Конспект урока по украинской литературе 'О. Вишня 'Як варити і їсти суп із дикої качки

Д УРОКУ № 22 «ЯК ВАРИТИ І ЇСТИ СУП ІЗ ДИКОЇ КАЧКИ», «СОМ». ОПТИМІЗМ, ЛЮБОВ ДО ПРИРОДИ, М'ЯКИЙ ГУМОР ЯК РИСИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОЧЕРКУ ОСТАПА ВИШНІ,

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Розкажіть про дитинство Остапа Вишні, про оточення, в якому він зростав, використовуючи відомості з твору «Моя автобіографія» та цитати.

2. Які ви знаєте жанри сатири та гумору? У чому виявляється жанрова своєрідність усмішки?

3. Схарактеризуйте ідейно-тематичну багатоманітність сатири та гумору Остапа Вишні.

IV. Перевірка домашнього завдання

Тестові завдання (орієнтовні)

1. Справжнє ім'я та прізвище Остапа Вишні

а) Павло Грабовський

б) Олег Ольжич

в) Павло Губенко

2. Остап Вишня народився

а) с.Чаплинка на Херсонщині

б) м.Носівка на Чернігівщині

в) на Полтавщині в хуторі Чечва

3. Малого Остапа відправили до школи пізнавати науки

а) у 5 років

б) у 6 років

в) у 12 років

4. Початкову освіту здобув

а) у сільській школі

б) у Полтаві

в) у м. Грунь

5. Підліток був зарахований на казенне навчання до Києва

а) 1901 р.

б) 1903 р.

в) 1905 р.

6. Тут він здобув професію

а) фельдшера

б) бухгалтера

в) хірурга

7. На перешкоді до закінчення Київського університету стало

а) відданість літературі

б) смерть батька

в) нестача коштів

8. Перший друкований твір

а) «Моя автобіографія»

б) «Демократичні реформи Денікіна»

в) «Зенітка»

9. Уперше з'явився псевдонім «Остап Вишня»

а) у газеті «Селянська правда»

б) «Зоря»

в) «Вільний голос»

10. Гумореска «Моя автобіографія» була надрукована

а) у журналі «Книгоспілка»

б) у журналі «Слово»

в) у журналі «Село і люди»

11. Слова з гуморески Остапа Вишні «У мене немає жодного сумніву в тому, що я народився… мати сказала, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку» належать

а) Діду Свириду з гуморески «Зенітка»

б) Остапу Вишні з гуморески «Моя автобіографія»

в) Остапові Вишні з гуморески «Сом»

12. Остап Вишня був письменником

а) реалізму

б) романтизму

в) гумористично-сатиричного жанру

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Остап Вишня писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. Увів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою.

У 1920-х рр. Остап Вишня видав цілу низку популярних збірок усмішок:

1924 р.- «Вишневі усмішки (сільські)»;

1925 р.- «Вишневі усмішки кримські»; 1926 р.- «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні»;

1927 р.- «Вишневі усмішки театральні»;

1930 р.- «Вишневі усмішки закордонні.

Побачило світ чотиритомне «Зібрання усмішок» (1928, 1930).

Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе означення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».

Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра, усмішка-реп'яшок тощо.

2. Аналіз збірки «Мисливські усмішки»

Вершиною розвитку жанру вважаються «Мисливські усмішки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських - про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений тим, що в них діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і який уміє скористатися народним колоритним словом, знає численні «бувальщини» з мисливського побуту. Цим пояснюється й гумор мисливських усмішок, багатих на всілякі пригоди, пов'язані з невдачами полювальників і кепкуванням над ними рідних і знайомих. В усмішках панує атмосфера поетичності, ліризму.

Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем,- трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, у поверненні додому - здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього - не трофей, а спілкування з природою.

Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола.

Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» - ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.

«Мисливські усмішки» - яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирично-гумористичній літературі.

3. Розгляд усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»

«Як варити і їсти суп із дикої качки» - одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р.

Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…

їдете ви компанією, тобто колективом, так - чоловіка з п'ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці…».

За цим описом збирання на полювання - неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.

Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір'я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полювання: «І вільно дихається, і легко дихається…».

Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне - що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полювання для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.

4. Аналіз усмішки «Сом»

З великим замилуванням описує Остап Вишня природу - річку Оскіл, диких каченят: «Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні…». Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м'яко кажучи, перебільшень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багатству та красі нашої рідної природи: «Інтересна риба сом! За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до 400 кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави…».

«А сома… сома мені самому доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн! Тільки трохи довшого. Це, дорогі наші читачі, серйозно й без жодного перебільшення».

5. Робота в групах

Клас об'єднується у дві групи, які ставлять запитання одна одній. Перша група до усмішки «Сом», друга - до усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки».

VI. Підсумок уроку

Бесіда з учнями

• Назвати жанри сатири та гумору.

• Що таке усмішка? • У чому виявляється жанрова своєрідність усмішок?

• Що вам найбільше подобається в «Мисливських усмішках»? • Які риси українського національного характеру розкриваються в усмішках Остапа Вишні? • Прокоментуйте епіграф уроку.

VII. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення на тему: «Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні».