Презентация Роль женщин в химическом образовании и науке содержит информацию о выдающихся женщинах химиках

Роль жінок у хімічній освіті і науці Підготувала учениця 9-А классу Голубівськой ЗОШ І-ІІІ ступенів Василенко Анна Вчитель: Коненко Тамара Кирилівна

Елізабет Фулхем Дата народження і смерті невідома, проживала у ХVIII ст. Перша жінка-хімік. З 1780 р. проводить систематичні дослідження з осадження золота та срібла, а також інших металів на шовкових тканинах використовуючи при цьому різні відновники. Про результати своєї роботи Е. Фулхем розповіла в книжці “Розмірковування про горіння”, яка була опублікована в США. Книжка дістала позитивні відгуки. Згодом Е. Фулхем було обрано членом-кореспондентом хімічного товариства у Філадельфії.

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

Джейн Марсе (1769 – 1858) Хто ж був автором підручника, який був популярний в Європі і Америці упродовж більше 50 років? Незабаром після виходу підручник стали приписувати відомим хімікам. Природно, що це були чоловіки, хоча, вже з перших рядків передмови до першого і наступним виданням було ясно, що автор - жінка. І ось в 1837 р. в 13-м лондонському виданні підручника Бесіди про хімію, більш ніж через 30 років після появи цієї книги у пресі, коли авторові було вже 68 років, на титульному аркуші зявилося імя - Джейн Марсе. Бесіди про хімію була першою, але не останньою книгою Марсе науково-популярного характеру. За своє довге життя, Джейн написала ще 31 книгу.

Ганна Федорівна Волкова (р. народження невідомий - померла 1876) Волкова Ганна Федорівна, російський хімік, перша жінка у світі, що опублікувала дослідження по хімії. Працювала з 1869 в лабораторії росіянина ученого А. Н. Энгельгардта. Під керівництвом Д. І. Менделєєва вела практичні заняття із слухачками Петербурзьких публічних курсів. У 1870 уперше отримала в чистому вигляді ортотолуолсульфокислоту, її хлорангидрид і амид. З паракрезолу Волкова уперше отримала пара-трикрезолфосфат - складову частину важливого нині пластифікатора. За дослідження сульфокислот Г. Волкова в 1870 р. першою з жінок була прийнята в члени Російського хімічного товариства. На жаль, рання смерть не дала змоги повністю реалізувати себе

Марія Михайлівна була першим вченим, який експериментально вирішив спір між прихильниками біологічної (Луї Пастер) та хімічної (Ю́стус фон Лібіх) теорій природи спиртового бродіння. У 1897 р. було опубліковано статтю Едуарда Бюхнера “Алкогольне бродіння без дріжджових клітин”, яка повторяла відкриття, зроблене Манассеїною. Але її робота на той час не мала підтримки. А Бюхнер одержав Нобелівську премію у 1907 р. з хімії. Марія Михайлівна Корнукова (Манассеїна) (1843 – 1903)

Юлія Всеволодівна Лермонтова (02.01.1847 – 16.12.1919) Початкову освіту Юлія отримала вдома, де була багатюща бібліотекаЧудово володіла європейськими мовами. Хімією захопилася рано, вирішивши науку грунтовно. У Гейдельберзькому вивчити цю університеті Лермонтова за рекомендацією Менделєєва виконала своє перше наукове дослідження поділ рідкісних металів, супутників платини. З 1875 року імя Лермонтова офіційно занесено до списку членів Російського хімічного суспільства.

Науковий внесок Дослідницьким шляхом зуміла довести, що нафта більш придатна для отримання світильного газу, ніж вугілля. До наукових заслуг Лермонтової відносяться і її роботи, які зіграли важливу роль у техніці каталізу. Своїми дослідженнями вона першою з учених-хіміків визначила найкращі умови розкладання нафти і нафтопродуктів для отримання максимального виходу ароматичних вуглеводнів.

Євдокія Олександрівна Фоміна-Жуковська (1860 -1894) Євдокія Олександрівна вчений ступінь доктора одержала в Швейцарії. Женевські професори пропонували їй місце асистента з органічної хімії, однак вона повернулася до Москви, де спочатку працювала у В. Марковникова, а потім допомагала М. Зелінському в дослідженні тіофену. На жаль, життя талановитої дослідниці обірвалося в 34 роки.

Віра Богдановська-Попова (17.09.1867—25.04.1890) Одна з перших російських жінок - хіміків. Народилася в Петербурзі. Закінчила Вищі жіночі курси в Петербурзі ( 1887) і Женевський університет (1892). В 1892—1895 займалася педагогічною діяльністю. З 1895 року працювала в своєму маєтку у В’ятській губернії у власній хімічній лабораторії. Основні наукові дослідження відносяться до органічного синтезу. Приймала участь в підготовці посмертного публікування А. М. Бутлерова «Введение к полному изучению органической химии». Загинула в лабораторії при спробі синтезувати фосфорний аналог синильної кислоти.

Науковий внесок Вперше синтезувала (1891) дибензолкарбофенол і дослідила його якості. Встановила (1892), що існують катони, які здатні подібно альдегідам, окислюватися без розриву вуглецевого зв’язку. Автор «Начального учебника химии» (1897).

Марія Складовська-Кюрі (07.11.1867 - 04.07.1934) Залишивши Польщу 1891 року, Марія вступила на факультет природних наук Паризького університету (Сорбони). 1898 року Марія і Пєр Кюрі оголосили про відкриття двох нових елементів, які були названі ними полонієм (на честь Польщі — батьківщини Марії) і радієм. 1902 року Кюрі оголосили про те, що їм вдалося виділити одну десяту грама хлориду радію з декількох тонн уранової смоляної обманки. 1903 року Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики Беккерелю і подружжю Кюрі. Марія і Пєр Кюрі отримали половину нагороди «на знак визнання... їхніх спільних досліджень явищ радіації, відкритих професором Анрі Беккерелем». Кюрі стала першою жінкою, удостоєною Нобелівської премії Марія Складовська народилася у Варшаві Вона була молодшою з пяти дітей у сімї Владислава і Броніслави Складовських. 1911 році Шведська королівська академія наук присудила Марії Кюрі Нобелівську премію з хімії «за видатні заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонія, виділення радію і вивчення природи і зєднань цього чудового елементу». Кюрі стала першим двічі лауреатом Нобелівської премії.

Марія Складовська-Кюрі стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди. Нобелівська премія з фізики (1903 році) Медаль Деві (1903 році) Маттеуці медаль (1904 році) Нобелівська премія з хімії (1911 році) Мадам Кюрі була нагороджена французьким орденом Почесного легіону. У Польщі вона отримала почесного доктора Львівської Політехніки (Lwów Polytechnic) - 1912 року, Познанського Університету (Poznań University) — 1922 року, Краківського Ягеллонського університету (Kraków Jagiellonian University) — 1924 року та Варшавської Політехніки (Warsaw Polytechnic) 1926 року. 1967 року у Варшаві було створено музей Складовської-Кюрі

Науковий внесок Завершивши дослідження, Марія Кюрі написала свою докторську дисертацію. Робота називалася «Дослідження радіоактивних речовин» і була представлена в Сорбонні в червні 1903 року. На думку комітету, що присудив Кюрі науковий ступінь, її робота зявилася найбільшим внеском, коли-небудь внесеним до науки докторською дисертацією.

Вшанування імені Марії Кюрі У 1995 році вона стала першою жінкою, похованою серед найвідоміших французів під (символ -«Ci») є одиницею виміру радіоактивності, названа на честь її та чоловіка Пєра , як елемент з атомним номером 96. Три радіоактивні мінерали названі на честь Кюрі: куріт, склодовськіт і купросклодовськіт. Образ Складовської-Кюрі зявився на польській грошовій банкноті наприкінці 1980-х інфляційних років - 20000 злотих. Її образ також зявлявся на марках і монетах, а також на останніх французьких банкнотах - 500 франків, незадовго до заміни франка на євро. Польські наукові та навчальні заклади імені Марії Складовської-Кюрі: Марії Кюрі-Складовської Університет в Любліні, заснований в 1944 році, Марії Складовської-Кюрі інститут Онкології у Варшаві. Французькі наукові та навчальні заклади імені Марії Складовської-Кюрі: Пєра та Марі Кюрі Університет найбільший науково-технічний та медичний університет у Франції, і попередньо це був інститут природничих наук Паризького університету де вона викладала, а тепер названий на честь її та чоловіка Пєра. В університеті зберегли дім-лабораторію, де вони відкрили радій

Ірен Жоліо-Кюрі (12.09.1897 – 17.03.1956) Французький фізик народилася в Парижі. Марі Кюрі вперше отримала радій, коли Ірен був всього рік. Ірен здобула свою освіту в Паризькому університеті (Сорбонні). Перші досліди були повязані з вивченням радіоактивного полонію — елементу, відкритого її батьками понад 20 років тому. Подружжя Жоліо-Кюрі опромінили зразки алюмінію і бору альфа-частками. На їхнє здивування, вихід позитронів продовжувався протягом кількох хвилин після того, як було видалено полонієве джерело альфа-часток. Пізніше Жоліо-Кюрі пришли до переконання, що частина алюмінію і бору в підданих аналізу зразках перетворилася на нові хімічні елементи. Більш того, ці нові елементи були радіоактивними, алюміній перетворився на радіоактивний фосфор, а бор — в радіоактивний ізотоп азоту. Протягом нетривалого часу Жоліо-Кюрі отримали багато нових радіоактивних елементів.

Науковий внесок У 1935 р. Ірен Жоліо-Кюрі і Фредеріку Жоліо спільно була присуджена Нобелівська премія з хімії «за виконаний синтез нових радіоактивних елементів». У вступній промові від імені Шведської королівської академії наук К.В. Пальмаєр нагадав Жоліо-Кюрі про те, як 24 року назад вона була присутня на подібній церемонії, коли Нобелівську премію з хімії отримувала її мати. «У співпраці з вашим чоловіком, — сказав Пальмаєр, — ви гідно продовжуєте цю блискучу традицію».

Кінець