Праздник Святого Николая Подарки от Святого Николая

В 1.

Наш народ у році має свят багато

Та ніяке не замінить дітям одне свято.

В 2.

Коли зимонька надходить , земля примерзає .

До діточок іде в гості свято Миколая .

В 1.

То не місяць ясний сходить , не цісар гряде ,

То до нашої хатини Миколай іде .

В 2.

І приходить він до нас перед Новим роком

Щедрим , добрим і багатим пресвятим пророком

В 1.

Всіх згадає , всім він знайде дар свій по заслузі .

Зате святий Миколай дорогий нам дуже !

В 2.

Все затихло на дворі ,

Сяють зорі у горі ,

Всі чекають - виглядають

Чудотворця Миколая .

Але щось він забарився ?

В нього клопотів багато ,

Бо заходить в кожну хату .

Все . що в нього в торбі є , -

Чемним дітям роздає.

(Вбігають зірочки )

1- з

Ми , зірочки , спустились з неба ,

Щоб освітити пут святому Миколаю.

2- з

Він в санчатах до дітей роз'їжджає.

Їм дарунки дає і ось таке питає .

1-з

Чи вмієте молитись ?

Чи не любите сваритись .

2-з

Чи слухняні ви в батьків ?

Чи не маєте гріхів?

3-з

Скоро він сюди прийде і всім чемним дітям дарунки принесе .

(танок зірочок)

(на сцену виходить мати , донечка , син.)

МАМА

Ось і закінчується день . На славу ми попрацювали - тому до нас обов'язково прийде Святий Миколай .

(мама сідає , діти пригортаються до неї)

ДОЧКА.

А хто такий Святий Миколай ? Розкажіть нам про нього .

МАМА

Колись давно , давно , більше тисячі років тому , ріс в одній родині хлопчик - добрий - предобрий , слухняний - пре слухняний . як ангел очок . А виріс - став священиком . Всіх любив , бідним і немічним допомагав. Старався це зробити так , щоб ніхто не здогадався , що це робить він .

ДОЧКА

І це йому вдавалося ?

МАМА

Так . Ось в тому селі жила дуже бідна сімя . діти росли сиротами , бо тяжка хвороба забрала у них маму . Батько журився , але молився Богу і діточок того навчав . Миколай бачив ту біду і однієї темної ночі , коли всі навколо спали , тихесенько підкрався до тої хати , відкрив вікно і поклав мішечок із золотими монетами . Тішилися діти , зрадів

батько . Розумний він був , не розтратив цього золота , а віддав його у придане найстаршій дочці . Пройшов рік , і знову Миколай приніс у ту хату золото . Батько

віддав заміж другу дочку , а те золото дав у придане їй.

СИН

І знову ніхто не бачив ?

МАМА

Ніхто , але з тих пір чоловік не спав , а сидів біля вікна , щоб побачити свого рятівника . І побачив , коли Миколай приніс ще раз мішечок із грішми . Вибіг батько , залився

сльозами і дякував йому щиро за допомогу . Засмутився Миколай , що його побачили і впізнали , і попросив чоловіка , щоб нікому не розповідав про нього , бо він не хоче

слави , а лише прагне допомогти бідним . Хоч жив Миколай у далекій Малій Азії , у місті Мири , та слава про нього розійшлася по всьому світі . Його ім'ям називають церкви .

СИН

А що ще робить Миколай ?

МАМА

Ще Миколай боронить людей від стихійного лиха ; найбільше він опікується тим , хто перебуває в плаванні .

ДОЧКА

Від дуже любить людей ! Так .мамо.

МАМА

Так , доню . Любить людей і шанує заповіді Господні

Вже скоро спати час.

(на сцені з'являється втомлений Антипко . Сідає на край сцени , звісивши ноги )

АНТИПКО.

Що ж то маю я робити ?

Так болять мої копита , ледве вже волочу їх

Всім чортам старим на сміх.

У старих чортів робота

Гарна , легка , безтурботна .

Дав горшки - і все готово :

Зразу ж хлопці гонорові

Посваряться і поб'ються ,

А старі чорти сміються ,

Ну ,а я , Антипко бідний ,

Щоби стати чортом гідним .

Цілий день з дітьми гасаю

І на збитки намовляю .

Всі гріхи до книжки пишу ,

Ніц ангелам не залишу .

Тож сваріться любі діти ,

В пеклі будете горіти .

(антипко важко підіймається , крекче охає і виходить .На сцені ліжко і стіл . Сторожко озираючись , з великою гіллякою в руках заходить маленький Антипко .)

АНТИПКО

Наламаю різок файних

Для нечемних , неохайних ,

Неслухняних . злих діток.

Поскладаю у куток .

Я вже добре поклопочусь -

У воді солоній змочу !

Ох , дістанеться добряче

Дітям впертим і ледачим!

(Збирає різки і ховається за ліжком.)

В 1.

Так стараються чорти .

Щоби людям допекти .

Їхня зброя гостра - гріх ,

Але ви не бійтесь їх .

Не грішіть , частіш моліться ,

І підуть антипки звідси

Аж за ними закурить,

В очереті затріщить

(виходить хлопчик Іванко )

ІВАНКО

Я сьогодні був хорошим ?

Був . Тому собі попрошу

У святого Миколая

Всього , що душа бажає .

Хай засуне під подушку

Ковзани , хокейну ключку ,

Три коробки пластиліну …

АНТИПКО

(ТИХО)

А соснового поліна ?

ІВАНКО

(прислухається)

Хто гукає ? Ви , бабусю ?

Ні , то , певно , дзвонить в вусі …

Хочу тенісні ракетки ,

Шапку , шарфик і шкарпетки ,

Ще я хочу маску й ласти …

АНТИПКО

(тихо )

Може рубанця покласти ?

(Іванко спантеличений , озирається , але тут заходить його сестра Оленка)

ОЛЕНКА

Чув , Іванку , каже , тато ,

Треба іграшки прибрати .

ІВАНКО

Мама хай по прибирає ,

Я чекаю Миколая

ОЛЕНКА

Знай , такі , як ти , ледачі ,

Лиш одних Антипків бачать !

(Оленка йде , з'являється Антипко)

ІВАНКО

Хто ти ? Звідки тут узявся?

АНТИПКО

Що , Іванку , здивувався ?

Служу я у Миколая ,

Він мене чудово знає ,

ІВАНКО

То приїде він чи ні ?

Подарунки є мені ?

АНТИПКО

Є , і так їх там багато ,

Що не вміститься у хаті .

Ти їх чесно заробив ,

Бо трудитися любив .

Ти лягай , засни скоріше ,

Миколай тебе потішить .

(Діти лягають спати , а тим часом Антипко залишає йому під подушкою різки . Потім ховається )

(діти прокидаються)

ОЛЕНКА

Та прокинься вже Іванку!

ІВАНКО

(тре очі)

Ти чого волаєш з ранку!

ОЛЕНКА

Та ще вечір схаменися

На годинник подивися

ІВАНКО

Я під подушку залізу .

Там напевно ….(витягує різки )

Купа різок ?

ОЛЕНКА

(задоволена)

Це тому що ти лінивий ,

Миколай вчинив це диво .

Мусиш взяти на замітку ,

Що Антипко садить в клітку

Неслухняних , вередливих ,

Самовпевнених , лінивих

Хвалькуватих , гордовитих

Теж він любить половити .

ІВАНКО

Хто поклав їх , я не знаю .

Піду в мами запитаю

АНТИПКО

(вилазить)

Той Іванко просто диво .

Самовпевнений , лінивий .

Так - то пане Миколаю ,

Я ж бо діток ліпше знаю !

ІВАНКО

Мама різок не ложила , то мабуть нечиста сила ?

ОЛЕНКА

Ну то як ідеш в кімнату

Іграшки свої збирати ?

ІВАНКО

Добре - добре , приберу ,

Тільки різки заберу.

(збирає різки і виходить )

1-а

За горами . за лісами

Їдуть - їдуть дивні сани

І викрешують копита,

Сріблом сяючим підбиті ,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

2-а

Миколай мандрує світом ,

Він дарує чемним дітям

Те , про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є ,

Не забуде він нікого 6

Ні хорошого , ні злого .

3-а

Зустрічайте Миколая !

Він вас всіх чудово знає .

Разом з вами порадіє ,

Подарує вам надію .

Миколай з небес весь час бачить кожного із вас.

ПІСНЯ…………………………………………………………………………………………

МИКОЛАЙ

Слава богу , добрі люди ,

Хай вам завше добре буде .

Знайте , що в лиху годину

Цар Небесний вас не кине .

Як живете , любі діти ?

Які знаєте молитви ?

Чи вчитеся добре в школі ?

Є дарунків вам доволі .

ПІСНЯ…………………………………………………………………………………………..

МИКОЛАЙ

Чом захекався , бідако 7

Утікаєш від собаки ?

АНТИПКО

Засмутити поспішаю

Тебе , Святий Миколаю.

Рівно в північ побіжу

І у клітку посаджу

Неслухняного Іванка…

МСИКОЛАЙ

Не бреши , Іванко зранку

Квіти всі попідливав….

АНТИПКО

Я тут інше записав.

(дістає книгу і читає)

«В хаті не хотів прибрати

Той хлопчина хвалькуватий

І просив дарунків море …»

Буде він їх мати скоро .

МИКОЛАЙ (суворо)

Що ж , пошлем туда гінця

Хай з'ясує до кінця.

(один з ангелів іде )

АНТИПКО

Та повірте ж , я не брешу !

Ти диви як швидко чеше!

Не трудив би марно крила !...

МИКОЛАЙ

Заховай ,Антипко, вила,

Заспокойся , небораче.

Ангел сам усе побаче .

(повертається ангел)

АНГЕЛ

Святий отче Миколаю ,

Той Іванко прибирає:

В ящик іграшки поклав

І усе попідмітав.

Вже й дарунків вінт не просить ,

Каже : «З мене різок досить».

МИКРЛАЙ

(до Антипка)

Буде , чортику рогатий,

Твоя клітка пустувати .

АНТИПКО

Ні , я маю ще надію,

Що невдовзі порадію !

Бо у цьому злому світі

Є ще , є нечемні діти !

(Антипко вибігає)

МИКОЛАЙ

Ви не бійтеся Антипка.

Він у свої сіті рибки

Не наловить , доки ви

Шлете Богу молитви .

Будьте щедрі , не ліниві,

Тож і станете щасливі ,

Пам'ятайте слово Боже -

І життя в вас буде гоже.

А мені пора в дорогу -

Хтось чекає допомогу .

Хтось незнаний у печалі .

Тож ходімо, ангели , далі .

ПІСНЯ……………………………………………………………………………………………

ОСТРІВСЬКА ЗОШ І-ІІ СТУПЕНІВ

2009 РОКУ