Виховна година для учнів 2 - 4 класів Мужай, прекрасна наша мово.

Мужай, прекрасна

наша мово.

( Сценарій свята рідної мови у 1-4 класах ).

</ Підготувала: Солодовникова О. М

Мета.

• Показати учням красу та багатство укр. мови з допомогою народної творчості.

• Викликати бажання вивчати рідну мову, милуватися її красою.

• Розвивати мовлення учнів, уміння спостерігати.

• Виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови

Обладнання: Книжкова виставка.

Книги для нагороди. Ляльки для виконання колискових пісень. Колиска. Рушники. Виготовлені з паперу великі квіти ромашки із скоромовками.. Г/з пісень. Хліб. Малюнки дітей про рідну землю.

Учитель: Доброго дня, діти! Вітаємо вас на нашому святі. Сьогодні зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну мову. Ми живемо на мальовничій землі - в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Із задоволенням милуємось красою рідної природи, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в

себе ніжні звуки української мови.

Учні: 1. Босоніж стежка побіжить левадою в городи…

Як любо тут, як славно жити серед цієї вроди.

Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином

Є в світі зваби чималі, цікава стежка кожна.

Але до рідної землі забайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір її пісні і мову.

Нема солодшої повір, за неї пречудову.

2. Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

Звучить у записі пісня

Учитель: Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», - говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура, Підкреслюючи значення слова в людському житті, народна мудрість ставить його поряд із хлібом. Мова є одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. Українська одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.

Учень:3. Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове.

Кохана материнська мово!

4. А Вкраїни ж мова - мов те сонце дзвінкотюче,

мов те золото блискуче,

вся і давність, і обнова - українська мова.

4. Ой як чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс - лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

І така ж розкішна і гнучка, як мрія...

4. Є в ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

Та не в тому справа, що така багата.

Помагало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

І за все це, мово, дякуєм тобі.

4. Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих, - рідна мова,

вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Учитель: Що ж таке мова? У народі кажуть: слово до слова - зложиться мова. Мова - це багатюща людська криниця, у яку народ складає багатий досвід свого життя, свої мрії, сподівання.

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

А скажить-но, діти, чи ваші мами співали вам колискових пісень? Хто з вас запам'ятав хоча б одну колискову і може ЇЇ заспівати?

Дві учениці по черзі підходять до колиски, вкладають своїх ляльок і співають їм колискові.

Учитель. На мою думку, з таких гарних виконавиць колискових пісень виростуть прекрасні матері, які будуть прищеплювати своїм дітям добро, найкращі риси характеру, і, звичайно, навчатимуть любити свою землю і свою мову.

Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. особливо діти. Всі ми з задоволенням дивимося телепередачу «В гостях у казки». А сьогодні я вас усіх запрошую в гості до казки тут. Її нам покажуть І розкажуть учні 2 - В класу. Це казка «Колобок».

Учитель: Чи сподобалося вам? Діти ви знаєте багато казок братніх народів: росіян, білорусів. А чи зможете відгадати назви тих, які склав український народ? Отже, розпочинаємо вікторину «З якої це казки?» Я розповідатиму уривок, а ви будете відгадувати назви. Згода? Отже.

• Ішов дід лісом,а за ним бігла собачка. Та й загубив дід ...

Що він_:дітки, загубив?

(«Рукавичка»).

• Няв! ... няв! ... няв! ...

А ті думають:

• От вражого батька син, ще йому мало! Це він і нас поїсть!

(«Пан Коцький»)

• Гуси-гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батенька,

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити.

(«Івасик-Телесик»)

Вона тоді плиг з вовка та:

• Битий небиту привіз! Битий небиту привіз!

(«Лисичка-сестричка і Вовк-пані-брат»)

Прибігли мишенята і кажуть:

• Потрібно колосок обмолотити.

• А хто молотитиме?- запитав півник.

• Тільки не я!- закричав Круть.

• Тільки не я!- закричав Верть.

(«Колосок»)

Молодці! Дуже гарно знаєте ви українські казки. Тому, кожному класу вручаємо нагороду - збірочку казок, яку будете читати на уроках позакласного читання.

Ми живемо в Україні. В нашому краю багато народних танців, серед них відомий вам український танець «Гопак». В ньому показана сила і спритність козацького роду.

Учень. 8 Ой заграйте, музики,

В мене нозі черевики!

Танцювати я мастак Український наш гопак.

Група школярів виконує «Гопак».

Учитель. А тепер настав час для загадок. Знаю, що ви їх любите. Це один найдавніших і найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх давен через них передавався життєвий досвід народу, знання, а також перевірялися розумові здібності підростаючого покоління, таких, як ви, діти - Отож, я загадую:

• Мовчить, а багато людей навчить. (Книга.)

• Стоїть дім, увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим. (Школа.)

• На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш (Знання.)

• Тіло жовте, серце чорне, тіло мовчить,а серце говорить. (Олівець.)

• Неживе, а за людиною ходить. (Тінь.)

• Біле поле, чорне насіння, хто не вміє, той не посіє. (Письмо.)

• Що у світі найшвидше? (Думка.)

• У лісі родилося.

В майстерні робилася,

А в руках плаче (Скрипка.)

Діти, прислухайтесь уважно до голосу цього інструмента... Адже недаремно в народі кажуть: « Скрипка плаче, голос має».

Учитель. Діти, а чи знаєте ви, що як тільки сходив сніг, дівчата і хлопці виходили на лужок і починали водити хороводи, гралися у різноманітні ігри. Багатий український народ і на ігри зі співанками. Ось одна з них - «Подоляночка». Ви, діти, розучу вали її, тож давайте всі пограємось. Ставайте в коло.

А тепер давайте оберемо Подоляночку лічилкою:

Котилася торба

З високого горба,

А в тій торбі,

хліб - паляниця,

З ким хочеш,

З тим поділися. .

Ось так, ми обрали Подоляночку.

Вона стає в коло, а ми усі беремось за руки.(Всі беруться за руки, ходять по колу і співають.)

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала,

Личка не вмивала,

Бо води не мала.

Ой, встань, устань, Подоляночка,

Умий личко, як ту скляночку,

Візьмися у боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

( Подоляночка вибирає дівчинку, яка стає на її місце, і гра продовжується)

Учитель: Як не згадати про скоромовки, які розвивають мовлення людини, роблять його виразним і правильним.

1. Поуправляємось і ми у вимовлянні скоромовок.

2. Позмагаємося: хто кого перебалакає, краще розкаже скоромовки.

(На виготовленій великій квітці з нижньої сторони кожної пелюстки написані номери скоромовки). Учні відривають пелюстки по черзі, читають скоромовки

• Орел на горі, перо на орлі;

• хав Прокіп з Прокопихою ще й з маленьким Прокопенятком;

• Всім подобається це куце цуценя.

• Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби;

• Пік біля кіп картоплю Прокіп;

• Через грядку гріб тхір ямку;

• Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізне залізло.

Учитель: Український народ любить жартувати. Якою б замученою не була людина, але почувши жарт - посміхається, і зразу сум проходить, а замість нього панує веселий сміх.

Пожартуємо і ми.

1. Догадлива дитина.

• Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.

• Ох боже мій! Чи ти, ж її витяг?

• Еге! Буду я витягати! Щоб вона мене вкусила? Я піймав кота і вкинув у діжку, щоб він мишу з їв.

(Лунає весела музика)

2. - Добрий день, а як тебе звати?

• Так, як мого тата.

• А тата звати так, як зовуть мене. В нас ім'я одне

( Лунає весела музика )

2. - Ой , куме, зима люта буде.

• Невже?

• Страшенні морози будуть!

• Та ну?

• Так буде холодно, що аж ну...

• А ти звідки знаєш?

• Бо у мене кожуха нема.

(Лунає весела музика)

Розвеселили нас гуморески, а під гарний настрій завжди хочеться співати.

Учитель. Безліч пісень вміщує скарбниця українського народу. Пісні про героїчне минула України, видатних людей краю, жартівливі, ліричні, дитячі народ співає під час свят, відпочинку. І ллються над чарівною природою України слова солов'їної української мови, переплітаючись із чарівною мелодією. Давайте й ми заспіваємо. (Діти співають «Грицю, Грицю до роботи»)

Учитель. Чарівний наш край. Діти, любить свій рідний край, де народились і живете. Любіть свою рідну мову. Вивчати рідну мову вам допоможе школа, уроки мови. Любіть її всім серцем. Вона наша гордість. Не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтесь нею говорити.

Учні: 9. Буду я навчатись мови золотої

у трави-веснянки, у гори крутої,

у потічка веселого, що струмує річкою,

у пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

10. Учіться, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь й свого не цурайтесь.

11. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі,

й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово, розцвітай же, слово!

11. Хай ізнов калина червоніє, достигає, всього світу заявляє:

«Я - країна Україна - на горі калина!»

11. Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть,

Як стягів красу малинову,

Як рідного неба блакить.

11. Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

11. Ми з нею відомі усюди.

Усе в ній, що треба нам є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

11. Рідна мово материнська,

Ти - душа мого народу,

Будь від роду ідо роду,

Рідна мово материнська.

Звучить пісня.

Учитель. Наша зустріч завершається. До побачення, дорогі діти, гості. Хай біда і горе обходить ваш дім. Доброго здоров'я зичимо усім. І ще вам бажаємо, щоб ви не старіли, щоб серцем й душею були молоді. До рідного краю любов'ю горіли і користь приносили рідній землі.