Односкладні речення 8 клас

Тема. Подорож сторінками односкладних речень

(узагальнення і систематизація вивченого

про односкладні прості речення)

Анотація: узагальнити і систематизувати знання учнів про односкладні речення, їх типи й особливості; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати односкладні речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння використовувати такі речення у власному мовленні, уміти визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення.

Тема. Подорож сторінками односкладних речень

(узагальнення і систематизація вивченого

про односкладні прості речення)

Мета: формувати життєві компетенції учнів:

1.Пізнавальну: узагальнити і систематизувати знання учнів про односкладні речення, їх типи й особливості; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати односкладні речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння використовувати такі речення у власному мовленні, уміти визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення;

2.Творчу: розвивати мовленнєве та логічне мислення учнів; сприяти творчому й естетичному розвитку учнів;

3.Полікультурну: прищеплювати учням любов до рідної мови;

4.Комунікативну: формувати вміння толерантно спілкуватися, уникати категоричності, дотримуватися культури дискусії;

5.Соціальну: вчити працювати в команді, приймати рішення, давати самооцінку діям.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Форма уроку: урок формування практичних умінь і навичок із використанням інноваційних технологій; урок-книжка.

Обладнання: підручник, дошка Digital, опорна схема, таблиці, картки.

Очікуваний результат: узагальнення вивченого матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Вступне слово вчителя.

Сторінка перша

Вступ до нашої книги буде незвичайний, як і урок сьогодні… Урок у вигляді книжки. Часто, сповнена мудрості, розкриває свої обійми для нас саме книга. Коли її читаєш, в уяві постають дивовижні образи, створені митцями слова. А чому сьогодні не спробувати, хоча б на 45 хвилин стати митцями? І не створити своєї книги, адже кожен із нас творець!

(Наш клас поділився на чотири групи. За кожне правильно і швидко зроблене завдання група отримує смайлик).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Емоційне налаштування.

Інтерактивна вправа «Очікування». (групи пишуть на пелюстках ромашки свої очікування)

• Чого ви очікуєте від уроку?

Учні на аркушах у формі пелюстки пишуть свої очікування, які зачитають у кінці уроку.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Сторінка друга.

Давайте подивимося на зміст нашої книги. Для того, щоб виконати завдання, ми обов'язково маємо продумати зміст як книги, так і нашої роботи. Отже, рушаймо! Тема, над якою працюємо «Подорож сторінками односкладних речень. Узагальнення і систематизація вивченого про односкладні прості речення»

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Сторінка третя.

«Інтелектуальна розминка»

• Усі групи грають одночасно. Головне завдання гравців - якнайшвидше дати правильну відповідь.

• Право відповідати має група, капітан якої першим підняв сигнальну картку.

• За правильну відповідь група отримують 1 смайлик. У разі помилки групи, що відповідає, право відповіді переходить суперникам.

• Якщо члени двох і більше груп одночасно підняли сигнальні картки, відповідь у них приймається письмово.

• Час для роздумів над запитанням - 5 секунд. Якщо за вказаний час правильної відповіді не пролунало, дане запитання знімається, і ведучий пропонує нове завдання.

• Які речення називаються односкладними? (Односкладні речення - це такі речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена ( або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий).

• Чим відрізняються односкладні речення від двоскладних? (Наявністю головних членів)

• На які типи поділяються односкладні речення залежно від способу вираження та значення головного члена? (Залежно від способу вираження та значення головного члена односкладні речення поділяються на називні та дієслівні)

• Чи можуть односкладні бути частинами складного речення? (Так).

• На які типи поділяються прості односкладні дієслівні речення? (Особові - означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові; безособові).

• На що вказує присудок означено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яку виконує певний предмет, особа).

• На що вказує присудок неозначено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка стосується неозначеної особи).

• На що вказує узагальнено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка виконується усіма або кожною особою)

• Дайте визначення безособовим реченням. Чим виражається в них головний член? Наведіть приклади.

• Дайте визначення називним реченням. Чим виражається в них головний член? Наведіть приклади.

Алгоритм «Визначення виду односкладних речень»

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого

Сторінка четверта.

Колективне опрацювання опорної схеми

VІ. Вправи на застосування узагальнювальних визначень і правил

Сторінка п'ята. Вправа «Визнач речення»

Метод «Дослідження»

Скориставшись опорною схемою, визначити спосіб морфологічного вираження головного члена в реченнях. (1-4 означено-особові; 5-9 - неозначено-особові; 10-15 - узагальнено-особові; 16-20 - безособові; 21-25 - називні).

1. Хочу слухать забуті пісні, хочу бачити місячні плями (В.Сосюра)

2. Мусимо біля землі по-хазяйськи ходити (І.Скляренко).

3. Учися, відмінником будь, люби і поля, і діброви.(В.Сосюра)

4. Продовжую писати ці нотатки (П.Панч).

5. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача книги Михайла (О.Харченко).

6. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В.Зубач).

7. У ХІІІ столітті княгиню Ольгу оголосили святою (М.Надточій).

8. По-різному оповідають про місце народження та походження княгині Ольги (М.Надточій).

9. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (І.Пільгук).

10. На чужому коні не наїздишся.

11. У чужій пасіці бджіл не розведеш.

12. Друга шукай, а найдеш - тримай.

13. З печі сирого хліба не виймають.

14. Курчат восени лічать.

15. Лежачого не б'ють.

16. На сході вже світає (І.Нехода).

17. Уже світліше над гаєм (М.Стельмах).

18. Надворі вже вечоріло (І.Гончаренко).

19. Іноді людям щастить у житті (В.Собко).

20. Повіяло ранніми осінніми холодами (О.Гончар)

21. А мені шкода хлопця (А.Мороз)

22. Скриня, старенький стіл, лава та ще табуретка (А.Нечай)

23. Дзвін шабель, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води (В.Сосюра)

24. Ось ваш тихий порт (П.Тичина)

25. Справді славна дівчина (М.Стельмах).

VІІ. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Сторінка шоста.

Робота в парах. Метод «Творче конструювання»

Скласти словосполучення з двома поданими дієсловами (на вибір): працювати, відчувати, збиратися, відлітати. Увести ці словосполучення спочатку в означено-особові, а потім у неозначено-особові речення. Форми дієслова можна змінювати відповідно типу речення.

Сторінка сьома.

Робота в групах. Гра «Синтаксичне лото». Група, виконавши завдання, піднімає руки. За І місце -смайликн.

Клас попередньо об'єднаний у групи. На окремих картках написані речення (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові), які потрібно покласти на відповідне місце в таблиці, що лежить на парті в кожній групі.

Означено-особове речення: Летим. Дивлюся, аж світає. (Т.Шевченко.) Зачекайте тут кілька хвилин. (І.Драч.) Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези.

Неозначено-особове речення: Потім задали завдання на дроби. (Петро Панч.) Діти прибули лише на другий день. Нічого не розповідали.

Узагальнено-особове речення: Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям. Чистим зерном сійте поле, вродить хліб як море. Посій в пору - будеш мати зерна гору. Що маємо - не дбаємо, а втративши - плачемо. Дарованому коневі в зуби не дивляться. Цілив у ворону, а попав у корову. Учителя і дерево пізнають по плодах. (Нар. творч.)

Безособове речення: Потемніло враз. В голові у Соломії розвиднілось. Не хочеться туди. Остапові пощастило. Бракує арфі струн. Ой у полі жито копитами збито. В повітрі стало тепліше. Жаль стало батька. Тут нема вже рятунку. Поблизу чути гомін, а людей не видно.

Сторінка восьма.

Творчий диктант із завданням на доповнення тексту. Закінчити речення, визначити вид односкладних речень, назвати автора поезій.

Зоре моя вечірняя,… (зійди над горою) (Т. Шевченко).

За що, не знаю, називають хатину в гаї … ( тихим раєм) (Т.Шевченко)

Задзвонили у Костанці рано в усі… (дзвони)( Т.Шевченко).

І мене в сім'ї великій, сім'ї вольній, новій … (не забудьте пом'янути незлим тихим словом) (Т.Шевченко).

Посадили над козаком явір та… (ялину) (Т.Шевченко).

Сторінка дев'ята.

Лінгвістичний експеримент.

До поданих односкладних речень дібрати синонімічні двоскладні на означення стану природи чи людини. Назвати тип односкладних речень.

1. Вітром зірвало дах. - Вітер зірвав дах.

2. Снігом замело дороги. - Сніг замів дороги.

3. З яру тягне прохолодою. - Прохолода тягнеться з яру.

4. В кімнаті холодно. -

5. Матері не спиться. - Мати не спить.

6. В горлі пересохло. - Горло стало сухим.

7. В голові гуде. - Голова почала гудіти.

VІІІ. Узагальнення і систематизація вивченого

Сторінка десята.

Метод «Мікрофон»

• Які речення називаються односкладними?

• У якій формі в них виражається головний член речення? Наведіть приклади.

• Чи бере участь у спілкуванні особа в реченнях, у яких головний член співвідносний з присудком?

Сторінка одинадцята.

Аналіз речення. Яка група найшвидше зробить завдання.

Хоч була рання весна, але надворі вже було гаряче. (І.Нечуй-Левицький).

Висновок: Односкладні речення можуть бути частинами складного речення. У наведеному реченні друга частина - односкладне безособове речення.

Сторінка дванадцята.

Гра «Хто швидше?» пригадайте прислів'я та приказки, афоризми, в яких є односкладні речення. Афоризм: «Шукайте й знайдете» (Р.Декарт)

Сторінка тринадцята.

Творчий диктант. Переробіть двоскладні речення на односкладні.

1. На галявині настають сутінки. - На галявині сутеніє.

2. Чарівниця-осінь зробила тут чимало. - Чарівницею-осінню зроблено тут чимало.

3. Вкрилося плесо золотими зірочками листочків. - Плесо вкрило золотими зірочками листочків.

4. Верхів'я дерев торкнувся вітерець. - Верхів'я дерев торкнуло вітерцем.

5. Ми дихаємо вільно і легко. - Дихається вільно і легко.

6. Цей неповторний краєвид ми не забудемо. - Цей неповторний краєвид не забути.

7. Ми маємо вирушати далі. - Час (треба) нам вирушати далі.

Сторінка чотирнадцята.

Групова робота. Подані речення поширте означеннями. Чи можна поширити їх обставинами? Чому?

Ранок. Вікно. Промені. Вулиці. Морозець.

Сторінка п'ятнадцята.

Творче моделювання. (На інтерактивній дошці з'являються "розірвані" мудрослів'я. Учні повинні змоделювати народні вислови, поєднавши стрілочками початок з кінцем, а потім - з малюнком. Визначають спосіб морфологічного вираження головного члена. Роблять висновки про те, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень).

За двома зайцями поженешся -

бо схочеш водиці

Гірко поробиш,…

гулятимеш сміло

Зробиш діло -

солодко з'їси

Не плюй у криницю,…

жодного не впіймаєш

Сторінка шістнадцята.

Творче моделювання. Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.

1. Довго спатимеш -

2. До роботи не силуйте,

3. Звабиш калачем -

4. З'ївши калач,

5. Їсть за вола,

6. Лежачи на боці,

7. Нагодують калачем,

8. На печі

9. Не сиди, склавши руки,

не відженеш і бичем.

то не буде й скуки.

вертаєшся до хліба.

а до їди - таки бийте.

та й у спину - рогачем.

а робить за комара.

не встигнеш і до самої ночі.

щастя шукає.

з боргами вставатимеш.

ІХ. Підсумок уроку

Сторінка сімнадцяти.

Проблемне запитання: «Як відрізнити просте односкладне називне речення від двоскладного з іменним складеним присудком?» (На інтерактивній дошці з'являються пари речень. Учні за допомогою методу дослідження-зіставлення висловлюють свою думку щодо проблемної ситуації, пояснюють, у чому полягає їх точка зору)

Безмежний прекрасний степ. (Односкладне речення з узгодженим означенням).

Безмежний степ прекрасний. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

Довга дорога. (Односкладне речення з узгодженим означенням.)

Дорога довга. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

Висновок: на визначення типу синтаксичної конструкції - двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після , виконує роль іменної частини складеного присудка.

Сторінка вісімнадцята.

Перевірка домашнього завдання. У вас були завдання: зробити міні-проект-алгоритм розрізнення односкладних і двоскладних речень Який проект кращий? (ватман)

Розрізнення односкладних і двоскладних речень.

І Розрізнення односкладних дієслівних і двоскладних неповних ґрунтується п;і можливості / неможливості встановити підмет та на врахуванні засобів вираження присудка:

и) якщо з контексту можна встановити підмет, то, незалежно від засобів вираження присудка, це двоскладне неповне (пор.: Посадили над козаком явір та мину (Т. Шевченко) (односкладне неозначено-особове). - Прийшли батько й сестри. Посадили над козакам явір та ялину (двоскладне неповне)); б) якщо з контексту не можна встановити підмет, то потрібно враховувати засоби вираження головного члена речення: двоскладним неповним буде речення, у якому присудок виражений дієсловом минулого часу однини, III особи однини та умовного способу, напр.: Прийшов поговорити з лісом (двоскладне неповне).

2. Розрізнення односкладних називних і двоскладних неповних ґрунтується на наявності / відсутності другорядних членів речення групи присудка (обставини, додатка): якщо при підметі є обставина або додаток, то це двоскладне неповне, якщо лише означення або відсутні поширювачі, то це односкладне називне, напр.: Дощ. Весняний дощ (односкладні називні). Надворі дощ (двоскладне неповне).

3. Розрізнення односкладних називних і двоскладних повних речень ґрунтується на врахуванні синтаксичної функції наявних у реченні прикметників (дієприкметників, числівників, займенників). Традиційно препозитивний прикметник виконує роль означення, а постпозитивний - присудка, напр.: Чудовий день (називне). - День чудовий (двоскладне повне).

Однак часто (особливо в поетичному тексті) препозитивна прикметникова форма виконує роль присудка, зокрема:

а) якщо прикметник (дієприкметник тощо) є компонентом головної частини складнопідрядного обставинного речення або першої частини безсполучникового неоднорідного складу, напр.: У всякого своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує... (Т. Шевченко); Страшні слова, коли вони мовчать... (Л. Костенко);

б) якщо при підметі є інші поширювачі, найчастіше означення, виражене вказівним займенником, напр.: Благословен той день і час... (М. Рильський);

в) якщо при прикметникові є підсилювальна частка, напр.: Ой яка чудова українська мова! (О. Підсуха)

Сторінка дев'ятнадцята.

Метод «Незавершене речення»

Продовжте речення:

• Що цікавого ви візьмете з уроку до своєї книги?

• Я дізнався багато нового…

• Особливо мені сподобалось…

• Я навчився…

• Я зрозумів…

• Я усвідомив…

Сторінка двадцята.

Саморефлексія

Пригадайте поставлену мету на початку уроку. Чи досягли ми її? Зачитайте, що ви написали на аркушах-пелюстках? Учитель аналізує з учнями, чого вдалося досягти на уроці, що не вдалося, подумати над причинами невдачі.

Оцінювання

Х. Домашнє завдання

Сторінка двадцять перша.

• Опишіть свій день, використовуючи односкладні речення.