Конспект уроку українознавства на тему 'Літні народні свята'.

Тема. Літні народні свята.

Мета: збагатити знання дітей про народні свята літнього циклу; дослідити зміст

цих свят; розвивати дослідницькі вміння, зв'язне мовлення, творчі здібності;

виховувати почуття любові та поваги до традицій українського народу,

природи рідного краю.

Обладнання: мультимедійний супровід уроку, кросворд, мікрофон.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Вже дзвінок сигнал нам дав,

Працювати час настав.

II. Актуалізація опорних знань учнів

2.1 Читання вчителем загадки про літо

- Діти, наш урок ми розпочинаємо із загадки.

В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п'є лелека.
Сонце палить. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора? (Літо)

2.2 Перегляд презентації «Літо»

• Давайте разом помилуємося найгарнішою порою року і тими дивами, які

вона дарує світові.

2.3 Обговорення за запитаннями

- Підніміть руку, у кого літо - улюблена пора року.

- За що ви любите літо?

(Літо - чудова пора року. Тепло, сонячно, прекрасні краєвиди, чисте

блакитне небо.)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

• Чудове літо своїми святами та обрядами. Народна мудрість збагачувалася

віками і передавалася з покоління в покоління у звичаях та обрядах. В усі часи поганою вважалася та дитина, яка не берегла традиції батьків. Ви, діти, маєте можливість відроджувати і збагачувати традиції рідного краю. Тема нашого уроку літні народні свята, традиції їх проведення.

ІV. Вивчення нового матеріалу

4.1 Вступне слово вчителя

• Багато чудових звичаїв є у нашого народу, найпривабливіші з них свята.

У багатьох районах України старі звичаї та традиції святкування ніколи не

забувалися - їх дотримуються дотепер. Люди залюбки поринають у традиційні

національні розваги.

4. 2 Читання підготовленим учнем вірша Т.Коломієць «Червень»

Ходить літо

Білим світом

Від двора і до двора,

А за літом -

Червень слідом

Спілі ягоди збира.

І солодкі, і червоні

Обриває тут і там,

Не сороці, не вороні -

Куштувать дає шпакам.

4.3 Ознайомлення учнів класу з прислів'ями та приказками про червень

Червень літо зарум'янив.

У червні на полі густо, а в коморі пусто.

Червневе тепло ліпше від кожуха.

Хто в червні байдикує, той узимку голодує.

У червні перша ягідка в роток, а друга в козубок.

4. 4 Розповідь вчителя про свята червня :

а) Зелені свята та традиції проведення;

Зелені свята не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів

після Великодня. До свята долівки встеляли пахучим зіллям. Для цього брали

гілки клена, ясена, липи, явора, чабрець, м'яту, любисток, волошки, полин,

півники. До церкви люди йшли з квітами та пахучим зіллям. Згодом зілля

висушували, зберігали і використовували як ліки.

Субота зеленого тижня - поминальний день. Люди відвідували могили

родичів, згадували їх добрим словом. В деяких місцях України відзначали

"вечерю для дідів" - вшановували померлих пращурів. Варили борщ та

вареники.

Вечерю ставили на причілок так, щоб пара йшла по хаті і запрошувала всіх померлих. Потім їжу подавали на стіл, всі сідали довкола.

Дівчата плели вінки з волошок, чебрецю та інших квітів. На шию вішали любисток і полин. У понеділок, після відправи в церкві, всім селом обходили поля, щоб град не побив посіви і засуха не випалила збіжжя. Хрести прикрашали віночками з живих квітів. Освячували цього дня кринички в полі. Молодь збиралася разом і починала розваги: пісні, жарти.

Тиждень після Трійці називався Русальним. Розповідали багато бувальщин і небилиць про русалок, які живуть у річках, але на Зелені свята виходять з води і полюбляють сидіти на гілках дерев, зі смутком поглядаючи у бік дівочих хороводів. І їм хочеться насолодитися травами і квітами, красою земною.

Вірили, що русалки можуть стати помічницями у дівочому ворожінні, і тому дівчата приносили їм частування зі святкового столу.

Та іноді русалки ставали небезпечними для людей. У цей час вони по-різному намагалися зачарувати необережних і, залоскотавши, потягти до себе у воду.

Щоб задобрити русалок, дівчата замішували тісто на свяченій воді, пекли хліб і відносили його на поле.

За народними віруваннями, якщо сплести вінок для русалки й залишити його в лісі, то русалка на знак подяки пошле дівчині багатого нареченого.

б) ознайомлення з народним прогностиком червня;

Фізкультхвилинка
Трава низенька-низенька.
Дерева високі-високі.
Вітер дерева колише-гойдає.
То направо, то наліво нахиляє.
То вгору, то назад.
То вниз нагинає.
Птахи летять - прилітають.
А учні тихенько за парти сідають.

4. 5 Ознайомлення учнів класу з прислів'ями та приказками про липень

Липень не тільки полудень літа, але й року.

Липень казати звик: "Я - грозовик".

У липні день обдуває, а жара прибуває.

У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.

Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмажить.

4. 6 Читання підготовленим учнем вірша Т.Коломієць «Липень»

Літо гріє купіль в річці:

- Хто купатись? Гей, сюди! -

Йдуть сміливо по травичці

Гусенята до води.

А за ними по стежині,

Де кульбаби ронять пух,

Йде в легенькій одежині

Місяць липень, мов пастух.

Він здаля гукає літу,

Ще й маха брилем своїм:

- Годі, чуєш, воду гріти!

Куштувати мед ходім!

4. 7 Розповідь вчителя про свята липня :

а) про Івана Купала;

Напередодні, 6 липня, хлопці ходили селом і збирали гілки, господарські речі, що вийшли з ужитку, полінця. Нерідко господарі й самі виносили для купайлівського вогню старі дерев'яні відра.

Навантаживши хмизом солом'яного, спеціально виготовленого для цієї мети козубка, парубки тягли його до левади та розкладали багаття.

Із назбираних до схід сонця квітів дівчата плели віночки. Також виплітали вінки для прикрашання купальського дерева. До чебрецю, любистку, чорнобривців, волошок вплітали кропиву та полин.

З дерев для купала брали найчастіше вербу, інколи вишню, сосну, березу. Назви обрядового деревця також були різні: верба, купайло, купайлиця, марена.

Вбирали купальське деревце стрічками, віночками, квітками. Ставили його на вигоні, на березі річки, чи деінде за селом, у полі, під лісом. Увечері довкола нього сідали дівчата і співали купальських пісень.

Обов'язковий елемент свята - стрибання через вогонь, що символізує очищення від усього злого. У давнину для розпалювання багаття хлопці добували живий вогонь тертям сухої гілки об гілку.

Якщо дівчина й хлопець, стрибаючи разом, не розняли рук над вогнем, то це віщувало їм щасливе одруження.

Свої віночки дівчата знімали і пускали на воду із запаленими свічками та ворожили по них. Якщо віночок відпливав у той бік, де живе милий, це була ознака до весілля. Коли стояв довго на місці й крутився, то парубок дівці тільки голову морочить, а сватати не буде.

В Україні було вірування, що купальської ночі цвіте папороть. І хто зможе зірвати її квітку - все на світі знатиме, стане багатим і щасливим, розумітиме мову птахів і звірів.

На Купала "купається" сонце. Тому в цей день годилося обов'язково скупатися, а дітям, замість вогню, пострибати через кропиву.

б) про свято Петра і Павла;

12 липня - свято Петра і Павла. Цей день в народних легендах пов'язаний з літнім сонцестоянням. До свята готувалися дуже ретельно: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали подвір'я. Вранці йшли до церкви. Дівчата вбирали свої голови вінками з польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшися з церкви, люди розгівлялися мандриками.

Мандрики - це пампушки печені з пшеничного тіста, яєць, сиру і сметани.

в) ознайомлення з народним прогностиком липня;

4. 8 Ознайомлення учнів класу з прислів'ями та приказками про серпень

Той, хто шукає в серпні холоду, натерпиться взимку голоду.

У серпні спина мліє, а зерно спіє.

Як у серпні дбаєм, так зимою маєм.

Змарнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.

Серпень виймає серпа зі стріхи, а вересень його ховає.

4. 9 Читання підготовленим учнем вірша Л.Савчук «Ходить серпень»

Колосок до колосочка, мов стіна.

Золота стоїть пшениця наливна.

При дорозі мак червоний де-не-де.

Біля квітки волохатий джміль гуде.

Ходить серпень урожайний по землі,

У поля веде комбайни-кораблі.

4. 10 Розповідь вчителя про свята серпня :

а) про обжинки;

Коли зернові вже дозріли, йшли в поле зажинати першу ниву. Із собою брали свячену свічку та хліб-сіль. Перший сніп ставили під образами, і там він мав стояти аж до кінця збору врожаю.

З півстоліття тому, єдиними знаряддями для збирання хліба були серп і коса. Починалися жнива, на полі з'являлися косарі. Дівчата виходили на ниву з серпами; жнучи, вони спритно клали сніп за снопом і, працюючи, співали.

Жнива скінчилися. Поля густо вкриті копами. Везли врожай з поля додому.

В той день, як дожали останню ниву, женці ходили по полю, збирали колоски та плели вінок з того колосся. Кожен вінок переплітався польовими квітами: синіми волошками, червоними маками.

б) про Маковія;

14 серпня - свято Маковія. Люди йшли до церкви святково одягнені, щоб посвятити квіти, мак, мед і воду. Вважається, що посвячені цього дня квіти, будучи вплетеними в косу, бережуть волосся від випадіння. А мак, розсипаний на городі, сприяє гарному врожаю. Діти любили обрядову страву цього дня - "шулики". Готувалася страва так: господині випікали солодкі коржі, кришили їх, а потім заливали медом і посипали маком.

в) про свято Преображення Господнього.

Одне з найбільших хліборобських свят. Кожен вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти. Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Обов'язковими обрядовими стравами на Спаса були пироги з яблуками, які споживали з медом у сотах.

Спаса - поминальний день, тому господині випікали поминальні калачі, хлібці та роздавали їх бідним.

г) ознайомлення з народним прогностиком серпня;

V. Підсумок уроку

5.1 Перевірка засвоєних знань за допомогою кросворда:

1. Що за народним звичаєм обов'язково святять на Маковія?(мак)

2. В якій державі з любов'ю вшановують цілий цикл літніх свят?(Україна)

3. Назва пампушок, якими частуються у день Святого Петра і Павла.

(мандрики)

4. Ім'я одного із Апостолів. (Павел)

5. З яким святом пов'язана легенда про цвіт папороті?(Купала)

5.2 Гра «Мікрофон»

- Діти, поділіться своїми враженнями від нашого уроку.

- Що вам найбільше сподобалося, запам'яталося?

- Яке свято вас найбільше привабило?

- Про яке свято ви розкажете рідним?

- . Чи сподобався вам наш росворд.