7


ЛІТЕРАТУРНИЙ УРОК - СВЯТО

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

Тема: Літературне свято «Календарно обрядові пісні»

Мета: дізнатися більше про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; навчити розуміти магічну силу обрядових пісень наших предків;

розвивати увагу, творчі здібності та акторські здібності; естетичне сприйняття народних пісень, учити відчувати неповторну красу обрядових творів; розвивати навички самостійної пошукової роботи, роботи в групах над проектом свята; поглибити знання учнів про культуру, звичаї та традиції українського народу, відображені в усній народній творчості та художній літературі;

виховувати почуття патріотизму, любов і повагу до славного минулого народу, до його історії, звичаїв, традицій.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань

Форма уроку: урок - літературне свято

Ключові компетентності: інформаційно-комунікативна, загальнокультурна.

Хід уроку


І. Організаційний момент.

ІІ.Ознайомлення з темою, метою, завданнями уроку.

Вступне слово вчителя: Доброго дня, шановні присутні! Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок - літературне свято. Вітаю всіх учасників цього дійства. На сьогоднішньому уроці ми побуваємо в цікавому світі обрядових пісень. Діти, ви повинні показати свої знання: перевіримо, як ви засвоїли матеріал, чи вмієте чітко й конкретно відповідати на питання, користуватися додатковою літературою, інтернет ресурсами, уважно слухати , не перебивати один одного. В ході роботи будемо вчитися здобувати загальнокультурні та інформаційно -комунікативні компетентності.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Вступне слово вчителя:

Одними з найдавніших серед народних пісень є календарно-обрядові. Вони виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різних явищ природи, а тому вважали, що дощ, грім, вітер, сонце є живими істотами-богами, від яких нібито залежали життя й добробут людей. Своїм богам вони давали імена. Сварог - бог неба і небесного вогню - навчив людей користуватися плугом. У Сварога було багато дітей. Один з них, бог грому і блискавок Перун, посилав на землю дощ, коли залишав за собою незачиненими небесні двері. Богом зими був Коляда, сонця і весни - Ярило, жнив, добра і достатку - Дажбог. Щоб задобрити своїх богів, люди виконували різні дії - обряди, які супроводжувалися піснями, , іграми. З якими ж обрядовими піснями та дійствами познайомилися ми під час вивчення теми «Календарно - обрядові пісні» на сьогоднішньому уроці дізнаємося через відтворення цих обрядів.

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Ніби дівчинка в вінку.

Ожили луги, діброви,

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

(Іван Франко)

Разом з цим віршем І.Франка переносимось у місяць березень, з якого власне і починався рік у наших давніх предків. Вашим домашнім завданням було знайти в інтернеті та підготувати презентацію про обрядово - пісенну творчість весняного циклу. Давайте подивимося, як ви справилися із цим завданням.

Перегляд презентації, яку виконали діти.

Бойко Данило (слайд 3): Веснянки - це календарно-обрядові пісні весняного циклу, які мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни, до істот та речей, що асоціюються з нею. Своєю формою веснянки наближені до замовлянь, в яких до весни звертаються як до живої істоти:

Прийди, прийди, весно,

Принеси нам тепло.

Прийди, прийди, красна,

Принеси нам квіток.

В Україні починали спів веснянки тоді, коли вперше закує зозуля чи подасть свій голос вівсянка (зачув її посвист, хлоп'яки в унісон декламували: «Шмаровіз, шмаровіз, покинь сани бери віз!»).

Постоленко Крістіна(слайд 4) : У давнину твори, що виконувались у весняний час, були своєрідними магічними замовляннями, спрямованими на те, щоб прискорити весняні переміни: ліс - зазеленіти, траву - прорости, посіви - піднятись, квіти - розцвісти. Вони супроводжувались магічними рухами або танцями.

Довгаль Алла (слайд 4):Різновидом веснянок є гаївки - твори усної народної словесності, якими супроводжувались обрядові дійства, весняні ігрища та святкування, що відбувались у гаях, лісах чи поблизу водоймищ. «Гаївка» походить від «гай» - місця проведення язичницьких забав, звідси - часті повтори «гай-гай», «ой, гай», «гаю-гаю».

Скоромна Єлизавета (слайд 5): Одним із найдавніших ритуалів, що зберіг елементи культу священних гаїв, є обряд «Шум-шум'ячий» («Зелений Шум»). Гаївка, що його супроводжує, будується на основі звуконаслідування весняних звуків лісу, що первісно мало магічний характер:

«Ой нумо, нумо, в Зеленого Шума - А в нашого Шума зеленая шуба. А Шум ходить по діброві...»

Гаївка «Кривий танець» відтворює рух небесних світил, зокрема сонця, яке «сідає» та «встає», та рух людського життя, яке тече без упину, і кінець якому людина намагається знайти.

Вчитель:

Дякую за цікаву розповідь. Сподіваюся, що у нас сьогодні буде можливість не тільки почути, а й побачити, як виконувалися веснянки та гаївки.

(Слайд 6)

Календарно - обрядове дійство. Весна.

Дівчина: Благослови, мати, весну закликати,

Весну закликати,зиму проводжати.

Зиму проводжати,весну зустрічати.

Зимочка в візочку, літечко в човничку.

Вчитель: Благословляю Вас, діти,весну закликати,

Весну закликати,зиму проводжати!

З веселою посмішкою,із жайвором - пташкою,

Із водою свяченою,з колосками хліба і добром у серці.

Дівчина 1

Ластівонька прилетіла,

Принесла нам весну милу.

Дівчина 2

Коло нашого колодязя, золотая ключка,

Хто не вийде на вулицю - нападе колючка!

Дівчина 3

Ой виходьте, дівчата,
Та в сей вечір на вулицю.
Весну красну стрічати,
Весну красну вітати.
Будем весну стрічати,
Та віночки сплітати,
А віночки сплетемо,
Хороводом підемо.

Дівчата ведуть хоровод «Кривого танцю»

Ой, нум нумо нумо,

Заплетемо шума,

Шума заплетемо - гуляти підемо,

А шум ходить по діброві,

А шумиха рибу ловить,

Що зловила - тей пропила,

Дочці шуби не купила,

Пожди доню до суботи,

Буде шуба ще й чоботи.

Субота минає,

А шуби немає,

Ще й друга минає,

А шуби немає.

Пожди доню до вівторка,

Буде шуба ще й шубівка.

Вівторок минає,

А шуби немає,

Ще й другий минає,

А чобіт немає.

А шумиха ходить, ходить п'є, гуляє.

Ой, нум - нумо нумо,

Зеленого шума,

Шума заплетемо - гуляти підемо!

Дівчина 4

Ой весна, весна - днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?

Дівчина - Весна
- Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усякая пашниця.
Дівчина 5

Весна красна,
Що ж ти нам принесла?
Дівчина - весна

- Коробочку з веретенцями,
А скринечку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А хлопчатам по батожку.
Дівчина 6

Ой весна, весна - днем красна,
Що ж ти нам, весно, принесла?

Дівчина - весна

- Принесла я вам літечко
Ще й запашне зіллячко,
А вам, дівчата, по вінку
З хрещатого барвінку,
А вам, парубки, по кийку -
Гоніте товар на гірку,
А вам, бабусі по ціпку -
Попід хатами ходити,
Малих діточок глядіти.
Дівчина 1

  • До нас, до нас, хлопці, ні до кого, наварили вареників,для вас, ні для кого!!!

(Заходять хлопці)

Учениця :
Дівчатонька - хлопятонька,
Радьмося!
Та виходім на травицю -
Граймося!
Та виходім на травицю -
В добрий час.
Нема таких співаночок,
Як у нас!

Пісня - хоровод «Ой за садом, садом»

Ой за садом садом

Три зіроньки рядом

Ой яворе яворочку зелененький

Перша зірка ясна

Марія прекрасна

Ой яворе яворочку зелененький

Друга зірка ясна

Ганнуся прекрасна

Ой яворе яворочку зелененький

Третя зірка ясна

Настуся прекрасна

Ой яворе яворочку зелененький

Ой за садом садом

Три місяці рядом

Ой яворе яворочку зелененький

Перший місяць ясний

Василько прекрасний

Ой яворе яворочку зелененький

Другий місяць ясний

Івнко прекрасний

Ой яворе яворочку зелененький

Третій місяць ясний

Михайло прекрасний

Ой яворе яворочку зелененький

Василько з своєю

В поле жито жати

Ой яворе яворочку зелененький

Іванко з своєю

Снопики в'язати

Ой яворе яворочку зелененький

Михайло з своєю

До корчми гуляти

Ой яворе яворочку зелененький

(Слайд 7)

Літо, літо золоте

випиває роси

та з пшениченьки плете

Україні коси.

Виглядає з-поміж віт

вишнями в садочку,

одяга на цілий світ

сонячну сорочку.

А. Загорудний

Перегляд презентації, яку виконали діти.


Шеремет Анастасія (слайд 8): Літні свята та обряди -це : маївки, русальні пісні, петрівчані пісні, купальські пісні. Русальні пісні пов'язані із святкуванням Русального тижня. Оскільки це свято було пов'язане з духами землі і води, то у русальних піснях відображаються образи: ночі, місяця, берега, річки, криниці, верби тощо.


«Ой вигляни, срібний місяцю, із-за хмароньки,

Бо повинна вийти з води сестра-русалонька.

Розпрощалася вона зі світом, моя мила,

А сьогодні повинна вийти, бо зелена неділя.»

Маркопольська Анастасія (слайд 9): Найбільшим ритуальним святом для ігрищ літнього періоду було свято Купала. У давнину воно відбувалося із виконанням багатьох ритуалів та магічних дій, ворожінь, гульбищ, що супро воджувались купальськими піснями.

«Купайло, купайло,
Купайло, Купайло,
Де ти зимувало?
- Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі;
Зимувало в пір'ячку,
Літувало в зіллячку.»

Гаркавий Вадим : Є в купальському святі два дива - купальське деревце (Купайлиця або Марена) і квітка папороті, яка цвіте тільки у купальську ніч. Деревце - вишневу, соснову чи вербову гілку, вбрану квітами, черешнями чи вишнями, свічками можна ще подекуди побачити, а от цвіт папороті побачити щастить одиницям, бо цвіте ця чарівна квітка одну тільки мить. Хто зірве - той усе знатиме, розумітиме мову дерев і звірів.

«Коло Мареночки- Купало, Грає сонечко на Івана!», «Коло Мареноньки ходили дівоньки, Стороною дощик іде, стороною».

Подекуди зустрічаються пісні-замовляння до Марени: «Ой, Марено, чорна гадино, З'їла місяць, з'їла сонце... їсть зірки й дрібненькі дітки...»

Зіменко Ірина (слайд 10) : Купальськими піснями супроводжувалося збирання квітів та наряджання Купайлиці, обряд вінкоплетення:

«Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!
А я тебе плела вчора до вечора.
Виси, мій віночку, на злотім кілочку,
На злотім кілочку, шовковім шнурочку.
А матінка взяла, миленькому дала.
Якби-м була знала, ще б краще го вбрала,
Злотом взолотила, м'ятою обвила.»

Вінок у купальських піснях є символ річного коловороту, сонячного світила, безконечності; а також - дівочості, долі. Він є обов'язковим атрибутом весняно-літніх ігор та ворожінь. Ворожіння на вінках був обряд пускання їх за водою, і за тим, як вони плили (швидко, обертаючись, тонучи, зв'язавшись з іншим вінком тощо), загадували майбутню долю.

Бобриньова Лідія (слайд 11) : Удень купальські ігри відбувались навколо рядженого деревця (Купайлиці), а ввечері - навколо ритуального вогнища, що має «горіти високо», символізуючи з'єднання землі з небом. Залишки давніх ритуалів є свідченням того, що це полум'я вважалося жертовним, його наділяли магічною силою.

«Ой на Купала вогонь горить,

Ой там Ганнусю перевозять.

Ой помаленьку її везіте,

ЇЇ віночка не загубіте,

її віночок рутв'яненький,

їі Іванко молоденький...»

Згодом обряд перестибування через вогонь став символічним очищенням перед жнивами. Подекуди купальське багаття розкладали над водою, і хлопці з дівчатами, що перестрибували через вогонь, падали у воду. Потім молодь ішла у гущавину «шукати цвіт папороті».

(Слайд 12-13)

Календарно - обрядове дійство. Літо.

Виходять дівчата, співають:

Ой вийди Грицю на вулицю

Тай вирубай нам купайлицю

Бо наші хлопці недбайлиці

Не вирубають купайлиці

Чужії хлопці про нас дбають

Нам купайлицю вирубають

Як вирубають до схід сонця

Нехай поставлять край віконця

Як вирубають до зірниці

Нехай поставлять край кирниці

Як вирубають до місяця

Нехай всі разом побісяться!!

З'являються хлопці.

Хлопець 1:

Дівчатонька, та годі вам ображатися! Вирубали ми вам вашу купайлицю!Квічайте!

Дівчата квічають стрічками купайлицю. Співають:

Кругом Мареноньки

ходили дівоньки.

Стороною дощик іде,

стороною та й на мою роженьку червону.

Ой на горі хвиля, при долині роса.

Стороною дощик іде,

стороною та й на мою роженьку червону.

Сьогодні Івана,

а завтра Купала.

Стороною дощик іде,

стороною та й на мою роженьку червону.

Дівчина 1:

Дівчата, а правда яка у нас гарна Марена?

Дівчина 2 :

Та краща буде за хлопчаче Купайло!

Дівчина 3:

А хо знає, хлопці здатні на будь - які витівки?

Дівчина 4:

Та куди тім хлопцям, он у нашої Марени скільки прикрас!

Дівчина 5:

Дівчатонька, а де це поділися наші хлопці, поки ми тут Марену квічали?

Дівчина 6:

Мабуть сидять в очереті,наших вінків дожидають!

Дівчина 1:

А давайте їх звідти викличемо!

Співають:

Ой на городі крокіс-крокіс,

Забрав чорт хлопців поніс-поніс,

Ой на городі крокоситься,

Забрав чорт хлопців тай носиться.

Ходім дівчата дивитися,

Як будуть хлопці казитися,

Як будуть хлопці казитися,

На сухі верби хилитися.

А сухі верби тріщатимуть,

А наші хлопці пищатимуть,

А сухі верби пустять паси.

А наші хлопці свинопаси!

З'являються хлопці.

Хлопець 2:

Дівчатонька, як на нас нападати, то краще давайте ми вас до річки проведемо з вінками, щоб вас ніяка нечиста сила не вхопила!!!

Хлопець 3: (в сторону) Нам головне їх виманити до води, а потім за такі пісні ми їх у воду разом з вінками повкидаємо!!!

Дівчата співають:

Ой, на Івана тай на Купала

Дівчина в лузі квітоньки рвала,

Тай у віночок їх заплітала.

І соловейком защебетала,

Як на водицю його пускала,

Ой, на Івана тай на Купала.

ПРИСПІВ: Пливи віночку, пливи віночку,

Пливи до голубочка!

Кого кохаю, - нехай дістане,

І нареченим для мене стане,

Іване!

2. Ой, на Івана тай на Кпала

Папороть-квітка тай розквітала,

Полум'я в лузі гріло-палало.

Вніч за рікою поплив віночок,

Забрав до того серце дівоче,

Кого любила, кого кохала.


(Слайд 14)

Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.
Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.

Яків Щоголів


Бесіда:

  1. А які обряди відзначали восени?

(Великим святом був день Різдва Пресвятої Богородиці,або Друга Пречиста (21 вересня). В цей день пеклись калачі, готувались різні страви, влаштовувались гостини, дівчата просили у Богородиці добрих і багатих женихів.Але найзначимішим осіннім святом була Покрова Пречистої Богородиці (14 жовтня). З цього дня починалася пора осінніх весіль, дівчата молилися до Богородиці і просили послати їм щасливу пару)

  1. Що таке дідух? (дідух - сніп пшениці).

  2. На які групи можна поділити пісні, виконані під час жнив? (зажинкові, власне жниварські, обжинкові).

  3. Чим супроводжувалися обжинки? ( останній сніп замаювали червоною стрічкою і з піснями несли додому. Цей сніп символізував достаток, запоруку нового гарного врожаю).


(Відповіді учнів у презентації)


Ткач Олександр ( слайд 15):Урочистий початок жнив - зажинки Зажинкові пісні - це твори календарної обрядовості осіннього циклу, які супроводжують ритуальні дійства, пов'язані із початком збору врожаю. Оскільки в минулому вони виконувалися як замовляння, в них збереглись мотиви звертання до сил природи та самої ниви (її образ персоніфікується): « Говорила нивка, щоб не боліла спинка. / Ні спина, ні голова, щоб була ціле літо здорова». При величанні ниви нерідко згадувались усі поперідні види праці на ній:

«Чия то красна нивка?

А хто її зерном сіяв, -

Люба би му всяка днинка;

Золотом би любо віяв!

А хто її розорав, -

А хто її подовж смичив, -

Гаразд би ся на все імав!

Солодко би ся випочив!»


Мосідрай Крістіна (слайд 16) : Жнивні пісні - цикл творів, якими супроводжувалась праця на полі у період жнив. Тематично вони є образним продовженням зажинкових пісень. Найпоширенішими є мотиви описів поля, його величання, процесу жаття і самих женців:

«Там у полі криниченька,

Навколо пшениченька.

Там женьчики жали,

Золоті серпи мали.

Срібнії юрочки,

Що в'язали снопочки».

Завершення збору врожаю отримало в народі назву обжинки. Обжинкові пісні - це твори, якими супроводжувались обряди, пов'язані із завершенням жнив, праці на полі. Обжинки були часом радощів за виконані роботи, вдячності за врожай. Обжинки святкувались окремо на кожному лані після завершення праці на ньому. Дожавши до кінця поля, женці залишали на ньому жмут невижатих колосків, який зав'язували у формі кози, зайця, кота, лисиці тощо і подекуди називали «бородою» чи «козячою бородою».

Значна частина вказаних творів відображає завершення праці женців: «До кінця, женчики, до кінця, Підемо додому за сонця...». Завершивши роботу, женці качалися по стерні, замовляючи до ниви:

«Ой нивоноко, нивонько,

Верни нашу силоньку.

Як ми тя зажинали.

То ми силоньку мали,

Тепер ми марнесенькі,

Як лебідь білесенькі».


Скорик Аліна(слайд 17): Із завершенням обжинків молодь мала більше часу, тому в піснях, призначених для дівчат та хлопців, звучить мотив кохання, який іноді поєднується з мотивом скорого весілля.

«Женьчичок, бреньчичок вилітає,

Високо ніженьку піднімає,

Якби-то забито ніженьку пробито,

В зеленім лугу, бери собі другу...»

Дубенець Даша (слайд 18) :Останній сніп (Дідух) вважався особливим, оскільки у давні часи люди вірили, що в ньому залишається дух поля. Тому цей сніп уособлював польового духа - навколо нього у час обжинок здійснювались різноманітні ритуали, водились хороводи, йому .На зиму дідух забирали до хати, де він відігравав важливу роль у календарній обрядовості зимового та весняного циклів. Із початком сівби наступного року дідух виносили в поле і починали сіяти його зерном, вважаючи, що таким чином вони відпускають дух поля на землю.

( Слайд 19)

Вчитель:

По завершенні трудового року і в очікуванні весни наші давні пращури могли трішки відпочити взимку, і ,мабуть, найвеселішими і найшановнішими святами були обрядові свята зимового циклу.

  • Які цікаві історії щодо обрядових свят зимового циклу ви знайшли в інтернеті?

(Відповіді учнів у презентації)

Романчук Ангеліна ( слайд 20) :Наші пращури вірили в магію пісенного слова, і тому люди починали щедро колядувати, закликаючи бога Коляду не вкорочувати дні. І Сонце, ніби послухавшись, після Різдва починало набирати сили, світило трішечки більше - збільшувався день.

Найдавнішим різдвяним обрядом є «водіння кози», що відбувається у щедрий вечір на честь народження Молодика.

Музиченко Олексій : «Священна» тварина символізувала зодіакальне божество, або вважалась прадавнім предком. Тому вона часто в ході ритуальних дійств приносилася в жертву. Дійство починається і супроводжується замовляннями, звертанням до предка: «Ого-го, коза, ого-го сіра» або: «Кізонько-лебедонько, стань на порозі на одній нозі, - ввійдеш до хати, будемо скакати... Гоцки, гоцки!»

Ніколайчук Дмитро ( слайд 21):У цих обрядах коза є символом добробуту та родючості. Символічно-жертовне вбивство кози означало народження нового місяця, нового Всесвіту, початок нового календарного оберту.

Зимові дійства також супроводжувалися ритуальною їжею: круглими хлібами чи калачами (знак сонця), варениками (знак місяця), рибою (символ води), горіхами та плодами (символ дерева світу), кашею чи кутею (символ землі, що мав зв'язок із культом предків).

Кулькова Даря (слайд 22):Щедрий вечір наші предки часто називали Маланкою. Маланка була дочкою богині Лади і втіленням родючої вологи, необхідної для врожаю. Головну роль Маланки виконувала, як правило, найкрасивіша дівчина, яку водили від хата до хати, бажаючи добробуту й удачі в господарстві .

Наша Маланка у Дністрі була,

У Дністрі була, дністровую воду пила,

На камені ноги мила.

Білий хвартух замочила.

Повій, вітре буйнесенький,

Висуши хвартух тонесенький...


Губська Діана( слайд 23) : Після звеличення Маланки, яке відбувалось у кожному дворі, звеличувались члени родини - господар, господиня, їхні дорослі чи малі діти. При цьому виконувались окремі щедрівки для кожного. Ними звеличували працю, зичили добробуту всій сім'ї.

( Слайд 24)

Календарно - обрядове дійство. Зима.

Сільська хата. Господар і господиня біля столу.

Щедрівник1:

  • Ой господарю, господарочко, пусти в хату Маланочку!

Щедрівник 2:

  • Чи пускаєте Маланку до хати?

Господар:

  • Ой, та хата у нас замала

Щедрівник 3:

Та пустіть в хату, бо змерзли в п'яти!

Щедрівник 4 :

Та пустіть до груби, бо змерзли в зуби!

Щедрівник 5:

Та пустіть до печі, бо змерзли в плечі!

Щедрівник 6:

  • Маланочка чисто в хаті ходить, нічого не пощкодить.

Щедрівник 7:

А як пошкодить, то помиє, їсти зварить, ще й накриє!

Господар:

Та заходьте вже!!!

Маланка:

  • А я дівка справна, вам допоможу, хату підмету!

(замітає підлогу)

Щедрівники: (співають):

Наша Маланка

Гарна та красна,

Варила пироги

З сиром тай маслом.

З самого сиру тай наварила,

Свого Василя тай пригостила.

Василь:

Ти патлата, пелихата

Ти не вмієш замітати!!

Маланка:

Господиня я гарна!!

Василь:

Господи, Маланю, та ти ж від середини до порогу мети, ну яка нечиста сила принесла тебе на мою голову?

Маланка:

Ой, Василечку, щоб я не робила, а тобі не догоджу!

Василь:

Та ти ж як посуду миєш, то всі тарілки поб'єш, а як підлогу миєш, то так води поналиваєш, що ніде і ногою ступити! Дай сюди цього віника, покажу тобі як треба замітати!

(Василь видирає віник у Малані, вона не дає. Грає швидка музика, обоє танцюють.)

Щедрівники:

Добрий вечір вам, чи ви раді нам,

ми не самі йдем, ми козу ведем.

Ого-го коза, ого сірая,

Ой розкотися, розвеселися!

По всьому дому, по веселому,

Ого-го коза, ого госпожа,

де ти ходила,де ти бродила?

Коза:

  • По крутих горах, по глухих лісах!

Щедрівники 1:

  • Чом тебе коза вовки не з'їли?

Чом тебе коза, стрільці не вбили?

Коза:

  • А я не боюся ні вовка сірого, ні стрільців у полі. Я боюся оцього парубка волохатого, ще й жонатого. Він мене вб'є, шкуру здере,чоботи собі пошиє, і під лавку кине!

А я ж коза-дереза, за три копи куплена, на пів бока луплена, тупу - тупу ніжками, сколю тебе ріжками, ніжками - затопчу. Тут тобі й смерть!

(Парубок б'є козу, вона падає мертвою)

Щедрівник 2:

  • Ой, лишенько, що це з нашою козою сталося? Вона хоч дише? Доктора, звіть доктора!

(Заходить доктор. Намагається вилікувати козу та все марно)

Щедрівники співають:

Ой устань коза, устань сірая, господар іде, ковбасу несе!

(Коза не шевелиться)

Щедрівник 3:

Ой устань коза, устань сірая, господар іде, шмат сала несе!

(Коза не шевелиться)

Щедрівники 4:

  • Прийдеться козу зарізати!

(Коза схоплюється на ноги і тікає)

Щедрівник 5 :

  • Вернись, коза, розвеселись, господарю в ноги поклонись!Він дасть тобі медочку, вівса, а зверху ще й ковбаса!

(Коза вертається і кланяється господареві)

Щедрують

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала вона щебетати,

Господаря викликати.

Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнечки народились.

Щедрівник 6:

Сійся родися жито - пшениця та всяка пашниця! Щоб на цей новий рік вродило краще ніж торік!Цибуля - як дуля, часник - як бик, щоб у вас в кишенях голова не боліла!

Щедрівник 7:

Хай вам сіється і жнеться, хай щасливо всім живеться.

Щедрівник 1:

Хай нещастя вас минають, хай вас біди не стрічають.

Щедрівник 2:

Хай погожими, ясними всі дні будуть для родини. На столі щоб все лежало, кусень хліба й кусок сала.

Щедрівник 3:

А при святі як ведеться, чарочка вина знайдеться.

Будьте дужі і здорові,щирі, щедрі, гонорові. Бережіть немов зіницю, диво батьківських традицій.

ВСІ:З новим роком, з колядою, миру , злагоди, спокою!

IV. Підведення підсумків:

Вчитель:

Пісня іде поруч з людиною все життя. З нею працюють і відпочивають. З нею ми пов'язані від народження до самої смерті. В усі часи пісня в Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. Саме народна пісня відроджує в наших душах любов до рідного слова й до рідної землі. А який слід у ваших душах залишили народні пісні, що ми вивчили?

Слайд (25)

Отже, вашим домашнім завданням буде написати 10-12 речень на тему « Чи виконують календарно - обрядові пісні у ваших родинах. Яка ваша участь ? »

Рефлексія:

Гра : «Завершити почату пісню»


  • «Вийшли в поле косарі… - … Косить ранком на зорі»

  • «Десь тут була подоляночка… - …десь тут була молодесенька»

  • «Добрий вечір тобі, пане господарю… - …Радуйся, ой радуйся, земле, син божий народився»

  • «Ой зелене жито, зелене…- хорошії гості у мене…»

  • «Пливи, пливи віночок - за водою….»

  • «Женьчичок - бреньчичок вилітає….- високо ніженьку підіймає»

  • «Ой ти Іване, попів попів…. - чого ти в погріб летів, летів»

  • «Ой за садом садом…- три зіроньки рядом»

  • «Ой на городі крокіс, крокіс….- забрав чорт хлопців поніс, поніс»

  • «Щедрик щедрик щедрівочка….- прилетіла ластівочка»

Закінчити урок хочу словами народної щедрівки:

Так, радуйся, земле, у пишній обнові. Бувайте щасливі! Бувайте здорові!



 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал