Розробка уроку з теми 'Національна епопея 'Гайдамаки'. Повсталий народ як герой поеми'

2. Міні-опитування

Чому Т. Шевченко цікавився історичним минулим рідного краю?

Наведіть приклади відомих вам художніх творів митця на історичну тематику.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Любіть її, думу правди, козацькую славу.

Т. Шевченко

Ну, вже так, що порадували Ви нас, своїми «Гайдамаками!»... Як такого добра не хвалити?

Г. Квітка-Основ'яненко

1. Вступ. Інформація учнів-істориків про події на Україні у другій половині ХVІІІ ст. із застосуванням карти

2. Робота над твором Т. Шевченка «Гайдамаки»

2.1. За яких обставин виник твір митця про гайдамаччину? Що було підґрунтям для його створення?

2.1.1. Історія написання та видання твору.

Працював Т. Шевченко над «Гайдамаками» впродовж 1839-1841 рр. у час, вільний від занять в Академії мистецтв. Допоміг молодому авторові Є.Гребінка, який помістив першу главу («Галайда»)в своєму альманасі «Ластівка» за 1841 р.

Важко було поетові домогтися друку поеми. Багато рядків, які здавалися цензорам особливо бунтівними, викреслено в ході видання твору 1841 року. Коли цю поему було введено до «Кобзаря» 1860 року, цензура виключила обидва прологи (268 рядків), «Передмову», звертання до передплатників, авторські примітки. Чимало рядків так і не пощастило відновити, коли після державного перевороту 1917 року твори Т. Шевченка видавалися повністю, в кількох томах.

Поема видана окремою книжкою в Петербурзі в 1842 р. Поет присвятив свій твір В. І.Григоровичу, конференц-секретареві Академії мистецтв, викладачу теорії мистецтва, одному з учасників викупу поета з кріпацтва.

2.1.2. Джерела створення.

Народні перекази, легенди, пісня про гайдамаків. (Одна з гайдамацьких пісень - «Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка» стала його улюбленою.)

Розповіді рідного діда - Івана Швеця, очевидця (може, й учасника) тих подій та інших сільських мешканців.

Село Кирилівка знаходилося в зоні особливо активних дій Коліївщини, у яких брали участь багато односельців Тараса Григоровича. Малим хлопцем він із захопленням слухав численні розповіді з перших уст.У передмові до «Гайдамаків» поет зазначав: «Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей».

Наукові праці, мемуари, художні твори.

Деякі відомості використані поетом з «Історії Польщі» Банрике, статті Шульгіна в «Энциклопедическом лексиконе», мемуарів Младовича, роману Чайковського «Вернигора», «Історії Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського, «Історії Русів», «Історії королівства польського», «Сказания о Колиивщине» М. Максимовича.

2.1.3. Хронологія історичних подій, зображених у творі.

1648-1654 - роки визвольної війни українського народу проти панської Польщі.

1686 - укладання «Вічного миру» між Росією й Польщею, за якими було встановлено остаточні кордони між Російською державою і королівством Польським: Лівобережна Україна і Київ з невеликими прилеглими територіями відходили до Росії, а вся Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої.

1764 - ліквідовано гетьманство на території Лівобережної України;

1768 - повстання селян, що ввійшло в історію під назвою «Коліївщина».

2.2. Тема: зображення боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.- Коліївщини; правдиве відтворення злиденного, підневільного становища українців за часів кріпацтва, свавілля і жорстокість польської шляхти, нестримного бунтарства, його спопеляючої ненависті до гнобителів; сили і працьовитості нашого народу, його волелюбності й моральної краси.

2.3. Ідея: заклик до знищення соціального і національного гноб-лення, до єднання слов'янських народів; як найкращого шляху до визволення трудящих мас.

2.4. Основна думка: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря - слов'янська земля» - зазначив письменник у передмові до твору.

2.5. Жанр: ліроепічна, історико-героїчна поема. Узявши за основу історичні події, письменник надав їм романтичного забарвлення, відтворив з глибокою схвильованістю, тугою і любов'ю. Це є визначальною особливістю поеми, що надає їй самобутності, оригінальності; інша думка, що цей твір - історичний роман у віршах. Білецький назвав твір «драматичною ораторією».

2.6. Особливості назви твору.

Свій твір Т.Шевченко назвав бунтарським іменем гайдамаків - учасників народного антишляхетського спалаху (Коліївщини), що вибухнув у 1768 р. на Правобережній Україні.Термін «гайдамаччина» (від тур. гайде - гнати, переслідувати) уперше зустрічається в документах 1717 р.

2.7. Сюжет.

У творі виразні дві сюжетні лінії:

визвольної боротьби (концептуально-історична центральна);

життя Яреми Галайди (історично-художня).

Концептуально-історична сюжетна лінія охоплює в часовому художньому просторі десь півроку, тоді як Коліївщина тривала насправді якийсь місяць. Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.

2.8. Композиція.

Поема «Гайдамаки» - найбільший за обсягом твір у поетичному доробку Т. Шевченка, складний за будовою. У творі два прологи (лірично-філософський та історичний (літературно-полемічний - «Інтродукція»)), десять розділів, епілог, післямова («Передмова») та звертання - гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції твору є значна кількість ліричних відступів, у яких поет дає свою оцінку і стає наче учасником описуваних подій.

Експозиція: перепетійний епізод - збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми.

Зав'язка (зав'язка може відбуватися на початку зображених у творі подій): зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників - події, що відбувалися у давні часи.

Кульмінація: розгром України, вбивство й поховання Гонтою власних дітей.

Розв'язка: епілог - страта Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі», самоліквідація повстанських об'єднань («розійшлися, відкіля взялися»).

2.9. Новаторство Т. Шевченка. Художні особливості твору.

Новаторство письменника проявилося у способі використання фольклорних елементів у поемі. Він не наслідує стилістику й розмір фольклорних творів, але використовує в ідейно-тематичній структурі «Гайдамаків» традиційні образи, символи, народні вірування. Поет поєднує в одне найрізноманітніші художні прийоми: епос, лірику і драму, інтимні почуття і громадянські обов'язки, побутове і героїчне.

Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного.Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи: епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.

2.10. Народність твору.

Народність поеми «Гайдамаки» полягає в правдивому відтворенні історичних подій, правильному показі рушійних сил, в оцінці зображеного з погляду трудового люду, у вираженні глибокого співчуття до пригнічених верств суспільства, пошуках шляхів боротьби за їхнє національне й соціальне визволення.

Трактування Шевченком Коліївщини (від колій - той, що коле) як соціально- і національно-визвольного руху поневоленого панською Польщею народу України лягло в основу наукової оцінки цього соціального явища в історіографії пізнішого часу.

2.11. Повсталий народ як герой поеми.

2.11.1. Орієнтовний план щодо характеристики повсталого народу - героя твору.