- Учителю
- Урок Світ байки Леоніда Глібова
Урок Світ байки Леоніда Глібова
Світ байки Леоніда Глібова
Мета. Дати поняття про гумор і сатиру, їхню роль у житті; пригадати особливості байки, стисло ознайомити учнів із історією виникнення й розвитку цього жанру; поповнити знання про Л.Глібова як українського байкаря; розвивати вміння складати літературознавче повідомлення за поданим планом; заохочувати школярів до дослідницької роботи; розвивати культуру зв'язного мовлення, уміння грамотно висловлювати власні думки, судження, логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати кращі людські якості.
Обладнання: портрети байкарів, тексти творів, таблиці, картки із завданнями, малюнки.
Епіграфи уроку:
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше,
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте мене.
Леонід Глібов
Глібов - «найкращий український байкопис».
Іван Франко
І. Організаційний момент.
Розповідь з елементами бесіди.
Сміється сміх, горить на рукаві,
Сміється так дитинно,
Стопричинно.
Сміється українно - ми живі.
І карим сміхом двері в світ
розчинено.
Іван Драч
Природа сміху - особлива. Це світ, у якому навіть зажурені, заплакані очі починають сміятися.
Саме українці здавна відзначалися такою здатністю радіти, дотепністю, вмінням пожартувати, посміятися не лише над іншими, а й самими собою. Наш народ - оптиміст розсипав свій гумор в іскрометних слівцях-епітетах, у неперекладних фразеологічних зворотах , у крилатих прислів'ях і приказках, у піснях, легендах, оповіданнях, драматичних дійствах.
А що таке гумор?
Що ж таке сатира?
Гумористичні й сатиричні твори дуже різноманітні за жанрами. Це й анекдоти, і усмішки, і гуморески, і співомовки, і байки. Саме про байки йтиметься сьогодні на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за питаннями.
-
Що таке байка як жанр літератури? (Невеликий алегоричний твір повчального характеру).
-
Які байки ви пам'ятаєте?
-
Що таке алегорія? (Художній прийом зображення людських рис через образи тварин, предметів, рослин, явищ природи тощо). Наведіть приклад.
-
Яка будова байки? (Оповідна частина-фабула і повчальна-мораль ).
-
Які жанрові особливості літературної байки? (Алегоричність , сюжетність - розповідь про подію, повчальний характер).
Розповідь з елементами бесіди.
Зверніть увагу на епіграф уроку. Отже, сьогодні на уроці ми і виконуємо прохання-заповіт видатного українського байкаря Леоніда Глібова, вивчаємо його твори, згадуємо про нього . Щоправда, це ім'я нам уже добре відоме.
Пригадайте, які твори письменника ви вивчали в молодших класах, можливо, читали в дитинстві.
Що висміював письменник у своїх творах? (Негативні риси характеру людей: підступність, хитрість, лицемірство, хижість, ледарство, підлабузництво…).
ІІІ. Оголошення теми, мотивація навчальної діяльності.
Цілевизначення.
Я повинен (повинна):
А) засвоїти…
Б) пригадати…
В) поповнити знання про…
Г) порівняти…
Ґ) проаналізувати…
Д) розвивати…
ІV. Сприймання й засвоєння нових знань.
Повідомлення учня «Родовід байки»
Байка, як і більшість художніх творів, прийшла до нас з античної літератури. Первісна байка була видом усної народної творчості, її створював народ, вона переходила з уст в уста, змінювалася, вдосконалювалася, як і кожен вид фольклору.
Літературна байка виникла у VІІІ-VІІст. до н.е. (достовірних відомостей про першого байкаря немає). Легенда розповідає, що ним був римський раб Езоп, дуже некрасивий зовні, але його гострого язика боялись усі. Він жив у Стародавній Греції. Ще за життя він набув слави мудреця. Езоп розповідав людям короткі байки, які навчали їх розрізняти добро і зло, замислюватися над своїми вчинками і словами.
Про самого Езопа побутували численні легенди. Ось одна з них…
Господар звелів приготувати Езопові страву із чогось найкращого. Той пішов на базар, купив язика й приготував його. Наступного разу господар знов звелів приготувати страву із чогось найгіршого. І Езоп знову подав язик. «Як же так?!»- закричав господар. Мудрець на це відповів: «Немає нічого найкращого за язик (тобто мову), і немає нічого гіршого за злий язик».
Про алегоричну мову часто кажуть «езопова мова».
Учитель. Як розвивалася байка у світовій літературі, яка її доля в нашому письменстві?
Повідомлення учня «Про відомих байкарів».
Байки Езопа були прозовими. Майже всі сюжети цих творів стали традиційними й обійшли всі літератури світу. Такі сюжети називаються мандрівними.
Римський поет Федр (Іст .н.е.) надав творам Езопа віршової форми..
Визначними класиками жанру байки вважають Лафонтена (у Франції), Ф. Красіцького (у Польщі), І Крилова (у Росії), Л Глібова (в Україні).
Тривалий шлях розвитку пройшла й українська байка. Вона тісно пов'язана з прислів'ями і приказками, що дуже часто були джерелом, з якого виростала байка, або навпаки: прислів'я й приказки народжувалися, відштовхуючись від влучного слова письменників.
Свій внесок у розвиток байки зробили такі українські письменники, як Г.Сковорода, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка й особливо Л Глібов.
Розвивається цей жанр і в сучасній українській літературі.
Робота в парах.
З'єднати стрілками слова на означення рис людського характеру з назвами тварин, які уособлюють їх у байках. (На дошці розміщені малюнки та розрізні смужки з написами).
Осел зажерливість
Вовк вайлуватість
Слон упертість
Мавпа хитрість
Заєць непосидючість
Лисиця боягузтво
Ведмідь хижість
Щука неуважність
Ґава незграбність
Слово вчителя.
Леонід Глібов написав 107 байок. Багато з них створені під впливом творчості відомого російського байкаря І.Крилова. Про це свідчив і сам автор. Але український байкар ніколи не вдавався до механічного копіювання творів Крилова - він творчо перекладав їх, оригінально змальовував образи, деталі, надавав розповіді самобутнього характеру. Тож він був не стільки перекладачем, скільки оригінальним українським байкарем. У цьому ми можемо переконатися на прикладі байки «Вовк і Кіт».
Виразне читання байки Л.Глібова «Вовк і Кіт».
Бесіда за питаннями.
-
З якою метою Вовк забіг у село? Схарактеризуйте вчинки Вовка.
-
У якій ролі виступає Кіт?
-
Яка головна думка байки?
-
Чи актуальна вона сьогодні? Чи є такі «вовки» серед ваших знайомих?
-
Чого вчить ця байка?
Словникова робота.
Поясніть незнайомі слова з прочитаної байки Л.Глібова.
Конкурс на кращого читця.
Читання байки за особами.
(Учні об'єднуються в групи, готуються певний час до виразного читання відповідно до образної ролі).
V. Закріплення набутих знань, умінь і навичок.
Пошуково-дослідницька робота в групах.
Учитель об'єднує дітей у групи, кожна з яких отримує картку із завданням.
І група . Картка №1.
Поясніть значення виразів: усюди Вовченька недоленька морочить; наші козаки ще з розуму не спали…
ІІ група. Картка№2.
Як ви розумієте вислів «Що, братику, посіяв, те й пожни!»?
ІІІ група. Картка№3.
Дати характеристику образу Вовка. Дібрати прислів'я та приказки до цього образу. (Наприклад: Слова як мед, а діла як полин. Яка совість - така й честь.)
ІV група. Картка №4.
Виписати художні засоби; сформулювати головну думку.
Презентація роботи груп.
VІ. Закріплення вивченого.
Тестові завдання.
«Вовк і Кіт»
1. Куди побіг Вовк із лісу?
а) в село
б) в місто
в) в поле
2. Навіщо прибіг із лісу ?
а) щоб вкрасти ягня
б) щоб де - небудь сховатися
в) щоб знайти їжу
3. Від кого ховався Вовк?
а) від людей
б) від ведмедя
в) від собаки
4. Кого побачив Вовк на загороді ?
а) кота
б) собаку
в) людину
5. Що попрохав Вовк у Кота?
а) щоб порадив, у кого вкрасти їжі
б) щоб порадив, у кого сховатись
в) щоб порадив, де відпочити
6. Чи зміг Вовк у когось сховатись?
а) ні
б) так
7.Чому Вовк не зміг у жодного хазяїна сховатись?
а) бо у всіх крав колись худобу
б) бо нікого не було вдома
в) бо всі злякались вовка
8. Яка мораль байки?
а) що посіяв, те й пожнеш
б) чужому лиху не смійся
в) рука руку миє
Відповіді: 1.а 2.б 3.а 4.а 5.б 6.а 7.а 8.а
Експрес-інтерв'ю:
-
Чого навчають нас байки?
-
Чи досягли ви на уроці поставлених цілей?
-
Які форми роботи, на вашу думку, були найцікавішими?
VІІ. Пояснення домашнього завдання.
Написати міні-твір «Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти й чарівної милозвучності. І Франко»
VІІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.
Завершальне слово вчителя.
Байка-це лише краплина великої та бурхливої літературної ріки, але та краплина, без якої ріка нашої літератури не була б повноводною. Адже сила її впливу доволі значна.
«Перед сміхом,- писав Марк Твен,- ніщо не встоїть».
Сміх людський - чудесна штука.
Він - мистецтво і наука.
Він - в житті і для життя.
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б'є, не мучить.
Він на світі жити учить.
Павло Глазовий
Тож смійтеся на здоров'я!