Матеріал з досвіду роботи на українській мові з теми Соціально-психологічна адаптація випускника гімназії у сучасному культурно-освітньому середовищі

«Соціально-психологічна адаптація випускника

гімназії у сучасному культурно- освітньому середовищі»

з досвіду роботи практичного психолога

Склярук О.В.

Про модель випускника педагоги, батьки говорять весь період навчання учня в навчальному закладі. Кожен із учасників навчально-виховного процесу обирає свій індивідуальний шлях для досягнення поставленої мети, реалізації проекту, задумів і вийти на відповідний результат «Модель випускника Миколаївської гімназії№3» , це й шлях передбачає налагодження дієвого ланцюжка - співпраці між педагогом - учнем - батьками - класним керівником, за потреби НВП приєднується адміністрація, психологічна служба навчального закладу, представники громадськості.

Сучасний випускник 2016р. в першу чергу має бути стресостійким і вміти пристосуватись до швидких змін, запитів і потреб суспільства, так щоб утримати власної цілісность «Я -особистість».

Навчально-виховний процес має ґрунтуватись на діяльнісному підході - розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти. (Створювали комфорт, піклувались про себе і про тих хто їх оточував)

Важливою складовою моделі випускника є гнучка комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями. (Спілкувались мовою партнерів, сусідів)

Наш випускник має пристосуватись, реалізувати свої задуму у соціумі, бути здатним продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі, має бути сформована соціальна компетентність. (Вища школа бізнесу в Домброві Гурнічей - учні ділились на групу за інтересами, журналісти, оператори, актори, сценаристи тощо)

При цьому особистісно-орієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально- психологічних та інших здібностей гімназистів.

Гімназисти перебуваючи на відстані від рідної домівки, від навчального закладу віддзеркалювали у своїх вчинках, культурі спілкування, під час налагодження взаємостосунків у щойно сформованому колективі свої основні складові «Власного Я», а саме соціальну складову - взаємини в сімї, в гімназії, в соціумі; психологічну складову - свідома робота зі своїми емоціями, сприйняття стресових ситуацій; поведінкова складова - адекватність, уміння спілкуватись; духовний та інтелектуальний розвиток - мета життя, творчість, креативність.

Психологічний супровід гімназиста передбачає забезпечення розвитку особистості відповідно до індивідуальних вмінь, здібностей та професійної діяльності фахівців упродовж життя; самореалізація (задовольняти потреби й інтереси) та їх адаптації до соціальних змін; розвиток комунікативних навичок;

- демонструвати інтегративний підхід до змісту навчання, використовуючи знання, вміння та навички;

- формувати культури, цінності та моделі поведінки випускників;

- визначати перспективи розвитку навчального закладу й подальших етапів розвитку випускників - гімназії.

Також слід детермінувати педагогічний потенціал середовища, його функції і структуру як професійно й особистісно-розвивальний феномен, тобто необхідно розкрити роль освітнього середовища у розвитку особистості й становленні майбутнього фахівця медичної сфери.

Отож, педагогічні умови становлення і розвитку якостей учнів під час НВП передбачають: забезпеченість виховної роботи; гуманізація й гуманітаризація освіти; наявність гуманістичної концепції навчання і виховання; забезпеченість інформацією; забезпеченість засобами організації дозвілля; комфортність освітнього середовища; відповідальність гімназії за підготовку соціально адаптованого випускника; власні зусилля студента з саморозвитку та самовдосконалення особистості; організація всебічного взаємодії культури та освіти; визнання людської та національної культури фактором розвитку гімназиста; наявність системи соціального партнерства з навчальними закладами м.Миколаєва; ВНЗ міста, держави, Європи;з державними установами.

Психологічна служба гімназії співпрацюючи з учасниками НВП, створює культурно-освітнє середовища в гімназії, що базуються на вмінні сприймати, зберігати, обробляти знання, генерувати нові ідеї.

Таким чином, створено сприятливі умови формування особистісних та ціннісних регулятивів для здобуття знань, вмінь і практичних навичок, які є основою становлення компетенції випускника.

Культурно-освітнє середовище - це складне поняття, що виражає єдність культури та освіти як взаємодоповнюючих компонентів майбутнього самовизначення випускника гімназії, вибір ВНЗ, професії, створення власної родини, кар'єри та життєдіяльності в Світі, який має властивість швидко змінюватись.