Квіти в Україні — споконвічна прикраса подвір’я.

Урок №15.

Тема 1. Квіти в Україні - споконвічна прикраса подвір'я.

Мета уроку: познайомити учнів з давніми звичаями, обрядами нашого народу, пов'язаними з рослинами України; формувати в учнів поняття про значення квіткових рослин як декоративного оздоблення подвір'я; українську національну культуру; збагачувати й розширювати знання про рослинний світ нашого краю; розвивати активність, відкритість через спілкування з однокласниками; учити їх співпрацювати; обмінюватися інформацією; здобувати інформацію самостійно; формувати практичні вміння й навички; виховувати любов до Вітчизни, природи, почуття пошани та гордості за нашу Україну, наш талановитий народ; виховувати соціокультурну особистість.

Обладнання: відеофільм, малюнки та фото з зображенням рослин на подвір'ї, віночки, букети квітів.

Структура уроку:

І.Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація навчання . Для кожного з нас із самого раннього дитинства пізнання світу починається з пізнання довкілля. Природа, і, зокрема, рослинний світ був завжди шанованим і обожнюваним в усі часи тим джерелом добра і краси, яке вона шанувала і обожнювала в усі часи. Різноманітність рослинного світу України вражає, але сьогодні ми будемо говорити лише про незначну кількість рослин, саме вони є нашими вічними супутниками і в горі і в радощах, бо це - рослини нашого подвір'я.

ІV. Новий матеріал Звучить пісня: «Хата моя,біла хата…»

- Як добре стало, коли ми сонечко закликали

на подвір'я до бабусиної світлиці!

- Чи ростуть біля хатинки квіти? Як вони на­

зиваються? (Соняшники, ромашки, чорнобривці,

мальви)

- Так - це мальви, квіти, що можна побачи­

ти майже біля кожної української хати. Вони мають

високі стебла, тому їх видно здалеку, а квіти в них

червоного та рожевого кольору. (уривок з діалогу)

(Розповідь вчителя супроводжується показом відео)

Народ український у душі своїй великий художник. Він завжди прагне поставити на службу естетичного виховання все те найкраще, що створюється людським розумом і трудовими руками, в тому числі й здобутки народної архітектури. Краса українського села… Біленькі, чепурненькі хатки, що розсипалися по схилам, неначе потопають у вишневих садочках. Подвір'я традиційно обгороджуються парканом чи живоплотом. Насаджують садки, біля хати - квіти. Квітникарство у нас здавна в загальній пошані. З декоративних дерев поширені бузок і жасмин. Окрасою багатьох садиб улітку є соняшники, чорнобривці, мальва.

Мати квіти посадила Під віконцем біля хати,

Наче діти тії квіти Стала доглядати, І діточок, як квіточок,

Цілий вік ростила Недоїла, недоспала...Звідки в мами сила?

Із любові, із серденька, Із теплого літа...Наша матінка в родині

Наче сонце світить. Десь у полі соловейко

Пісню заспівав, Нашу матінку рідненьку Піснею вітав.

Поклонімося і ми Матінці коханій,

Лиш вона поміж людьми Завжди разом з нами.Квітник був неодмінною частиною садиби українського селянина, він прикрашав переважно причілок хати і найчастіше виходив на вулицю. Іноді квітники обгороджували невеликим парканом, а то й просто обсаджували рядочком квітів чи низькорослих кущів. Такі квітники й зараз прикрашають хати українців у селах та балкони мешканців міста.

Які ж квіти найбільше полюбляють в Україні? Чимало легенд, пісень, переказів зберегла пам'ять народу про цих одвічних супутників людини, які широко застосовували в обрядах, в побуті, чи просто як окрасу, що милує око, веселить душу.

Подивіться, як палахкотять біля осель мальви, жоржини, калина, любисток, барвінок, чорнобривці, м'ята - ці незрадливі символи нашої духовної спадщини. Тим, хто вирушав у далеку дорогу, або волею долі опинявся далеко від батьківського порога, скрізь вони нагадували маленький, але такий рідний шматочок землі, де народився... Господині вирощували квіти біля хати влітку, а щоб зберегти цю красу суворої зими, ще й малювали їх на стінах, на печі, вишивали на одязі. Саме вони були символами доброти, щедрості душі. Також більшість з них лікували від хвороб, служили оберегами від злого ока. Дівчата, збираючись на вечорниці або на свята, плели з них вінки. Мальви, чорнобривці, калина, барвінок, жито, м'ята, нагідки, жоржини, чебрець-переплітаючись, створювали для дівчини неповторну прикрасу, підкреслювали її чарівну красу. Квіти для свого віночка брала дівчина у своєму дворі, бо саме такі рослини споконвіку висаджувалися і плекалися господинями. Кожна рослинка у дворі несла пам'ять роду, пам'ять про того, хто садив її.

( вчитель показує зразки одягу з вишивкою, малюнки розпису на стіні)

Також зараз є нагода згадати одну мудру, народну притчу: «Весною, коли запарувала земля, сивий дідок вичвалав на город і заповзявся садити молоденьку яблуньку. Побачив те онук і запитав: «Дідусю,навіщо ви садите деревце, все одно не дочекаєтесь плодів?» Дідусь відповів «А знаєш, внучку, якщо я не скуштую яблук, то хтось інший це зробить і подякує мені…» Чи є у вашому дворі дерево, посаджене дідусем?

А ще квіти з подвір'я дівчата сплітали у вінки. Плели їх з різних квітів:

З мальв, чорнобривців, калини,

З барвінку чи жита, із м'яти, нагіток,

З жоржини, чебрецю та вербини.

- А що ж представляє собою вінок та що він символізує?

( виходять дівчата в українському вбранні, в кожної - віночок.)

1 дівчинка. Віночок - це плетене коло з квітів, листя, гілок. Вони бувають різних видів. Є вінок що вдягають на голови переможців, його зазвичай виготовляють з лаврового листя. Символом страждання завжди вважався вінок з колючого терену. А є вінок український. Для української дівчини він був символом дівочої честі, захищав її від нечистої сили, лихого погляду.

2 дівчинка.Влітку вінок плели з живих квітів: васильків, ромашок, маків, чорнобривців. Також це символ любові, нескінченості роду. Вінки залишали на деревах та горіщах від блискавки, клали під перший сніп для збільшення наступного врожаю, клали в гніздо курки, в колиску новонародженого, тощо

3 дівчинка. Мені бабуся розповідала, що дівочий вінок обов'язково мав бути з живих квітів. Усі вони мають цілющі властивості, а значить, такий головний убір що нагадує сонце, захистить молодий організм від різних хвороб, згубного ока, недоброго духу.

4 дівчинка. Віночок цілющий і чарівний. Його сплітали з різних квітів. Це тому, що кожна квіточка була ніби оберегом людини від лиха, як кажуть старі люди, від нечистої сили і щось символізувала.

Чи не найбільш поширеною і улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву. Безліч відтінків: від білого, рожевого до червоного й багряного, створює дивовижну веселку навколо оселі. Майже біля кожної хати завжди знаходилося місце і для пахучих яскравих чорнобривців, жовтогарячих нагідок, червоної рути, барвінку й любистку, м'яти і матіоли. Не перелічити нині всіх назв квітів, які прикрашають життя сучасного українця, виведено багато нових сортів рослин, які увійшли в побут і звичаї народу. Проте магічну силу мають ті, що здавна прижилися в народі як священні рослини. Так вважається, що червону руту, барвінок і любисток садять дівчата, щоб бути завжди коханими і бажаними, а молодиці - щоб була міцною родина. Півники оберігають від нечистої сили, бо півень (від якого походить назва квітки) завжди виступає рятівником - від його співу зникає всяка нечисть.

За допомогою рослин що росли на подвір'ї господиня могла передбачити погоду. Наші предки були дуже уважні. Наприклад, придивлялись до квітучої акації: якщо її квіти сильно пахнуть і над ними в'ються комахи - бути негоді. Якщо у папороті скручене донизу листя - сподівалися на сонячний день, а випростане - чекали дощу. Чи таке: вранці не розпустилися квіти мальви - на дощ, це саме віщують згорнуті суцвіття кульбаби, сплюснуті пелюстки паничів, нагідок.

Не в кожній українській сім'ї був годинник, але, визначити час знову ж таки допомагали квіти. Наприклад, квіти картоплі розкриваються о 6-7 годині, закриваються о 14-15 годині. Квіти піону відкриваються о 5 - 6 годині, закриваються о 16-17 годині, а в сиру або дощові погоду не розкриваються взагалі.

На Україні віддавна поширився звичай класти у першу купіль дитини різні ароматичні рослини, що також росли поруч, промовляючи при цьому добрі побажання.

Так у купіль хлопчика клали:

Любисток -щоб любили, Гілочку дуба - щоб був міцний, як дуб, Барвінок, тую - щоб довго жив, Чорнобривець - щоб був чорнобривий, Живокіст - щоб міцнішими були ручки й ніжки.

А у купіль дівчини:

Ромашку - щоб рум'яна була, Калину - щоб красива була. Любисток - щоб люб'язна була, Яблуко - щоб була червоненька.

V. Рефлексія.

А зараз розважимось розгадуванням загадок:

*На городі тичка, а в тичці капличка, Без вікон, без верха, А в ній людей без числа. ( мак)

*Без рук, без ніг, а на вітку побіг. ( хміль)

*А що за квітка є, що й сліпий взнає? ( будяк)

* Цвіте синьо. Лист зелений квітник прикрашає, Хоч мороз усе побив - його не займає. ( барвінок)

*Стоять у подвір'ї сестрички, Золотенькі очі, білії вії. ( ромашки)

*На сонечко я схожий і сонечко люблю, до нього повертаю голівоньку свою. (соняшник)

*У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу воду. (калина)

*Вона цвіте в травневі дні між великим листом. Виснуть квіточки дрібні запашним намистом. (конвалія)

*Стала на поляні в жовтім сарафані. Підросте - всміхнеться, для вітрів вбереться в платтячко біленьке, пишне та легеньке. (кульбаба)

* Цвіте білим навесні, а на осінь китиці червоні,

Щоб була КРАСА дівоча, була ВРОДА.

Незрівнянно гарна, як наша країна,

Заплітають у віночок оберіг… (калину)

*Що би ВІДДАНІСТЬ була в любові

Є чар-зілля у дівочому вінкові.

Щоб душа і думка були чисті,

Зацвітав жовтенький, духмяний … (любисток).

*Ой у полі синіють кокошки,

Квіти ті неначе неба трошки.

Від лихої бережуть ворожки,

Вплетені на ВІРНІСТЬ у вінок …(волошки).

*А ще у віночку квітка є - ДОВІРА,

Вона має сонце всередині.

В неї чисті, білі пелюсточки - свашки,

Про дівочу долю розповість … (ромашка).

*Всім квіткам вона княжна.

Дивовижна, запашна.

Хто не ВІРИТЬ і байдужий

Вразить того шипом …(ружа, троянда).

*Батька хату осява,

Струнка, байхова барва.

Щоб НАДІЯ не в'яла,

Квітне роду берегиня …(мальва).

*А ця квітка як троянда виглядє

Та не колить бо шипів не має,

Щоб була ЛЮБОВ, була гармонія,

У дівочому віночку виграє …(півонія).

*Наче крові каплі в полі,

Тих хто воював за долю.

Квітка та ПЕЧАЛІі знак,

Символ СМУТКУ …(мак).

Загадки розгадали, а тепер завдання складніше. Наші предки лікували хвороби не ліками з аптеки, а знову ж таки за допомогою рослин, що росли на подвір'ї. У кожної господині під стріхою висіли пучечки засушених трав, що були найпершими ліками. Спробуємо пізнати ці рослини ( на столі лежать засушені трави, горщики з відварами рослин, зображення рослин на фото ) ( учні визначають рослини, пригощаються чаєм, що з них заварений)

VІ. Підведення підсумків. Заключне слово вчителя. Дорогі діти! Дякую за увагу! Наш урок хочеться завершити цим гарним Віршем, що написав П. Вакуленко:

Я хочу, щоб яскравим цвітом

Природа чарувала вас,

Щоб так було не тільки літом,

А взимку і в негоди час.

Я хочу, щоб красу уміли

Сприйняти люди серцем всі,

Щоб цінували й розуміли,

І поклонялися красі.

VІІ. Домашнє завдання: Знайти легенди про квіти :чорнобривці, мак, нагідки, любисток, мальви, півонії, лілії.

www.sendflowers.ua/vyshyvanka

donetshina.ucoz.org/publ/kultura/simvolichno_oberegove_znachennja_ukrajinskogo_vinka/

bashtanschina.narod.ru/bashtanschina/kyltyra/obradi.htm</</p>

www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427719