Розвиток зв’язного мовлення в 5 класі. Твір-роздум «Моя школа». Іван Франко. «Грицева шкільна наука». Стара і сучасна школа.

УРОК № ____ (_{з літератури, 5 клас})

ТЕМА: Розвиток зв'язного мовлення. Твір-роздум «Моя школа». Іван Франко. «Грицева шкільна наука». Стара і сучасна школа.

МЕТА:

• навчальна - дати поняття диспуту; пояснити правила ведення дискусії;навчити ставити і вирішувати проблемне питання, опираючись на знання змісту прочитаного твору, а також на факти з життя; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору; повторити відомості про структуру твору-роздуму;

• розвиваюча - розвивати навички висловлювання суджень про історичний зв'язок старої школи з її методами навчання з сучасною школою, умовами життя і навчання учнів; розвивати вміння вести дискусію; вдосконалювати вміння писати твір-роздум.

• виховна - виховувати прагнення до освіти; прививати культуру спілкування.

Тип уроку: комбінований

Вид уроку: урок-диспут

Обладнання: портрет І.Франка, ілюстрації до твору.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Наш сьогоднішній урок буде проходити у вигляді дискусії. Ми будемо вчитися доказувати свою точку зору, свій погляд на ту чи іншу проблему, опираючись на зміст твору «Грицева шкільна наука» і на факті із життя. Наш диспут буде проходити на тему «Стара школа і нова». Ознайомимося з правилами ведення диспуту. В кінці уроку ви напишете невеликий твір-роздум на тему «Моя школа» - якою я її бачу».

ІІІ. Формування і вдосконалення вмінь та навичок.

1. Слово вчителя.

• Хто знає, що означає слово «диспут»?

Диспут - це науковий спір, суперечка з питань, які не мають однозначної відповіді.

Нам треба відповісти на такі питання про стару школу:

1. Чи справді Гриць та більшість його однолітків були нерозумними, нездатними до навчання?

2. Чи справді стара школа нічого не могла навчити дітей, не мала значення для їхньої освіти?

3. Чи сприяла навчанню система покарань у старій школі?

Порядок ведення диспуту: питання розглядаються по черзі. Учні по черзі виступають (коротко, аргументовано, з наведенням прикладів) із висловлюванням різних точок зору; при цьому слід намагатися розглянути предмет суперечки різнобічно.

• Перед тим, як відповідати на ці запитання, давайте згадаємо правила ведення диспуту (дискусії).

• Хто може нагадати ці правила?

Правила ведення диспуту

1. Висловлюватися лаконічно, послідовно викладати думки, обґрунтовувати їх; не відхилятися від теми обговорення.

2. Не перебивати співрозмовників, навіть якщо категорично не згоден із його думкою.

3. Бути ввічливим, тактовним, не ображати опонентів(тих, із ким сперечаєтеся).

Зразок ведення диспуту. («Метод «Прес»).

Питання 1.

Чи справді Гриць, герой оповідання І.Франка, був нерозумним, нездатним до навчання?

Приблизні виступи.

• Я думаю, що Гриць дійсно був нерозумною, непідготовленою до школи дитиною. Він не вимовляв багатьох звуків, мало чим цікавився.

• Я підтримую думку товариша. Гриць був неуважним учнем, не слухав пояснення вчителя, не намагався запам'ятати літери, а роздивлявся, хто із учнів чим займається (доказ - уривок із тексту).

• А я не згоден (згодна) з цими думками. Просто Гриць був ще дуже маленький, сором'язливий. Уперше потрапив у нову обстановку. Хлопці його одразу образили й налякали.

• Мені теж здається, що винен не Гриць, а система освіти в старій школі. Вчитель пояснював нецікаво, змушував зазубрювати склади, жорстоко карав за найменший непослух чи нерозуміння.

• Про те, що Гриць усе ж таки хотів учитися, старався, свідчать такі слова автора: «…Він аж вихуд та поблід і ходив увесь час мов сновида».

• А я думаю, що істина знаходиться десь посередині. Адже, як пише автор, «…Крім Гриця, таких «туманів вісімнадцятих» теж тогорічними школярами було 18 на 30…» Отже, майже половина учнів усе ж щось засвоїла, змогла навчитися грамоти.

Питання 2.

Чи справді стара школа нічого не могла навчити дітей, не мала значення для їхньої освіти?

Приблизні виступи.

• Так, я думаю, що у старій школі не вчили, а лише мучили дітей. Крім того, били різками, лінійками. Нічого цікавого там не було.

• Фізичні покарання учнів лише озлоблюють дітей, викликають неприязнь до школи й навчання.

• Учитель не намагався дійти до кожного учня, навчити його, сам, мабуть, не любив свою роботу.

• А мені здається, що і в старій школі можна було навчитися. Адже і сам І.Франко здобув початкову освіту в такому навчальному закладі. Треба було лише виявити старання, терпіння, зацікавленість.

Питання 3.

Чи сприяла навчанню система покарань у старій школі?

Приблизні виступи.

• Думаю, що фізичні покарання не сприяють навчанню учнів. Вони ведуть до образи, навіть ненависті, до небажання ходити до школи, вчитися. Автор пише, як майже всі учні «під час того шкільного року заодно робили собі блискучі надії, як-то буде гарно, як вони «увільняться від щоденних різок, позаушників…і як покажуться знов з повнім блиску своєї поваги на пасовищі». Людську гідність не можна принижувати.

• А мені здається, що фізичні покарання інколи дуже потрібні. Адже деякі учні дуже недисципліновані, неслухняні, зневажають інших, лінуються виконувати домашні завдання. Недаремно ж система фізичних покарань довгий час застосовувалась у такій цивілізованій країні, як Англія, і, напевно, існує и дотепер у деяких інших країнах світу.

2. Слово вчителя.

Тепер давайте поговоримо про школу нову. Безумовно, вона краща і за матеріальним забезпеченням, і за методами навчання, і за ставленням учителів до своєї праці. Але, напевне, є і якісь недоліки, вистачає і в нас, на жаль, «туманів вісімнадцятих».

Зараз ви будете писати невеликий твір-роздум. Давайте згадаємо його структуру.

3. Самостійна робота учнів над твором-роздумом на тему «Моя школа» - якою я її бачу».

IV. Закріплення вивченого, підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Підготувати усний твір «Яким я бачу ідеального вчителя», «Мій улюблений учитель з (навчальний предмет), або «За що я люблю (або не люблю) школу?

Урок закінчено. Дякую за урок, до побачення.