Використання ігрових форм на уроках світової літератури як засіб формування креативної, соціально адаптованої особистості

Використання ігрових форм на уроках світової літератури як засіб формування креативної, соціально адаптованої особистості

У шкільні роки провідним видом діяльності дитини стає навчання, проте гра залишається важливим засобом творчого пізнання навколишнього життя

Вчителі світової літератури, організовуючи навчальну й виховну діяльність учнів, обов'язково використовують ігрову позицію, яка є могутнім засобом не тільки виховання дітей, а й саморегуляцією діяльності педагога .У наш час школа робить ставку на активізацію та інтенсивність навчального процесу, ігрова діяльність використовується в таких випадках:

· як самостійні елементи в технології для засвоєння поняття, теми та навіть розділу навчального предмета;

· як елемент більш загальної технології;

· як урок або його частини (ознайомлення, контроль);

· як технологія позакласної роботи.

Гра - діяльність, яка не може обмежуватись чіткими рамками та суворими правилами. Незважаючи на це кожна гра включає три основні етапи:

· підготовчий (формулюється мета гри, відбирається навчальний зміст, розробляється сценарій, готується обладнання, розподіляються ролі, проводиться інструктаж тощо);

· безпосереднє проведення гри;

· узагальнення, підведення результатів].

Зважаючи на те, що у навчанні гра виконує дидактичну функцію, кожен елемент, компонент мають бути детально продуманими і виправданими такими компонентами гри:

· ігрова задумка;

· правила;

· ігрові дії;

· дидактичні завдання (пізнавальний зміст);

· обладнання;

· результат гри

Якщо порівняти структури звичайних та дидактичних ігор, то бачимо наявність дидактичних завдань у останніх. Цей компонент науковцями було виокремлено для підкреслення її навчальної функції.

"Педагогічна гра на уроці не самоціль, а засіб навчання й виховання. Її не можна плутати з розвагою, розглядати як заняття, від якого маємо втіху заради втіхи. Педагогічна гра - це вид перетворювальної творчої діяльності, тісно пов'язаний з іншими видами начальної роботи", - пише

На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. "В основу навчально-педагогічної гри покладено загально ігрові елементи: психолого-педагогічну проблему; наявність ролей, ситуацій, в яких відбувається реалізація; дії, якими реалізується роль; різноманітні ігрові елементи" Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при визначеній формі занять відбувається за такими основними напрямами:

· дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання;

· навчальна діяльність підкоряється правилам гри;

· навчальний матеріал використовується в якості її засобу;

· у навчальну діяльність уводиться елемент змагання, що переводить дидактичне завдання в ігрове;

· успішне виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.

Гра - школа професійного та сімейного життя, школа людських відносин. Але від звичайної школи вона відрізняється тим, що людина під час гри навчається і навіть не підозрює про це. У звичайній школі неважко вказати джерело знань - вчитель - особа навчальна. Процес навчання може вестися у формі монологу (учитель пояснює, учень слухає) і у формі діалогу (або учень ставить запитання вчителеві, якщо він чогось не зрозумів й у стані своє розуміння зафіксувати, або вчитель опитує учнів з метою контролю). Натомість у грі немає джерела знань, що пізнається легко, немає учнів. Процес навчання розвивається мовою дій, учаться й учать усі учасники гри в результаті активних контактів один з одним. Гра здебільшого добровільна й бажана. У такому разі вона викликає необхідні емоційні умови для всебічного гармонійного розвитку особистості. Ігрове навчання ненав'язливе, адже спрямоване на встановлення контакту між її учасниками.

Зазвичай гра будується за такими принципами:

"Конкурсний - виявляє лідерство, переможця змагання. При цьому гра пов'язана з програшем.

Атракціонний - припускає, що гра оснащена спеціальним устаткуванням і реквізитом.

Аукціонний - може бути словесним, пісенним, матеріальним. Це гра з перелічуванням предметів чи розпродаж за знання.

Витівка - це гра-прикидання, жарт.

Лотерея - театралізована безпрограшна гра. Гра-шанс.

Змагання - це завжди суперництво, боротьба (естафетна, бліц-турнір, мікрочемпіонат)"

Згідно з цими формами зумовлюється форма майбутньої гри, що суттєво допомагає у її конструюванні.

Щодо класифікації ігор, то ми не можемо звернутись до загальноприйнятої, адже науковцями запропоновано їх безліч. Розглянемо класифікацію, запропоновану

За областю діяльності:

· фізичні;

· інтелектуальні;

· трудові;

· соціальні;

· психологічні.

За характером педагогічного процесу:

· навчальні, тренінгові, контролюючі, узагальнюючі;

· пізнавальні, виховні, розвиваючі;

· репродуктивні, продуктивні, творчі;

· комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні.

За ігровою методикою:

· предметні;

· сюжетні;

· рольові;

· ділові;

· імітаційні;

· драматизаційні.

За предметною областю:

· математичні, хімічні, біологічні, фізичні, економічні;

· музичні, театральні, літературні;

· суспільствознавчні, комерційні, управлінські;

· трудові, технічні, виробничі;

· фізкультурні, спортивні, народні, військово-прикладні.

За видом ігрового середовища:

· без предметів, з предметами;

· настільні, кімнатні, вуличні, на місцевості;

· комп'ютерні, телевізійні, ТЗН;

· технічні, із засобами пересування .

За характером створення:

· запропоновані вчителем (запозичені);

· створені самими учнями (авторські) .

Класифікація ігор за матеріалом наголошує на їх спрямованості на навчання, пізнавальну діяльність, але вона лише поверхово розкриває основи дидактичної гри: особливості ігрової діяльності дітей, ігрових завдань, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя. Цій меті підпорядкована класифікація дидактичних ігор, запропонована О. Сорокіною, за якою виокремлено:

· ігри-подорожі.;

· ігри-доручення ("Збери…", "Дістань…" та ін.);

· ігри-припущення ("Що було б...?", "Що б я зробив, якби...?" та ін.);

· ігри-загадки;

· ігри-бесіди.

Вибір гри в першу чергу залежить від аудиторії, що їй необхідно, які виховні завдання вимагають свого розв'язання, необхідно добре знати, склад гравців, їх інтелектуальний розвиток, особливості віку, інтереси, рівні спілкування й сумісності тощо. Мета гри перебуває за межами ігрової ситуації, і результат гри може виражатися у вигляді зовнішніх предметів і всіляких виробів (моделі, макети, іграшки, конструктори, ляльки тощо), "продуктів" художньої творчості, нових знань.

Головне завдання у пропозиції гри полягає в порушенні інтересу до неї, у такій постановці питання, коли збігаються цілі виховання й бажання дитини. У пропозицію гри входить пояснення її правил і техніки дій. Пояснення гри є моментом дуже відповідальним. Гру варто пояснювати коротко й точно, безпосередньо перед її початком. У пояснення входять назва гри, розповідь про її зміст і пояснення основних і другорядних правил, у тому числі розрізнення граючих, пояснення значення ігрових аксесуарів.

Обладнання й оснащення ігрової площі, її архітектура. Місце гри має відповідати її сюжету, змісту, підходити за розміром для кількості граючих, бути безпечним, гігієнічно нормативним, зручним для дітей; не мати відволікаючих факторів.

Безумовне одне - виховна, освітня цінність інтелектуальних ігор залежить від участі в них педагогів.

"Гра - форма діяльності в умовних ситуаціях, що спрямовані на створення і засвоєння людського досвіду, зафіксованого у соціально закріплених діях, у предметах науки і культури". У грі як у особливому історично започаткованому виді людської практики відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання та засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості. Є.А. Пасічник наголошує на тому, що "включення ігрових моментів в навчальний процес задовольняє природні процеси дітей"

Характерними ознаками розгортання гри є швидка зміна ситуацій, в яких опиняється об'єкт після дій з ним, і таке ж швидке пристосування дій до нової ситуації. Важливого значення надавали грі видатні педагоги К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, вбачаючи у грі розвиток особистості.

Отже, гра, її організація - ключ в руках дорослих, потужний засіб в організації навчання і виховання дитини. У методичній науці бачимо велике зацікавлення до використання ігор у процесі навчання. Вони підвищують рейтинг шкільного предмету і навчання в цілому. Саме тому на уроці завжди має бути присутній елемент гри.

1.3 Ігрові форми на уроках світової літератури

Богосвятська А.І. зазначає: "Урок - це таїнство: на ньому відбувається зустріч світу автора, світу його твору зі світом учня і вчителя" . Стандартна класно-урочна форма навчання є лише базою для творчого уроку. Саме тому задля урізноманітнення, оригінальності, виключності, неповторності вчителі звертаються до найнесподіваніших форм, методів, прийомів на уроках. Деколи вчитель використовує нестандартні форми уроків, які мають свою оригінальну структуру. Це відбувається тоді, коли "вчитель формулює незвичайні, але необхідні для навчального процесу завдання уроку, дбає про ефективність їх втілення" . "Свого найвищого та найповнішого виявлення нестандартний урок набуває в різноманітних інтерактивних та/або ігрових формах" .

Важливою ознакою сучасного уроку літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів. Зважаючи на це, типи уроків постійно доповнюються та оновлюються. Зокрема, І.А. Хроменко виділяє вісім ознак сучасного уроку світової літератури, одна з яких - ігрові технології. "Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках" . Дуже часто ігрові форми мають відношення до певного етапу вивчення твору. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок - літературна вітальня, урок - мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка та інші. В основі цих уроків - рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" тощо. На етапі роботи з текстом твору вчитель може запросити учнів на нетрадиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається. Навіть звичайне складання поезій напам'ять можна перетворити на "театр поезії". Такого роду "незабутня, надзвичайна атмосфера, запам'ятовується надовго і додатково стимулює учнів до зацікавленого ставлення як до поетичного слова, так і до літератури взагалі" .

Узагальнюючи знання учнів з теми, можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор: "Що? Де? Коли?", "Розумники і розумниці", "Перший мільйон", "Літературний дев'ятий вал", "О, щасливчик!", "Літературний брейн-ринг", "Щасливий випадок" тощо.

Дидактична гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Приймаючи до уваги специфіку навчального предмету, виокремлюють окремий тип гри - літературна. Це "художня творчість, гра мистецькими засобами за законами мистецтва, рівнозначна будь-якій соціальній грі (політичній, виховній, спортивній), однак відмінна за змістом - тут панують естетичні критерії. На уроці літературна гра покликана задля розваг з використанням літератури, що спрямовані на розвиток пам'яті, уяви, фантазії, винахідливості учасників. Розмаїття літературних ігор величезне, звернімо увагу на деякі:

· Буриме (за поданими римами школярі складають поетичну строфу).

· Бюро літературних знахідок (учні встановлюють кому належать речі: письменнику, літературному героєві).

· Впізнай книгу (школярі намагаються розпізнати книгу за мінімальною кількістю другорядних героїв).

· Знайди відмінності (учні порівнюють літературний твір із його теле-, кіно-, анімаційною версіями, знаходять спільні та відмінні риси, встановлюють рівень адекватності версії творчому задуму письменника).

· Конкурс пантомім (учні, послуговуючись мистецтвом жестів та міміки, створюють "живі" ілюстрації до творів, зображують літературних героїв).

· Криптограми на літературному матеріалі (школярі розгадують криптограми, запропоновані вчителем, або складають їх самостійно).

· Літературні асоціації (учні відгадують, із текстами яких творів асоціюються вказані вчителем предмети, явища).

· Літературна естафета (учень відповідає на поставлене питання, після чого передає право відповіді сусіду).

· Літературне лото (кожен з учасників отримує дві групи карток: одна - з певними літературними фактами, цитатами художніх текстів, іменами персонажів тощо; на інших картках - їх відповідники: назви творів, прізвища їх авторів, події з життя митців).

Оглянувши далеко не весь список літературних ігор, бачимо, що уроки світової літератури є сприятливим ґрунтом для розвитку ігрових форм навчання. Але не варто перенасичувати уроки іграми. Вони мають сприяти навчанню, а не відволікати від нього.

Отже, використання ігрових форм - важливий аспект сучасного уроку літератури, оскільки гра - надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

Розділ 2. Використання ігрових форм на уроках світової літератури

2.1 Навчально-методичний комплекс вчителя світової літератури

"Освітня галузь "мови і літератури" має виняткове значення, оскільки саме через неї формуються світоглядні й ціннісні орієнтації особистості, її загальна культура, вміння спілкуватись державною, рідною та іноземними мовами, творче мислення, а також моральна і громадянська позиція, відчуття патріотизму і національної ідентичності"

Світова література є складовою змісту літературного компоненту освіти. "Загальна освітня мета галузі - виховання творчої особистості, формування її загальної культури (передовсім читацької і мовленнєвої), естетичних смаків, національної свідомості, гуманістичного світогляду, моралі, активної громадянської позиції, ціннісних орієнтацій у світі"

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти закладено основні напрями та положення викладання, але, він має недоліки, один з яких - "недостатнє відображення у змісті освіти його виховного потенціалу, націленості на розвиток творчих здібностей особистості, формування прийомів і стратегій творчої діяльності". Він спрямовує вчителя використовувати нестандартний підхід до уроків, вимагає творчості. Натомість у програмі можемо бачити лише жорсткі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Нормативні документи - це не єдині джерела, на які має спиратись вчитель. Підручник - єднальна ланка між державними вимогами, вчителем та учнем. Саме тому він має бути змістовним, зручним, зрозумілим та цікавим.

Що ми бачимо у підручнику з світової літератури для 8 класу? Матеріал подано зрозуміло, зберігаючи принцип доступності, у чіткій послідовності згідно з принципом наступності. У підручнику наявні постійні рубрики: "Пригадайте", "Працюйте творчо", "Ключ від скарбниці всесвітньої літератури", "Інтернет-навігатор", "Літературне відлуння". На початку кожного розділу окреслено вимоги до знань з теми. Зважаючи на вищезазначену характеристику, ми не можемо визнати цей підручник цікавим. Не забуваймо, що восьмикласники - діти, які прагнуть не лише до знань. У підручнику відсутні будь-які ігрові форми, що можна розцінювати як недолік. За допомогою ігор учні мають змогу не лише відпочити, а й почерпнути знання у цікавій формі.

Вивчивши навчально-методичний комплекс, якими має керуватись вчитель світової літератури, ми дійшли висновку, що він спрямований на розвиток учня як особистості, читача, але потребує удосконалення.

2.2 Застосування ігрових форм на уроках світової літератури

Для практичного опрацювання ігрових форм на уроках світової літератури було обрано перший урок з вивчення трагедії Вільяма Шекспіра "Гамлет", на яку розраховано згідно з програмою 3 години.

Трагедія В.Шекспіра "Гамлет", її філософсько-моральні проблеми

Загальноосвітня мета: повторити біографію В. Шекспіра, повторити поняття "драма", визначити характерні риси трагедії, допомогти осмислити зміст поняття "філософська трагедія", визначити філософсько-моральні проблеми твору, особливості історичної основи, ідейно-художнього змісту твору.

Розвивальна мета: розвивати усне зв'язне мовлення, логічне мислення, навички виразного читання та аналізу драматичних творів.

Виховна мета: виховувати любов до театру, інтерес до творчості В. Шекспіра, морально-етичні якості.

Тип уроку: вивчення драматичного твору.

Обладнання і ТЗН: підручник, дидактичні матеріали, наочність.

Ланцюжок навчальних ситуацій

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Оголошення теми та мети уроку.

4. Підготовка до сприймання.

5. Літературне доміно.

6. Читання І дії за ролями.

7. Бесіда за текстом.

8. Теорія літератури.

9. Оголошення домашнього завдання та інструктаж про його виконання.

Наша робота присвячена ігровим формам на уроках світової літератури. Під час роботи над обраною темою ми вкотре переконались, що гра - невід'ємна ланка гарного навчання. Цікава гра не лише підвищує розумову активність дитини, а й змінює ставлення до навчального предмету взагалі.

Перш ніж перейти до практичної частини, ми детально ознайомились з особливостями підліткового віку, загально дидактичними та літературними іграми.

Особливістю нашої роботи є те, що ми досліджували використання ігрових форм на уроках в основній школі, що дещо ускладнило нам роботу. Незважаючи на свій ще юний вік, вони часто відмовляються від ігор, хоча грають зрештою охоче. Така поведінка пояснюється віковими особливостями учнів.

Ми помітили, що завдяки ігровій діяльності в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно, розвиваються увага, потяг до знань. Навіть найпасивніші включаються у гру з великим бажанням, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі. На початку роботи нами було поставлено ряд завдань, які було виконано. Перш за все нами було визначено основні психолого-педагогічні особливості учнів основної школи. Після цього ми з'ясували особливості класифікацій та методики використання гри. Опрацьований нами теоретичний матеріал було застосовано під час моделювання уроку світової літератури у 8 класі, для якого було обрано декілька ненав'язливих ігрових форм. Завдяки такій формі роботи було помічено не лише підвищення інтересу до уроку серед учнів, а й до предмету загалом. Отже, використання ігрових форм на уроках світової літератури в основній школі відіграє вагому роль у формуванні підвищеного інтересу учнів до навчальних предметів і світової літератури зокрема.

Список використаних джерел

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет воспитания. Избранные психологические труды: В 2-х т. / Борис Герасимович Ананьев. - М.: Педагогика, 1980. - Т 1. - 340 с.

2. Богосвятська А.І. Імідж сучасного уроку літератури / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. - 2012. - №1. - С. 16 - 21.

3. Богосвятська А.І. Сучасні типи уроків світової літератури: пошук, натхнення, фантазія / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. - 2011. - №10. - С. 37 - 41.

4. Бусел С.В. Глосарій "Методична скарбничка" / С.В. Бусел // Зарубіжна література в школах України. - 2012. - №3. - С. 26 - 29.

5. Видра О. Г. Вікова та педагогічна психологія. Навч. посіб/ О.Г. Видра. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 112 с.

6. Вікова психологія / Під ред. Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1976. - 272с.

7. Возрастная и педагогическая психология/ Под ред. А.В. Петровського. - М.: Просвещение, 1979. - 288с.

8. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология./ М.В. Гамезо, Е.А. Петрова, Л.М. Орлова - М.: Педагогическое общество России, 2004. - 512с.

9. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н.П. Наволокова. - Х.: Основа, 2009. - 176.

10. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя / Олена Олександрівна Ісаєва. - К.: Ленвіт, 2000. - 184с.

11. Каніболоцька О.А. Використання літературної гри в процесі вивчення світової літератури / О.А. Каніболоцька // Зарубіжна література в школах України. - 2012. - №3. - С. 36 - 38.

12. Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Юрій Іванович Ковбасенко, Людмила Василівна Ковбасенко. - К.: Грамота, 2008. - 384с.

13. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). 2-ге вид.: Навч. посіб./ В.П. Кутішенко - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 128с.

14. Мірошніченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Леся Федорівна Мірошніченко. - К.: Вища школа, 2007. - 415с.

15. Немов Р.С. Психология: Учеб. пособие./ Р.С. Немов - М.: Просвещение, 1990. - 301с.

16. Ніколенко О. Стратегічні напрями нових стандартів з літератури / Ольга Ніколенко // Всесвітня література. - 2011. - № 7-8. - С. 13 - 16.

17. Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник./ Р.В. Павелків -- К: Кондор, 2009. -- 576с.

18. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / Євгеній Андрійович Пасічник. - К.: Ленвіт, 2000. - 384 с.

19. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література 5-12 класи / Д.С. Наливайко, Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська. - К.: Перун, 2005. - 160с.

20. Сергєєнкова О.П., Столярчук О.А., Коханова О.П., Пасєка О.В. Вікова психологія. Навч. посіб. / О.П. Сергєєнкова, О.А. Столярчук, О.П. Коханова, О.В. Пасєка. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 376 с.

21. Хроменко І.А. Вісім ознак сучасного уроку світової літератури / Ірина Анатоліївна Хроменко // Зарубіжна література в школах України. - №5. - 2011. - С. 7 - 9.

22. Шашина В.П. Методика игрового общения [Учебное пособие] / В.П. Шашина. - М.: Феникс, 2005. - 288с.

13