птах - птаство Винятки: казах – казахський, герцог – герцогський, баски – баський, тюрки – тюрський. За творенням іменників із суфіксом -ин(а) сполука -цьк- зхмінюється на -чч-: турецький – Туреччина, а сполуки -ськ-, -ск- зхмінюються на -щ-: київський - Київщина.

Слова певних значень утворюємо за суфіксам: Назви осіб за родом діяльності: -ник, -тель, -ець, -ар, -ист (-іст), -аль: робітник, учитель. Назви людей за національністю, місцем проживання: -анин (-янин), -ин, -ич, -ець: молдованин, полтавець. Назви ремесл і видів діяльності: -ств(о), -цтв(о): гончарство, гутництво. Відношення до певного матеріалу: -ов (-єв, -ев), -ян: алюмінієвий, дерев’яний.

Префікси Українські префікси походять від прийменників: У- (в-): влетіти, ускочити, увійти. Ви-: вилетіти, вийти. Під- (піді-): підставити, підігнути. Пре- - перебільшення ознаки: премудрий, при- -наближення або приєднання: прилягти, приморозити, прі- лише у словах прірва, прізхвище, прізвисько. В префіксах роз-, без- завжди пишемо з: розказати, безмірний. Якщо корінь слова розпочинається сполученням кількох приголосних, уживається префікс розі-: розірвати, розібрати. Префікс з- переходить у с- перед літерами к, ф, п, т, х: сказати, стиснути. Перед іншими літерами вживається з-: збудувати, зліпити. Якщо корінь розпочинається сполукою з кількох приголосних, уживають префікс зі-: зіскочити, зіткнення.