Основні пунктограми в простому і складному реченні.

Тема: Основні пунктограми у простому і складному реченнях

Завдання: розглянути в певній системі (порядку) вживання на письмі розділових

знаків у простому і складному реченнях, їх роль у мові;

розвивати увагу, культуру мови;

виховувати любов до мови, народу, нац. свідомість.

Хід уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Повторення вивченого матеріалу.

1. Вступне слово вчителя. Система розділових знаків у мові дуже велика: служать для

членування тексту (речень), завдяки чому досягається краще його сприймання і розуміння.

2. Прочитаємо текст вправи 264(2) без розділових знаків.

3. Висновки, які ми можемо зробити: до пунктуаційної грамотності слід ставитися так само вимогливо, як і до орфографічної. Дехто гадає, що пунктуаційні помилки менш грубі, ніж орфографічні, тому на них не варто особливо вважати. Тим часом недоречно вжитий розділовий знак або його відсутність спотворює зміст висловлювання. Українська пунктуація побудована на 3 основних принципах - граматичному, смисловому та інтонаційному.

Граматичний принцип вимагає при виборі розділового знака керуватися знаннями граматики (синтаксису), синтаксичної структури речення, вмінням застосовувати синтаксичні правила.

Смисловий принцип - розділові знаки ставляться залежно від змісту, який прагне передати той, хто пише.

Інтонаційний принцип зумовлює вибір розділового знака з урахуванням інтонації.

Але ставити розділові знаки «по слуху» не можна - кому можна буде ставити після кожної паузи.

Усі пунктуаційні помилки прийнято ділити на 3 групи: 1) пропуск потрібного розділового знака 2) вживання зайвого знака 3) вибір не того, що треба.

4. Через епіпроектор розглянемо таблицю: «Групи розділових знаків за їхніми функціями» та правилом на стор. 120.

5. На дошці через епіпроектор речення. Прочитати їх правильно інтонуючи. Пояснити особливості інтонування у реченні з тире, двокрапкою, дужками та трьома крапками.

Вказати розділові знаки відокремлюючи та виділяючи.

6. Розставити розділові знаки, вказати відокремлюючі та виділяючі. Назвати пунктограми.

1. Зневажить мову - зрадити себе. 2. Міцніш за сталь і за граніт слова - їх сяєво у вічність

проплива. 3. Пам'ятайте серцем: наша мова - пісня, а в словах - любов. 4. О пісне! Де тих

слів мені дібрать, які б тебе були, святої, гідні? 5. Поезія - це свято, як любов.

7. Пояснювальний диктант.

Осика

Вважалась у народі особливо проклятим деревом. Кажуть, коли Богородиця

тікала з немовлям Ісусом від царя Ірода, то ховалась від погоні за деревами. І всі

дерева стояли тихо, не шелеснувши, лише на осиці дрібно тріпотіло листя… За цей

гріх Бог прокляв її. Пізніше на дереві повісився Іуда - апостол, що зрадив Христа. І

тепер вже довіку тремтить воно листям від жаху за скоєне. За народними повір'ями

осика була сильним відворотним засобом від нечистої сили, килок з осичини забивали

на воротах під Зелені свята од відьми, а потім, щоб не велось у господі нічого лихого,

закидали його на горище. Щоб утратив свою лиховісну силу упир чи відьмак, в його

могилу забивали той же осиковий кіл.

8. Робота біля дошки.

Перелічити властивості культури мовлення. Критично оцінити власне мовлення. Які

його вади?

Всебічному розвиткові особистості сприяє висока культура мови. Це вміння правильно

розмовляти і писати, активно використовувати мовні знання, творчо застосовувати їх до

мети та обставин спілкування. Трапляється зовнішня правильність мовлення, яка ще не

засвідчує глибокого опанування мови. Такому мовленню бракує творчих барв,

стилістичної виразності. Мовленнєве ж мистецтво досягається вмілим і доцільним

вживанням слів, різноманітних конструкцій, а, крім того, в усному мовленні - багатством

інтонацій.

9. Учні, які працювали за карточками зачитують відповіді.

10. Вправа 273.

IV. Підсумки уроку 1. Які групи розділових знаків ми знаємо?

2. Для чого вони використовуються?

Додаток до уроку

Пояснити вживання розділових знаків.

1. Лічать на заборі кілки: «Удівець, молодець, удівець, молодець!» Якщо останній

кілок молодець, то вийде за хлопця, якщо вдівець, то - за вдівця. Слухають під вікнами,

що говорять у хаті…

2. Під Новий рік дівчата ворожать… Ворожать таким чином: кидають за ворота черевик, в

який бік упаде черевик, в ту дівчина піде заміж. Запирають на ключ замок і кладуть собі

під голови. Хто у сні попросить ключ, щоб відперти замок, той буде чоловіком.

3. Селяни спеціально прибивають під дахами планки й маленькі дощечки, щоб ластівкам

зручніше було приладнувати свої гнізда. Вважається гарною прикметою, якщо ластівка

влетить у вікно. Давні письменники кажуть, що навіть хижі птахи вважають ластівку

священною птицею.

4. В українських колядках ластівка пророчить господареві «божу милість» у вигляді

врожаю хліба й приплоду худоби. Щасливою ознакою вважається, якщо ластівка в'є

гніздо в господі, зруйнувати його великий гріх. Якщо ластівки відлітають з якої-небудь

місцевості, то обов'язково ждати мору людей.

5. Кажуть, що життя - як пори року: на віку побачиш все, нівроку. Білу хату, червону

калину, луги, береги - все у спадок мені заповідано з роду до роду.

6. Ми в руках, безперечно, у долі, але доля - в наших руках! Жаль, що часом в житті

(хоч сумуй, хоч радій) передбачить не можна здобутки і втрати.