Загальновживана лексика. Діалектні слова. Професійні слова 5 клас

Тема. Загальновживана лексика. Діалектні слова. Професійні слова

Мета: познайомити учнів із загальновживаними, професійними та діалектними словами, їх особливостями, вчити знаходити дані слова в тексті; розвивати пам'ять, увагу; виховувати повагу до рідного слова.

Обладнання: підручник, словники.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашньої вправи.

2. Зорово-слуховий диктант-взаємоперевірка.

Завдання: підкреслити власне українські і запозичені слова.

Ті журавлі і їх прощальні сурми.

Тих відлітань сюїта голуба.

Натягне дощ свої осінні струни,

Торкне ті струни пальчиком верба.

(Ліна Костенко.)

3. Творча робота.

Завдання: скласти два речення, до складу яких входять аналогічні власне українське і запозичене слова.

Аеродром - літовище, фонтан - водограй.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з таблицею «Лексика української мови за сферою вживання».

(Див. урок 60.)

2. Бесіда з учнями.

- Які слова називаються загальновживаними?

- А які діалектними? професійними?

3. Робота за підручником.

Вправа 389 (усно).

4. Вибірковий диктант.

Завдання: виписати з тексту шість загальновживаних слів. Назвати слова, лексичне значення яких не зрозуміло. Як називаються такі слова?

Теплим весняним ранком Іван йшов в полонину.

Ліси ще дихали холодком, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався вгору поміж воронням. Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога, де плекався тільки бурий ведмідь, страшний ворог маржини - «вуйко».

(М. Коцюбинський.)

5. Робота за підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 171.

2) Вправа 390 (усно).

6. Вибірковий диктант.

Завдання: виписати діалектичні слова разом з відповідними їм загальновживаними.

А є ще риси мови, що звуться - діалекти:

це говори місцеві на дещо інший лад.

На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

а огірок звичайний в Чернігові - гурок,

а кошик на Поліссі (в Іванкові) - кошувка,

і назви, і вимова різняться, що не крок.

(З вірша Д. Білоуса «Чудесні барви».)

7. Проблемне запитання.

- Яке значення у мові мають діалекти?

8. Робота за підручником.

1) Вправи 391 (письмово), 392 (усно).

2) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 172.

9. Творча робота.

Завдання: записати п'ять слів, якими користуються хлібороби, вчителі, програмісти (за варіантами). Скласти з ними речення або твір-мініатюру (на вибір учнів).

10. Робота за підручником.

Вправи 393 (письмово), 394 (письмово).

11. Розподільний диктант.

Завдання: виписати в першу колонку загальновживані слова, у другу - професійні, у третю - діалектні.

Вітер, леґінь, мартен, ґаздиня, бараболя, телевізор, береза, шахта, капелюх, файний, рейки, стержень, швидко, мовчати, борзо, рантух, вуглевидобуток, літо, кліть, ластівка.

Довідка: леґінь - парубок, ґаздиня - хазяйка, бараболя - картопля, файний - гарний, борзо - швидко, рантух - хустина.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда з учнями.

- Які слова називаються професійними?

- А які діалектними? загальновживаними?

- З якою метою вживаються в художніх творах діалектні та професійні слова?

</

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, § 47, вправа 395.