Урок розвитку мовлення (11 клас)

Урок розвитку зв'язного мовлення

у формі літературно - музичного салону.

Тема: Поезія початку ХХ ст. і рок - музика.

Мета: поглибити знання про творчість поетів, що вивчалися,

розширити уявлення про авангардне мистецтво початку

ХХ ст., створити емоційно - естетичну атмосферу часу і світогляду, формувати смаки і погляди на твори мистецтва та життєві явища.

Обладнання: плакати, портрети, листівки, ілюстрації, фонозапис творів

Рок-груп "Спейс", "Абба", "Квін", "Статус Кво".

Хід уроку.

Людина повинна жити в гармонії з світом, тільки тоді вона щаслива.

Людина повинна реалізувати свої можливості, тільки тоді її життя має сенс.

Та чи завжди так буває?

Нажаль, зовсім ні.

А якщо "ні", то… То як живе така людина? Як вона сприймає світ, в якому живе?

Експресіоністське світосприйняття - це жахливо. Це жахливо - відчувати себе у світі нікчемною жалюгідною комахою.

Треба вміти піднестись над реаліями життя складного світу, знайти сили протистояти йому.

Це робили модерністи, авангардисти усіх галузей мистецтва.

На межі століть світогляд людини і світ були дуже складними: забарвленими настроями жаху, тривоги, очікування несподіваних вибухів зла…Яскравим прикладом цього є картина Едворда Мунка. У 1893 році, прогулюючись разом із друзями, коли сонце схилилось на захід, Мунк побачив небо, що було нібито обійняте полум'ям. Він відчув крик, що вирвався з грудей. Потім цей лемент Мук і передав у картині "Крик".

Ця картина вважається іконою експресіонізму та постає одним з найбільших живописних творів ХХ ст..

Картина знаходилась в національному художньому музеї в Осло. 1994р.

2004р. автор створив 4 варіанти картини.

100-120 млн. доларів.

Філософи модерністи допомагали людині розібратися і протистояти небажаним реаліям, як це робили сюрреалісти (бачили незриме але відчутне)

Отже наш літературно - музичний салон відтворить атмосферу світу, настрою.

Рок музика… Це поняття з'явилося не раптом, уперше воно прозвучало десь у другій половині 60-х років нашої "космічної" доби.

(Звучить мелодія "Танго в космосі" У виконанні французького рок-гурту "Спейс" ("Spase").

</ Далі Ведучий продовжує під звуки цього музичного твору.

Раніш у компонентів цього культурного явища не було загальної назви, Вони розглядались як окремі течії так званої "молодіжної" музики. Сам термін "рок" походить від "рок-н-ролу" (англ. "Розгойдуватися"), що був першим етапом у хронології рок-музики. Починаючи з рок-н-роллу, рок-музика була своєрідним викликом молоді "благочестивому" буржуазному суспільству, традиційній (офіційній) культурі. Через це багатьом течіям рок-музики притаманні войовничість, задирикуватість, надмірна конфліктність. Ці якості зберіглися в музичних програмах і деяких сучасних рок-гуртів, більш того, відбулася гіперболізація войовничості, агресивності (панк-рок, хард-рок та ін.). Така музика отримала назву "важкий" (або "жорсткий") рок. Важкі металеві звуки цих "років" негативно впливають на психіку слухачів, що призводить до скандалів у концертних залах, де виступають рок-музиканти, прихильники такої музики. Але протягом десятиліть сформувались і прогресивні течії рок-музики (арт-рок, блюз-рок та ін.), які мають певні здобутки в ритміко-мелодійному та композиційному планах, яким притаманна висока музична образність, ця рок-музика викликає у слухачів цілу гамму емоцій (радість, сум, меланхолійність, подив, співчуття тощо). Ймовірно, тому вона отримала назву ("художній") або "класичний" рок. Справді, деякі твори рок-гуртів, що є прихильниками цього напряму, нагадують музичну класику - сонати, навіть симфонії. І через це отримують високу оцінку з боку сучасних оперних композиторів і артистів.

(Звучить мелодія у виконанні групи «Абба»)

Літературною пам'яткою світової війни став аполінерівський вірш "Зарізана голубка й водограй". Документально-реалістичного звучання цьому творові надає перелік імен знайомих та друзів поeта, постраждалих через війну. Деякі з них загинули, доля інших була авторові невідома. Однак до всіх, кого війна розкидала по різні боки життя та смерті, ліричний герой звертався з одним запитанням "де ви?", що відтворює настрій внутрішньої розгубленості цілого покоління, яке зазирнуло у страшну безодню війни.

(Учень читає поезію).

Серед поезій Гійома Аполлінера є послання до Лу, до жінки, яку він, солдат і поет, кохав усім своїм зраненим любов'ю без відповіді серцем. Луїза де Коліньї - Шатійон, з якою поет познайомився восени 1914 року в Ніцці, належала до вищого товариства (в она пишалася тим, що нібито в її жилах тече кров Людовіка IX). Лу стримано поставилася до, як вона вважала, невдахи _залицяльника. Люди її кола не читали видань, у яких друкував свої вірші Аполлінер. А безкорисливе служіння поета Музі здавалося їй дивацтвом. Нещасливе кохання Гійома Аполлінера відбилося в поезіях-посланнях, які він надсилав своїй незрівнянній Лу майже щодня.

(Звучить пісня "Кохання мого життя"("Love of life") у виконанні рок-гурту "Куїн".

Не знаю, чи кохаєш ти мене чи ні.

Протяглий стогін сурм наповнив

морок ночі.

Дивлюсь на фото я, у відповідь мені

Ти посміхатися не хочеш.

Тривогою душа моя пойнята.

Чи ти жива чи очманілі дні?

Кохання обіцяла ти солдату.

Чи зберігла обіцянку, чи ні?

О Лу, моя журба! О Лу, моє страждання!

Мов ріг сумний, твій голос долина.

Зірки твоїх очей зникають у тумані.

Не бачу я вже їх, о Лу, журба моя!

Цілую локон твій, одвічний оберіг,

Що ти мені дала, моя кохана жінка.

Ледь чути голос твій. Все тихше, тихше ріг.

І перегорнута іще одна сторінка.

Прощай, о Лу, прощай!

Туманять сльози очі.

Тебе вже не побачу, о відчай…

Між нами простяглись негоди ночі.

І все ж, хоч раз один, мене згадай.

Годинника

Удар

Нещасливе кохання… Розбите серце… Біль за знедолених, принижених, скривджених… Біль матерів, діти яких страждають на війні, і за дітей, що бачать сльози матерів… Що ж лишається людині? Закінчується шалене "космічне" століття, гинуть поети, гинуть рок-музиканти… але треба жити, це призначення людини, жити в ім'я прийдешнього, Хіба не до цього закликав Поль Елюар на початку ХХ ст..?

Є чудовий закон у людей:

З винограду робити вино,

Із вугілля робити вогонь,

З поцілунків робити людей.

Є суворий закон у людей:

Зберігать свою суть повсякчас,

На війні, серед горя, в журбі,

Незважаючи навіть на смерть.

Є прекрасний закон у людей:

Обертати вино на світло,

Сни - у дійсність живу,

У братів - своїх ворогів.

Це закон є старий і новий.

Він щодня досконаліш стає

Чи то в серці малої дитини

Чи в найвищій душі людській.

("Добрий закон")

І знову асоціації… Гійом Аполлінер колись теж закликав митців бути непохитними, до останнього подиху служити Мистецтву, до того ж бути наполегливим і сміливими у пошуках, експериментах, подібно до вчених, що заглиблюються у сфери нескінченно великого й нескінченно малого. Нагадуючи про шлях людства від легенди про Ікара до створення авіації, Аполлінер стверджував, що "обов'язок поетів створювати нові міфи, які в свою чергу мають втілити в життя майбутні винахідники". Мимохіть випливає з пам'яті вірш французького поета Філіпа Депорта (1546-1606), хай його відділяє від наших часів майже п'ять століть, але він співзвучний думці Аполлінера і сучасних музикантів.

Відважний тут Ікар колись у море впав,

Він до ясних небес хотів злетіти сміло,

Але без крил на смерть його розбилось тіло.

Та для людських сердець він смолоскипом став!

О славний дух палкий, рушій великих справ:

За щасну мить одну - упасти вниз безкрило!

І хоч навік упав Ікар між хвиль безсило,

Але поразку світ звитягою назвав.

Його ніщо й на мить під сонцем не злякало, -

Не смілості йому, а тільки сил не стало:

Згорів він під огнем яснішого з світил!

Помер юнак Ікар, змагаючись в просторі,

До неба прагнув він, загинув же у морі.

Ясніш мети нема! Пишніш нема могил.

Мелодія "Чарівного польоту" у виконанні рок-гурту "Спейс".