Урок позакласного читання у 8 класі

Урок української літератури з позакласного читання у восьмому класі

Тема: Позакласне читання. Народні пісні. «Ой матінко-зірко», «Грицю, Грицю, до роботи!», «Стоїть явір над водою…»

Тип уроку: комбінований

Мета уроку:

навчальна

продовжити знайомити учнів з народною лірикою, привчаючи їх працювати з додатковою літературою;

розвиваюча

розвивати розуміння поетичного слова;

виховна

виховувати любов до мистецтва слова.

Перебіг уроку

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Тестування

1.З якої мови до нас прийшло слово «лірика» і що воно означає?

А з грецької - музичний інструмент

Б німецької - музичний супровід

В англійської - музична соната

2.Які пісні з'явилися першими в найдавніший період історії суспільства?

А родинно-побутові

Б трудові

В козацькі

3.У якому столітті чумацтво в Україні існувало як торговельний промисел?

А у ХVІ-ХІХ ст..

Б ХV-ХХст.

В ХІV-ХVІІ ст..

4.Календарно-обрядові поезії - це:

А веснянки, колядки, щедрівки

Б чумацькі, козацькі, наймитські пісні

В жартівливі, колискові, жнивні пісні.

5.З якого твору ці рядки:

«Ой привикла, мій братику,

Поміж ворогами,

Як у полі криниченька

Поміж дорогами..»

А «Ой ясне сонце високо сходить»

Б «Із-за гори вітер віє»

В «Віє вітер на долину»

6.Який художній засіб вжито в рядках:

«Чогось наша славна Україна,

Гей, гей, засмутилася»

А епітет

Б гіперболу

В метафору

ІІІ Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку

Мотивація учіння школярів

Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з творами усної народної творчості, маємо можливість доторкнутися своїм серцем, часточкою своєї душі до чарівного світу народної пісні.

«Пісня - наш паспорт вічний, пропуск у білий світ…»

«Доки живе наша пісня, доти живе народ».

ІV Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного

1. Слово вчителя

Багато в скарбниці українського фольклору пісень тужливих та сумних. Безліч знаних і безіменних героїв віддали життя за волю й незалежність України. Саме за одним із них - молодим козаком - плаче мати, сумує Вітчизна.

2. Аналіз пісні«Стоїть явір над водою».

* Виразне читання підготовленого учнями тексту народної пісні «Стоїть явір над водою».

* Визначити, за допомогою чого досягається ліризм пісні (Ліризм пісні досягається стислістю вислову, використанням зменшувально-пестливих форм, повтором ключових слів).

* Які символи, традиційні для українського фольклору, тут використані? (Калина, що символізує Україну для її дітей, які змушені поневірятися світом; і явір - дерево, що завжди асоціювалось із молодим хлопцем, козаком, лицарем; і могила - своєрідний обеліск козацької слави)

3. Слово вчителя

«Ой матінко-зірко» - наймитська пісня.

Особливої масовості наймитські пісні набули в другій половині ХІХ- початку ХХ ст., коли в Україні почав бурхливо розвиватися капіталізм. Члени вбогих родин наймитували в селах та містах, ходили в південні степи на строкову службу у весняний та літній час. Господарі змушували наймитів виконувати якомога більше роботи, водночас намагалися платити їм якнайменше, прохарчувати дешево. Працювати в полі доводилося від світання до смеркання.

Наймити в тогочасному суспільстві були найбільш пригніченими, зневаженими людьми. Особливо нестерпним було становище жінок і дівчат, самою природою призначених стати матерями, турбуватися про родину. Важка праця, постійне недоїдання,, самотність, духовна пригніченість призводили до хвороб та ранньої смерті. Свої болі й жалі заробітчани виливали в численних піснях - сумних і зворушливих.

4. Аналіз пісні«Ой матінко-зірко».

* Виразне читання підготовленого учнями тексту народної пісні «Ой матінко-зірко».

* Бесіда

1) Які переживання викликала у вас ця пісня?

2) Розкажіть про наймичку: якими вам уявляються її зовнішність, вдача, життя в наймах?

3) Знайдіть у тексті епітети до слова «матінка». Які почуття дочки до матері вони виражають?

4) За що дорікає наймичка батькові? Чому, на вашу думку, він мусив свою дитину віддати в найми?

5) Використанням яких образотворчих засобів посилюється в пісні краса мови, увиразнюється зміст?

6) Дослідіть віршову форму цієї пісні.

5. Слово вчителя.

Тяжко жилося українському народові: нещадно визискували наших предків поміщики й урядовці, карали неправедні судді. Проте українці ніколи не втрачали почуття гумору - і в радості, й у горі складали вони різні твори комічного характеру - анекдоти, пісні, прислів'я, казки, перекази, в яких часто знаходили хоч тимчасові розраду й полегшення. Почуття гумору, вміння належно сприймати комічне, вдало пожартувати - одна із визначальних рис українського національного характеру. Мабуть, саме ця риса була однією з причин того, що українська нація за складних історичних обставин змогла вижити, здобути національне визволення, будувати свою незалежну державу.

6. Театральна п'ятихвилинка

Виконання учнями пісні «Грицю, Грицю, до роботи!»

7. Слово вчителя

Ми ознайомилися з однією з пісень легендарної співачки Марусі Чурай. Як було насправді, сказати важко, бо жоден з дослідників не може покластися на історичні першоджерела: документи згоріли під час пожежі в Полтаві. На сьогодні відомо 20 пісень, авторкою котрих вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх набагато більше.

V Узагальнення і систематизація знань

1. Бесіда

1) З якими піснями ви ознайомилися на цьому уроці?

2) Хто така Маруся Чурай?

3) Коли й за яких обставин могли виникнути народні пісні?

4) Чому народна українська пісня має велику популярність в усьому світі?

2. Розгадати кросворд. Вписати у горизонтальні рядки види художніх засобів, які використовуються в народних піснях.

М

Е

Т

А

Ф

О

Р

А

Т

А

В

Т

О

Л

О

Г

І

Я

І

Н

В

Е

Р

С

І

Я

Г

І

П

Е

Р

Б

О

Л

А

П

Е

Р

С

О

Н

І

Ф

І

К

А

Ц

І

Я

А

Н

А

Ф

О

Р

А

Е

П

І

Т

Е

Т

П

О

Р

І

В

Н

Я

Н

Н

Я

VІ Підсумки уроку

Повідомлення д/з: підготуватися до наступного позакласного читання: прочитати твори Є.Гребінки «Рибалка», «Горобці та Вишня».

Ой матінко-зірко

Ой матінко-зірко,

Як у строку гірко:

Куди хилять, то й хилюся,

Бо я всіх боюся.

Ой матінко-зоре,

Яке в строку горе:

Ні доїсти, ні допити,

Ні сісти спочити!

Ой матінко-вишня,

Чи я у вас лишня,

Що ви мене туди дали,

Де я непривишна?

Ой матінко-пава,

Тепер я пропала,

Що ви мене туди дали, де я не бувала.

Ой матінко моя,

Тепер я не твоя,

Тепер я вже того пана,

Що задаток дано.

Ой матінко моя,

Тепер я не твоя,

Хіба тоді твоя буду,

Як строку добуду.

Добре тобі, тату,

Задаточки брати!

Прийди, тату, подивися,

Як їх заробляти!

Ти думаєш, тату,

Що я тут паную?

Прийди, тату, подивися,

Як я тут горюю!

Ти думаєш, тату,

Що я тут не плачу?

За сльозами за дрібними

Стежечки не бачу!

Вийду я на гору,

Крикну я додому:

«Вари, мати, вечеряти

Та й на мою долю!»

Варила, варила,
небагато - трошки:

«Нема ж тобі, моя доню, ні миски, ні ложки!»

Грицю, Грицю, до роботи!

- Грицю, Грицю, до роботи!

В Гриця порвані чоботи…

- Грицю, Грицю, до телят!

В Гриця ніженьки болять…

- Грицю, Грицю, молотити!

Гриць нездужає робити…

- Грицю, Грицю, врубай дров!

- Кахи-кахи! Нездоров…

- Грицю, Грицю, роби хліб!

- Кахи-кахи! Щось охрип…

- Грицю, Грицю, до Марусі!

- Зараз, зараз уберуся!

- Грицю, Грицю, хоч жениться?

- Не можу одговориться!

- Грицю, Грицю, кого взяти?

- Краще Галі не заськати!

- Галю, серденько моє,
Чи підеш ти за мене?

- Стидкий, бридкий, не люблю

І за тебе не піду!

Стоїть явір над водою

Стоїть явір над водою, в воду похилився.

На козака пригодонька, - козак зажурився.

Не хилися, явороньку, ще ти зелененький!

Не журися, козаченьку, ще ти молоденький!

Не рад явір хилитися, - вода корінь миє,
Не рад козак журитися, да серденько ниє!

Ой поїхав В Московщину козак молоденький,
Оріхове сіделечко і кінь вороненький.

Ой поїхав в Московщину да там і загинув,

Свою рідну Україну навіки покинув.

Казав собі насипати високу могилу,
Казав собі посадити в головах калину:

- Будуть пташки прилітати калиноньку їсти,
Будуть мені приносити од родоньку вісті.