7


  • Учителю
  • Урок української літератури у 7 класі Тема: 'Веселий ярмарок'

Урок української літератури у 7 класі Тема: 'Веселий ярмарок'

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

Урок української літератури у 7-А класі

Тема: "Веселий ярмарок"

Мета:ознайомити дітей з традицією ярмаркування українського народу. Виховувати любов до українського слова, дбайливого господарювання, формувати бережливе ставлення до результатів праці. Навчати дітей змалечку заощаджувати кожну зароблену копійку.

Тип уроку: урок - гра

Обладнання: клас прикрашений в українському стилі, столи з начинням, випічка, проектор, комп'ютер, карта України.

Вчитель: Читаючи українську літературу, ми часто натрапляємо на таку подію, як ярмарок. Постає питання «А що ж це за подія така, до якої так готувалися наші предки, чим наш базар відрізняється від того ярмарку?» Сьогодні ми з вами і спробуємо з'ясувати чи це одне і теж чи ні.

Робота з текстом:

"Вам, мабуть, траплялося чути, як десь рине далекий водоспад, коли все навколо сповнене стривоженого гуркоту, і хаос дивних, неясних звуків вихором носиться перед вами. Справді, чи не ті самі почуття вмить охоплять вас у вихорі сільського ярмарку, коли весь народ зростається в одне величезне страховище і ворушиться всім своїм тулубом на майдані та в тісних вулицях, кричить, гогоче, гримить? Галас, сварка, мукання, мекання, ревіння - все зливається в один безладний гомін. Воли, мішки, сіно, цигани, горщики, молодиці, пряники, шапки - все яскраве, строкате, безладне метушиться купами і снується перед очима", - так описав сорочинське торжище Микола Васильович Гоголь у повісті "Сорочинський ярмарок".

Робота біля карти:

Село Великі Сорочинці на Полтавщині напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл, маловідомим, якби його не прославив на віки великий земляк - український і російський письменник Микола Васильович Гоголь. Хто б міг подумати, що з легкої руки Гоголя це місце буде користуватися популярністю і через 200 років!

Міжпредметний звязок

Ярмарок на Україні відроджується і набирає сил. Особливо сильним він був у ХІХ столітті - тоді на теренах країни діяло близько 12 тисяч ярмарків! Вони були невід'ємною частиною побуту українського народу, чимось повсякденним. Так тривало до 20х років ХХ , потім ярмароки були закриті зовсім. І тільки у 60 роках минулого століття старі традиції почали поступово повертатися до життя. Впевнено на ноги ярмарок стає у 90 роках. А останнім часом набуває такої популярності, що стає відомим не тільки в Україні, а й за її межами.

Ярмарки тривали від одного до семи днів і приурочувались, здебільшого, до релігійних свят. Проводилися вони в офіційно встановлені терміни і з заздалегідь визначеним днем відкриття.

Та досить слів, давайте подивимося, що там відбувалося!


Звучить пісня «Ой на горі ярмарок» (співають всі учні)


Учениця:
Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на всіх там чудові гостинці!
На ярмарку «нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і з саду, й городу,

Тут пісня і жарти - усім в нагороду

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив'яний посуд - тарелі, горнятка,

Сопілки - хлоп'яткам, намиста - дівчаткам.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Пісня «Ой там на товчку на базарі»


Учень:
Купуйте, купуйте усі бараболю, Варіте і смажте із сіллю й без солі, Сто страв господиня з картоплі зготує, Картопля як хліб - вона всіх нагодує.

Учень:
Купуйте капусту, вона вітамінна, І солена а бочці, в салатах відмінне. У борщику, в супі, в смачних гоубцях.

Учень:
Погляньте, цибуля яка уродила - Велика, ріпчаста, ну - справжнєє диво. Цибулю на зиму собі запасайте, Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

Учень:
Скуштуйте цю грушу - солодку, духмяну. У роті, немовби медок, вона тане.

Учень:
Лоточка із яблуками не обминайте, Які до смаку вам, такі вибирайте. Сортів тут багато, усі вони - різні, Ось яблука ранні, ось - яблука пізні.

Учень:
Подивіться, люди добрі, на наші гарбузи - Жовтобокі, величезні, аж у землю вгрузли, їжте кашу гарбузову, вживайте насіння, А найбільший припасіть парубкам на сватання. Ось цей - на сватання, Цей - на насіння, Ось цей будемо їсти Цей від облисіння.

Учні:

- Куме!
- Га?
- А що будете просити за поросят?
- Та... Даремно віддав би, так жінка з'їсть...
- А що, не їдять?
- Не-е...
- От би їм та апетит куми!
- О-о! Тоді ціни б їм не було. Хто б їх на базар повіз...
- А ви, куме, вирішили корівку продавати?
- Еге ж.
- Хороша корова, видна, годована...
- Та? Якби ще доїлася, ціни б їй не було! Пр-ррр!
- Приїхали!..

Учасники повертають стільці спинками до глядачів Стають позаду:

- Люди! Налітай на поросят! Світ ще таких не бачи? їдять все підряд. Ростуть як на дріжджах! Якби було чим годувати, нізащо не продав би! Налітай!
- Гей, люди! Купіть корову! Спокійна, добре їсть, а що вже молока дає - видимо-невидимо! Весь посуд зайняв, нема в чому води принести. Якби мав кілька зайвих відер - нізащо б не продав!
- Беріть поросят, не пошкодуєте. Що? Та вони ще й вас зъдять….
Шкода того нещасного, що купив. Його жінка вдома з'їсть!..
- А мого покупця хіба мені не шкода? Чи ви, куме думаєте, що я геть без серця?
- Куме!
-Га?
- А давайте по ярмарку прогуляємось, побачимо чим люди торгують!
- Ходімо!

Учасники, широко відкривши очі та роти, роздивляються по класу:


Разом.

Чого тут тільки нема!..

- Сало, м'ясо і ковбаси, .

- Оселедці, бочка квасу.
- Жир, сметана, холодець,
- Хрін, капуста, сирівець.
- Сир, цибуля і часник,
- Курка, гуска, кріль, індик.
- Гуслі, скрипка і сопілка,
-Пиво, мед, вода,
- Горілка...
-Діжі, бочки, корзинки.
- Штани, шапки, та свитини
- Туфлі, чоботи, калоші.
- Постоли - і все за гроші!
- Сукні, персні та намиста,
- Пиріжок, вареник, тісто.
- Пшениці, овес, ячмінь,
- Баранець, коза і кінь.
- Каструлі, горшки, тарілки.
-Склянки, банки і …. Горілка...
( Пауза. Ковтають слину, продовжують:)
-Салат, перець і котлети
- Помідори, хліб, гірчиця,
- Вишні, яблука, суниці.
- Груші. сливи, глід, грибочки,
- Яйця, бульба, огірочки.
- Дьоготь, дуст, смола, морилка,
Мухомори і….Горілка-а...
Все навколо гуде,
Веселяться люди,
Ми не знаєм, що було,
Знаємо, що буде.
Ярмарок!

Учень:

Беріте калину - червоні корали.
Ці кетяги небо і сонце ввібрали.
Напоїть матуся калиновим чаєм -
Недугу ураз як рукою знімає.

Дівчина (до хлопця).

  • Ану ходи сюди!
    Ой пане, у вас є такі ліки,
    Аби дати моєму Василеві,
    Аби менше швендяв?!

Учень:

Ага, є! Дайте йому напитися вареного маковиння, та й буде більше спати.

Дівчина. А хто буде тоді робити?!

Учень:

Ну, то дайте йому «Дірол» він буде жувати і не буде говорити.
(До чоловіка). Хлопе! Іноді краще жувати, ніж говорити.


(Входять два хлопці).
1-й хлопець. Ой, куме, та тут повно людей?!
2-й хлопець. Що то значить -Ярмарок!
1-й хлопець. Не кажіть куме, цілий - базар!
2-й хлопець. А людей, як мурашок у цукрі!
1-й хлопець. Лиш циганів бракує,!

(Під музику виходять цигани).

Циганка.
О, шановне панство! Вас вітає шатро циганське Ми не з Румунії, ми з Закарпаття Нам не треба ні бульби, ні шмаття. Ми вміємо танцювати, співати, Можемо щось узяти, І нікому не сказати.
(Танець циганів).

Учениця:

Хіба то були торги? Хіба колись знали, як, де і чим потрібно торгувати? Ось краще подивіться та повчіться...
До класу входять дівчата, нав'ючені величезними валізами, торбами та рюкзаками. На мелодію української народної пісні

Пісня «Цвіте терен»

Цвіте терен, цвіте терен,
Листя опадає.
Хто не їде за границю,
Той горя не знає. - двічі
А ми, славні комерсанти,
Та й горя зазнали:
Вечероньки не доїли,
Нічки не доспали. - двічі

Ой сиджу я на митниці
Та й біля віконня.
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце. -двічі

У Варшаві на базарі
Треба все спродати -
На мільйони польських злотих
Шмаття накупляти... - двічі

Учень:
Підходьте сюди, дорогі господині,
Та й виберіть посуд всій вашій родині.
Тут ложки, миски і всілякі горнята,
Мішалки, терки і качалка пузата.

Учень:
Макітру купіть, щоби маку натерти,
Гладущик, щоб пити смачне молоко
Горщечки, щоб квіти гарні посадити
Великий горщок, щоб куті наварити.

Учень:
Дивуйтесь, купуйте, але не баріться
Краса-то яка - підійдіть, подивіться
Яка то робота, які то узори
А в цих вишивках - пісні і лани неозорі.
Птахів щебетання, весняні світання.
Квітковий розмай і калини зітхання.
Оця вишиванка пасує дівчатам!
А ці сорочки до лиця вам, хлоп 'ята!
Для вас готували прекрасні майстрині
Ось ці пояси - і червоні, і сині.

Зявляються баба Параска і баба Палажка, сваряться. Сценка.


Учениця:

Бабусі, не сваріться, це ви потрапили на шкільний веселий ярмарок, а ми, готуючись до його проведення хотіли хоч частково відродити традицію українського ярмаркування. Розкажіть нам, будь ласка, як ви колись ярмаркували.
Параска:

Ярмарок, діти мої, для українського народу завжди був очікуваною і бажаною подією. Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа Зібравши врожай хліба, овочів, фруктів, господар бачив, що з цього достатку можна продати, щоб прикупити щось з одежі, хатнього начиння, або поміняти товар на товар.
Палажка:

Ще за кілька днів господарі з синами змащували колеса возів, вистеляли їх сіном та домотканими килимами, складали товар, що мали везти на продаж.
Господині з дочками готували святковий одяг, щоб самим показатись і на інших подивитись, а, як поталанить, то й жениха знайти.
Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнувся до містечка, кипів народом, який поспішав з усіх навколишніх сіл і містечок. А частівки які співали, хай йому трясця!

Частівки

Я частівку на частівку,

Як на ниточку, вяжу.

Ти доказуй, моя дружко,

Якщо я не докажу.


На базарі торгувала,

здачу «правильно» давала

Так наторгувалася,

ледь жива осталася!


Я принесла на базар

продавать індика

Тут зустріла милого -

свого чоловіка!


Я на ярмарок приїхав

свиньми тургувати

Мені жінка дала список

що треба купляти

Треба сала треба мяса

ще й кавелок ковбаси

Усі гроші що вторгуєш

ти додому принеси!


Ти мій милий не жалій

на мене копійку

Купи мені гарні туфлі

а собі сопілку!

Чекай, моя миленькая,
Я продам фасолю,
За тую фасолю
Куплю парасолю.


Закувала зозулечка,
Сіла на корінець,
обіцяв моя ти люба,
Тобі я гребінець.


Ой продала моя Катря
На ярмарку просо.
І купила мені гарну
Хусточку до носа.


Ой продала Марусечка
Пять пучків петрушки

Купила свому Івану
карася до юшки


Чи я тобі не казала.
Милий мій Василю.
Купи мені коралики,
На біленьку шию.

А як купиш коралики.
Буду в них ходити.
Буду тебе Василечку
Любити, любити.


А я маю гарну хустку,
Купила це мама,
А ще крашу буду мати
Від свого Івана.


Вийди, вийди, моя мила
Я прийшов з базару
Купив тобі кошик мила
На здачу гітару


Ой ніхто так не заграє,
Як Іван весело.
Хай усі його почують
На десяте село.


Частівочку заспіває
Найменша дитина.
Нема краю веселого
Як наша вкраїна


Учень:
Купуйте, люди, пиріжечки -
Із м 'ясом, сиром, зерном гречки,
Духмяні, свіжі як роса,
Землі родючої краса!
Наш пиріжок з пухкого тіста,
Червонобокий, смачний, чистий.
0дна копієчка ціна -
Не дві, не три, а лиш одна!
(Роздає дітям і гостям ласощі).

Вчитель:
На доброму ярмарку ми побували,
Одні продавали - інші купували,
Співали, сміялись та ще й жартували,
Та про предків наших славних з шаною згадали.
Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо всім, щоб у ваших родинах завжди був достаток, щоб було що продавати і було за що купувати.


ВАТУТІНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №2

ІМ.М.Ф.ВАТУТІНА ВАТУТІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ





Урок з української літератури

у 7-А класі
















Вчитель: Ковач Л.В.



 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал