Презентация Наука ковала Победу - содержит материал об ученых химиках, которые приближали Победу

Наука кувала перемогу Тисячі нерозгаданих таємниць приховує в собі наука, І без вас, без вашої молодості, сміливості, ентузіазму вони не будуть розгадані. Наука чекає на вас, друзі. Академік О.М.Несмеянов Проект учня 11 класу Голубівської ЗОШ І-ІІІ ст. Семенка Євгена Керівник проекту вчитель хімії Коненко Т.К.

Понад 60 років минуло від дня Великої Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Перемогу СРСР над фашизмом назавжди вписано золотими літерами в історію людства. На розгром ворога, на Перемогу працювала вся країна-і воїни, і тил:жінки, старі, діти. Величезний внесок, досі гідно не оцінений , зробили вчені країні. Учені-хіміки створювали нові способи виробництва вибухових речовин, палива для реактивних снарядів “ Катюша ”, высокооктанових бензинів , матеріалів для виготовлення броньової сталі тощо.

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

У роки Великої Вітчизняної війни головним споживачем міді була військова промисловість. Сплав 90% міді й 10% олова-так званий гарматний метал. Сплав 68% міді й 32% цинку-латунь-використовували для виготовлення гільз артилерійських снарядів і патронів. Молібден називають “ військовим ” металом, тому що 90% його йде на військові потреби. Сталі з добавкою молібдену дуже міцні, з них відливали стовбури знарядь, гвинтівок, рушниць, деталі літаків, автомобілів. Уведення до складу сталей молібдену в поєднанні із хромом і вольфрамом підвищує їх твердість. Із цих сталей робили танкову броню. Молібденова сталь міцна, гостра, тверда, гнучка, з неї робили клинки , шаблі, мечі, ножі.

Колосальну масу заліза на земній кулі витрачено в ході воєн . Тільки за Першу світову війну було використано не менш ніж 200 млн. тонн сталі, за Другу світову – приблизно 800 млн. тонн. За останні три роки війни було виготовлено 660 тис. знарядь, 1 млн. 350 тис. ручних і станкових кулеметів, близько 6 млн. автоматів. Понад 90% усіх металів , які використовували у Великій Вітчизняній війні, припадає на залізо. Щоб судити про масштаби витрачення заліза в минулій війні, назвемо одну цифру-мільйон бомб скинуто фашистською авіацією на Сталінград!

Вчені – хіміки в період Великої Вітчизняної війни. Разом з усіма робітниками нашої країни радянські вчені брали найактивнішу участь у забезпеченні перемоги над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни. Учені-хіміки створювали щит і меч перемоги. Не слід забувати подвиги героїв науки, творців нової військової техніки й бойової зброї, творців нових виробництв і технологічних процесів, нових методів лікування й ефективних ліків, нових напрямків науки.

Олександр Єрмінінгерольдович Арбузов Академік Олександр Єрмінінгерольдович Арбузов – засновник одного з новітніх напрямків науки хімії фосфорорганічних сполук. Дослідження Арбузова були цілком присвячені потребам оборони медицини. О.Є. Арбузов міг створювати навколо себе клімат добросердості й спокою. Багато колег , перш ніж вдалося знайти пристановище в Казані, зупинялися в Арбузових , хоча їх квартира була дуже заселена.

Зелінський Микола Дмитрович З ім`ям академіка М.Д. Зелінського пов`язана ціла епоха в історії вітчизняної хімії. У період 1941-1945 рр. М. Д. Зелінський очолював наукову школу, дослідження якої були спрямовані на розробку способів одержання високооктанового палива для авіації, мономерів для синтетичного каучуку.

Семенов Микола Миколайович Внесок академіка Миколи Миколайовича Семенова в забезпечення перемоги полягає в розробленій ним теорії ланцюгових розгалужених реакцій , яка дозволяла керувати хімічними процесами: прискорювати реакції аж до утворення вибухової лавини, сповільнювати їх і навіть зупиняти на будь-якій проміжній стадії.

Ферсман Олександр Євгенович Академік Олександр Євгенович Ферсман неодноразово говорив, що його життя-це історія любові до каменю. Першовідкривач і невтомний дослідник апатитів на Кольському півострові , радієвих руд у Фергані, сірки в Каракумах, вольфрамових родовищ у Забайкаллі, один із творців промисловості рідкісних елементів , він з перших днів війни активно долучався до процесу переведення науки й промисловості на військові рейки.

Вольфкович Семен Ісаакович Найвидатніший хімік-технолог Семен Ісаакович Вольфкович досліджував сполуки Фосфору, був директором НДІ добрив та інсектицидів. Співробітники цього інституту створювали фосфорно-сірчані сплави для пляшок, які були протитанковими “ бомбами ” , виготовляли хімічні гілки для бійці , дозорців , розробляли необхідні санітарній службі засоби проти обморожень, опіків, інші лікарські засоби.

Олександр Наумович Фрумкін Академік Олександр Наумович Фрумкін-один із засновників сучасного вчення про електрохімічні процеси , а також школи електрохіміків. Вивчав питання захисту металів від корозії, розробив фізико –хімічний метод кріплення грунтів для аеродромів, рецептуру для вогне-захисного просочення дерева.

Сергій Семенович Намьоткін Академік Сергій Семенович Намьоткін - один із засновників нафтохімії, успішно працював у галузі синтезу нових металоорганічних сполук, отруйних і вибухових речовин. Під час війни займався питаннями хімічного захисту, розвитку виробництва моторних палив та олій.

Ми схиляємо голови перед світлою пам`яттю про тих, хто не повернувся з війни. Ми маємо пам`ятати про те, що Велика Вітчизняна війна була смертельним протиборством не тільки зброї й терпіння, не тільки ідей і стратегій. У науково-технічному ХХ столітті це був бій виробництв, економік і наук.