Презентація з української літератури Леся Українка ( 8 клас)

(1871-1913)

Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Новограді - Волниському. Леся виховувалась в інтелігентній заможній родині, де в повазі були і мистецтво, і література, і наука. Косачі приятелювали з багатьма відомими в Україні людьми:Миколою Лисенком, Іваном Франком, Михайлом Старицьким

Благодаря этой рекламе сайт может продолжать свое существование, спасибо за просмотр.

Мати її (Олена Пчілка) була письменницею, батько(Петро Косач) — юристом, прогресивним громадським діячем. Родина Косачів мала шістьох дітей. Леся виділялася з-поміж них здібностями й старанністю, була слухняною дитиною.

Лариса Косач отримала домашню освіту. З дитинства вона знала багато народних казок, легенд, пісень, що не могло не знайти відбиток в її творчості. Про Мавку Леся дізналася вже у пять років, ця звичайна істота вразила її. Пізніше Мавка стала для неї втіленням не тільки краси природи, але й духовної краси. У1879 р. родина переїхала у місто Луцьк. Наступного року Лариса почала писати вірші. Перший вірш називався «Надія»

У 1881 р. на Водохреще Леся пішла на річку подивитись, як святять воду, сильно застудилася, промочивши ноги у крижаній воді. Спочатку боліла рука, потім нога. Почалася затяжна багатолітня боротьба з невиліковною хворобою. Хвороба поступово перейшла у туберкульоз кісток, який все життя точив поетесу і навіть відібрав у неї життя. Однак саме ця хвороба, мабуть, загартувала її дух, зробила сильною.

Взимку 1881 р. родина Косачів переїжджає до Києва, де Лариса Петрівна проходить програму чоловічої гімназії, займаючись з приватними вчителями. За допомогою родини Лисенків вона отримає й музичну освіту. Але після операції лівої руки дівчина вже не могла мріяти про професійну музичну карєру. Систематично займалася самоосвітою, що скоро показало свої результати. Критики називають Лесю Українку однією з найбільш освічених серед українських поетів того часу.

У 1891 р. Леся Українка виїздить до Відня, під час зупинки у Львові знайомиться з І. Франком. У1893 р. у Львові виходить перша поетична книжка Лесі Українки «На крилах пісень». Вже з 1893 р. Леся Українка, перебуває під таємним наглядом, тому що підтримує тісні звязки з деякими особами.

1895 р. поетеса створює цикл «Невільничі пісні». Наступного року під час проживання у Києві її обрано членом Київського літературно артистичного товариства.

У 1899 році зявляється друга поетична збірка – “ Думи і мрії ”. Уже з перших двох збірок молода авторка поставала людиною великої сили волі. Ні, я не хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! (“ Contra spem spero ! “)

Творча наснага Лесі Українки зростає з року в рік. У 1902 році виходить третя збірка її поезій – “ Відгуки ” Займається поетеса перекладацькою діяльністю, дотримуючись реалістичності у перекладі.

На зламі століть Леся Українка вже була відомою поетесою З-під її пера виходять критичні та публіцистичні статті, драматичні твори, художня проза для дітей і дорослих. Останні роки пройшли в якійсь гарячковій праці. Жінка передчувала, що часу залишилося зовсім мало. Сказати ж хотілося багато. Три зими між 1910 та 1913 рр. Лариса Петрівна провела в Єгипті, була зачарована величністю давньої єгипетської культури. В цей час її все більше турбує матеріальна скрута.

Через хворобу Лесі Українці доводилось багато подорожувати світом . Вона лікувалась в Криму і на Кавказі, у Німеччині і Швейцарії, в Італії і Єгипті. В 1913 році поетеса востаннє відвідала Київ, потім поїхала на Кавказ, у Кутаїсі. 1 серпня 1913 року в містечку Сурамі Лариса Петрівна Косач померла,прах великої поетеси перевезли в Україну і поховано у Києві на Байковому кладовищі.

Леся Українка за 42 роки життя створила безсмертні перлини буквально в усіх жанрах літератури — від лірики до драматичних поем, від серйозних публіцистичних і критичних статей — до казкового світу поезії для дітей, од іронічнї до філософської лірики. Уже цей перелік дає їй повне право зайняти чільне місце в ряду безсмертних.

Довго щирими сими словами До людей промовлятиму я, Я загину, - та довго між вами Гомонітиме пісня моя!