7


  • Учителю
  • Урок із літератури рідного краю

Урок із літератури рідного краю

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

Урок із літератури рідного краю (8 клас)



Тема уроку: «Тема Великої Вітчизняної війни в творчості поетів Донеччини»

Мета уроку

  • навчальна: зацікавити учнів творчістю письменників рідного краю, розширити їхні знання про тему Великої Вітчизняної війни в творчості поетів Донеччини;

  • розвиваюча: розвивати вміння й навички виразного читання ліричних віршів і вміння їх аналізувати, розвивати навички творчої пошукової роботи, поетичну уяву;

  • виховна: виховувати любов до рідного краю, формувати в учнів моральне, естетичне цілісне уявлення про Донбас, про його творчу і культурну спадщину.

Тип уроку - урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, музичний супровід уроку ( 1. Б. Кукоба «Ми перемогли» (музика до док. фільму «Велика війна», 2010р.); 2. «Саур - Могила»; 3. М. Магомаєв «Дивлюсь я на небо…» - мелодія), ілюстративний матеріал (фото Донецька часів Великої Вітчизняної війни, портрети письменників Донеччини).

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Вступне слово вчителя.

Донеччина…Земля донецька славиться незабутньою красою природи, героїчним минулим, своїми «дітьми»- донеччанами, які не просто любили свій рідний край, а й віддали заради нього свої життя.

Найтрагічнішою сторінкою в історії Донбасу був період Великої Вітчизняної війни, а саме 1941-1943 роки. У цей час кожен радянський чоловік готовий був стати на захист рідної оселі, рідних людей незалежно від професії: чи то був шахтар, чи то поет. Як же ця страшна війна вплинула на письменників нашого краю? Який внесок зробили літописці Донбасу у здобуття довгоочікуваної Перемоги радянського народу у Великій вітчизняній війні?

  1. Оголошення теми і мети уроку.

Наш сьогоднішній урок присвячений темі Великої Вітчизняної війни в творчості поетів Донеччини.

Мета уроку: зацікавитись творчістю письменників рідного краю, розширити знання про тему Великої Вітчизняної війни в творчості поетів Донеччини; розвивати вміння й навички виразного читання ліричних віршів і вміння їх аналізувати, розвивати навички творчої пошукової роботи, поетичну уяву; виховувати любов до рідного краю, формувати моральне, естетичне цілісне уявлення про Донбас, про його творчу і культурну спадщину.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Історична довідка (виступ учня з доповіддю).

20 жовтня 1941 року в місто Сталіно, сьогочасний Донецьк, ввійшли нацистські війська, а 21 жовтня о 15 годині були повністю окуповані міста Сталіно і Макіївка. У місті залишалось близько 400 жителів. Донбас займав виключне місце в планах Гітлера. Він вважав, що від того, кому буде належати ця територія, залежатимуть результати війни.

Практично одразу після захвату Сталіно було повернуто попередню назву Юзовка. Німці відновлювали підприємства, зруйновані в ході бойових дій. У місті було створено 3 концтабори, де загинули 92 тисячі людей.

На території місця Білий Кар'єр було створено огороджене колючою проволокою єврейське гетто на 5 тисяч людей. Сьогодні це відоме для нас місце в Донецьку - цирк «Космос». 30 квітня 1942 року його було ліквідовано, а його жильці знищені в районі шахти 4-4-біс «Калинівка». Її шурф був перетворений на братську могилу, а всього тут поховано не менше 75 тисячі людей. На місці трагедії зараз знаходиться меморіальний комплекс, напис на якому мовить: " Тут під час окупації міста Донецька 1941-1943 рр. фашистськими катами в шурфах шахти 4-4-біс було знищено більше 17 тисяч радянських громадян ".

Ця назва «шахта 4/4-біс» стала синонімом жорстокості та звірства. Окупаційний режим зробив все для знищення життя в Донбасі, але перемогти життєлюбний народ так і не зміг…

Окупація цієї території тривала близько 700 днів.

Бої за визволення Сталіно почалися 7 вересня 1943 року. Місто було вільне від фашистів в першій половині 8 вересня. Війська Південно-Західного фронту 22 вересня перекинули ворогів за Дніпро. Виходячи з цієї території, німецькі карателі полишали за собою зруйновані підприємства і просто спалену землю. Почався період відновлення могутності промислового гіганта - Донбасу.

  1. Слово вчителя.

Велика Вітчизняна війна змінила життя радянських людей. Але саме в цей тяжкий та скорботний час донбасівські літописці внесли свій найбільш вагомий внесок у справу розгрому ненависного ворога.

З початком війни багато з них пішли на фронт, серед них: Н. Упеник, Ю. Чорний-Діденко, П. Байдебура, М. Рудь, П. Чебалін, О. Іонов, У. Буряк, І. Карабутенко. Але деякі мужні воїни-письменники Донеччини навічно залишились на полі бою: Кость Герасименко, Юрій Черкаський, Дем'ян Семенов, Дмитро Надєїн. Молодому горлівському поетові-сержанту Борису Котову посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

  1. Перевірка самостійної пошукової роботи (метод самостійного пошуку інформації).

Минулого уроку ви отримали домашнє завдання: дібрати цитати або уривки з творів поетів Донецького краю, присвячених Великій Вітчизняній війні. Давайте перевіримо як ви з ним впорались.

Учень 1.

Ще в 1941 році, коли війна йшла в самому серці шахтарської Донеччини, видатний поет із Дебальцевого Володимир Сосюра звертався до всіх земляків:

Друзі любі мої! Діти праці і сонця орлині,

вас не марно зростив у вітрах і у зорях Донбас.

Ви, як буря, як меч, і в тилу, і на фронті єдині,

як і серце моє, що лиш б'ється любов'ю до вас. («Лист до земляків»)

Учень 2.

У окупованому Донбасі поширювалися патріотичні вірші відомого поета-шахтаря Павла Безпощадного:

Донбассу жить!.. Сирена шлет сирене

Горняцкой дружбы благовест стальной:

Донбасс никто не ставил на колени

И никому поставить не дано!

И нет земли прекрасней, вдохновенней,

Где все творцом-народом создано.

Донбасс никто не ставил на колени

И никому поставить не дано! ( «Донбассу жить!», 1942 р.)

Учень 3.

І ось 1945-ий… Довгоочікувана Перемога… А в пам'яті все одно не зникали жахливі спогади війни.

Ще бачиш в снах: фашист лютує…

Та й чи забудеться воно.

І дивно стане, як почуєш,

Що «то було давним-давно».



Це уривок із вірша «Ще бачиш в снах…» Лідії Колеснікової - донецької поетеси, яка була свідком страшного часу окупації Донбасу.

  1. Слово вчителя.

4 травня 1990 року, напередодні 45-річчя Перемоги біля будівлі видавництва «Донеччина» в Київському районі Донецька було відкрито пам'ятний знак на честь журналістів і письменників, які загинули у Великій Вітчизняній війні. На ньому розміщено імена загинувши та померлих письменників і журналістів Донеччини та вірш Костянтина Сімонова «Тот самый длинный день в году…» (1971 р.):

Тот самый длинный день в году

С его безоблачной погодой

Нам выдал общую беду

На всех, на все четыре года.

Она такой вдавила след

И стольких наземь положила,

Что двадцать лет и тридцать лет

Живым не верится, что живы.

А к мёртвым, выправив билет,

Всё едет кто-нибудь из близких,

И время добавляет в списки

Ещё кого-то, кого нет...

И ставит, ставит обелиски.

  1. Виконання вправи «Асоціативний кущ»



  1. «Фізкульхвилинка».

Всі піднесли руки - раз!

На носках стоїть весь клас,

Два присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Раз! - і вгору,

Два! - і вниз,

На сусіда подивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз - присіли, два - піднялись.

Хай мужніє ваше тіло.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

  1. Слово вчителя.

Сьогодні я хочу, щоб ви познайомились із твором поета з Луганщини, Микити Чернявського, який під час війни не потрапив на фронт через стан свого здоров'я, але був організатором підпільного госпіталю в с. Криничне (Гаршинівка) Старобільського району та в рідному селі Смоляниновому. Його твори видавалися і на Луганщині, і на Донеччині.



Цей вірш «Щоб небо не падало» вміщений у збірку «Порадь мені, поле», що була видана у 1969 році в Донецьку.



  1. Виразне читання вірша учнем.

«Щоб небо не падало»

Я бачив, як небо впало

І приглушило землю…



Вирвавши дуба з коренем дужим

Там, де знайшов я собі притулок,

Падало, падало з гуркотом небо,

Сонце сховавши в полум'ї страху.



Мить якусь чув я: стогнали птахи -

Горличка, ластівка, чайка, зозуля,-

Хтось голосив над багаттям чорним,

Хтось матюкався в безсилій люті.



А небо впало і затріщало.

І приглушило землю.



Потім, коли вже потойбіч світу

Хтось підіймав мене в чорній палаті,

Я не повірив у те, що небо

Можна зібрать і підняти знову.



Чорні бинти із очей осліплих

Дівчина ніжна знімала тихо.

Я ж прислухався, переживаючи

Мозком повторене пекло бою.

Знову здавалось, що небо пада

І тіло ріжуть його осколки.

Тільки тоді, коли вранці якось

Сонце сяйнуло в мої зіниці,

Гірко заплакав я.

Гірко заплакав,

Руки простягши туди… у небо.



Силу незмірну в собі відчувши,

Голосом трубним на всю планету

Я закричав у людські глибини:

  • Браття мої, простягайте руки!



  • Сонце тримайте!

  • Небо тримайте!

  • Щоб ніколи не падали!



  1. Бесіда з учнями за прочитаною поезією.

  • Як ви розумієте назву поезії?

  • Які художні образи використовує автор? З якою метою?

  • Чи відчувається в цьому вірші мотив патріотизму?

IV. Закріплення навчального матеріалу.

  1. Творче завдання ( прийом складання діаманти).

Створити діаманту з поняттями «патріотизм» і «байдужість».

  1. Рефлексія.

(Метод «Мікрофон»).

Продовжити речення «На уроці мене найбільше вразило…».

V. Підбиття підсумків, оцінювання.

Заключне слово вчителя.

- Щодня крокуючи рідними стежками, ми не замислюємося над тим, що було б з нами, якщо б наше минуле було іншим… Що було з нами, якщо б 1943 року наш рідний край не звільнили б радянські воїни-герої від німецько-фашистських загарбників...

Ми, нащадки цих славних Людей, зобов'язані завжди пам'ятати про них і передавати ці спогади і повагу до Них нашим нащадкам!

VІ. Домашнє завдання.

  1. Вивчити напам'ять поезію, що вас найбільше вразила на цьому уроці.

  2. Ознайомитись із твором Миколи Рибалка «Смотри не урони» і написати твір-мініатюру на тему «МИР у наших руках!».

  3. Підготувати творчу роботу на тему «Хроніка Великої Вітчизняної війни в нашому сімейному архіві».

Список використаної літератури

  1. В. Сосюра. «Вибране. Лірика та поеми». - Київ, 1972 р. - 308 с.

  2. «Летописцы шахтёрского края». Сборник.- Донецк, 1968 г. - 432 с.

  3. Л. Колеснікова. «Відгомін»(Поезії). - Донецьк, 1969 р. - 94 с.

  4. М.Чернявський. «Порадь мені, поле» (Поезії). - Донецьк, 1969 р. - 159 с.

  5. http://libverse.ru/simonov/tot-samui-dlinnui-den-v-gody

  6. https://ru.wikipedia.org/wiki/История_Донецка





 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал