7


  • Учителю
  • Урок 'Роль мови у формуванні і самовираженні особистості'

Урок 'Роль мови у формуванні і самовираженні особистості'

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

Тема уроку Роль мови у формуванні і самовираженні особистості

Урок 1 11 клас,

Мета Обгрунтувати важливість значення рідної мови у формуванні духовного світу людини, а також як найважливішого засобу самовираження й самореалізації людської індивідуальності , розвивати зв'язне мовлення , виховувати любов до рідного слова , повагу до свого народу

Тип комбінований

Хід уроку

  1. Організаційна частина

  2. Актуалізація опорних знань

Підпис зошитів

3 . І. Прочитайте текст. Поставте запитання щодо висловлених в ньому думок. 3-4 запитання

Особистість є носієм свідомості і системи суспільно-значущих якостей. Ідеальна особистість - це людина, що поєднує в собі духовне багатство, високу моральність, фізичну досконалість і виявляє себе як неповторна, самобутня індивідуальність, що й становить силу її привабливості для інших.

Роль мови у формуванні і самовираженні особистості величезна. Особливе значення має рідна мова, що стає для кожної людини одним з найцінніших надбань. Найгостріше це відчувається тоді, коли людина довго знаходиться за межами батьківщини. Тоді бодай одна вісточка рідною мовою приносить душевну полегкість, втамовує тугу за рідною стороною.

Мова - то магічне дзеркало, невичерпний засіб спілкування. У мові відображено життєвий досвід, сприйнятий людством від давнини до сучасності. При цьому мова відображає не лише те, що на поверхні, а й невидиме для ока, внутрішню суть речей, не лише світ матеріальний, а й світ ідеальний, який віддзеркалюється в умопогляді, фольклорі, текстах, ідеях.

Передусім через мову ми пізнаємо рідний народ, його ментальність, культуру, історичний досвід. Крізь призму слова сприймаємо одну з граней краси, що представлена в художній літературі. Наші моральні переконання формуються на основі моральних понять та ідей, що пізнаються завдяки мові. Чим краще ми опановуємо мову, тим досконалішим стає наше мислення, бо мова і мислення нероздільні.

Вбираючи в себе знання, відображені в мовленні, людігча вибудовує власний внутрішній світ, або мікрокосм, формує себе як особистість.

Щодня ми реалізуємо себе, виявляючи своє ставлення до навколишнього світу, і найповніше, найглибше цей процес відбувається у мовленні під час повсякденного спілкування. Коли людина добре володіє мовою, вона має могутній засіб для впливу на інших людей і досягнення поставленої мети. І тут особливо важливо, щоб цей засіб використовувався для примноження добра, а не зла, щоб особисті цілі не суперечили суспільним, загальнолюдським. Як відомо, словом можна і вбити, і повернути до життя. Людину, що вміє гарно говорити, шанують, захоплюються нею, прагнуть бути в її товаристві. Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав, що єдина справжня розкіш - це розкіш людського спілкування.

II. Пригадайте висловлювання українських письменників про роль слова в їхньому особистому житті та прокоментуйте їх.

2. Прочитайте. Розкажіть докладніше про вміння грамотно і гарно говорит Щоб навчитися правильно і гарно говорити, потрібні три основні передумови, а саме: володіти технікою мовлення, знати головні психологічні засади стосунків між людьми і - що найголовніше - мати що сказати (І. Томан.)

4 Прочитайте. Доберіть до тексту заголовок. Складіть тези. Текст перекажіть, спираючись на тези.

Головне в ораторському мистецтві - це мистецтво переконання. Воно досягається послідовністю, доказовістю мовлення, що забезпечується законами діалектичної і формальної логіки, методами логічного мислення, використанням психологічних і педагогічних прийомів.

Діалектична логіка вимагає від оратора глибокого вивчення матеріалу у всіх його аспектах; історичності, що потребує висвітлення предмета в процесі становлення і розвитку; практичного підходу до змісту промови, зв'язку її з життям, конкретності.

Мистецтво переконання передбачає також уміле використання логічних методів мислення - аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії та ін. Аналіз - це розчленування цілого на частини, властивості, а синтез - поєднання результатів аналізу знову в єдине ціле. Індуктивний метод мислення передбачає перехід від часткового (окремих фактів, спостережень, випадків) до загального (висновків, рекомендацій, порад), а дедуктивний метод - перехід від загального положення до окремих висновків. При використанні аналогії на основі подібності двох предметів за одними ознаками робиться висновок про подібність їх за іншими ознаками.

До важливих педагогічних засобів, що допомагають викликати увагу слухачів і переконати їх, належать прийоми новизни, взаємодії інтересів, персоніфікації, проблемної ситуації і співучасті. Прийом новизни полягає в тому, що в промову вводиться невідома раніше інформація. При застосуванні прийому взаємодії інтересів доводиться практичне значення змісту виступу для слухачів та оратора. Прийом персоніфікації виражається в образній розповіді про життя окремих людей, з якими пов'язаний зміст промови. Прийом проблемної ситуації має місце тоді, коли промова починається з постановки певної проблеми і далі висвітлюються шляхи її розв'язання. Використовуючи прийом с п і в у ч а с т і, оратор робить слухачів мовби діючими особами в певній ситуації, закликаючи їх уявити певну подію.

що сказати (І. Томан.)

5 . Ознайомтесь з думками видатних людей. Напишіть за однією з них невеликий письмовий твір або підготуйте усне висловлювання типу роздуму. Використайте в ньому відомості з попередньої вправи.

Якщо одне-два привітних слова можуть зробити людину щасливою, то треба бути негідником, щоб відмовити їй у цьому. (Т. Пен.)

Хто злий, той нерозумний. Він може бути кмітливим, хитрим, навіть дотепним, але мудрим він не буде. (І. Федорович.)

Люди недалекі звичайно засуджують все, що виходить за межі їхнього кругозору. (Ф. Ларошфуко.)

Слово - діло велике. Велике тому, що словом можна з'єднати людей, словом можна і роз'єднати їх, словом можна служити любові, словом же можна служити ворожості та ненависті. Бережіться такого слова, що роз'єднує людей. (Л. Толстой.)

Проникливим є лише серце: найголовнішого очима не побачиш. (А. де Сент-Екзюпері.)

З двох людей, що сперечаються, більше винен той, хто розумніший. (Й. Гете.)

Дружба - це найчистіша любов. Це найвища форма любові, де нічого не вимагається, немає ніяких умов, де просто насолоджуються, даючи. Одержують теж багато, але це - вторинне, і це трапляється саме собою. (Ошо.)

7 підсумок уроку

8 Дом.завдання написати твір мініатюру про мову



 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал