- Учителю
 - Зведена таблиця з української літератури за програмою ЗНО - 2016 (доповнена)
 
Зведена таблиця з української літератури за програмою ЗНО - 2016 (доповнена)
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Маруся Чурай  | 
       
  | 
       Віють вітри, віють буйні  | 
       Лірична пісня  | 
       Фольклор  | 
       Розлука з коханим  | 
       Страждання самотньої дівчини  | 
       Полтава  | 
       Козаччина (Хмельниччина)  | 
       Милий, чорнобривий, дівчина  | 
       
  | 
       Автобіографічні моменти з життя легендарної піснетворки  | |
| 
       Маруся Чурай  | 
       
  | 
       Засвіт встали козаченьки  | 
       Лірична пісня  | 
       Фольклор  | 
       Діалог козака з матір'ю  | 
       Несприйнят тя родиною козака його коханої  | 
       Полтава  | 
       Козаччина (Хмельниччина  | 
       діалог матері та козака, що йде в похід та просить прийняти свою Марусю, як рідну дитину  | 
       
  | 
       Автобіографічні моменти з життя легендарної піснетворки,  | |
| 
       
  | 
       
  | 
       Ой Морозе, Морозенку  | 
       Історична пісня  | 
       Фольклор  | 
       Загибель полковника Морозенка в бою з татарами  | 
       Уславлення героїчних козаків  | 
       Савур-могила  | 
       Боротьба з татарськими набігами (1649р)  | 
       Морозенко, Морозиха  | 
       
  | 
       Станіслав Морозенко - політичний діяч часів Хмельниччини  | |
| 
       
  | 
       
  | 
       Чи не той то хміль  | 
       Історична пісня  | 
       Фольклор  | 
       Бій під Жовтими водами, перемога козаків  | 
       Уславлення Богдана Хмельницького як мудрого полководця  | 
       Жовті води (Золотий Брід)  | 
       Травень 1648 року  | 
       Хмельницький, вражі ляхи, орда, що допомагає Хмельниць кому  | 
       
  | 
       Перша збройна перемога козацького українського війська під керівництвом Богдана Хмельницького над поляками під Жовтими Водами 
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       
  | 
       
  | 
       Дума про Марусю Богуславку  | 
       Дума  | 
       Фольклор  | 
       Визволення 700 козаків з турецької неволі після 30-річного ув'язнення  | 
       Співчуття українським полонянкам, що, незважаючи на любов до рідного краю, «потурчилися, побусурменились»  | 
       На Чорному морі, на камені біленькому, у темній темниці в турецького пана  | 
       Боротьба з ординцями (1600 - 1700)  | 
       Маруся Богуславка, козаки -невольники  | 
       
  | 
       Боротьба з ординцями (1 600 - 1700)  | |
| 
       
  | 
       
  | 
       Бондарівна  | 
       Балада  | 
       Фольклор  | 
       Сваволя польської шляхти на українських землях  | 
       Уславлення гордої дівчини-українки, що відстоює власну гідність  | 
       У містечку Богуславі  | 
       Середи на 18 ст.  | 
       Бондарівна, старий Бондар, пан Каньовський, жовніри  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Нестор -літописець, Сильвестр - монахи Києво-Печерської лаври  | 
       
  | 
       Повість минулих літ (Повість временних літ, Початковий літопис)  | 
       Літопис  | 
       Монументалізм  | 
       Становлення державності в Київській Русі  | 
       Прославлення князів та православ'я як запоруки сильної держави  | 
       Київська Русь  | 
       Від всесвітнього потопу, до початку ХІІ ст..  | 
       Кий, Щек,Хорив,Либідь, Княгиня Ольга, Аскольд, Дір, Олег, народи, що населяли Русь, Святослав, хозари  | 
       
  | 
       Історія заснування Києва та становлення Київської Русі, біблійні оповіді, свідчення іноземних істориків, народні легенди й перекази.  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       
  | 
       
  | 
       Слово про Ігорів похід  | 
       Героїчна поема (літописна повість)  | 
       Орнаменталізм  | 
       Невдалий похід князя Ігоря на половців  | 
       Заклик до об'єднання руських земель у боротьбі проти спільних зовнішніх ворогів  | 
       Новгород-Сіверський, Київ, поле половецьке, уся Руська земля  | 
       1185р.  | 
       Руська земля,Ігор, Всеволод, Святослав, Гза, Кончак, Овлур  | 
       
  | 
       Невдалий похід князя Ігоря на половців  | |
| 
       Григорій Савич Сковорода  | 
       Мандрівний філософ  | 
       «De libertate»,  | 
       Ліричний вірш, патріотична лірика  | 
       Бароко  | 
       Воля-найбільше багатство  | 
       Уславлення Богдана Хмельницького як «батька» волі для України  | 
       
  | 
       
  | 
       Ліричний герой, Богдан Хмельницький  | 
       
  | 
       Бої за визволення від соціального й національного гніту  | |
| 
       Григорій Савич Сковорода  | 
       
  | 
       Всякому місту звичай і права  | 
       Ліричний вірш, що став народна піснею, громад громад-філософська лірика  | 
       Бароко  | 
       «Автор ставить в один ряд і засуджує здирників, бюрократів, розпусників, пияків і ледарів»  | 
       Лише той, в кого «совість, як чистий кришталь», може зневажити смерть  | 
       
  | 
       
  | 
       Мужик, цар, Федір-купець, здирники, ледарі, бюрократи і т.ін.  | 
       
  | 
       Соціальна дійсність, сучасна авторові  | |
| 
       Григорій Савич Сковорода  | 
       
  | 
       Бджола та Шершень  | 
       Байка  | 
       Бароко  | 
       Алегоричний діалог про працю  | 
       Уславлення ідеї «сродної праці» (природженого діла)  | 
       
  | 
       
  | 
       Бджола та Шершень  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Іван Петрович Котляревський (народився і жив у Полтаві)  | 
       (зачинательнової української літератури)  | 
       Енеїда  | 
       Бурлескно-травестійна поема  | 
       Класи цизм  | 
       Глузливе зображення панівного класу України  | 
       Утвердження безсмертя українського народу, засудження жорстокості та морального звиродніння панів  | 
       Троя, Карфаген, пекло, Олімп, Латинія, острів Цирцеї  | 
       Після Троянської війни  | 
       Еней, Дідона, Латин, Лавінія, Амата, Турн, Низ, Евріал, Ацест, АнхізСивілла Кумська, Зевс, Юнона, Геба, Нептун, Еол, Зефір, Нот, Борей, Паріс, Венера  | 
       Українська дійсність 18 сторіччя, з її побутом, звичаями, традиціями, зруйнування Запорозької Січі, заснування Задунайської Січі, поема давньоримського поета Вергілія «Енеїда»  | ||
| 
       Іван Петрович Котляревський  | 
       
  | 
       Наталка Полтавка («прабабуся українського театру», «пишна квітка української літератури  | 
       Соціально-побутова драма (п'єса) (малоросійська опера)  | 
       Синтез класицизму та сентименталізму  | 
       Життя і побут українських селян на початку ХІХ сторіччя  | 
       Духовна велич людей «з народу»  | 
       Село під Полтавою  | 
       Початок 19 ст.  | 
       Горпина Терпилиха, Наталка, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко, Микола, Петро  | 
       
  | 
       Життя і побут українських селян на початку ХІХ сторіччя, реальний життєвий факт, відомий Котляревсь кому  | |
| 
       Григорій Федорович Квітка(батько української повісті, «творець людової повісті») (м. Харків)  | 
       Квітка-Основ'яненко батько української прози  | 
       Маруся  | 
       Соціально-побутова, сентиментально-реалістична повість 
  | 
       Сентимента лізм  | 
       Життя українського селянства  | 
       Високі морально-етичні якості простої людини  | 
       Село під Харковом  | 
       Середи на 19 ст.  | 
       Наум Дрот, Настя Дрот, Маруся Дрот, Василь, Олена, Денис  | 
       
  | 
       Народні звичаї та обряди  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Тарас Григорович Шевченко (С. Моринці, потім Кирилівка на Черкащині  | 
       Основоположник нової української літератури  | 
       До Основ'яненка  | 
       послання  | 
       Роман тизм  | 
       Історичне минуле України, роль уроків історії для сучасності  | 
       Захоплення героїчним минулим, прославлення Основ'яненка , який популяризує історію та мову  | 
       Береги Дніпра  | 
       
  | 
       Україна-сиротина, високі могили, слава козацька, наша дума, наша пісня  | 
       
  | 
       Відгук на публікацію нарису Г.Ф.Квітки - Основ'яненка «Головатий (Нарис до історії Малоросії)»  | |
| 
       Тарас Григорович Шевченко  | 
       Великий Кобзар  | 
       Катерина  | 
       Соціально-побутова поема  | 
       Роман тизм  | 
       Трагічна доля жінки-покритки  | 
       Викриття життєвих реалій, що призводять до трагедії матері-покритки та дитини-байстрюка  | 
       
  | 
       
  | 
       
  | 
       Василю Андрійовичу Жуковському на згадку про 22 квітня 1838р.  | 
       Доля подруги дитинства Шевченка -Оксани Коваленко, яка стала покриткою  | |
| 
       Тарас Григорович Шевченко  | 
       Титан  | 
       Гайдамаки  | 
       Революційно-романтична, історико-героїчна поема  | 
       Роман тизм  | 
       Боротьба українського народу проти польської шляхти, повстання Коліївщина  | 
       Необхідність по-сучасному осмислити минуле, заклик до примирення народів  | 
       Вільшана, Лисянка, Чигирин,Лебедин, Умань  | 
       1768р.  | 
       Іван Гонта, максим Залізняк, Ярема Галайда, Оксана, титар, Лейба, конфедерати  | 
       Григоровичу  | 
       Повстання Коліївщина у народному переосмисленні , а не як історичний факт  | |
| 
       Тарас Григорович Шевченко  | 
       Прометей  | 
       Сон (у всякого своя доля)  | 
       Сатирична поема  | 
       реалізм  | 
       Російський імперський режим  | 
       Засудження самодержавства, кріпосництва, землячків-перевертнів  | 
       Україна, Сибір, Петербург  | 
       
  | 
       Ліричний герой, цар волі, цар і цариця, землячок, чиновники, Петро І  | 
       Дух істини світ не може прийняти…  | 
       
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Тарас Григорович Шевченко  | 
       
  | 
       Кавказ  | 
       Сатирична поема ()огниста інвектива проти темного царства  | 
       реалізм  | 
       Загарбницька політика самодержавства, прогнила дворянська мораль, монолог колонізатора  | 
       Заклик до об'єднання народів для боротьби проти царату  | 
       Кавказ  | 
       1845  | 
       Прометей, народи Кавказу, колонізатор,  | 
       Якову де Бальмену  | 
       Загарбницька війна на Кавказі, смерть Якова де Бальмена  | |
| 
       Тарас Григорович Шевченко  | 
       
  | 
       «І мертвим, і живим, і ненарожденним…  | 
       послання  | 
       реалізм  | 
       Критика української еліти, що відірвана від народу  | 
       Заклик до соціального примирення задля відродження нації  | 
       
  | 
       1845  | 
       Моголи -слов'яни, народ, мудрий німець, Україна -сирота  | 
       Хто говорить, що любить Бога, а брата свого ненавидне, неправду мовить  | ||
| 
       Тарас Григорович Шевченко  | 
       
  | 
       Заповіт  | 
       Вірш, громад громад лірика  | 
       реалізм  | 
       Передчуття близької смерті  | 
       Заклик до повалення існуючого ладу та побудови «Сім'ї вольної, нової»  | 
       
  | 
       1845  | 
       
  | 
       
  | 
       Важка хвороба письменника  | |
| 
       Тарас Григорович Шевчен  | 
       
  | 
       Мені однаково  | 
       Ліричний ріш - медитація , громадянська лірика  | 
       реалізм  | 
       Туга за рідним краєм, відчай через перебування у в'язниці  | 
       Патріотичне почуття відповідальності за Батьківщину  | 
       
  | 
       1847  | 
       
  | 
       Цикл «В казематі», перебування у Петро-Павловській фортеці в очікуванні вироку за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві 
 
  | ||
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Пантелеймон Олександрович Куліш  | 
       
  | 
       Чорна рада (Хроніка 1663 року) («найкраща історична повість в нашій літературі»)  | 
       Історичний роман , роман-хроніка  | 
       Роман тизм  | 
       Зображення історичних подій у Ніжині 1663 року  | 
       Необхідність національної злагоди, діяльності національної еліти на благо суспільства  | 
       Ніжин, Київ, хутір Хмарище  | 
       1663 р.  | 
       Полковник-піп Шрам, Петро Шраменко, Михайло Черевань, Мелашка Череваниха, Леся Череванівна, Яким Сомко Іван Брюховецький, Кирило Тур, Богдан Чорногор, Божий Чоловік, Василь Невольник, Тетеря, Гвинтовка  | 
       
  | 
       Козацький «Літопис Самовидця», доба Руїни, що почалася по смерті Богдана Хмельницького, козацька рада в Ніжині за участі низового козацтва, звичаї та традиції козаків, народні уявлення про козаків-характерників  | |
| 
       Марія Олександрівна Вілінська («кроткий пророк», за висловом Шевченка)  | 
       Марко Вовчок (засновник української дитячої прози, )  | 
       Максим Гримач  | 
       Родинно-побутове оповідання  | 
       Роман тизм  | 
       Життя вільних селян у закріпаченій Україні  | 
       Захист права на щастя без огляду на соціальне становище  | 
       Поблизу Домонтова недалеко від Черкас хутір на березі Дніпра  | 
       Середи на 19 ст.  | 
       Максим гримач, Катря і Тетяна Гримач, козак Семен  | 
       
  | 
       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Іван Семенович Левицький  | 
       Нечуй-Левицький (велике артист зору, всеобіймаюче око Правобережної України)  | 
       Кайдашева сім'я («найкраща оздоба українського письменства», «арена людських пристрастей»)  | 
       Соціально-побутова повість  | 
       реалізм  | 
       Життя українського села у пореформену добу  | 
       Засудження «індивідуалізму егоїстичних натур»  | 
       Село Семигори на Черкащині  | 
       Друга половина 19 ст.  | 
       Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Лаврін та Карпо Кайдаші, Мотря Довбиш , Мелашка Балаш, Баба Палажкка Солов'їха  | 
       
  | 
       Родина Мазурів, що мали вуличне прізвисько Кайдаші  | |
| 
       Панас Якович Рудченко, Іван Рудченко  | 
       Панас Мирний та Іван Білик  | 
       «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» («Подоріжжя од Полтави до Гадячого»,»Чіпка», «Пропаща сила»)  | 
       Соціально-психологічний роман («роман з народного життя»)  | 
       реалізм  | 
       Столітня історія села піски, доля бунтаря-правдошукача  | 
       Засудження боротьби з несправедливістю шляхом злочину, викриття суспільства, що творить злочинців  | 
       С.Піски  | 
       100-літня історія від покріпачення України до скаасування кріпацтва та його наслідків 
 
  | 
       Чіпка (Нечипір)Варениченко, Мотря Жуківна, Іван Вареник (Остап Хрущ, Хрущов, Іван Притика), дід Улас, баба Оришка, Василь Семенович польський, Мирон Гудзь, Максим Гудзь, Галя Гудзь , Явдоха, Лушня, Матня, Пацюк, Чижик, Порох, Грицько Чупруненко, Христя, москаль Сидір, жителі Хоменкового хутора  | 
       Доля злочинця Василя Гнидки («скаліченого виводка свого часу») , що за одну ніч убив 8 людей  | ||
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Іван Карпович Тобілевич (Єлисаветградщина)  | 
       Карпенко-Карий  | 
       Мартин Боруля  | 
       Трагікомедія (драма, п'єса )  | 
       реалізм  | 
       «дворянство як міф про краще життя», прагнення селянина стати дворянином  | 
       Викриття бюрократизму судової системи, засудження підміни цінностей особистих становою приналежністю  | 
       
  | 
       
  | 
       Мартин Боруля, Марися Боруля, Палажка Боруля, Степан Боруля, Трандалєв, Гервасій Гуляницький, Микола Гуляницький, Націєвський, Красовський, Омелько, Трохим  | 
       
  | 
       Автобіографічний епізод, коли батько письменника Карпо Адамович Тобілевич намагався довести свою належність до дворянства  | |
| 
       Іван Якович Франко  | 
       Великий Каменяр,  | 
       Гімн  | 
       Гімн, ліричний вірш, громад громад лірика  | 
       романтизм  | 
       Боротьба народу за світле майбутнє  | 
       Віра в перемогу народу, здобуття кращого життя  | 
       
  | 
       
  | 
       Вічний революціонер, дух, що тіло рве до бою  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Іван Якович Франко (народився в с. Нагуєвичі на Галичині)  | 
       Вічний революціонер  | 
       Чого являєшся мені у сні?  | 
       Ліричний вірш, інтимна лірика (вірш зі збірки «Зів'яле листя», лірична драма)  | 
       неоромантизм  | 
       Історія нерозділеного кохання  | 
       Вдячність за прекрасне почуття  | 
       
  | 
       
  | 
       
  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Іван Якович Франко  | 
       
  | 
       Мойсей  | 
       Філософська поема  | 
       неоромантизм  | 
       «смерть Мойсея як пророка, невизнаного своїм народом»  | 
       Заклик вірити у свій народ, боротися до кінця, позбутися рабської психології  | 
       Арабська пустеля на межі з Палестиною  | 
       
  | 
       Мойсей, Авірон, Датан, Азазель, Єгошуа, Єгова  | 
       
  | 
       Біблійна оповідь про Мойсея, скульптура Мікеланджело «Мойсей»  | |
| 
       Михайло Михайлович Коцюбинський (Чернігів)  | 
       
  | 
       Тіні забутих предків  | 
       повість  | 
       неоромантизм  | 
       Життя гуцулів у Карпатах, їх звичаї, традиції, обряди, вірування, синтез язичництва і християнства  | 
       Оспівування краси кохання  | 
       Гуцульщина, невелике село в Карпатах  | 
       Межа 19 і 20 століть  | 
       Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна, мольфар Юра, щезник, нявка, чугайстер, арідник  | 
       
  | 
       Перебування письменника у селі Криворівня  | |
| 
       Михайло Михайлович Коцюбинський  | 
       Велике Сонцепоклонник  | 
       «Intermezzo»  | 
       новела  | 
       імпресіонізм  | 
       Стосунки митця і суспільства  | 
       Людина щаслива в гармонії з природою  | 
       С. Кононівка  | 
       
  | 
       Моя утома, Ниви у червні, Залізна рука міста, Сонце, Зозуля, жайворонки, Людське горе, Три білі вівчарки  | 
       Кононівським полям  | 
       Перебування автора у с. Кононівка в гостях у друга Євгена Чикаленка, автобіографіч ний твір 
 
 
 
 
 
 
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Ольга Юліанівна Кобилянська (Буковина)  | 
       Гірська орлиця  | 
       Земля  | 
       повість  | 
       символізм  | 
       Трагедія братовбивства в селянській родині  | 
       Першопричини зла у світі  | 
       С. .Димка поблизу річки Серету на Буковині  | 
       Кінець 19 ст.  | 
       Івоніка Федорчук, Сава, Михайло, Марійка Федорчуки, Анна, Рахіра, Теряна, Григорій, Докія Чоп'як, Парасинка, василь, Тодорика Жемчук, Онуфрій Лопата  | 
       Своєму батькові Юліанові Я. Кобилянськосу присвячу авторка. «Крагом нас знаходиться якась безодня…, але в наших серцях вона найглибша»  | 
       Біблійна оповідь по Каїна та Авеля, реальний факт братовбивства, що стався у знайомій авторці родині  | |
| 
       Лариса Петрівна Косач -Квітка  | 
       Леся Українка  | 
       «Contra spem spero!»  | 
       Ліричний вірш, філософська лірика  | 
       неоромантизм  | 
       Боротьба з життєвими обставинами  | 
       Заперечення тужливих настроїв, оптимізм за будь-яких обставин  | 
       
  | 
       
  | 
       
  | 
       
  | 
       Міф про Сізіфа, що котить на гору камінь, тяжка хвороба авторки 
 
 
 
 
 
 
 
 
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Лариса Петрівна Косач -Квітка  | 
       Дочка Прометея, «чи не єдиний мужчина в сучасній українській літер літер»  | 
       Лісова пісня  | 
       Драма-феєрія  | 
       неоромантизм  | 
       Світ людей і світ природи у гармонійних стосунках  | 
       Звеличення краси людських взаємин, порив до щастя, усвідомлення свого покликання, свого місця у світобудові  | 
       Ліс на Волині  | 
       
  | 
       Мавка, Лісовик, Водяник, , Русалка, Потерчата, Перелесник, Куць, Злидні,Доля, Лукаш, дядько Лев, мати Лукаша, Килина, Діти Килини, Мара («Той, що в скалі сидить»)  | 
       
  | 
       Спогади про дитинство в урочищі Нечимному.  | |
| 
       Василь Стефаник (Галичина, Покуття)  | 
       
  | 
       Камінний хрест  | 
       Психологічна новела -студія  | 
       експресіонізм  | 
       Еміграція українських селян, прощання хлібороба з рідним селом  | 
       Утвердження єдності селянина з рідною землею  | 
       
  | 
       Межа 19 і 20 століть  | 
       Іван Дідух (Переломаний), Катерина, кум Михайло, сини Івана, сусіди  | 
       
  | 
       Еміграція українських селян в Америку та Канаду  | |
| 
       Микола Кіндратович Вороний  | 
       
  | 
       Блакитна Панна  | 
       Ліричний вірш, пейзажне лірика  | 
       Символізм (звукосимволізм)  | 
       Прихід весни  | 
       Звеличення краси приподи її єдність з мистецтвом  | 
       
  | 
       
  | 
       Весна, мрія сна, камеї, фрески, арабески, гротески  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Олександр Іванович Кандиба  | 
       Олександр Олесь  | 
       Чари ночі  | 
       романс  | 
       символізм  | 
       Краса життя і кожання  | 
       «Лови летючу мить життя… знов молодість не буде»  | 
       
  | 
       
  | 
       Соловї, життя-єдина мить, Фауст, боги скупі, глухі й нечулі 
  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Олександр Іванович Кандиба  | 
       Олександр Олесь  | 
       О слово рідне, орле скутий!  | 
       Ліричний вірш, патріотична лірика  | 
       символізм  | 
       Рідне слово як зброя у боротьбі за національне визволення.  | 
       Захоплення рідним словом, заклик до боротьби проти національ ного гніту  | 
       
  | 
       
  | 
       Орел, меч, сонце  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Володи мир КириловичВинничен ко  | 
       
  | 
       Момент (Із оповідань тюремної Шехере зади)  | 
       новела  | 
       Імпресіонізм  | 
       Історія короткого спалаху кохання між революціонером і панночкою  | 
       Оспівування кохання, усвідомлення скороминущості щастя  | 
       кордон  | 
       10-ті роки 20-го сторіччя  | 
       Революціонер - оповідач (тюремна Шехерезада), панночка Муся, контрабандист Семен Пустун  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Павло Григоро вич Тичина (Чернігів)  | 
       
  | 
       Арфами, арфами  | 
       Ліричний вірш, пейзажна лірика  | 
       Симво лізм (звукосимво лізм), імпресіонізм, кларнетизм  | 
       Прихід весни  | 
       Гімн весні як символу любові, життя, кохання  | 
       
  | 
       
  | 
       Арфами, думами, наче море кораблями, переповнилась блакить, любая, милая  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Павло Григоро вич Тичина  | 
       
  | 
       Ви знаєте, як липа шелестить  | 
       Ліричний вірш, інтимнана лірика  | 
       Симво лізм (звукосимво лізм), імпресіонізм, кларнетизм  | 
       Почуття кохання, єдність людини з природою  | 
       Уславлення краси життя і кохання  | 
       
  | 
       
  | 
       Липа, старі гаї, солов'ї, кохана  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Павло Григоро вич Тичина  | 
       
  | 
       О, панно Інно  | 
       Ліричний вірш, інтимнана лірика  | 
       Симво лізм … 
  | 
       Спогад про втрачене кохання  | 
       Туга за втраченим коханням, самотність  | 
       
  | 
       
  | 
       Панна Інна, сестра, весна, зима  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Максим Тадейович Рильський  | 
       
  | 
       Молюсь і вірю  | 
       Ліричний вірш, філософська лірика  | 
       Неокласицизм  | 
       Пейзажна замальовка весняного дня  | 
       Молодечий оптимізм, відчуття польоту, хвала життю і «веселому світові»  | 
       
  | 
       
  | 
       Голуби, вітер, веселий світ, дитя  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Микола Григоро вич Фітільов (Сумщина)  | 
       Микола Хвильовий  | 
       Я (Романтика)  | 
       новела  | 
       експресіонізм  | 
       Протистояння добра і зла, трагічна роздвоєність душі героя  | 
       Розвінчання й засудження революційно ре фанатизму  | 
       Місто Х  | 
       Громадянська війна 1918-1924 р.р.  | 
       Я, Андрюша, доктор Тагабат, Мати, Марія, загірна комуна, дегенерат, інсургенти, Ікс, Ігрек, Зет  | 
       «Цвітові яблуні»  | 
       Події Громадянської війни, безпосереднім учасником якої був автор  | |
| 
       Юрій Іванович Яновський  | 
       
  | 
       «Подвійне коло»  | 
       Новела (частина роману у новелах «Вершники»)  | 
       Експресіонізм,соцреалізм  | 
       Родина Половців у кривавих подіях Громадянської війни  | 
       Засудження братовбивства  | 
       Степ під Компаніївкою  | 
       1919р.  | 
       Брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і Сашко, червоний Іван, Мусій Половець, стара Половчиха 
 
  | 
       
  | 
       Події Громадянської війни,  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Юрій Іванович Яновський  | 
       
  | 
       «Шаланда в морі»  | 
       Новела (частина роману у новелах «Вершники»)  | 
       Експресіонізм, соцреалізс  | 
       Шторм та люди у морі  | 
       Звеличення подружньої вірності та відданості, гуманістичних основ життя  | 
       Берег моря неподалік Одеси, Дофінівка  | 
       Період між революціями 1905 і 1917 р.р.  | 
       Рибалка Мусій Половець, стара Половчиха (його дружина), революціонер Чубенко  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Володи мир Миколайович Сосюра  | 
       
  | 
       Любіть Україну  | 
       Ліричний вірш, патріотична лірика  | 
       неоромантизм  | 
       Любов до України  | 
       Заклик до служіння Україні «всім серцем своїм і всими своїми ділами»  | 
       
  | 
       
  | 
       Мова, вітер,трави, води, сонце, пісня, юнак, дівчина, неопалима купина, Дніпро  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Валер'ян Петрович Підмогильний  | 
       
  | 
       Місто  | 
       Урбаністичний роман  | 
       Неореалізм, постмодерн  | 
       Підкорення міста людиною з села  | 
       Розкриття характеру людини у «маргінальному» (перехідному стані, перетворення селянина на жителя міста, підкорення міста)  | 
       Київ  | 
       20-30 роки 20 сторіччя  | 
       Степан (Стефан) Радченко, Надійка, «мусінька» тамара Василівна, Гнідий, Максим, Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, поет Вигорський  | 
       Як ти можеш бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? : прикмет має людина, 3 подібна вона до тварини, а 3 до янгола… 
 
  | 
       Історична ситуація 20-хроків в Україні, коли бурхливо починають розвиватися міста  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Павло Михайлович Губенко "Король українського тиражу"  | 
       Остап Вишня  | 
       Моя автобіо графія  | 
       гумореска  | 
       Реалізм, соцреалізм, неонародництво  | 
       Розповідь про становлення митця, його світогляду  | 
       У гумористичній формі висвітлити чинники формування особистості письменника  | 
       Хутір Чечва поблизум. Грунь на Полтавщині  | 
       Від 1889 до 1927 р.р.  | 
       Остап Вишня, його батьки, брати й сестри, вчитель Іван Максимович  | 
       
  | 
       Автобіографічний твір  | |
| 
       Павло Михайлович Губенко "Остап Вишня - справжній мисливець і при тому поет полювання" -  | 
       Остап Вишня  | 
       Сом  | 
       Усмішка (лірична поезія в прозі)  | 
       Реалізм, соцреалізм,неонародництво  | 
       Розповідь про гігантського сома  | 
       Виховання любові до природи  | 
       Річка Оскіл на Харківщині поблизу Ізюма  | 
       1953р.  | 
       Сом, дід Панько, рибалка, автор  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Микола Гурович Куліш  | 
       
  | 
       Мина Мазайло  | 
       Сатирична комедія (філологічний воде віль), трагікомедія  | 
       модернізм  | 
       «Міщанство й українізація»  | 
       Засудження міщанства, національної упередженості та зверхності  | 
       М.Харків, Район Холодної Гори  | 
       1929р.  | 
       Мина Мазайло, йогородина: КилИна (Лина), Рина (Мокрина), Мокій, Мотрона Розторгуєва з курська, Дядько Тарас Із Києва, Уля Розсоха, Баронова-Козино, комсомольці 
 
  | 
       
  | 
       Українізація 20-х років  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Богдан-Ігор Васи льович Антонич (Лемківщина)  | 
       
  | 
       Різдво  | 
       Лірич ний вірш, філософська лірика  | 
       Сюрреалізм,неоромантизм  | 
       Таїнство різдвяного вечора  | 
       Єдність язичницьких іхристиянських звичаїв у потягу до божественного начала  | 
       Лемків ське містер ко Дукля  | 
       Різвяний вечір  | 
       Новонароджений Бог, лемки, місяць, Марія  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Олександр Петрович Довженко  | 
       
  | 
       Україна в огні  | 
       кіноповість  | 
       неоромантизм  | 
       Початок війни, відступ радянських військ, доля родини Запорожців  | 
       Невмиру щість української нації, заклик до збереження історичної пам'яті та високий моральних якостей  | 
       С.Тополівка  | 
       1941-1943р.р.  | 
       Лаврін Запорожець, його родина: Тетяна, Роман, Іван,Ю Савка, Григорій, Трохим, Олеся, Христя Хутірна, Василь Кравчина, Мина Товченик, Заброда,Еріх фон Крауз та його син Людвіг, Мотря Левчиха  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Олександр Петрович Довженко  | 
       
  | 
       Зачарована Десна  | 
       кіноповість  | 
       неоромантизм  | 
       Дитинство митця  | 
       Оспівування краю дитинства, його людей з високими моральними якостями  | 
       С.Сосниця на березі Десни  | 
       1894-1910р.р.  | 
       Сашко, Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен, Олександр Петрович  | 
       
  | 
       «автобіографічне кінооповідань ня»  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Андрій Самійло вич Малишко  | 
       
  | 
       Пісня про рушник  | 
       Пісня,особиста лірика  | 
       Відродження народницького, шевченківського стилю  | 
       Мати дарує синові рушник на згадку про рідний дім  | 
       Материнська любов і відданість, рушник як символ життєвого шляху та рідної землі  | 
       
  | 
       
  | 
       Мати, ліричний герой, доля, далека дорога, рушник вишиваний, дитинство, материнська ласкава усмішка, засмучені очі  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Василь Андрійо вич Симонен ко  | 
       
  | 
       Лебеді материнства  | 
       Колискова, ліричний вірш, патріотична лірика  | 
       Відродження народницького, шевченківського стилю  | 
       Чарівна казка дитинства, материнська любов , з якої бере початок любов до рідної землі  | 
       «можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»  | 
       Батьківська хата  | 
       Шістдесяті роки  | 
       Материнська добра ласка, лебеді рожеві, зорі сургучеві, білява хата, верби і тополі, мавки чорноброві, хлопців чорночубих диво-наречені  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Олесь Терентійович Гончар  | 
       
  | 
       За мить щастя  | 
       новела  | 
       романтизм  | 
       Зображення кохання з першого погляду та розплати за нього  | 
       Оспівування краси і сили справжнього кохання  | 
       Угор ське село в Карпа тах  | 
       Кінець Другої світової війни  | 
       Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура, однополчани сашка, односельці Лариси 
 
  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Григір (Григорій)Михайлович Тютюнник  | 
       
  | 
       Три зозулі з поклоном  | 
       новела  | 
       неоромантизм  | 
       Складність людських стосунків, історія кохання, що не могло щасливо завершитись за будь-яких умов  | 
       Звеличення любові як найвищої християнської цінності, що звеличує душу людини  | 
       Село в Україні, «Сибір неісходима»  | 
       Період Сталін ських репре сій  | 
       Оповідач, його батьки:Михай ло й Софія, Марфа і Карпо Яркові, листоноша дядько Левко  | 
       Любові всеви шній  | 
       Новела створена під враженням від пісні сліпого бандуриста  | |
| 
       Василь Семено вич Стус  | 
       
  | 
       Як добре те, що смерті не боюсь я  | 
       Ліричний вірш, патріотична та філософська  | 
       сюрреалізм  | 
       Передчуття смерті  | 
       Незламність, віра у духовне воскресіння разом з народом  | 
       Колима  | 
       Період застою  | 
       Хрест, Леся Українка, Франко, Шевченко, Сковорода  | 
       
  | 
       Перебування в таборі в'язнів  | |
| 
       Василь Семено вич Стус  | 
       
  | 
       О земле втрачена, явися!  | 
       Ліричний вірш, патріотична лірика  | 
       сюрреалізм  | 
       Теплий спогад про рідну землю  | 
       Рідний край здатен відродити душу людини навіть після найважчих випробувань  | 
       Сон поета  | 
       
  | 
       сонця, гуси, ниви, джмелі, кохана та її краса  | 
       
  | 
       Перебування в таборі в'язнів  | |
| 
       Іван Федоро вич Драч  | 
       
  | 
       Балада про соняшник  | 
       балада  | 
       модернізм  | 
       Становлення митця, пізнання краси довколиш Нього, осягнення поезії  | 
       Утвердження поезії, що є духовним виміром реального буття, нерозривний зв'язок поета з поезією та життям  | 
       
  | 
       
  | 
       Сонце і Соняшник  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Ліна Василівна Костенко  | 
       
  | 
       Страшні слова, коли вони мовчать  | 
       Ліричний вірш, філософська лірика  | 
       модерн  | 
       Значення слова в житті людини  | 
       Усвідомлення поетом відповідальності за свою творчість  | 
       
  | 
       
  | 
       Слово, поезія як неповторність, «дотик до душі»  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Ліна Василівна Костенко  | 
       
  | 
       Українське альфреско  | 
       Ліричний вірш, філософська лірика  | 
       модерн  | 
       Розрив зв'язку між поколіннями  | 
       Трагедія націїу зв'язку з розривом зв'язку поколінь  | 
       Село, подвір'я діда і баби  | 
       1980-ті роки  | 
       Дід, баба, курочка ряба,вишні чорноокі, лелека, чуже дитя  | 
       
  | 
       
  | |
| 
       Ліна Василівна Костенко  | 
       
  | 
       Маруся Чурай  | 
       Історичний роман у віршах  | 
       Модерн, неоромантизм  | 
       Нещасливе кохання марусі Чурай та Гриця Бобренка та життя України в 17 столітті  | 
       Незнищен ність українського народу, глибока віра в його духовну силу  | 
       Полтава, Київ  | 
       17 сторіччя  | 
       Маруся Чурай, її мати , батько Гордій Чурай, Гриць Бобренко, його мати - Бобренчиха. Іван Іскра, Полковник Мартин Пушкар, війт Семен Горбань, Лесько Черкес, Галя Вишняківна, старий Вишняк.  | 
       Легенди про Марусю Чурай як піснетворку  | ||
| 
       Іван Павлович Лозов'ягін  | 
       Іван Багряний  | 
       Тигролови  | 
       Пригодницький роман  | 
       неоромантизм  | 
       Зображення трагічної долі людини за тоталітарного режиму  | 
       Перемога добра над злом, збереження людської гідності та моральних цінностей за будь-яких обставин  | 
       Сибір та Далекий Схід, територія Зеленого Клину  | 
       30-ті роки 20 сторіччя  | 
       Григорій Многогрішний (інженер-авіатор), родина Сірків:Наталка, Грицько, Денис, стара Сірчиха, мисливець Петро Дядоров, його дружина Фійона, майор НКВС Медвин  | 
       Автобіографіч ні епізоди перебування у Бамлагу, втечі 
 
 
 
 
 
 
 
 
  | ||
| 
       Автор  | 
       Псевдонім  | 
       Назва  | 
       Жанр  | 
       Напрям, метод, стиль  | 
       Тема  | 
       Головна думка  | 
       Місце  | 
       Час  | 
       Герої  | 
       Присвята, епіграф  | 
       Історична основа, прототип  | |
| 
       Євген Филимонович Маланюк  | 
       Імпе ратор заліз них строф  | 
       Стилет чи стилос?  | 
       Ліричний вірш, філософська та громад громад лірика  | 
       неокласицизм  | 
       Вибір життєвого шляху митця, призначення поетичної творчості  | 
       Справжній вибір для патріота - служіння народові, боротьба за його кращу долю  | 
       
  | 
       
  | 
       Дивний ліс, гіпнотичні кобри, золото тілі діви, набряклий вітром обрій  | 
       
  | 
       
  | |