- Учителю
- Конспекты уроков по украинской литературе 'Литературные сказки'
Конспекты уроков по украинской литературе 'Литературные сказки'
Тема: Іван Франко «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру. Інтонація читання. Мова автора і мова персонажів.
Завдання уроку: шляхом формування життєвих (соціальної, полі культурної, продуктивної творчої діяльності) компетенцій учнів розкрити художньо-естетичний зміст казки І. Я. Франка «Фарбований Лис».
Обладнання: підручник, дошка, олівці або фарби, альбоми.
Зінтегровано зміст предметів: українська література, рідна мова, малювання.
Структура уроку.
І. Організаційний момент.
Слово вчителя :
Сьогодні на уроці ми вирушаємо в цікаву мандрівку великим розважально-інтелектуальним центром «Літературна казка». Зупинимося ми в таких місцях:
Центр «Читайлик»
Центр творчості
Мовний центр
Рак - самітник
Слова в дорогу: Знаємо! Творимо! Зможемо!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Логічний диктант за змістом казки «Фарбований Лис»
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Обговоримо правила поведінки в групах.
Будемо: тихо говорити, слухати іншого, коригувати помилки, писати зрозуміло, поважати друзів, цінувати час, довіряти іншим, радіти, переживати.
Не можна: перебивати іншого, викрикувати, відволікатися від роботи, ображатися, створювати шум, грубити друзям, писати будь-як, бути байдужим.
IV. Повідомлення теми та формулювання очікуваних результатів.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
-
Порівнювати, зіставляти, аналізувати;
-
Перетворювати набуті знання в переконання;
-
Закликати на допомогу знання, набуті на уроках з інших дисциплін;
-
Розвивати вміння осмислювати цінності, мораль;
-
Більш досконало володіти рідною мовою;
-
Розбудити в собі інтерес до пізнання невичерпного джерела народної творчості;
-
Розвинути навички правильного письма та виразного читання.
V. Вивчення нового матеріалу.
Центр «Читайлик»
-
Знайдіть і зачитайте картину ярмарку. Що допомогло Лисові врятуватися від собак: кмітливість чи випадковість?
-
Як міркував Лис, побачивши себе вранці. Зачитайте. Чи втече Лис від себе?
-
Проблемне запитання: що привело Лиса до смерті?
Якщо цифрою 7 позначимо смерть Лиса, то що і які кроки передували цьому?
7 6 5 4 3 2 1
Досліджуємо з кінця: 7 - смерть Лиса
6 - переповнилось серце, заговорили вуста
5 - лукавий Остромисл
4 - надувся гостро, сів на місце Ведмедя
3 - хитрість
2 - відвага, яка нікому не потрібна
1 - гордість, пихатість.
Центр творчості: фантазуємо, творимо.
Інструкція групам. Скласти діафільм, намалювавши кілька кадрів до казки. Кожен малює свій кадр, а потім приклеює до загального аркуша.
Мовний центр: спробуймо.
Інструкція групам. Виписати з тексту 4 речення з діалогом, переробивши їх на речення з прямою мовою.
Придумайте розповідне і спонукальне речення зі словом лис або лисичка.
Випишіть з тексту 2 речення з однорідними членами речення і підкресліть їх.
VI. Рак-самітник (д/з). напиши листа Лису Микиті, в якому ти застережеш його від нерозважливих вчинків.
Тема: Василь Королів-Старий. «Хуха Моховинка». Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Аналіз зовнішності(портрет) казкових істот.
Завдання уроку: Дати учням уявлення про розуміння Василем Королів-Старим фантастичних істот. Пропагувати український фольклор. Розширити знання з теорії літератури. Створити умови для розвитку інформаційної, соціальної і комунікативної компетенцій.
Обладнання: підручник, природні матеріали, пластилін.
Зінтегровано зміст предметів: українська література, трудове навчання, народознавство.
Структура уроку.
І. Організаційний момент.
1. Переписати в зошити уривок з Першого послання Св. Апостола Павла до солунян, попросити учнів прокоментувати, як зрозуміли слова: «Глядіть, щоб нікому не віддавав зло за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх».
2. Пояснити розділові знаки в реченні. Підкреслити слова, в яких всі звуки дзвінкі.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
-
Розкажіть коротко про В. Королева-Старого.
-
Продовжіть речення: «Казка - це…»; «Літературна казка - це…».
-
Поясніть, хто такі потерчата?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Проблемні питання:
-
Чому, на вашу думку, в казках завжди перемагає добро? А в реальному житті завжди так?
-
Що ми повинні робити, щоб і в житті частіше перемагало добро?
IV. Повідомлення теми та формулювання очікуваних результатів.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
-
Вдумливо і виразно читати казку;
-
Систематизувати та аналізувати;
-
Коментувати прояви добра і зла в казці й у сучасному житті;
-
Навчитись творити добро у повсякденному житті;
-
Стати чуйними, уважними дітьми, які завжди відгукнуться на чужий біль.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Комбіноване читання (читає вчитель і учні). Словникова робота проводиться безпосередньо в процесі читання.
2. Бесіда.
- чому казка має саме таку назву?
- хто запам'ятав, яка хуха Моховинка? Опишіть. А тепер знайдіть у тексті й зачитайте.
- що трапилось з помешканням хухи?
- чому вона не захотіла йти до родичів?
- як жилося Моховинці у хліві?
- хто винуватець нещастя, яке трапилося з Лискою? Як допомогла хуха своїй приятельці? А чи завжди люди приходять на допомогу одне одному?
- як дід обізвав хуху? Чому? А ви своїх друзів, однокласників не кривдите словами, як дід?
- чому поранена хуха не залишилася у хліві? Як сприйняли повернення Моховинки її родичі? Чи дружні хухи? А ми?
- що означає слово гріх? Які гріхи робив дід? Чи кожний з нас вчасно просив вибачення? Чому?
- чи могла хуха не допомогти дідові? Чому ж вона допомогла? А яке ми, люди, маємо серце?
- скільки разів дід скривдив маленьку істоту? Чи помстилася Моховинка за кривду? А як би ви діяли на місці хухи?
- якої віддяки хотіла Моховинка? Що означає, на вашу думку вислів, «роблять з повинності»? чому люди часто не вміють дякувати щиро? Що заважає?
VI. Систематизація та узагальнення знань та вмінь.
-
Слово вчителя.
Пам'ятаєте епізод, де розповідається, як маленька хуха Моховинка залишилася без будиночка? Я пропоную допомогти цій маленькій істоті. Для цього на урок ви принесли гілочки, листя, каштани, жолуді, шишки, а також пластилін. Працюватимете ви сьогодні в парах:
-
дівчатка з пластиліну роблять маленьку хуху (як вони собі уявляють це казкове створіння);
-
хлопчики з принесених матеріалів збудують хусі будиночок.
Після закінчення ми влаштуємо виставку ваших робіт. За найкращі - отримаєте пам'ятні відзнаки: «Найкращому будівельнику», «Золоті рученята».
VII. Інструктаж по домашньому завданню.
Перечитати казку, записати заголовки до кожного розділу казки. Допрацювати над виробами.
VII. Підсумки уроку, оцінювання результатів роботи учнів.
Тема: Василь Королів-Старий «Потерчата».
Завдання уроку: Через зміст і образи казки «Потерчата» донести до учнів важливість милосердя, гуманізму (соціальна компетентність), стимулювати їхню творчість (компетенція продуктивної творчої діяльності), вчити добувати інформацію з різних джерел і готувати аргументовані повідомлення (інформаційна і комунікативна компетентності).
Обладнання: підручник, дошка, ілюстрації до казок, олівці або фарби, альбоми.
Зінтегровано зміст предметів: українська література, малювання.
Структура уроку.
І. Організаційний момент.
Діти вголос читають епіграф, написаний на дошці, пояснюють, як вони його зрозуміли.
Прекрасна річ потребує прекрасної оправи.
Народна мудрість
ІІ. Актуалізація опорних знань.
-
Пригадати засоби виразного читання (за допомогою одного підготовленого учня).
-
Зачитати зі словничка міфічних істот визначення: потерчата, водяник, русалка, хуха, мавка, лісовик, нечиста сила.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Працює «довідкове бюро» (повідомлення учнів).
За народними уявленнями Домовики - це вид нечистої сили, що живе в будівлях разом з людьми, але невидима для людського ока. Завдання Домовика - оберігати сімейне вогнище. Василь Королів-Старий у своїх фантастичних казках змальовує всю нечисть не як злі сили, а як дружні, ті, що не шкодять, а навпаки, стають у пригоді, допомагають у скрутний час.
IV. Повідомлення теми та формулювання очікуваних результатів.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
-
усвідомити важливість потреби уважного ставлення до ближнього, любові до нього;
-
відчути бажання робити добро;
-
зрозуміти, чому добро завжди перемагає зло;
-
пригадати, що таке портрет і як з його допомогою можна передати ставлення людини до іншої людини або літературного персонажа;
- намалювати портрет того героя казки, який вам найбільше сподобався
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Ознайомлення зі змістом казки «Потерчата» (вибіркове читання тексту з частковим переказом деяких епізодів підготовленими учнями).
2. Слово вчителя про добро і зло в казці «Потерчата».
Міфологічні істоти несуть і роблять добро людям, тому що вони - народна творчість. Зло іде від горілки, яку в казці і в народі називають «зеленим змієм»
У казці Г. Х. Андерсена «Снігова Королева» добро в образі Герди і всіх персонажів, що їй допомагають. Зло - в образі Снігової Королеви, розбійників. Негативних персонажів менше, тому добро перемагає зло.
Існує багато українських казок про нечисту силу. Вони відносяться до групи чарівних. Питання до учнів:
-Які казки про нечисту силу ви знаєте?
-Як закінчуються названі вами казки? (перемогою добра над злом).
3. Слово вчителя про світлий, життєствердний погляд письменника на світ.
VI. Систематизація та узагальнення знань та вмінь.
1. Слово вчителя.
-Діти, сьогодні до нас у гості завітав маленький веселий пензлик. Виразно читаючи казки, свій настрій і почуття ви передаєте за допомогою засобів словесної виразності. А наш гість зовсім не проти, щоб ви своє ставлення до казкових персонажів передали за допомогою фарб та олівців. Перш ніж ми почнемо малювати портрети казкових персонажів: потерчат, Домовика, русалок, водяника - давайте пригадаємо, що таке портрет.( один учень зачитує визначення, яке самостійно виписав із тлумачного словника). Діти, давайте подумаємо, якими кольорами ми зможемо висловити своє позитивне ставлення до персонажів (зелений, блакитний, червоний, оранжевий, жовтий).
2. Знайти у творі опис Потерчат, Домовика . спираючись на словесний опис персонажа, створити його портрет на аркуші паперу, втіливши в ньому, за допомогою кольорів, своє ставлення (позитивне чи негативне).
VII. Інструктаж по домашньому завданню. Виразно читати казку «Потерчата» й аналізувати її.
Тема: Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Цікава сторінка з життя митця. Казкова історія і сучасне життя.
Завдання уроку: Шляхом осмислення реального та фантастичного в казці В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» готувати учнів до розуміння ролі людини в житті суспільства (соціальна компетенція). Вчити виділяти головне в прочитаному і критично його оцінювати (інформаційна компетенція)
Обладнання: підручник, карта України
Зінтегровано зміст предметів: українська література, історія, природознавство.
Структура уроку.
І. Організаційний момент.
Міні - диктант. Записати під диктовку рядки, що належать перу В. Симоненка:
Тільки правди в брехні не розмішуй,
Не ганьби все підряд без пуття,
Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Написати літературний диктант за казкою В. Королева-Старого «Хуха Моховинка»
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Усі ми з дитинства любимо казки, адже там панує чарівний світ, такий далекий від нашого повсякденного життя. Там добро завжди перемагає зло, а правда бере гору над брехнею. Відомий український письменник В. Симоненко написав чудові слова, які ми візьмемо за дороговказ на нинішній урок, а можливо, і на все життя. (Учитель ще раз виразно читає записаний учнями на початку уроку диктант. Діти хором читають і вчать напам'ять.
IV. Повідомлення теми та формулювання очікуваних результатів.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
-
осмислено читати літературні твори;
-
визначати риси характеру дійових осіб казки;
-
ви звернете увагу на ритм, риму, особливий порядок слів віршованої казки;
систематизувати раніше набуті знання та вміння
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Коротка розповідь учителя про Василя Симоненка.
Василь Симоненко був людиною цікавою та багатогранною.: уважним сином, люблячим батьком, безкорисливим другом, талановитим письменником. Творив Василь Симоненко від щирого серця. Ось і казку, що ми сьогодні з вами будемо читати, «Цар Плаксій та Лоскотон» він написав за одну ніч, а вже наступного дня читав своєму маленькому сину Олесеві. Ті рядки, які синочок запам'ятовував, - друкував, а інші - доробляв. Так і народжувалися його твори для дітей. Докладніше про цього письменника нам зараз розкажуть його біографи.
Матеріал підручника (с. 99-100) розповідає підготовлений раніше учень.
2. Слово вчителя.
Ще один дослідник творчості В. Симоненка розповість нам цікаву історію, звідки походить назва села, в якому народився письменник.
2 біограф: Біївці - село, що розташоване на річці Удаї. На початку XVIII століття, десь у 1702 році, на території, яку нині займає село, поселився козак Бей, від прізвища якого і пішла назва села. По ревізії 1764 року Біївці належали до Сніженської сотні. Саме в цьому селі 8 січня 1935 року і народився Василь Андрійович Симоненко.
3. Комбіноване читання казки (починає вчитель, учні продовжують)
4. Робота над змістом казки
- чому казка має таку назву? У нашому класі є плаксії чи лоскотони?
- хто з героїв уособлює добро, а хто - зло?
- знайдіть опис зовнішності Плаксія. Чи таким ви уявляли персонажа?
- як склалася доля царя Плаксія?
- як ставились до Лоскотона прості люди? А цар та його придворні?
- яку зброю мав Лоскотон? Як він переміг зло?
- що сталося з Лоскотоном?
VI. Систематизація та узагальнення знань та вмінь.
Діти самостійно складають питання до казки «Цар Плаксій та Лоскотон».
Найцікавіші з питань використовуються для карток на наступний урок:
Скільки дітей мав цар?
Як називалась столиця країни, де правив Плаксій?
Чому цар боявся Лоскотона?
Сміх Лоскотона - це ліки чи зброя?
Що робив цар своєму народові?
Чи міг народ обійтися без такого царя?
VII. Інструктаж по домашньому завданню Навчитись читати казку так, ніби ви актори театру.2. Намалювати епізод з казки, який сподобався.
Тема: Іван Липа. «Близнята». Цікавий епізод з біографії письменника. Риси характеру братів. Дарунок Долі і вміння ним скористатись як основна думка казки.
Завдання уроку: Використати зміст та образи казки для формування в учнів усвідомлення індивідуального призначення кожної людини, великої цінності людського життя (компетентність творчої діяльності та соціальна). Виробляти вміння самостійно здобувати знання (компетентність саморозвитку та самоосвіти)
Обладнання: підручник, портрет Івана Липи, запис пісні Оксани Білозір «Неповторність», чарівна скринька.
Зінтегровано зміст предметів: українська література, музика, українська мова, малювання.
Структура уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Учні по черзі витягають з чарівної скриньки питання, складені ними на попередньому уроці, і дають на них повні відповіді, ілюструючи їх цитатами (якщо потрібно).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Ми продовжуємо мандрівку сторінками українських літературних казок. На сьогоднішньому уроці розпочинаємо знайомство з творчістю Івана Липи - українського письменника, який жив і творив майже 120 років тому.
IV. Повідомлення теми та формулювання очікуваних результатів.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
-
краще розвинути в собі навички аналізу літературних творів;
-
навчитися цінувати людське життя;
-
розпочати формування у себе активної життєвої позиції
-
стати більш толерантними до інших людей;
-
розвивати свою творчу уяву, мислення, ;
-
усвідомити індивідуальне призначення кожної людини, велику цінність людського життя.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Слово вчителя. Був собі хлопець з білим, як льон, волоссям, з синіми, як польові волошки, очима, веселий, розумний і до будь- якої роботи спритний. А ще - мав дуже добре серце. Щоб якось допомогти батькам, навчаючись у гімназії, сам заробляв собі на хліб. Коли з життя пішов його найкращий товариш, вирішив: як виросте, то неодмінно стане лікарем, і тоді жодна дитина не помре.
Так і сталося. Хлопець виріс, залишив рідне місто Керч, що стоїть на березі Чорного моря, і поїхав у Харків. Вступив до університету, почав учити медицину.
У цей час Іван Липа (так звали юнака) згуртував своїх товаришів і вони заснували таємну організацію - «Братство Тарасівців». На могилі Кобзаря вони поклялися боротися за незалежність України. Іван не зрадив клятви. Особисте щастя він вбачав у тому, щоб робити людям добро - лікувати дітей. Ця людина була не тільки гарним лікарем, але й талановитим письменником. Твори Івана Липи пройняті любов'ю до народу, з його іменем пов'язані кращі сторінки історії України, якій він присвятив усе своє світле життя, повне доброти і самозречення
На тихому кладовищі у Винниках, що біля Львова, - могила Івана Липи - вірного сина України.
-
Знайомство зі змістом казки «Близнята». Учні читають текст по абзацах, наступного читця називає попередній.
-
Мовна п'ятихвилинка: дібрати і записати в зошити синоніми до слів сміливий, марнувати.
-
Бесіда з учнями за змістом.
-
чому казка має таку назву?
-
Що, на вашу думку, у світі найдорожче?
-
Яку б ви обрали долю собі: як у першого чи як у другого брата? Чому?
-
У світі є однакові, схожі люди. А долі?
Висновок роблять самі діти: кожна людина - неповторна.
5. Музична пауза. Учні слухають пісню О. Білозір «Неповторність». Слухаючи пісню, створюють колажі: «Відобразити свій настрій під час прослуховування пісні»
VI. Систематизація та узагальнення знань та вмінь.
Робота з підручником: учні виконують завдання (перевіряють правильність тверджень) на с.98 (ні, так, ні, так, ні, так, ні)
VII. Інструктаж по домашньому завданню. Підготуватись до переказу казки.
Тема: Іван Франко «Захар Беркут». Сюжет. Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників.
Завдання уроку: шляхом формування комунікативної та полікультурної компетентностей сприяти розумінню й засвоєнню учнями сюжету твору, його провідних думок. За допомогою інтерактивних методів розкрити красу художнього слова; розвивати навички виразного читання, переказування, коментування прочитаного. Через формування інформативної компетентності вчити аналізувати прочитане, висловлювати своє ставлення до зображуваного. Виховувати почуття патріотизму, людської гідності.
Обладнання: підручник, дошка, ілюстрації до твору.
Зінтегровано зміст предметів: українська література та історія України.
Структура уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання (метод «Мікрофон»)
Продовжити фразу: «Іван Франко - великий українець, тому що....»
ІV. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Молюсь за тебе, Україно,
І свої сили віддаю,
Щоб відродити із руїни
Наш дух і славу бойову.
Очистимо усі джерела,
Дніпро-Славутич оживе.
І заспіваєм:
«Ще не вмерла
Вкраїна наша, і не вмре».
V. Формування і вдосконалення вмінь та навичок.
-
Слово вчителя (українська література).
І. Франко завжди цікавився сучасністю, був активним учасником громадського життя, багато писав про це. Але цікавила його й історія свого народу, особливо ті її моменти, коли виявлялась волелюбність українців, стійкість, мужність і винахідливість у боротьбі з ворогами. Однак найбільше письменникові припало до вподоби досліджувати незбагненну, загадкову людську натуру, що здатна, з одного боку, до самопожертви заради загального добра, а з іншого - до найпідлішої зради. Франка також завжди цікавила проблема пробудження людських почуттів в осіб, які здаються зовсім пропащими. Все це є в історичній повісті «Захар Беркут» про часи нападу монголів на Карпатську Русь у 1241 році. Цей твір присвячений реальним історичним подіям.
-
Слово вчителя (історія).
Звідки ж узялися татари, звідки вони прийшли? Як і всі кочові орди, прийшли вони з Азії, зі сходу, шукаючи для себе доброї наживи. Вперше татари з'явилися на кордонах України у 1223 році. Спочатку напали на половців...
Українські князі не залишили в біді своїх сусідів, пішли їм на допомогу. Перший бій відбувся на ріці Калці, князі були розгромлені, однак нападники далі не пішли: повернули назад у безмежні степи.
Через 16 років, у 1239-му, татари після завоювання Московщини знову з'явилися в Україні. Літописець описує, як ішла татарська орда: ішла вона як чорна хмара, що палила села і грабувала майно. Куди вона прямувала, там усе горіло - лиш одна чорна земля та згарища-руїни залишалися. Людей убивали або брали в полон. Плач і стогін стелився тими дорогами, куди переходила татарська орда, ні до кого не мали вони милосердя.
У 1240 році дійшов Батий до Києва і рівно за один день узяв його. Місто спалили і поруйнували всі церкви, бо там намагалися знайти прихисток люди.
Вже з Києва пустилися татари на захід, на Волинь і на Галичину. Нищили і палили все, бо князь Данило мусив рятуватися втечею на Угорщину і боронити ці землі вже не було кому. Непереможна армія хана Батия дійшла аж до Балкан, а в 1242 році в Азії була утворена величезна держава. Князь Данило не полишав думки звільнити свої землі від влади Батия, проте йому не пощастило, бо зрадники донесли про його наміри ханові, і за наказом татарського воєводи Бурундая у 1260 році були поруйновані всі фортеці, вали й укріплення на Галичині. Однак довго ще на галицьких землях залишалися осередки спротиву загарбникам. Про одне таке селище і йдеться в історичній повісті І. Франка «Захар Беркут».
3. Виразне читання початкових розділів повісті І. Франка «Захар Беркут» у стислому вигляді та початкові епізоди VI розділу.
VІ. Закріплення знань, умінь та навичок (метод «Розв'язування вузликів»)
-
назвати героїв повісті «Захар Беркут»
-
назвати слова-діалектизми, що вживаються в повісті
-
якої релігії дотримувалися тухольці
-
який суспільний лад був у селі Тухля
-
найвищий керівний орган у селі.
2.
Клоуз-тест: дописати цитати, знайшовши їх у тексті.
-
«Раз умирати кождому, але славно вмирати...»
-
«Не відбити, але розбити їх...»
-
«Силою і підступом узяли його...»
-
«Тілько по наших трупах...»
-
«Він радив тухольській громаді...»
-
«Подвійний зраднику, - се твоя провина...»
-
«Дурний ти, хлопче, таким як ти треба жити...»
-
«Ну, то Богу дякувати! Надіюсь, що й не вийдете вже...»
-
« - Не хвали дня перед вечором...»
-
«Не трать надії. Я задля того йшла сюди...»
-
«Що мої мізерні машини проти такої ворожої сили?...»
-
«А то значить - сам собі вирви з рук останню поруку вдачі...»
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Скласти план до 6 розділу та переказувати за цим планом. Принести фізичні карти України.
Тема: Іван Франко «Захар Беркут». Провідні мотиви повісті. Образи героїв.
Завдання уроку: через поглиблене ознайомлення з текстом повісті формувати в учнів усвідомлення індивідуального призначення кожної людини, великої цінності людського життя; дослідити, як на прикладі жителів Тухлі розкриваються кращі риси українського народу. Застосовуючи елементи інтеграції, розширювати кругозір учнів; збагачувати активний словник учнів. Виховувати у школярів, на прикладі людських чеснот героїв повісті, соціальну компетентність, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра та справедливості.
Використовуючи метод лекції з елементами бесіди та ігровими моментами, готувати учнів до сприйняття матеріалу з географії про Українські Карпати, характеристики їх природи, ландшафтну поясність в горах.
Обладнання: підручник, дошка, географічна карта.
Зінтегровано зміст предметів: українська література та географія
(Урок розроблено у співавторстві з учителем географії Степановою Надією Миколаївною)
Структура уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Перевірка домашнього завдання (евристична бесіда)
-
що запропонував тухольцям Тугар Вовк?
-
До якого рішення схилялися старійшини?
-
Як поставилися до відмови Захара Беркута Тугар Вовк, Мирослава, громада? Як би поставилися ви?
-
Про що просила батька Мирослава і чому той відмовив їй? Як ви до цього ставитеся?
-
Який сюжетний зв'язок між початком 6 розділу та 7 розділом?
-
Про що говорить звернення Захара Беркута до сонця?
-
Які елементи сюжету ви можете визначити у цьому творі?
ІV. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Знайти і зачитати з тексту опис природи Карпат.
V. Формування і вдосконалення вмінь та навичок.
-
Слово вчителя (географія).
Сьогодні на уроці української літератури ми разом з вами здійснимо мандрівку в саме серце Українських Карпат, місця, де відбуваються події повісті «Захар Беркут», і його наймальовничіші куточки. Мабуть, немає величнішого витвору природи, ніж гори. Українські Карпати вражають нас чарівністю своїх синіх вершин, красою полонин, дзвінкими потоками, стрункими смерічками.
Матеріал для інтеграції
В Україні розташована 1/10 частина підкововидної Карпатської гірської країни. Більша частина її - в Румунії, менша - у Словакії, зовсім незначна - у Румунії, Чехії, Польщі.
Довжина на заході нашої країни з північного заходу на південь 280 км, ширина -
100 км. S= 24 тис. км2 у вигляді паралельних хребтів. Характерна риса - плавні контури, схили вкриті широколистими та хвойними лісами майже до верхівок, порізані річковими долинами Тиси та Черемошу. Нагадують копиці сіна чи велетенські хвилі, що пливуть у блакитному тумані. Округлі верхівки гір називають полонинами, використовуються місцевими жителями як пасовиська. Між гірські пониження - перевали - з давніх часів використовують для переїзду через гори, зараз це вже авто- або залізничні шляхи.
Це середньовисотні складчасті гори, що не досягають снігової лінії, продовжують підніматися ≈10мм на рік як доказ їх молодості та подальшого формування, т.т. сейсмоактивні гори. Найвища точка - г. Говерла (2061м) в Івано-Франківській області. В Карпатах знаходиться найвисокогірніше місто України - Рахів (820м).
Ці гори багаті на корисні копалини6 гідроресурси, будматеріали, кам'яну сіль, мінеральні води, а рівень забрудненості навколишнього середовища найнижчий. Серед 70 видів дерев та кустарників є реліктові (листвениця, кедрова сосна з льодовикового періоду)
Карпати - природний звіринець: 74 види ссавців. Типовий представник дубових та букових лісів - дикий кабан, благородний олень, косуля; є хижаки: дика лісова кішка, вовк, ведмідь (став причиною знайомства Мирослави та Максима).
Евристична бесіда за лекційним матеріалом:
-
Спираючись на геологічну будову сказати, чому верхівки гір округлі, а схили порізані багатьма річковими долинами?
-
Пояснити причину багатства та різноманітності рослинного та тваринного світу Карпат.
Пошукова бесіда:
-
хто був у Карпатах? Знайдіть ці гори на карті;
-
на території яких країн вони розміщені? (відшукати в атласах і на мапі);
-
на території яких областей України вони знаходяться.
-
Користуючись масштабом карти, визначте протяжність Українських Карпат та ширину гірської смуги.
2. Слово вчителя (література)
Карпати прекрасні, живописні, про них співають пісні, складають вірші, пишуть великі твори (Ю. Федькович, О. Кобилянська, М. Коцюбинський, І. Франко). Тепер ви зануритесь у світ літератури і зайвий раз переконаєтесь у тому, що прекрасна природа сприяє розвиткові в людини прекрасних почуттів. Серед могутньої та загадкової природи Карпат жили і живуть мужні люди, які вбачають сенс свого життя у служінні рідній землі.
-
Дослідницька робота.
-
висловлювання передбачень щодо закінчення твору та долі головних героїв;
-
виразне читання 9 розділу;
-
обмін враженнями стосовно прочитаного («Розкрий себе»). Співставлення передбачень з авторським закінченням;
-
проблемне запитання: «Чи передбачуваним є фінал повісті?» (Метод «Мікрофон»);
-
групова робота над таблицями («Обґрунтуй свій вибір»)
-
Розумний, розсудливий
Самовідданий, готовий до пожертви заради громади
Добрий, чутливий
Захар Беркут
Патріот
Чесний, справедливий
Сміливий, мужній, відданий
Максим Беркут
Патріот
Розумний, розсудливий
Здатний до глибоких почуттів, до справжнього кохання
Нездатний на зраду, вірний обов'язку
Розумна, розсудлива
Щира, здатна до глибоких почуттів, до справжнього кохання
Патріотка
Мирослава
Кмітлива
Смілива, мужня, самовіддана
Чутлива
Пихатий
Справедливий в оцінці оточуючих
Розуміє свої вади, здатний піддатися почуттям
Тугар Вовк
Здатний до зради
Любить багатство, владу, славу
Розумний, кмітливий
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Письмово схарактеризувати улюбленого героя повісті, підкріпити цитатами з тексту, зробити висновки.
Тема: Іван Франко «Захар Беркут». Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Особливості мови повісті.
Завдання уроку: через формування в учнів інформаційної, самоосвітньої та соціальної компетентностей допомогти виявити глибинні зв'язки історії з сучасністю, засвоїти уроки історії. Розвивати навички аналізу епічного твору, проведення паралелей із власним життєвим досвідом. Впроваджуючи елементи інтегрованого навчання, поглибити знання учнів про діалектизми та їх значення для розкриття ідейного змісту твору (на мовному матеріалі повісті); про доречність вживання таких слів у повсякденному житті. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати патріотичні почуття, почуття поваги до батьків, вірності у дружбі і коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей.
Обладнання: підручник, картки.
Зінтегровано зміст предметів: українська література та українська мова.
Структура уроку.
І. Актуалізація опорних знань учнів.
ІІ. Підготовка до сприйняття.
Учні зачитують письмові характеристики основних героїв повісті, підкріплюючи свої висновки цитатами з тексту.
ІІІ. Цілепокладання.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
-
краще розвинути в собі навички аналізу літературних творів;
-
знаходити в тексті та пояснювати діалектизми;
-
визначати особливості мови художнього твору;
-
навчитися цінувати такі почуття як дружба і кохання
-
розпочати формування у себе активної життєвої позиції
-
розвивати свою творчу уяву, мислення, ;
-
усвідомити індивідуальне призначення кожної людини, велику цінність людського життя.
ІV. Формування пізнавальних мотивів.
-
визначити, хто з героїв повісті між чим вибирав і що вибрав (заповнити таблиці на картках);
Захар
Максим
Тугар Вовк
Загибель сина
Безпека рідного краю
Зрада і життя
загибель
Зрада, влада, багатство
Повага громадян, любов дочки
-
дати відповідь на запитання «На чиєму ви боці щодо вибору і чому»;
-
згадати реальну життєву ситуацію (або з художньої літератури), коли людині доводилося бути в ситуації вибору.
V. Повідомлення теми та мети уроку.
VІ. Узгодження особистісного досвіду школярів з навчальними завданнями міжпредметного характеру.
-
«Мозковий штурм»: визначити тему та провідні мотиви твору.
-
Слово вчителя: щоб краще розкрити тему твору, донести до читача головну думку, автор вживає багато різноманітних художніх засобів. У повісті чимало описів різних видів - портретів героїв, пейзажів, описи священного для тухольців каменя Сторожа, пожежі. З метою надати повісті історичного колориту письменник вдається до архаїзмів, історизмів. Сюжет твору напружений, з несподіваними поворотами. Навіть у спокійних описах відчувається внутрішня напруга. Численні діалоги надають повісті динамічності, весь час тримають читача у напрузі. І це вказує на велику майстерність автора.
-
Доповідь групи учнів - мовознавців.
1 учень: історизми - це назви предметів старої культури, побуту: смерд, кріпак, війт, князь, поміщик, осавул, жупан, очіпок, сап'янці. У процесі історичного розвитку зникають окремі предмети, поняття, звичаї, а з ними перестають вживатися й слова, що їх називали.
2 учень: архаїзми - це застарілі слова, що виходять з ужитку, але реалії, названі ними, залишаються і мають уже інші, сучасні назви: ректи - говорити, чоло - лоб, врата - ворота, вої - воїни, десниця - права рука, вия - шия.
4. Пошуково - дослідницька робота.
Завдання: знайти в поданих реченнях незнайомі або малознайомі слова, спробувати пояснити їх за контекстом, за здогадом чи словником.
-
Вся громада зібрана довкола каменя при вході тухольської тіснини:…всі в празничних чистих строях.
-
Так потішав себе старий Захар, але серце його скимліло глибоко.
-
Так, отже, надіюсь, що ти скажеш мені те слово, як трафити до серця твоїх громадян.
-
Згори його обкручувано линвами і шнурами, здолу підкопувано його насаду і в шпару, що показалася недалеко під землею, вкладено скосом ялиці…
Словничок: строї - одяг, скимліло - щеміло, трафити - потрапити, насаду - основу, шпару - щілину.
-
Коментар учня-мовознавця: ці слова - діалектизми, вони є зрозумілими для жителів певної місцевості, у даному випадку - для жителів Західної України. Письменник спеціально вживає їх у творі, щоб надати йому місцевого колориту. Діалектизми бувають лексичні (якесь поняття має іншу, ніж у літературній мові, назву), фонетичні (трохи по-іншому вимовляються), морфологічні (мають закінчення, відмінне від нормативного), синтаксичні (незвично побудовані речення). Усі ці види діалектизмів наявні у творі І. Франка, але він ними не зловживає, інакше це утруднювало б розуміння слів і речень широкому колу читачів.
VІІ. Закріплення нових знань і способів дії.
-
«Синтез думок».
-
Захар Беркут звернувся до громади з прощальним словом - говорив про значення згуртованості, дружби, злагоди між людьми. Хто ще у світовій літературі теж виступив зі словом про значення товариства. (Тарас Бульба)
-
Як пов'язані проблеми повісті «Захар Беркут»із нашою сучасністю?
-
Чому Івана Франка називають Великим Каменярем?
VІІІ. Контрольно-оцінювальна діяльність.
ІХ. Залучення учнів до проектування наступного уроку: повторити епітети, порівняння, метафори.
58