Виховна година для учнів 11 класу Людина починається з добра

Криворізька гімназія № 127

Виховна година

«Людина починається з добра»

Підготувала :

Класний керівник

11-Б класу

Бущенко В.А.

Тема : Людина починається з добра

Мета : Виховувати любов до рідних, близьких людей, до українського

народу. Вчити поважати найкращі людські риси: людяність, доброту,

моральність.

Хід заняття:

Клас прикрашений кульками, на дошці вислови відомих людей про родину, сім'ю, парти розставлені амфітеатром, окремо столи для батьків.

Лунає музика . М. Гнатюк « Родина »

Вчитель: Серед усіх геніальних винаходів людства одне з найважливіших місць займає сім'я , родина. « Від родини йде життя людини », « Без сім'ї немає щастя на землі»,- говорять в Україні. Сім'я - святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, любові, вірності, піклування.

Сім'я - це невсипуща хранительниця національних звичаїв, традицій, пам'яті предків. Людина є смертною. Але рід, родина, народ - безсмертні.

Тож, дорога моя класна родино, сьогодні в нас родинне свято, ще одна сходинка до єднання. А що, власне , для кожного з нас означає слово

«родина »? Зараз ми це з'ясуємо за допомогою нашого чарівного мікрофона

( учні передають мікрофон і висловлюються про родину)

Гра « Мікрофон»

Вчитель: Скільки людей, стільки думок. Але ми з вами погодимося в одному:

родина - це близькі люди, які і в горі , і в радості підтримують одне одного. Розкажіть про свої родини.

( Захист родинних газет)

Вчитель: Життя - не товарний шлях. Воно все у вибоїнах .

Якщо спіткнешся - намагайся не впасти. Підніматися буде набагато важче. Як добре, що у складних життєвих ситуаціях поряд з нами є близькі люди . Хоч їх і важко знайти у наш час . Бо в погоні за матеріальними цінностями ми втратили людину. Ми, мабуть , забули, що

за гроші можна купити

ліжко, але не сон;

книги, але не розум;

ліки, але не здоров'я;

розкіш, але не культуру;

прикраси, але не красу,

розваги, але не кохання,

добробут, але не щастя.

Сьогодні ми спробуємо бути лікарями людської душі . людство завжди шукало чогось незвичайного: то еліксир молодості, то філософський камінь. А ми сьогодні будемо шукати рецепти ліків від людських вад.

Гра « Рецепти доброти»

Учні об'єднуються в групи , отримують табличку з назвою вади характеру. Наприклад: злість, гординя, жадібність, черствість, нахабство, байдужість . Складають рецепт ліків із позитивних рис характеру. Потім хтось захищає рецепт своєї групи. Група батьків теж беруть участь у грі.

Учениця: Ти - сам загадка . Відгадай себе,

І все , мабуть, тоді на місце стане.

Червоне, біле, ніжно - голубе,

відкриється за шторою туману.

В твоїх очах світає небокрай,

А дум плоди , мов яблука на вітах .

Насамперед себе ти розгадай,

Коли ти хочеш інших зрозуміти.

Вчитель: Дійсно, дуже важко спілкуватися з людиною, яка сама не знає , чого вона хоче. Наші бажання диктують нашу поведінку, але вони є неабиякими стимулами в житті. Сьогодні ми з вами створимо паркан наших бажань на цей навчальний рік. Кожен згадає і запише на дощечці ті бажання, які в цьому навчальному році є заповітними. А вкінці року ми подивимось , що збулося , а що ні.

( учні записують свої бажання на намальованому паркані)

Вчитель: Крім того у нас працює скринька побажань, куди ви можете надіслати своє побажання , прохання на цей рік вчителям, однокласникам, батькам. А ми їх протягом дня роздамо адресатам.

Вчитель: Час поспішає, підганяє нас. У його круговерті ми забуваємо про важливі речі: повагу й любов до рідних і близьких людей. Щоб з нами цього не трапилося, давайте складемо пам'ятки для батьків та дітей. А наші літописці занотують . Пам'ятку для дітей ми повісимо в класі, щоб кожного дня нагадувати собі про найважливіше в житті - любов рідних. А пам'ятку для батьків ми зачитаємо на батьківських зборах і вручимо батьківському комітету, щоб наші батьки завжди пам'ятали про нашу любов і повагу до них.

( Складання пам'яток методом незакінчених речень)

Наприклад: Дорогі наші батьки! У найважчі моменти , у найскладніші миті пам'ятайте… ( кожен учень придумує своє закінчення речення)

Вчитель: Дорога моя класна родино! Сьогодні я впевнено можу сказати, що ми з вами таки справжня сім'я. Ми були з вами протягом 6 років, ми тисячі разів сварилися й мирилися, але залишалися разом і підтримували одне одного. Тож ми справді близькі люди - класно-гімназична Криворізька українська родина. Ну а який же український рід та без нашого короваю. Тому я, як господиня , хочу вручити його нашим почесним гостям - батькам. А вам , мої любі, я хочу нагадати, що ще один рік у стінах рідної школи ви залишатиметесь дітьми, а тому сьогодні я дарую вам ці солодкі символи дитинства.

( вчитель роздає цукерки чупа-чупс)

Лунає музика : С Ротару « Одна калина »