Урок по украинскому языку Остап Вишня. Связь автора с Донбассом. Усмешка Доисторический инструмент

Тема. Л Р К Остап Вишня. Зв`язок автора із Донбасом. Відображення в його усмішках шахтарської теми. Тематика усмішки «Доісторичний струмент».

Ідея: залучити учнів до художньої творчості, розширити знання з літератури рідного краю;

виявити зв'язок автора з Донбасом, зосередити увагу на відображенні в його усмішках шахтарської теми;

ознайомити зі змістом усмішки «Доісторичний струмент», продемонструвавши її цінність;

удосконалювати вміння учнів визначати жанр твору, працювати з текстом та аналізувати прочитане;

розвивати творчість учнів;

виховувати почуття гумору, повагу до людей праці, патріотизм;

заохочувати дітей до вивчення літератури рідного краю..

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: литературна вітальня.

Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка, мультимедійний проектор, дидактичний матеріал.

Методи та прийоми: слово учителя, виступи підготовлених учнів, бесіда, виразне читання, самостійна робота, робота в парах.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Учитель вітає дітей:

- Шановні діти! Нехай наше заняття принесе нам радість спілкування та сповнить серця прекрасними почуттями.

(Діти в свою чергу повідомляють про свій емоційний стан за допомогою стилізованих зображень - смайликів)

2. Учні записують дату проведення уроку в зошити.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Епіграф до уроку (читає учитель чи підготовлена дитина)

А ми сміємося і будемо сміятися

разом із своїм дотепним,

талановитим народом

Остап Вишня

Діти пояснюють значення рядків, визначаючи ключові слова та асоціації, що виникають з ними (сміх)

2. Самостійна робота

Сміх: дотеп, показувати зуби, жартувати ….

3. Слово учителя

Рідна земля… Донецький край… Донецьк ….

Кожне місто має власну біографію. Яка ж творча біографія рідного Донецька? Хто з видатних людей жив, відвідував Донбасс, хто знаходив тут творче натхнення? Щоб відповісти на це запитання, достатньо звернутися до художніх творів. Донбас як промисловий край продемонстрований у творах багатьох письменників: Б. Гринченка, М. Чернявського, С. Черкасенка, І. Роздобудька, К. Паустовського. Майстрів художнього слова цікавила передусім доля робітників шахт, заводів, селян, історія цих земель. Сьогодні ми відкриваємо для себе ім'я Остапа Вишні.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Отже, тема нашого уроку - «Остап Вишня. Зв`язок автора із Донбасом. Відображення в його усмішках шахтарської теми. Тематика усмішки «Доісторичний струмент».

(Мету уроку учитель визначає разом з учнями.)

ІV. Актуализація опорных знань.

1. Бесіда.

1. Що ви знаєте про історію Донецького краю, про Донецьк?

2. Які підприємства працюють?

3. Людей яких професій, пов'язаних з нашим краєм, ви знаєте?

4. Хто з письменників у своїй творчості ділився враженнями про поїздку на Донбас?

5. Які види гумору ви знаєте?

6. Який твір ми називаємо усмішкою, а яке оповіданням?

7. Хто започаткував цей жанр в літературі?

(Щоб дати повну відповідь на це питання, дітям необхідно, використовуючи слова-підказки, охарактеризувати дані епічні жанри (робота в парах).-різновид фейлетону та гуморески, започаткований Остапом Вишнею.

-поєднання побутових замальовок із частими авторськими відступами.

- лаконізм, дотепність.

- невеликий епічний твір;

- 1-2 події з життя героя;

- 2-3 герої;

- наявність не всіх композиційно-сюжетних елементів.

V. Засвоєння нового матеріалу.

1. Слово учителя

Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчою спадщиною Остапа Вишні, а саме звернемося до твору «Доісторичний струмент», після роботи над яким ми повинні будемо визначити його жанр

Перш ніж розглядати твір, ми звернемося до життєвого шляху автора, вивчивши який, зможемо відповісти на певні питання.

Заздалегідь ви були об'єднані в групи, кожна з яких працювала з певним матеріалом, що стосувався теми нашого уроку. На уроці у вас буде можливість ще раз продивитися матеріал, систематизувати його та презентувати нам.

І група - «Король українського тиражу» - повідомить про долю великого українського письменника, його зв'язок з Донбасом.

ӀӀ група - Повідомляє про усмішки Остапа Вишні, пов'язані з Великою Вітчизняною війною.

ІІӀ група - «Доісторичний струмент» - презентує усмішку.

2. Работа в групах.

</<font face="Times New Roman, serif">2.1.

І група.

1. БІОГРАФІЯ (повідомлення учнів).

Матеріал для виступів.

Усмішка - різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність усмішки - в поєднанні побутових замальовок із частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності. Усмішка не набула значного поширення в літературі.

Остап Вишня (справжнє ім'я Павло Губенко) - письменник, який у 20-х рр. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя побачило світ понад 100 збірок його творів, деякі з них неодноразово перевидавалися. Письменник Б. Гжицький згадує: «Слава Остапа Вишні росли з кожним днем. Люди сміялись, тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи гуморескою, наперед смакуючи її зміст. Величезним успіхом користувались його "Усмішки сільські", "Мисливські", "Закордонні" та інші. У ті часи (двадцяті роки) Павло Михайлович писав дуже багато. Щодня було щось нове. Його фейлетони і гуморески робили тиражі газетам, у яких друкувались. Він скоро завоював село, його ім'я стало чи не найпопулярнішим після Т. Шевченка. Адже півмільйонний тираж книжки в ті далекі тепер часи, кінець 20-х років, щось-таки значив».

У 1951 році Остап Вишня був на Донбасі, після відвідування якого на сторінках його щоденника «Думи мої, думи мої…» з'явилися наступні рядки:

29 листопада, 1951 року

Був цього літа та осені на Донбасі. В Кадіївці. Ой, які хороші люди! Чудесні! А як їх написати? Не так, як N, а по - справжньому? Не знаю! Ще раз: не знаю! Було б непогано написати щось «вишневе» про Донбас. Хай би посміялися! Тільки не думайте, що я, Вишня, гадаю, що Донбас без мене не вміє сміятися! Ха - ха! І вміє сміятися, і знає, як сміятися, - ще краще від нас із вами.

А от - у літературі? Як? Анекдотиками? Не вийде! Вони, донбасівці, такі мудрі, такі чудесні, що нас із вами розсмішать… Ох і кріпкий орішок! Може, я й не розкушу, та знайдуться люди, що після мене так засміються, так загогочуть, що тільки квакнеш. Скільки єсть там людей, скільки єсть там явищ - чудесних, неповторних…

А як?! Поки ще я не втнув…

А можна… Ой як можна…

А головне - треба!

Щоб розлігся шахтарський сміх, радісний, веселий, а головне - творчий!

Він буде! Вірю!

3 грудня, 1951 року

Покидаючи Вас усіх, мої дорогі, кланяюся Вам земно за те, що бачив Вас, за те, що жив із Вами.

Хай буде Вам добре!

Ви бачитиме народ наш у всій його величі, в розквіті його таланту!

Дозвольте ж і мені бути присутнім на його торжестві!

Остап Вишня

ІІ група.

Боротьба народу в роки Великої Вітчизняної війни відбита в таких гуморесках, як «Прямою наводкою», «Хороша - хороша дівчина», «Доісторичний струмент» та багатьох інших. Тут автор не тільки у веселому стилі розповідав про мужність людей, а й нагадував про славні подвиги наших предків, викривав антилюдську суть фашизму, пророкував неминучий крах кожному, хто з недобрими намірами цікавиться нашими селами й містами, полями й ріками, лісами й горами…

ІІӀ група.

Усмішка «Доісторичний струмент»

Жанр: усмішка

Тема: Розповідь про роботу та дружбу шахтарів різних поколінь. Рятування Юрка Лози від фашистів за допомогою «доісторичного струменту».

Головна думка: Остап Вишня вчить поважати людей похилого віку, людей праці, ненавидіти ворогів, вміти захистити найближчих від неминучої біди.

Герої:

• машиніст врубової машини, комсомолець Юрко Лоза;

• пенсіонер Іван Федорович Вернигора, потомствений та почесний вибійник;

• дружина Івана Федоровича Ганна Петрівна.

Усмішка «Доісторичний струмент» була вперше надрукована в газеті «Молодь України» 1 серпня 1944 року

2.2. Робота з текстом усмішки «Доісторичний струмент». Бесіда

1.Назвіть головних героїв твору.

2.Що об'єднує Юрка Лозу та Івана Вернигору?

3.Про який «доісторичний струмент» йдеться у творі?

4.Чому Юрко його так називає?

5.Доведіть, що перед Великою Вітчизняною війною у розвитку вугільної промисловості відбувся прогрес?

6.Як Іван Федорович ставився до Юрка?

7. З чого це видно?

8.Зачитайте рядки, в яких автор повідомляє про початок війни.

9.Як старий Вернигора врятував Юрка Лозу від гітлерівця?

10. Що змусило парубка змінити своє ставлення до обушка?

11. Як склалася доля героїв після війни?

12.Назвіть професійні слова з тексту твору. Спробуйте пояснити їх значення.

13. На чому заснований гумор Остапа Вишні: комізмі ситуації чи комізмі вислову?

14. Які почуття виникли у вас після прочитання?

VІ. Закріплення матеріалу.

1. Творче конструювання «Павутинка»

Знайдіть продовження до цитат:

• Юрко Лоза …

• Пенсіонер Іван Федорович Вернигора …

• Доки ви своїм обушком тяп-ляп …

• Тільки ви, молодь, щодо обушка - …

• А треба вам по секрету сказати …

• А як німці захопили шахту …

• Фашист одіпхнув Івана Федоровича й …

• І не в Дрездені, і не в Мюнхені …

• Врубова, дєдушко, у забої машина дорога, а …

2. Заповніть таблицю (самостійна робота,учні заповнюють таблицю протягом уроку і закінчують вдома).Тема

Ідея

Головні

герої

Професійні

слова

Географічні

назви

Барви почуттів

Комізм

VІІ. Підсумок уроку.

1. Слово учителя.

Перевірте свої досягнення

1. Продовжіть речення «Усмішка - це …»

2. Хто ввів у літературу жанр усмішки?

3. Визначте тематику твору «Доісторичний струмент».

4. Розкажіть про зв'язок Остапа Вишні з Донбасом.

5. Доведіть, що автор добре був обізнаний із шахтарською працею.

*Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом.

2. Рефлексія (закінчити речення).

Сьогодні я дізнався...

Було важко…

Я зрозумів, що…

Я навчився…

Я сміг…

Було цікаво дізнатися, що…

Мене здивувало…

Мне захотілося ….

VІІІ. Оцінювання.

1. Діти в кінці уроку знову говорять про настрій, з яким вони підуть з уроку (використовують смайлики).

2. Проголошення результатів діяльності на уроці .

ІХ. Домашнє завдання (різнорівневе).

1. Скласти план усмішки.

2. Закінчити заповнення таблиці.

3. Створити кросворд з шахтарської лексики твору.

4. Пояснити письмово, як ви розумієте вислови (вибрати 2 - 3):

1. Людського сміху боїться кожен, навіть той, хто вже нічого не боїться.(Микола Гоголь). 2. Усміхатися - це завжди трішки показувати зуби.(Народна мудрість). 3. Дотеп - сіль бесіди, але не їжа.(Вільям Гезмітт). 4. Любиш жарти над Хомою - люби й над собою.(Народна мудрість). 5. У дім, де сміються, приходить щастя (Японська приказка). 6.Де сміх, там і людина; худоба не сміється.(Максим Рильський) 7. Від гніву старієш, від сміху молодієш.(Китайське прислів'я)