Урок на тему: Брати наші менші для 7 классу

Брати наші менші

(домашні тварини українців)

народознавство, 7-й клас.

Мета: дати стислу характеристику видів тварин, яких розводили українці. Розглянути вірування,

перекази і повір'я, пов'язані з утриманням домашніх тварин; проаналізувати окремі зразки українського фольклору і за ними визначити місце, яке займають домашні тварини у піснях, казках та легендах; розвивати в учнів навички аналізу та логічного мислення за допомогою аналізу та співставлення художніх та фольклорних текстів; виховувати у дітей любов та шанобливе ставлення до культури українського народу.

Обладнання: фотокартки із зображенням домашніх тварин, репродукції картин українських художників, тексти українських народних пісень та казок «Курочка - ряба» та «Яйце - райце», аудіо записи українських народних пісень: «По садочку ходжу», «Прощай милий, сиві бички», «Гиля - гиля, сірі гуси» та запис варіацій на теми українських народних пісень.

ХІД ЗАХОДУ

1. Актуалізація теми

Ми живемо на зламі епох, на зламі тисячоліть. Ми - люди! Як часто ми казали: «Людина - господар природи» і ось настав час озирнутися, зупинитися, замислитися: а яке ж воно, господарювання людини? Замислитись над тим, як живемо ми зараз і як жили люди раніше… Чи завжди була людина господарем природи?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3. Ознайомлення учнів з метою уроку.

4. Вивчення нового матеріалу.

Грає музика (запис варіацій на теми українських народних пісень).

Учитель: Дивіться як їх багато, які вони різні. Важко назвати «меншим братом» коня чи вола. Ось вони, завжди поруч людини: коні, воли, корова, коза, вівці, пес та кішка; аж ось і птахи, кури, півень, гуси, качки… Забули і ще про одну тварину, це свиня. Ми з вами живемо в місті, дехто в другому чи в третьому поколінні і нам важко уявити ще важкий труд, який ще обов'язок - доглядати тварин. Тож давайте спробуємо про те, що корисне може отримати людина від кожної тварини, з якими труднощами вона може зіткнутися, які легенди чи забобони пов'язані з цією твариною. Як вдачу тварини відобразив народ в усній народній творчості, насамкінець дамо кожній тварині означення одним словом.

Починай… З якої тварини ви б розпочали нашу розмову.

Учні: з коня

з вола

з собаки

Учитель: Поясніть свій вибір.

Учень: Собака - найкращій друг людини, ще перша тварина яку одомашнила людина. Вона допомагає людині, охороняє її майно, є навіть така легенда, що завдяки собаці людина отримала свій хліб від Бога.

Учень переказує легенду: Коли людина побачила собаку, то дозволила їй жити поруч із собою, коли ні коли годувала, а собака за те стеріг її майно. В ті часи людина була працьовитою і Бог дав їй зерно хлібних злаків, а зернятка в тих колосках починали рости майже коло землі. Та почала людина гордувати, бо важко їй жилося раніше, а тепер легко було мати хліб. Почала його винити. Побачив це Бог, розгнівався, схопив батага та й почав оббивати зерно. Людина застигла і не наважувалась попросити Бога про помилування, але тут почав прохати собака: «Боже, будь милосердним! Я вірою і правдою служив людині, а вона мене годувала. А там і люди і я потрапимо в твою немилість. Чим же я завинив перед тобою?» Добре, сказав Бог та відклав батіг дивись зерняток залишилось мало, тобі доведеться добряче попрацювати щоб виростити хліб. Гляди ж не забувай що маєш собачу частку…

Учень: можливо через повір'я з'явився такий забубон неможна вбивати собаку бо то - гріх. Навіть про старого собаку слід піклуватися до смерті.

Учитель: А яке означення ви б підібрали собаці?

Учні: Друг! Сторож!

Учитель: Що ж продовжуємо нашу розмову. Давайте послухаємо українську народну пісню (звучить пісня «По садочку ходжу».

Учень: Як цікаво виходить! На Україні коні майже не використовувались в полі, для цього були воли. Ними їздили, дуже часто верхи. А взагалі то коні були потрібні козакам.

Учень: у багатьох піснях оспівують козака і його вірного товариша - коня. У багатьох казках кінь вірний друг і помічник людини, і людина має йому довіряти, інакше доля покарає людину.

Учень: У деяких народів і в українців є повір'я що в ніч перед Різдвом тварини розмовляють лише з собою та з Богом, а людині ті розмови чути неможна, бо її буде покарано.

Учень: Я думаю, що це все тільки повір'я та казки і ніякої пари людина не зносила і розмов тих ніхто насправді не чув!

Учень: Розумієш, справа не у покаранні, а в тому, щоб в ці дні особливо добре доглянути свою худобу, свою дитину привчати до того, щоб кінь був охайний та нагадований.

Учитель: Справді від неохайної погано нагодованої тварини не так вже й багато користі та прибутків. А яким словом ви б охарактеризували відносини людині і коня?

Учень: Друг

Товариш

Коник-братик

Звучить українська народна пісня «Прощай милий, сиві бички».

Учень: Віл - чудова тварина, спокійна, покірлива, роботяща. В одному переказі говориться що за те, що кінь потяг сіно з ясель, де лежав маленький Іісус Бог покарав коня, сказавши: ти будеш вічно голодним. А віл не тронув сіна, а навіть зігрівав дитину своїм диханням, тому він такий добрий і ситий.

Учень: Віл багато працює. Він трудівник.

Учень: А на Україні завжди добре ставилися й до корови, бо вона годувала всю родину молоком. Її добре доглядали, вберігали від відьми та домовика, ставили у стайню козу - щоб домовик не чіпав коней та корову, або вішали підкову.

Учень: Про козу я бачив цікавий переказ. Коза з'явилась від заздрощів чорта, бо той дуже хотів зробити щось схоже на корову, та не зміг вдихнути життя у своє створіння. Бог глянув на тварину і дав їй життя. Та коза була впертою і чорт потяг своє створіння за хвіст, а той обірвався. І тепер у кози маленький хвостик. А ще її на Різдво не кроплять святою водою.

Учитель: А кого ще с тварин неможна кропити святою водою?

Учні: окрім кіз і ще гусей.

Учитель: Що ж, давайте пригадаємо Різдво і Новий рік. Які страви на них готують?

Учні: Вечір напередодні Різдва - це Багата кутя.

Готують 12-ть пісних страв:

Борщ

Рибу

Гречані млинці

Вареники з капустою

А головне кутю та узвар

А на саме Різдво різали кабанчика і чотували ковбаси, холодець та різні м'ясні страви.

Учень: Взагалі свиня - та як копилка, спочатку рік годують її, а потім рік годує вона.

Учень: А вечір перед Новим роком називали Щедрим. І чого тільки не було на столі. Ми і зараз намагаємося приготувати пристойний стіл на Новий рік, аби нестатків протягом всього року.

Учень: Все ж таки від розмови про свята я пропоную вам повернутись до розмови про тварин. Ми обійшли увагою…

Учні: птахів та кішку.

Учитель: Почнемо з птахів.

Звучить українська пісня «Гиля-гиля, сірі гуси».

Учитель: Звідки беруться птахи?

Учні: Вилуплюються з яєць!

Учитель: Пригадайте українські народні казки де б було яйце.

Учні: «Курочка - ряба», «Яйце - райце», «Костій - Безсмертний».

Учитель: Почнемо нашу розмову з «Курочки - ряби».

Учень: Курочка знесла золоте яєчко, яке розбила сіра мишка. Втишаючи діда і бабу вона обіцяє знести їм не золоте, а просте яєчко.

Учень: Але чому не навпаки, золоте яйце коштовніше?

Учитель: Не золоте яєчко давало багатство. Адже з простого яйця може вилупитися курча, а з золотого - нічого.

Учень: А за казкою «Яйце - райце» виходить що яйце - символ багатства.

Учень: А казка «Костій - Безсмертний» доводить що яйце - символ життя.

Учитель: І все це наші предки знали багато століть тому. Цікаво правда?

Учень: А чому ми нічого не сказали про півня, адже в нас залишилась розмова про кішку!

Учитель: Так ми зараз поговоримо саме про цих тварин.

Учень: А що спільного між кішкою та півнем?

Учитель: Спільне те, що це тварини - обереги.

Учні: Справді, у багатьох казках як півень проспіває тричі починає світати і зникає нечиста сила. Півників вишивали на рушнику, що прикрашав двері, а значить вони оберігали поріг. Кішку завжди пускали першою в новий дім.

Грає музика: варіації на тему українських народних пісень.

Учитель: Будемо закінчувати наш урок. У традиційних українців значне місце відводилося багатому і різноманітному освіту тварин. Ми бачимо сліди давніх вірувань і давнього культу тварин та пізніше християнські нашарування.

На змісті вірувань позначився вплив реальних властивостей тих чи інших представників тваринного світу. Важко переоцінити роль свійських тварин у житті людини, адже вони безпосередньо причетні до людського добробуту. Проте ставлення до них не було однозначним. нерідко теж самі тварини відігравали у традиційних уявленнях подвійну роль, виступаючи чи то прихильними до людини, а то, навпаки, уособленням чи союзником злих сил.

Образи тварин і птахів присутні в багатьох жанрах українського фольклору. Особливо популярні казкові сюжети про різноманітних представників тваринного світу.