- Учителю
- Урок із літератури рідного краю
Урок із літератури рідного краю
Урок із літератури рідного краю (8 клас)
Тема уроку: «Тема Великої Вітчизняної війни в творчості поетів Донеччини»
Мета уроку
-
навчальна: зацікавити учнів творчістю письменників рідного краю, розширити їхні знання про тему Великої Вітчизняної війни в творчості поетів Донеччини;
-
розвиваюча: розвивати вміння й навички виразного читання ліричних віршів і вміння їх аналізувати, розвивати навички творчої пошукової роботи, поетичну уяву;
-
виховна: виховувати любов до рідного краю, формувати в учнів моральне, естетичне цілісне уявлення про Донбас, про його творчу і культурну спадщину.
Тип уроку - урок засвоєння нових знань.
Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, музичний супровід уроку ( 1. Б. Кукоба «Ми перемогли» (музика до док. фільму «Велика війна», 2010р.); 2. «Саур - Могила»; 3. М. Магомаєв «Дивлюсь я на небо…» - мелодія), ілюстративний матеріал (фото Донецька часів Великої Вітчизняної війни, портрети письменників Донеччини).
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
-
Вступне слово вчителя.
Донеччина…Земля донецька славиться незабутньою красою природи, героїчним минулим, своїми «дітьми»- донеччанами, які не просто любили свій рідний край, а й віддали заради нього свої життя.
Найтрагічнішою сторінкою в історії Донбасу був період Великої Вітчизняної війни, а саме 1941-1943 роки. У цей час кожен радянський чоловік готовий був стати на захист рідної оселі, рідних людей незалежно від професії: чи то був шахтар, чи то поет. Як же ця страшна війна вплинула на письменників нашого краю? Який внесок зробили літописці Донбасу у здобуття довгоочікуваної Перемоги радянського народу у Великій вітчизняній війні?
-
Оголошення теми і мети уроку.
Наш сьогоднішній урок присвячений темі Великої Вітчизняної війни в творчості поетів Донеччини.
Мета уроку: зацікавитись творчістю письменників рідного краю, розширити знання про тему Великої Вітчизняної війни в творчості поетів Донеччини; розвивати вміння й навички виразного читання ліричних віршів і вміння їх аналізувати, розвивати навички творчої пошукової роботи, поетичну уяву; виховувати любов до рідного краю, формувати моральне, естетичне цілісне уявлення про Донбас, про його творчу і культурну спадщину.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
-
Історична довідка (виступ учня з доповіддю).
20 жовтня 1941 року в місто Сталіно, сьогочасний Донецьк, ввійшли нацистські війська, а 21 жовтня о 15 годині були повністю окуповані міста Сталіно і Макіївка. У місті залишалось близько 400 жителів. Донбас займав виключне місце в планах Гітлера. Він вважав, що від того, кому буде належати ця територія, залежатимуть результати війни.
Практично одразу після захвату Сталіно було повернуто попередню назву Юзовка. Німці відновлювали підприємства, зруйновані в ході бойових дій. У місті було створено 3 концтабори, де загинули 92 тисячі людей.
На території місця Білий Кар'єр було створено огороджене колючою проволокою єврейське гетто на 5 тисяч людей. Сьогодні це відоме для нас місце в Донецьку - цирк «Космос». 30 квітня 1942 року його було ліквідовано, а його жильці знищені в районі шахти 4-4-біс «Калинівка». Її шурф був перетворений на братську могилу, а всього тут поховано не менше 75 тисячі людей. На місці трагедії зараз знаходиться меморіальний комплекс, напис на якому мовить: " Тут під час окупації міста Донецька 1941-1943 рр. фашистськими катами в шурфах шахти 4-4-біс було знищено більше 17 тисяч радянських громадян ".
Ця назва «шахта 4/4-біс» стала синонімом жорстокості та звірства. Окупаційний режим зробив все для знищення життя в Донбасі, але перемогти життєлюбний народ так і не зміг…
Окупація цієї території тривала близько 700 днів.
Бої за визволення Сталіно почалися 7 вересня 1943 року. Місто було вільне від фашистів в першій половині 8 вересня. Війська Південно-Західного фронту 22 вересня перекинули ворогів за Дніпро. Виходячи з цієї території, німецькі карателі полишали за собою зруйновані підприємства і просто спалену землю. Почався період відновлення могутності промислового гіганта - Донбасу.
-
Слово вчителя.
Велика Вітчизняна війна змінила життя радянських людей. Але саме в цей тяжкий та скорботний час донбасівські літописці внесли свій найбільш вагомий внесок у справу розгрому ненависного ворога.
З початком війни багато з них пішли на фронт, серед них: Н. Упеник, Ю. Чорний-Діденко, П. Байдебура, М. Рудь, П. Чебалін, О. Іонов, У. Буряк, І. Карабутенко. Але деякі мужні воїни-письменники Донеччини навічно залишились на полі бою: Кость Герасименко, Юрій Черкаський, Дем'ян Семенов, Дмитро Надєїн. Молодому горлівському поетові-сержанту Борису Котову посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
-
Перевірка самостійної пошукової роботи (метод самостійного пошуку інформації).
Минулого уроку ви отримали домашнє завдання: дібрати цитати або уривки з творів поетів Донецького краю, присвячених Великій Вітчизняній війні. Давайте перевіримо як ви з ним впорались.
Учень 1.
Ще в 1941 році, коли війна йшла в самому серці шахтарської Донеччини, видатний поет із Дебальцевого Володимир Сосюра звертався до всіх земляків:
Друзі любі мої! Діти праці і сонця орлині,
вас не марно зростив у вітрах і у зорях Донбас.
Ви, як буря, як меч, і в тилу, і на фронті єдині,
як і серце моє, що лиш б'ється любов'ю до вас. («Лист до земляків»)
Учень 2.
У окупованому Донбасі поширювалися патріотичні вірші відомого поета-шахтаря Павла Безпощадного:
Донбассу жить!.. Сирена шлет сирене
Горняцкой дружбы благовест стальной:
Донбасс никто не ставил на колени
И никому поставить не дано!
И нет земли прекрасней, вдохновенней,
Где все творцом-народом создано.
Донбасс никто не ставил на колени
И никому поставить не дано! ( «Донбассу жить!», 1942 р.)
Учень 3.
І ось 1945-ий… Довгоочікувана Перемога… А в пам'яті все одно не зникали жахливі спогади війни.
Ще бачиш в снах: фашист лютує…
Та й чи забудеться воно.
І дивно стане, як почуєш,
Що «то було давним-давно».
Це уривок із вірша «Ще бачиш в снах…» Лідії Колеснікової - донецької поетеси, яка була свідком страшного часу окупації Донбасу.
-
Слово вчителя.
4 травня 1990 року, напередодні 45-річчя Перемоги біля будівлі видавництва «Донеччина» в Київському районі Донецька було відкрито пам'ятний знак на честь журналістів і письменників, які загинули у Великій Вітчизняній війні. На ньому розміщено імена загинувши та померлих письменників і журналістів Донеччини та вірш Костянтина Сімонова «Тот самый длинный день в году…» (1971 р.):
Тот самый длинный день в году
С его безоблачной погодой
Нам выдал общую беду
На всех, на все четыре года.
Она такой вдавила след
И стольких наземь положила,
Что двадцать лет и тридцать лет
Живым не верится, что живы.
А к мёртвым, выправив билет,
Всё едет кто-нибудь из близких,
И время добавляет в списки
Ещё кого-то, кого нет...
И ставит, ставит обелиски.
-
Виконання вправи «Асоціативний кущ»
-
«Фізкульхвилинка».
Всі піднесли руки - раз!
На носках стоїть весь клас,
Два присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! - і вгору,
Два! - і вниз,
На сусіда подивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз - присіли, два - піднялись.
Хай мужніє ваше тіло.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.
-
Слово вчителя.
Сьогодні я хочу, щоб ви познайомились із твором поета з Луганщини, Микити Чернявського, який під час війни не потрапив на фронт через стан свого здоров'я, але був організатором підпільного госпіталю в с. Криничне (Гаршинівка) Старобільського району та в рідному селі Смоляниновому. Його твори видавалися і на Луганщині, і на Донеччині.
Цей вірш «Щоб небо не падало» вміщений у збірку «Порадь мені, поле», що була видана у 1969 році в Донецьку.
-
Виразне читання вірша учнем.
«Щоб небо не падало»
Я бачив, як небо впало
І приглушило землю…
Вирвавши дуба з коренем дужим
Там, де знайшов я собі притулок,
Падало, падало з гуркотом небо,
Сонце сховавши в полум'ї страху.
Мить якусь чув я: стогнали птахи -
Горличка, ластівка, чайка, зозуля,-
Хтось голосив над багаттям чорним,
Хтось матюкався в безсилій люті.
А небо впало і затріщало.
І приглушило землю.
Потім, коли вже потойбіч світу
Хтось підіймав мене в чорній палаті,
Я не повірив у те, що небо
Можна зібрать і підняти знову.
Чорні бинти із очей осліплих
Дівчина ніжна знімала тихо.
Я ж прислухався, переживаючи
Мозком повторене пекло бою.
Знову здавалось, що небо пада
І тіло ріжуть його осколки.
Тільки тоді, коли вранці якось
Сонце сяйнуло в мої зіниці,
Гірко заплакав я.
Гірко заплакав,
Руки простягши туди… у небо.
Силу незмірну в собі відчувши,
Голосом трубним на всю планету
Я закричав у людські глибини:
-
Браття мої, простягайте руки!
-
Сонце тримайте!
-
Небо тримайте!
-
Щоб ніколи не падали!
-
Бесіда з учнями за прочитаною поезією.
-
Як ви розумієте назву поезії?
-
Які художні образи використовує автор? З якою метою?
-
Чи відчувається в цьому вірші мотив патріотизму?
IV. Закріплення навчального матеріалу.
-
Творче завдання ( прийом складання діаманти).
Створити діаманту з поняттями «патріотизм» і «байдужість».
-
Рефлексія.
(Метод «Мікрофон»).
Продовжити речення «На уроці мене найбільше вразило…».
V. Підбиття підсумків, оцінювання.
Заключне слово вчителя.
- Щодня крокуючи рідними стежками, ми не замислюємося над тим, що було б з нами, якщо б наше минуле було іншим… Що було з нами, якщо б 1943 року наш рідний край не звільнили б радянські воїни-герої від німецько-фашистських загарбників...
Ми, нащадки цих славних Людей, зобов'язані завжди пам'ятати про них і передавати ці спогади і повагу до Них нашим нащадкам!
VІ. Домашнє завдання.
-
Вивчити напам'ять поезію, що вас найбільше вразила на цьому уроці.
-
Ознайомитись із твором Миколи Рибалка «Смотри не урони» і написати твір-мініатюру на тему «МИР у наших руках!».
-
Підготувати творчу роботу на тему «Хроніка Великої Вітчизняної війни в нашому сімейному архіві».
Список використаної літератури
-
В. Сосюра. «Вибране. Лірика та поеми». - Київ, 1972 р. - 308 с.
-
«Летописцы шахтёрского края». Сборник.- Донецк, 1968 г. - 432 с.
-
Л. Колеснікова. «Відгомін»(Поезії). - Донецьк, 1969 р. - 94 с.
-
М.Чернявський. «Порадь мені, поле» (Поезії). - Донецьк, 1969 р. - 159 с.
-
http://libverse.ru/simonov/tot-samui-dlinnui-den-v-gody
-
https://ru.wikipedia.org/wiki/История_Донецка