Урок. Члени речення. Головні та другорядні члени речення.

Тема: Члени речення. Головні та другорядні члени речення.

Мета. Створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.

Навчальна: узагальнити й систематизувати основні відомості про головні і другорядні члени речення, їхню стилістичну роль у зв'язному висловлюванні, сформувати цілісну систему особистісних знань п'ятикласників із теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички, формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до головних та другорядних членів речення й виділяти їх умовними позначками; удосконалювати творчі вміння визначати межі речень у зв'язному висловлюванні.

Розвивальна: розвивати мовленнєво - комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій; розвивати творчі вміння самостійно розв'язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обгрунтовувати; за допомогою мовленнєво - комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Виховна: виховувати любов до рідної природи, її краси, бережливе ставлення до неї; виховувати в учнів самостійність, справедливість, доброзичливість, гуманність, старанність, наполегливість, бажання творчо працювати.

Компетентності школяра:

1. Уміння вчитися (створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність).

2. ІКТ ( уміння знаходити інформацію з різних джерел).

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових термінів, прислів'їв і приказок.

Граматика: способи вираження означення, додатка й обставини різними частинами мови.

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в реченнях.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь поширювати думку за допомогою другорядних членів речення.

Міжпредметні зв'язки: література, народознавство.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Наочність: схеми, роздатковий матеріал, ілюстрації, ІКТ.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Установчо - мотиваційний момент.

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Члени речення. Головні та другорядні члени речення»

Вступне слово вчителя.

Діти, для того, щоб справитися з будь-яким завданням, вам потрібно бути наполегливими, старанними й уважними. Та мати гарний настрій. А для цього давайте створимо гарний настрій уроку. Виберіть для себе той смайл, який вам сподобався. Швиденько розфарбуйте його улюбленим кольором. Нехай він для вас стане хорошим талісманчиком та допоможе у виконання всіх завдань.

Прошу вас подумати, що ви чекаєте від нашого сьогоднішнього уроку.

(відповіді учнів)

Нехай сьогоднішній урок наповнить ваші серця добром, красою, прагненням чути і відчувати слово.

Отже, щоб отримати очікувані результати нам потрібно дотримуватися відповідних правил на уроці. Зверніть увагу на правила поведінки на сьогоднішньому уроці (Таблиця «Сьогодні на уроці. Можна і не можна.» Діти зачитують правила). Який висновок можна зробити з цих правил?

Сьогодні на уроці:

№

Можна

Не можна

1

Підіймати руку

Вигукувати

2

Бути активним

Вставати з місця без дозволу

3

Бути уважним

Заважати однокласникам

4

Бути толерантним

Перебивати виступаючого

5

Бути цілеспрямованим

Коментувати без потреби

Метод «Мікрофон» (Учні відповідають)

Учитель. Давайте розпочнемо свою роботу з науково - дослідницької прогулянки по «Синтаксису». Будьте уважні та спостережливі, тоді ваші відповіді будуть правильними.

Метод «Незакінчені речення» (усно)

Я починатиму речення, а ви продовжуйте

1. Синтаксис - це розділ мовознавчої науки, який... (вивчає будову словосполучень та речень)

2. Речення - це слово чи група слів, … (що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ)

3. Двоскладним називається речення, у якому наявні.....(підмет і присудок).

4. За метою висловлювання речення розподіляють на......(розповідні, питальні і спонукальні).

5. За кількістю граматичних основ розрізняють......(прості і складні речення)

6. Якщо у реченні, крім головних, наявні і другорядні члени речення, то воно називається... (поширеним).

7. Граматичну основу речення становлять.....(підмет і присудок).

8. До другорядних членів відносять....(додаток, означення і обставину)

9. Назвіть головні члени речення. Чим вони виражаються?

Учень.

- Головні члени речення - це підмет і присудок.

Підмет - це головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

Підмет найчастіше виражений іменником або займенником у називному відмінку.

Наприклад: Мерзнуть зорі в небі сірім.

Слово зорі - підмет, відповідає на питання що? Виражений іменником у називному відмінку.

Або : Я обтрушую сніг з валянок.

Я - підмет, відповідає на питання хто? Виражений займенником у називному відмінку.

Присудок - це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку приписувану підмету. І відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? хто він такий? що він таке?

У реченні присудок найчастіше виражений дієсловом, рідше прикметником або іменником.

Наприклад:

Мерзнуть зорі в небі сірім.

Слово мерзнуть - присудок. Відповідає на питання: що роблять ?

Або: Книжка - найкращий порадник.

Слово порадник - присудок. Пропущене часточка це.

10. Який склад граматичної основи в реченні?

Учень.

У реченні може бути підмет і присудок.

Мерзнуть зорі в небі сірім.

Мерзнуть зорі - граматична основа. Зорі - підмет, виражений іменником у називному відмінку. Мерзнуть - присудок, виражений дієсловом.

Один присудок і декілька підметів до нього.

Відлітають гуси і лелеки у краї заморські і далекі.

Слово гуси і лелеки - підмет, виражені іменниками у називному відмінку, відповідають на питання хто?

Один підмет і декілька присудків до нього.

Набігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба.

Слова набігла і закрила - однорідні присудки, виражені дієсловами, відповідають на питання що зробила?

Один головний член речення.

Наприклад:

Золотий гомін - гомін підмет, виражений іменником у називному відмінку, відповідає на питання що?

Для добрих друзів відчиняю дім - відчиняю присудок, виражений дієсловом, відповідає на питання що роблю?

11. На які питання відповідають другорядні члени речення? Якими частинами мови вони виражаються?

Учень.

Другорядні члени речення - це додаток, означення, обставина.

Додаток - це другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання будь-якого відмінка іменника, крім називного: кого?чого?кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?

Додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками.

Підкреслюються додатки пунктиром -------------

Наприклад:

Блищить на сонці сніг - сніг блищить (на чому?) на сонці - додаток виражений іменником з прийменником, місцевий відмінок.

Мене пригостили морозивом. - пригостили - (кого?) мене - додаток виражений займенником у родовому відмінку. Пригостили - (чим?) морозивом - додаток виражений іменником в орудному відмінку.

Означення - це другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? чий? котрий?

Означення підкреслюється хвилястою лінією.

Найчастіше виражається прикметником або займенником, рідше - іменником.

Наприклад:

Топився зимовий сніг і болотними швидкими струмками збігав до сумного потоку.

Сніг (який?) зимовий - означення виражене прикметником;

Струмками (якими?) болотними швидкими - означення виражене прикметником;

Потоку (якого?) сумного - означення виражене прикметником.

Сходило сонце, його проміння торкнулося дерев.

Проміння (чиє?) його - означення виражене займенником.

Обставина - це другорядний член речення, що вказує на ознаку дії ( місце, час, причину, мету, спосіб або ступінь) і відповідає на питання : як? де? куди? звідки? коли? відколи? чому? з якою метою ? навіщо?

Обставина виражається прислівником або іменником у непрямому відмінку з прийменником. Підкреслюється обставина в речення штрих пунктиром .

Наприклад:

Вітри безжально рвали тендітне вбрання на березі.

Рвали (як?) безжально - обставина виражена прислівником.

Зерно нап'ється сонця в полі.

Нап'ється (де?) в полі - обставина виражена іменником з прийменником.

Учитель. Молодці! З цим завданням ви впоралися тому продовжуємо далі.

Відкрийте зошити, запишіть число, тему уроку і епіграф до нього.

Зверніть увагу на епіграф до уроку

Епіграф:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

І я обов'язково кожного з вас оціню.

Учитель. Отже, протягом уроку ми повинні узагальнити й систематизувати основні відомості про головні і другорядні члени речення, їхню стилістичну роль у зв'язному висловлюванні, сформувати цілісну систему особистісних знань із теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички, формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до головних та другорядних членів речення й виділяти їх умовними позначками; удосконалювати творчі вміння визначати межі речень у зв'язному висловлюванні.

А також, оволодієте такими компетентностями школяра як інформаційно - комунікативна та вміння вчитися.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок. Учитель. Переходимо до виконання поставлених перед нами завдань.

Теоретичний матеріал ви засвоїли. Вирушаємо до виконання практичних завдань.

Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ми повинні прочитати речення. Зібрати літери в слово вам допоможуть чарівні стрілочки:

Скласти речення: (на дошці)

Відповідь: Веселиться дітвора, зрештою прийшла зима.

Учитель.

- Діти! Яка пора року щойно закінчилася? (діти відповідають).

У снігу по коліна дерева стоять, принишкли дороги й стежинки. Між гілками тихо в саду мерехтять легенькі, пухнасті сніжинки. І тільки зрідка вітрець полохкий прокинеться в срібній калині, і тихо задзвонять промерзлі гілки, на стежку зсипаючи іній.

Ми ще в гостях у чарівниці зими...Мовний матеріал, над яким ми будемо працювати, про зиму, про її чарівність.Є такий вислів: «Природа - це казка, яку треба читати душею».Тож давайте помилуємося зимовими краєвидами нашої Батьківщини. Перегляд зимових етюдів на екрані.

Учитель. А якою була ця зима? Чи хотіли б ви побувати у цих чудових місцях? Вирушаймо в дорогу.

ІV. Конструктивне застосування теоретичних завдань.

Учитель. Перша вправа, яка зустрілася нам має назву

1) Метод «Біг із бар'єрами» (письмово)

Завдання: прочитайте, поділіть текст на речення. Підкресліть граматичну основу речень.

Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в яру вітер. Встав, вийшов із лісу. Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний вітрюга, замерзають річки, гуде завірюха.

2) Метод «Сходження до мовного ідеалу» (усно)

Завдання: знайдіть у наведеному тексті випадки суржикового мовлення й виправте їх.

Тихо і спокійно зимового дня в лісі. Стоять стрункі, високі, нерухомі дерева зі сніговими шапками. Чути, як дятел стукає по стовбурі дуба. Це він шукає жучків і комах під корою. От щось зашепотіло. Пробіг зайчик, сів під дубом і оглянувся. Десь на ставку тріснула крига. Щось задзвеніло, заспівали синички і горобці. Впала сніжинка на кущ шипшини.

Слова: спокойно, непорушні, корой, зашептало, лопнула.

3) Паремійна плутанина (усно)

Завдання: відновити прислів'я і приказки, слова в яких розташовано в хаотичному порядку.

Прислів'я та приказки про зиму

1. Що влітку відкладеш, то взимку, як знайдеш.

2. Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.

3. То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

4. Багато снігу - багато хліба.

5. Добрий той сніг, що вчасно ліг.

6. Зимою деньок, як комарів носок.

Прислів'я та приказки про лютий

1. Лютневі прикмети: метелиці та замети.

2. Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

3. Питає лютий, чи добре взутий.

4. Лютий воду відпускає, а березень - підбирає.

5. Лютий лютує, та весні дорогу готує.

6. У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.

4) Метод «Творче конструювання» (письмово) Завдання: перепишіть речення, розкриваючи дужки і ставлячи слова в потрібному відмінку. Якими членами речення виступають ці слова?

Вітер з (гай) розмовляє, шепче з (осока). За (сонце) хмаронька пливе, червоні (пола) розстилає. Од заходу потягло тихесеньким, свіжим (вітерець). Весь степ був переповнений сивою (пряжа). Голубина ніч надворі позасвічувала (зоря).

З'ясувати значення незрозумілих слів:

Пола (ім.. ж.р.) - край кожної з половини верхнього одягу, що застібається спереду.

Пряжа (ім.. ж.р.) - довга тонка нитка з коротких волокон конопель, льону, бавовни, яку одержують при прядінні.

5) Метод «Естафета» (письмово) Завдання: зберіть зі слів речення. Встановіть зв'язок слів у реченні. Зробіть повний синтаксичний розбір речень.

Тоненька крига вранці заморозила річку й озера.

Лісові ялинки з радістю одягли снігові пухнасті шуби.

Мороз пензлем намалював візерунки на вікнах.

Легенькі сніжинки співають зимову пісеньку.

6) Метод «Мовні обрахунки» (усно)

Завдання: обрахуйте кількість ужитих у тексті простих речень.

ВИТІВКИ ДІДА МОРОЗА

Тихий - тихий зимовий ранок. Нечутно, в шапці - невидимці хо­дить дід Мороз і сам милується власною майстерністю. Ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. Кожний кущик, кожне деревце дід Мороз прикрасив по - різному: на кущах глоду порозвішував тонке мереживо, на гілках черемхи - разки на­миста. А дубовому листу, що так і не опав восени, доточив розкішні торочки. Всіх обійшов, нікого не минув. Немало потрудився він і біля сосен.

Торкнувся кожної глиці і ніжним серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов купаються в білому мареві.

7) Метод «Творче конструювання» (на картках) Завдання: доповнити речення словами з довідки. Якими другорядними членами речення є вставлені слова?

Займався на сході … ранок. У … безодні неба танули … зірочки. А … обрій усе розгорявся … вогнями. Раптом звідти бризнула … іскорка. І ще одна, і ще. А за ними визирнув … край … кола. Сходило … сонечко.

Слова для довідок: далекий, миготливий, погожий, синій, рожевий, червоний, вогняний, яскравий, ясний.

8) Метод «Графічний диктант» (на дошці) Завдання: накреслити схеми до виділених речень. Встановити зв'язок слів у цих реченнях.

Зима. Лісова галявина вкрита білим пухнастим снігом. Зараз на ній тихо й пусто, не те що влітку. Здається, взимку на галявинці ніхто не живе. Але це тільки так здається.

Біля куща з - під снігу стирчить старий, трухлявий пень. Це не просто пень, а справжній терем - теремок. Немало в ньому затишних зимових квартир для різних лісових мешканців.

Під корою сховались від холоду дрібні комашки. Поряд влаштувався зимувати стомлений жук - дровосік. А у норі між корінням, згорнувшись тугим кільцем, вмостилася метка ящірка. Усі залізли в старий пень, кожен зайняв у ньому крихітну спаленьку та й заснув у ній на довгу зиму.

…На самому краю галявинки, у канаві, під опалим листям, під снігом, ніби під товстою ковдрою сплять жаби. Сплять і не знають, що тут неподалечку, під купою хмизу, згорнувшись клубком, заснув їх найлютіший ворог - їжак.

Тихо й пусто взимку на лісовій галявині. Тільки зрідка пролетить над нею зграйка щиглів чи сниць або дятел, всівшись на дерево, почне видзьобувати з шишки смачне насіння.

А іноді вискочить на галявинку білий пухнастий заєць. Вискочить, стане стовпчиком, послухає, чи все спокійно навкруги, подивиться й далі у ліс побіжить.

V. Фізкультхвилинка.

Хтось постукав тихо в клас.

Та перерві ще не час.

Тут підказує Марійка:

«Це, звичайно, фізкультхвилинка!»

(Під мелодію діти виконують вправи)

Станьмо, діти, чітко в ряд,

Вирушаємо у сад.

Руки вгору підіймаєм,

Наче яблука зриваєм.

Назбираємо багато,

Щоб узимку ласувати.

9) Метод «Взаємовигідний обмін» (письмово)

Завдання: виписати з тексту -

1. Непоширені речення

2. Односкладні речення

3. Двоскладні неускладнені речення

4. Двоскладні ускладнені речення

Підморозило. Тоненький, прозорий льодок вкрив невеликі озерця, калюжі. Звечора густі, сірі хмари потемніли і важкими брилами нависли над землею. Мабуть, буде сніг. Перша пороша...
Присмерком починають спускатися на землю перші мохнаті сніжинки. Спить ліс... Пухнаста ковдра стелиться по землі, а на ранок навкруги чисто, біло. Все сяє. Ще вчора поля і вигони були сірими, одноманітними, а сьогодні кожна суха травичка, кожна стеблина прибрана в біле мереживо і сріблястий бісер.
Природа розкрила першу сторінку цікавої книги слідів. Багато історій незабаром запишуть на снігу своїми лапками і хвостами звірі та птахи. Життя продовжується.

9) Метод «Скажіть точніше» (письмово) Поширити речення другорядними членами.

Примчала зима. Розсипала срібло по землі. Намела снігові кучугури. Посміхається мороз. Пливуть замріяні хмаринки. Повітря наповнюється дрімотою. Сон огортає землю. Не чути співу пташок. Холодно їм. Діти розвішують годівнички. Лише вдалині постукує дятел та кричить ворона. Життя продовжується…

10) Графічний диктант (письмово)

Завдання: скласти речення до поданих схем. На дошці.

11) Метод «Творче конструювання» (на картці) Завдання: із поданих слів підібрати те, яке, на вашу думку, найбільш вдало передає зміст речення.

(Повільно, урочисто, спокійно) сходило сонце, і світло (лагідно, ніжно, щедро) осяяло землю, що прокидалася. По небі (легко, весело, хмурно) пливли невеликі хмари. Старий ліс (радісно, урочисто, таємниче, задумливо, глухо) шумів. Могутні ялини і сосни стояли (величаво, мовчазно, похмуро). Берізки (весело, радісно, завзято, сумно) шелесіли своїми листочками. Учитель: Вдома ви готували завдання :

Твори - розповіді про зиму.

Учні зачитують власні роботи.

Учитель. Наш урок закінчується. Щоб нас не спиняли в подальшій дорозі ніякі кордони і перешкоди, виконаємо останнє завдання.

13) Метод «Поетична синонімія» (усно)

Завдання: колективне складання вірша.

Земля - ласкава (люба, рідна),

А сонце - щире (золоте),

А небо - лагідне (блакитне),

Життя прекрасне (дороге).

Учитель. Так, життя прекрасне. Давайте цінувати і берегти все те, що нас оточує.

А зараз відкрийте щоденники і запишіть домашнє завдання (завдання в зошиті).

VІ. Домашнє завдання (на листку А - 4 учні дописують казку)

Продовжити казку.

Настала зима. Закружляли в повітрі легенькі сніжинки. Тихенько спустилися на землю та й думають:

• Як тихо, спокійно і затишно тут! Будемо жити багато років.

Сплять, дрімають, пригорнувшись одна до одної, слухають зимову пісеньку.

Та ось...

VІІ. Підсумок уроку.

Учитель. Діти! Чи повірили ви сьогодні у свої сили?

(Діти відповідають)

Ще раз зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Чого ви навчилися на цьому уроці?

VІІІ. Рефлексія (метод незакінченого речення).

- На уроці я …

повторив…

зрозумів…

навчився…

Сьогодні ми з вами переконалися, якою багатою, милозвучною і барвистою є наша рідна українська мова. Всі ми живемо в Україні, пишаємося нею і сподіваємося на щасливе майбутнє. Де б ми не подорожували, але завжди повертаємося додому, у рідну Україну. І наостанок нашого уроку пропоную послухати пісню у виконанні Наталії Бучинської «Моя Україна», слова якої є прикладом безмежної любові до Батьківщини.

Отже, наш урок завершується. Повернімося до вашого настрою. Подивіться на ваш смайлик. Можливо ваш настрій змінився, тоді розфарбуйте інший смайл, який відповідає вашому настрою після уроку. Чи однакові вони?