Інтегрований урок з української літератури та музики 'Музично-художній образ в поезії Богдана Лепкого «Журавлі»

Інтегрований урок з української літератури та музики

Музично-художній образ

в поезії Богдана Лепкого «Журавлі»

провели: вчитель української мови та літератури Ільченко Т.З.

вчитель музики Кравченко Т.Г.

6-А клас

СЗШ № 45

Мета: розкрити музично-художній образ поезії Богда­на Легшого «Журавлі», спонукати до роздумів над долею «відлітніх журавлів», значенням батьківщи­ни для людини.

Очікувані результати:

Учні повинні знати: зміст твору, історію його написан­ня, художні та музичні образи, засоби їх творення; основну думку поезії.

Учні повинні вміти: знаходити художні та музичні обра­зи поезії, аналізувати засоби їх творення, визна­чати основну думку твору, порівнювати суспільні явища в минулому і сучасному житті українців.

Обладнання: запис пісні "Журавлі».

Тип уроку: засвоєння нових знань, інтегрований (література, музика).

На Україну повернусь через роки, через віки...

З пісні

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Слово вчителя літератури

- Сьогодні в нас незвичайний урок. Літературу ми поєднаємо з музикою. Адже це ті два предмети шкіль­ної програми, які безпосередньо впливають на наші думки, наші почуття. Тому я передаю слово вчителю музики.

III. Актуалізація опорних знань

Вчитель музики. На попередніх уроках ми з вами аналізували музичні образи в творах Й. С. Баха, Л. Бетховена, Ф. Шуберта. Що допомагає нам роз­кривати музичний образ? (Музичний лад, темп, під­бір музичних інструментів, динаміка звучання)

1. Самостійна робота учнів

Вчитель музики. Зараз ви послухаєте музичний твір, який виконуватиметься на скрипці. Вам потрібно буде розкрити музичний образ цього твору.

Звучить мелодія пісні Б.Лепкого «Журавлі». Діти в групах працюють над характеристикою музичного образу.

2. Перевірка якості самостійної роботи учнів

Відповіді учнів: мелодія написана в мінорі, в повіль­ному темпі, звучить драматично, плавно, наспівне, у скрипковому виконанні. Саме цей Інструмент здатний передати особливий душевний стан автора, адже скрип­ка - унікальний витвір людини, котрий якнайточніше відтворює почуття радості, смутку, болю виконавця.

IV. Пояснення нового навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

Розповідь учителя про історію написання поезії "Видиш, брате мій..." (Звучить прелюдія № 20 Ф. Шопена).

- Стояла сіра осінь 1912 року. Вулицями Кракова до вокзалу йшов зажурений поет, професор Краківського університету. То був Богдан Лепкий. Він повертався з театру. А через Краків переїжджали емігранти. Місто було своєрідним рубіконом, який відділяв старий край

- Галичину, від нового, що простелявся через море. Шукали кращої долі, тікали «світ за очі», їх тугу бачив Богдан Лепкий. Разом з Василем Стефаником він ходив на Краківський вокзал проводжати відірваних від рідної землі, мов лист від дерева, емігрантів. А в надвечірньо­му небі сумно курликали журавлі, покидаючи рідний край, їх пронизливе курликання зливалося з болючим лементом галицьких і буковинських емігрантів на вок­залі. Тут під впливом баченого і пережитого народилася поетична мініатюра «Видиш, брате мій...»

Надрукував поезію львівський літературно-мистець­кий тижневик «Неділя» 13 жовтня 1912р. за підписом «Нестор» (літературний псевдонім Б. Лепкого).

Пісня Б.Лепкого стала однією знайполулярніших, набула поширення як народна. Вона стала часткою душі, сповіддю вихідців з України, котрі змушені були залишати рідну землю.

Проблемне запитання:

- Діти, чому згодом було змінено «видиш» на «чуєш».? (Поет віддав перевагу слуховому образу, який є повнішим. «Чуєш» звучить дуже довірливо і зворушливо)

2. Виконання практичних завдань

Завдання групам: які художні образи є в поезії «Чуєш, брате мій...»? За допомогою яких художніх засобів вони розкриваються?

Діти працюють у групах.

Відповіді учнів

I строфа - образ журавлів, що покидають рідну землю, «Відлітають сірим шнуром журавлі у вирій» - розкрит­тя єдності долі людини і птаха. Сірий колір налашто­вує нас на сум, тугу, печаль, зажуру, журбу. У першій строфі найчастіше вживається звук [і] - 7 разів. Якщо записати і-і-і-і-і-і-і, виникає асоціація з журавлиним шнуром.

II строфа - образ смерті, образ знеможеного птаха. Звуконаслідувальні кру-кру-кру звучать бентежно, ніж­но, тривожно. Через пестливе слово «крилонька» автор висловлює любов і милосердя людини, що співчубає птахові. Найчастіше використовуються звуки: [к] - 9 разів, [р] - 10 разів, [у] - 10 разів. Виходить - «кру». Це ще один доказ високої майстерності автора.

III строфа - образ втоми мерехтить в очах. Образ емігрантської долі - безкінечний шлях. Повтор «гине в синіх хмарах» підсилює безнадію, тугу, печаль. Най­частіше використано звуки [е] - 6 разів, [х] - б разів. Вигук «ех» передає сум і журбу.

Вчитель. Діти, епіграфом нашого уроку стали слова з Пісні «На Україну повернусь через роки, через віки...». Скажіть, а чи повернувся Богдан Лепкий в Україну? (Так, повернувся. Повернувся своїми творами.)

V. Підсумки уроку

• Чи тема еміграції українців за кордон залишається актуальною? На уроці ми виконаємо «Прощання з журавлями» О. Лобової. (Співають пісню.)

• Що є спільного між піснею Б. Лепкого і піснею О. Лобової? (Пісні ліричні, написані в мінорі, рух мелодії плавний, схожий на плавний політ журавлів.)

- Зараз ми послухаємо пісню Богдана Лепкого «Журав­лі».

Звучить пісня.

- Наш урок закінчується, і ми підбиваємо підсумок уроку. Кожен з вас коротко скаже, чого він навчився сьогодні на уроці.

Діти методом «Мікрофона» відповідають.

VI. Завдання додому та інструктаж з виконання

Вдома вам треба розкрити музично-художній образ персонажа, який вам найбільш сподобався (пись­мово).