Презентация по этике Идолы и кумиры (6 класс)

Робота учениці 6-А класу загальноосвітнього комплексу №22 м. Дніпродзержинська Заякіної Дарї

Прагнення мати ідеал, з яким можна порівняти власні вчинки, часом буває таким сильним, що змушує людину до гарячкових пошуків ідеальної постаті в найближчому оточенні. Напевно, й вам доводилося чути, як хтось із дівчат, захоплено розповідаючи про телепрограму, підсумовує: «Ця артистка - мій кумир». Буває й таке, що ідеальні риси ми вбачаємо в другові, приятельці.

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

Кумир - так називають того, хто є предметом захоплення, поклоніння. Буквально «кумир» - це статуя, що зображувала богів у язичників. Кумир, на відміну від ідеалу, примарний, не гідний наслідування.

Саме тому людська мудрість біблійним словом застерігає:

Утім сьогоднішній світ повний кумирів. Ними сьогодні стають співаки, футболісти, політики, журналісти, літературні герої.

Поступово на них починають рівнятися, їх намагаються наслідувати, і це стає «модним». При цьому мавпується їхній стиль поведінки, манера вдягатися чи спілкуватися.

Людей, які наслідують свого кумира і є прихильниками якої-небудь спортивної команди, артиста, політика, називають фанатами. Фанати присвячують усе життя «служінню» кумирові: носять одяг, подібний до його, їздять у місця, де він перебуває, проводять години, чекаючи на його появу чи можливість узяти автограф.

Коли людина присвячує своє життя служінню кумирові, виникає небезпека для суспільства. Руйнується уявлення про реальні моральні якості та риси. А суспільство, яке не знає моральних орієнтирів та зразків для наслідування, приречене на загибель.

ідеалізуючи когось, ми ризикуємо пережити розчарування, коли раптом виявиться, що «ідеальні» риси є не реальними, а вигаданими, намріяними.