Урок. Микола Вороний «Євшан- зілля»

Микола Вороний «Євшан- зілля».

Поняття про поему

Мета: ознайомити учнів з найважливішими сторінками з життя письменника, змістом поеми "Євшан-зілля", поняттям «поема»; розвивати вміння виразного читання та переказу ліро-епічного твору; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: портрет поета;. підручники, роздатковий матеріал: файли «Роди і жанри літератури»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, що нового ви очікуєте почути сьогодні на уроці? Чи сподіваєтесь на цікаву роботу?

(Відповіді дітей)

ІІІ.

Вивчення нового матеріалу.

1 Слово вчителя про життєвий і творчий шлях Миколи Вороного.

(що супроводжується показом слайдів)

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитка - радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного?

Народився він на Кіровоградщині в ремісничій сім'ї , тобто в сім'ї робітника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, і дитячі та юнацькі роки Миколи пройшли в , селі Гончарівці та Холодній Горі, що недалеко від Харкова. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися і звичаї, лунала українська народна пісня.

Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Кіндратович почав писати вірші. Та, на жаль погляди , які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця. Навчався в реальному училищі в Ростові), мріяв про вищу освіту, та шляхи до навчання в Росії для нього були закриті. Тому їде до Австрії, навчається у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з відомим українським поетом Іваном Франком. Разом працювали у журналі «Життя і слово» та інших виданнях.

М. Вороний цікавився театром, тому стає режисером у театрі «Руська бесіда», а згодом переїздить на схід України і співробітничає в театрі М. Кропивницького.

Перший друкований твір поета з'явився у 1893 році «Не журись, дівчино».

У 1911 році друкується збірка його творів «Ліричні поезії, згодом, у 1913 р. - «В сяйві мрій». А в 1917 вийшла друком поема «Євшан-зілля», яка була створена на основі літописного оповідання .

Та, на жаль, над головою Миколи Вороного, як і над багатьма іншими працівниками культури збиралися грозові хмари. Був арештований, перебував у таборах, а в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його після того на довгий час було накладено заборону.

2. Робота з підручником. Читання статті про письменника.(самостійно)

3. Бесіда:

- Що нового, про що не було ще сказано, ви дізналися під час читання?

Орієнтовна відповідь:

- Батьки дбали про освіту своїх дітей, виховували пошану до українських звичаїв, традицій та мови.

• Микола Вороний був режисером і актором у театрі.

• У творах його звучали заклики любити Батьківщину, бути її справжніми патріотами.

4.Словникова робота

Перший етап

Пояснити значення слів:

євшан-зілля - різновид полину,

ясир - люди, які взяті в полон, та награбовані речі

почет - пошана;

розкоші - багатство;

гудець - співець і музикант;

земля руська - у цьому тексті: землю українську;

Перун - бог грому;

твар -обличчя

зілля-приворот - чарівне зілля;

5. Виразне читання поеми «Євшан-зілля». ( читання вчителя і учнів ланцюжком)

Другий етап словникової роботи.

- Які слова у тексті вам здалися мало зрозумілими?

Орієнтовно:

зацурали - забули

хан - правитель у кочових народів;

бадилля - сухі гілочки;

сірома, небога - бідолаха;

!!! Цікавинка - відпочинок:

Гра «Хто найуважніший?»

а) хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником?(гудець)

в) що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»?(пісня гудця)

б )кого половецький юнак назвав коханою?(волю)

(Якщо учні не готові відповісти, можна дати завдання за рядами : знайти відповіді на питання у тексті)

7. Робота з текстом поеми.

• На які частини можна поділити твір?

• Орієнтовна відповідь:

1.Вступ. Де автор розповідає, чому він звернувся до літопису.

2. Основна частина: Розповідь про події і героїв: половецького хана, що втратив сина та самого сина, який перебував у полоні князя Володимира. Цю частину можна поділити на менші :

а) життя у розкоші ханського сина;

б) страждання батька без коханої дитини;

в) прохання батька;

г) «пісня вольного народу»;

д) чарівне зілля;

е) «Воля! Воленька кохана!»

3. Третя частина -заключна, де автор звертається до України і її синів та роздумує , де взяти такого зілля , щоб повертало українців до рідного краю..

• (Прочитати вступну та заключну частини)

6. До якого роду літератури ми віднесемо поему?

(Діти звертаються до папки з теорії літератури, де є таблиця з визначенням літературних родів. Роблять висновок про те, що до жодної з названих груп поема не належить. Але, дослідивши , доходять до висновку, що поема - це ліро-епічний твір, бо в ній є і розповідь про події і виражені почуття та думки героїв та автора ).

.ІV. Закріплення знань.

Про що розповідається в поемі (коротко переказати зміст твору).

Зачитати уривок, який найбільше сподобався.

.V. Підсумок .

• Що вас най більше вразило у змісті поеми?

• Чи справдилися ваші сподівання щодо уроку?

• Оцінювання роботи учнів.

VІ. Завдання додому:

Виразок читання твору;

І група : дослідити походження епіграфа, пояснити його зміст та зв'язок з поемою.

ІІІ група: розповісти про походження назви, користуючись довідковою літературою,

VІ група: художники малюють ілюстрації до твору;

VІІ група: досліджує художні засоби мови, зокрема, якими автор характеризує пісню, рідну землю, стан героїв.

• Інші учні:

• Вивчити за бажанням уривок з поеми, який найбільше сподобався, пояснити, чому саме цей уривок взято.

• Скласти і записати в зошити план до твору.