7


Урок 'Наш Тарас Шевченко'

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

Тема. Тарас Шевченко. Україна часів Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство, епоху, у яку він жив. Картини довколишнього світу і природи в поезіях Шевченка. Природа в поезії «За сонцем хмаронька пливе...», "Садок вишневий біля хати".

Мета: ознайомити учнів з біографією Тараса Шевченка (дитячі роки), «Кобзарем» та поезією «За сонцем хма­ронька пливе...», "Садок вишневий біля хати", розвивати вміння читати й аналізу­вати художній текст, розповідати про власні відчуття, емоції; виховувати почуття прекрасного.

Цілі:

  • учні повинні знати: коло проблем, які мають роз­в'язуватися протягом вивчення теми, факти про дитячі роки Шевченка; зміст поезії «За сонцем хмаронька пливе...», "Садок вишневий біля хати", художні засоби поетичних творів; особливості виразного читання пейзажних віршів; сутність поняття «естетична насолода»; алгоритм цілевизначення та планування теми;

  • учні повинні вміти: самостійно визначати проблеми, які розв'язуватимуться протягом вивчення теми; розпові­дати про Україну часів Шевченка, дитинство поета, його родину; виразно читати пейзажні вірші «3а сонцем хмаронька пливе...", "Садок вишневий біля хати" знаходити в них художні засоби та пояснювати їхню роль; «оживлю­вати» текст; сформулювати власні цілі вивчення теми.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу, поглиблення знань.

Обладнання: портрет Шевченка, видання Кобзаря, ілю­страції до творів, пейзажі.

Форми роботи: створення ілюстрацій у парах, само­стійне читання з помітками, виразне читання в парах, технологія «Незакінчене речення», розповідь учителя, бесіда.

Епіграф до уроку:

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк Зорі, що Землю всю осяє.

М. Рильський

ХІД УРОКУ


І. Визначення емоційної готовності учнів до уроку

Обмін побажаннями в парах («Побажай мені удачі»).


II. Актуалізація опорних знань учнів

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.


Учитель. Діти, скажіть, будь ласка, чи знають у ваших родинах вірші Т.Г.Шевченка? Які? Чи люблять їх? За що? Чи є у ваших оселях портрет Т.Г. Шевченка?


- А які вірші Тараса Григоровича Шевченка ви пам'ятаєте?

- «Незакінчене речення»: «Для мене Тарас Шевченко - це...»


ІІІ. Повідомлення теми, завдань уроку. Формування власних цілей вивчення теми

Учитель. На цьому уроці, тема якого «Наш Тарас Шевченко», ви поглибите свої знання про дитинство великого Кобзаря, ознайомитесь зі збіркою поетичних творів «Кобзар», пригадаєте поезії, які вам найбільше подобаються.

(Зачитується епіграф.)

- Як ви розумієте цей вислів?


IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Учитель. Подивіться на дошку: на ній записані клю­чові слова, які ми будемо використовувати сьогодні на уроці, прочитайте їх.

  • Кобза

  • Кобзар

  • «Кобзар»

  • кріпак

  • пророк


- Чи відомі вам ці слова?

- Що б ви сказали про їх значення?


Учитель. Т.Г. Шевченко - гордість українського народу, його слава. Своєю творчістю він заслужив все­народну шану. Ця людина, діти, знана в усіх куточках світу, а твори Його відомі кожному серцю.


Учитель. Тарас Шевченко - провісник нового життя, народний пророк, титан духу, перший, хто від­верто закликав український народ:

…Вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.


Драматичною була доля Шевченка. Перші 24 роки життя він був кріпаком, терпів знущання, самодурство свого пана. 10 років мучився на засланні в далеких аральських, прикаспійських та оренбурзьких степах, куди його відправили рядовим солдатом. Але сила духу великого поета була незламною. Він своєю пророчою пристрастю внутрішньо розкріпачував українців і вчив їх шанувати себе, свою історію, народ, мову.


Зверніть, будь ласка, увагу на дошку.


Перед вами - портрет благородного, мудрого захисни­ка рідного народу.

Подивіться уважно. Погляд спрямований твердо впе­ред. У глибині очей причаївся ледь помітний смуток, адже поет уболівав за долю свого народу, На цьому уроці ви розпочинаєте знайомитись з людиною, життя якої є великим подвигом.


Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.


Перегляд відеофільму.


А зараз «Хвилинка ерудита».

- Про які цікаві факти з життя Тараса Григоровича ви дізналися?

(Повідомлення учнів.)


2. Ознайомлення зі збіркою «Кобзар». Пояснення її назви

Учитель. У мене в руках Шевченків «Кобзар», якому судилося довге життя. Ось уже 170 років цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григо­ровича, далі їх діти, онуки, правнуки.

Сьогодні в «Кобзар» вчитуєтесь ви, діти XXI ст.

«Кобзар» - це книга Правди, дороговказ всім поколін­ням.


- Як ви гадаєте, чому Тарас Григорович назвав збірку поезій «Кобзар»?

(Відповіді учнів.)

Учитель. Розгорніть «Кобзар», вчитайтеся в прекрас­ні поетичні рядки.


3. Робота з текстом, аналіз художніх особливостей поезії «За сонцем хмаронька пливе...»

  1. Виразне читання поезії вчителем.

  2. Повторення відомостей з теорії літератури: епітет, порівняння, метафора.

  3. Бесіда за змістом.

- Які почуття навіяла ця поезія?

- Що, на вашу думку, переважає у цій поезії: опис природи чи змалювання внутрішнього стану героя?

- Які художні засоби використовує поет для передачі душевного стану героя?

- Як ви гадаєте, які події особистого життя Т. Шевченка могли стати поштовхом до написання поезії «За сонцем хмаронька пливе...»?

- Чи можемо ми стверджувати, що цей твір є суто автобіографічним?

4) Виразне читання твору учнями (за бажанням).

Учитель. Який, на вашу думку, настрій поезій? (Від­повіді учнів.)

- Що можна почути у віршах Шевченка?

- Що можна побачити в тексті, якщо уявити описані картини?


Виразне читання вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...».

Обмін враженнями від вірша.

Бесіда з учнями.


- Якою постає селянська родина у вірші «Садок вишневий коло хати...»?

- Яку пору року зобразив у вірші поет? Чи подобається вона йому? Відповідь обґрунтуйте.

- Яку, на вашу думку, пісню могли б співати дівчата, повертаючись із поля?

- Визначте, які художні засоби використовує автор для створення чудової картини сільського вечора. Зробіть висновок - (Епітет - маленьких (діточок); зменшено-пестливі слова - зіронька, соловейко, діточок; повтори. Автор дуже економна використовує художні засоби, але досягає виразності й краси поетичної картини за рахунок, змісту, добору лексики.) Так, у вірші немає узвичаєних художніх засобів, проте опоетизований Шевченком вечір в Україні постає перед нами в усій красі.

- Завдяки ж чому ми бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)

- То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок виш­невий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім 'ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...)

- А що чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчати, витьохкування соловейка, тишу...)

- Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це. (А мати хоче научати, так соловейко не дає - тонка доброзич­лива усмішка, коли мати, незважаючи на свій обов'язок (і необхідність) наставляти дітей, підкоряється всевлад­ній красі солов'їного співу, тихого вечора; їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.)


4. Метод «Прес»

Довести, що обидві поезії Шевченка («За сонцем хма­ронька пливе...», «Садок вишневий коло хати...») нале­жать до пейзажної лірики.


5. Жартівлива вікторина

  • Хто ворог моря? ( Туман)

  • Хто заховався у сонце? (Хмаронька)

  • Кому вода служить ліжком? (Сонцю)

  • Хто, не маючи ні зубів, ні язика, говорить? (Серце)

  • Хто любить червоний одяг? (Хмаронька)

  • Хто завжди чекає із нетерпінням? (Матері)

  • Що слугує аеродромом для хрущів? (Вишні)

  • Кого втома не бере? (Дівчат)

  • Хто сперечається з матір'ю і кого вона боїться? (Соловейко)

  • Назвіть вечірній дует. (Солов'ї і дівчата)

  • Назвіть вечірній ліхтар? (Зіронька)

  • Хто й увечері не розлучається зі своїми помічниками? (Плугатарі з плугами)


6. Робота в парах

Учитель. А тепер попрацюємо в парах.

І пара - «Майстри слова».

Підготуйте читання поезії, яка вам найбільше припала

до душі.

ІІ пара - «Юні художники».

Яку б ілюстрацію ви намалювали до поезії «За сонцем хмаронька пливе...»?

III пара - «Юні фольклористи».

Зі слів, записаних на дошці, складіть і запишіть при­слів'я:

«Кобзарі», шукай, в, правду, Тарасове, глибоко, око, бачить...


7.Зачитування учнями прислів'їв, записаних на дошці:

  • Мучили Шевченка, карали та духу його не зламали.

  • Щоб народу служити, треба так, як Шевченко жити.

  • Тарасів «Кобзар" - народу великий дар.


8.Читання напам'ять віршів учнями.


V. Рефлексія та оцінювання

Аналіз досягнення запланованих на початку уроку цілей; взаємооцінювання в парах.


Гра «Мікрофон».

- Що нового ви дізналися про Т. Шевченка, його дитинство?

- Що тебе зацікавило?

- Що здивувало тебе?

- Що схвилювало?

- Що спонукало замислитись?

- Що найбільше тобі запам'яталось?

- Взяти інтерв'ю в автора. Що б ти запитав у поета?


Аналіз записаного на початку уроку речення «Для мене Тарас Шевченко - це...», повторний запис, зумовлений результатами роботи на уроці.


V. Домашнє завдання

  1. Вивчити напам'ять вірш «Садок вишневий коло хати...»;

  2. намалювати ілюстрації (низький рівень);

3.виписати 5 епітетів, 5 порівнянь, 5 метафор (середній рівень);

  1. дібрати з художніх творів описи природи (достатній рівень);

  2. написати власний вірш-опис природи (високий рівень).



 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал