Урок по мировой литературе. Давнегрецкий театр и его особенности.

Смолінське навчально-виховне об'єднання

«Загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів

-гімназія-позашкільний навчальний заклад»

Маловисківської районної ради Кіровоградської області

Урок

Зарубіжної літератури

у 8-Б класі

на тему «Давньогрецький театр та його особливості»

Підготувала та провела

вчитель зарубіжної літератури і російської мови

Маджар Валентина Дмитрівна

Мета: ознайомити з особливостями виникнення, облаштування та функціонування давньогрецького театру; сприяти усвідомленню того, що давньогрецький театр був важливим засобом виховання найширших мас народу; розвивати уважність, допитливість, акторські здібності учнів; виховувати повагу до театрального мистецтва та античної культури.

Обладнання: план облаштування давньогрецького театру; зображення театру в Приєні, руїн Діоніса в Афінах;фотографії скульптур та картин, на яких зображені музи Діоніса; картки; кросворд.

1. Что наша жизнь - игра…(О.С.Пушкін)

2. Весь світ - театр, а люди в ньому - актори.(В.Шекспір)

3. Усі види мистецтв служать найвеличнішому з них мистецтву жити на Землі. (Бертольд Брехт)

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Чи пам ятаєте ви, як назвав Платон поетесу Сапфо? Так, десятою музою. А чи знаєте ви, які були 9 муз, що існували у давньогрецькій міфології?

(Від Зевса і Мнемосіни , богині пам яті, народилося 9 муз, покровительок різноманітних видів мистецтва та науки:

Мельпомена- муза трагедії,

Кліо- муза історії.

Талія- муза комедії,

Евтерпа- муза ліричної поезії,

Ерато- муза любовної лірики.

Терпсіхора- муза танців.

Полігімнія- муза гімнів,

Калліопа- муза епічної поезії,

Уранія- муза астрономії.)

Музы, молю - из толпы многогрешного града людского
Вечно влеките к священному свету скиталицу-душу!
Пусть тяжелит ее мед ваших сот, укрепляющий разум,
Душу, чья слава в одном -- в чарующем ум благоречье.
Прокл

У сучасній мові у переносному значенні муза - натхнення, творчість.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Пригадайте відомі вам драматичні жанри та їх визначення

Драма

Драма Комедія Трагедія

Драма- це один із видів драматичних жанрів, що зображує складний і серйозний конфлікт, напружену боротьбу між дійовими особами.

Трагедія- драматичний жанр, в основу якого покладений дуже гострий та непримиренний суспільний конфлікт, який часто завершується смертю героя або героїні.

Комедія- драматичний жанр, що висміює негативні суспільні явища. Людські вади.

У Давній Греції зародилися й отримали повний розвиток комедія і трагедія. Драма сатирів не відігравала значної ролі у розвитку давньогрецького театру.

2.Інсценування.

Виступ Мельпомени і Талії з розповіддю про давньогрецький театр. Учениці, що виконують ці ролі, заздалегідь підготовлені і можуть мати костюми, характерні для давньогрецької трагедії.

Мельпомену зображували високою жінкою на котурнах, у вінку з виноградного листя, в театральній мантії, з трагічною маскою в одній руці і з мечем або палицею в іншій.

Талія виглядала як дівчина у легкому вбранні із скіпетром або пастушою палицею у правій руці, з плющовим вінком на голові.

Мельпомена. Вітаємо вас, юні друзі, шанувальники театру!

Талія. Добридень, юні, веселі, нерозважливі хлопці та дівчатака1

Мельпомена. Сьогодні ми завітали до вас не випадково. А от чи здогадалися ви, хто ми такі?

(Відповіді учнів)

Талія. А чи знаєте ви, чому ми так виглядаємо?

(Припущення учнів, щодо вбрання та атрибутів муз)

Мельпомена. Отже, якщо учні 2 школи так добре знають про нас, муз, мабуть, можна розповісти їм і про серйозніші речі.

Талія. І про цікавіші! І про веселіші!

Мельпомена. Ми розповімо вам про виникнення давньогрецького театру, про облаштування про те, як відбувалися вистави.

Талія. А все починалося зі свята! Улюблений бог давніх греків Діоніс

постійно потребував свят, розваг, веселощів. А давні греки вміли веселитися. Тричі на рік вони влаштовували свята на честь бога Діоніса: у грудні («Малі Діонісії»), у січні-лютому («Ленеї») та у березні-квітні («Великі Діонісії»). Але драми ставилися лише під час «Великих Діонісій» та «Леней». Перша постанова відбулася 534 року до н.е.

Мельпомена. Театр у житті давніх греків відігравав значну роль. Під час постановок вистав припинялося життя міста, і усі громадяни не тільки із великим задоволенням йшли до театру, а й вважали це своїм обов язком. Якщо у бідних не вистачало грошей на білети, вони отримували спеціальну допомогу - субсидію.

Талія. Як же організовувалось свято? Керівником дійства , до якого готувалися заздалегідь, був хорег - забезпечений громадянин міста, від щедрості якого залежала пишність постановки та її успіх. Вибір хору й акторів теж був його обов язком.

Мельпомена. Постановки п єс відбувалися у межах змагання між трьома поетами, які спочатку виступали також у ролі музиканта і балетмейстера. В Афінах, наприклад. Журі складалося з 10 громадян, по одному представникові з кожного афінського округа. Саме журі визначало переможця, ім я якого увінчувалося на мармурових табличках. Інші учасники теж отримували нагороди, але переможцем вважався лише один із трьох поетів.

Талія. Як виглядав театр давніх греків?

Одна з найважливіших відмінностей давньогрецького театру від сучасного полягає в тому, що гра відбувалася просто неба, при денному світлі. Відсутність даху і використання природного освітлення пов язані були також і з величезними розмірами грецьких театрів, які значно перевищували розміри навіть найбільших сучасних театрів. Наприклад, афінський театр міг умістити 17 тисяч людей. А театр Мегалополя в Аркадії - 44 тисячі глядачів.

В Афінах вистави спочатку відбувалися на одному з міських майданів, де для глядачів були споруджені дерев яні помости. Після того, як вони одного разу розвалилися під час гри, з цією метою почав використовуватися південний скелястий схил Акрополя, до якого прикріплювалися дерев яні сидіння.

Мельпомена. Зверніть увагу на план театру.Основна частина театру- орхестра (майданчик перед сценою де грали актори), де розміщувався хор і жертвенник богу Діонісу; театр (місце для глядачів), де у першому ряду було розташоване місце для жреця бога Діоніса; скена (споруда, розташована позаду оркестри, де перевдягалися актори).

На початку V ст.. до н.е. дерев яні лави були кам яними. Орхестра, на якій розташовувалися хор і актори, набула форми підкови. В елінські часи актори вже грали на високій кам яній естраді- проскенії.

Талія. Якими були актори давнього театру? Спочатку головною фігурою дійства був хор. Що складався з 12-15 чоловіків. У піснях хору засуджувалися або вихвалялися діяння героїв. Приблизно з VIст. до н. е. з хору виділився драматичний актор, за часів Есхіла стала уже двоє. А Софокл увів ще й третього артиста.

Мельпомена. Усі ролі виконували лише чоловіки. Актори повинні були не тільки добре промовляти слова п єси, а й співати і танцювати. Актори носили на обличчі маски, які змінювалися не тільки під час зміни ролі, а навіть під час виконання однієї ролі, якщо герой знаходився під впливом різних почуттів. Необхідність збереження маски була зумовлена величезними розмірами грецького театру, адже міміку актора було б погано видно глядачеві. Щоб збільшити свій зріст, актори носили взуття на високій підошві - котурни. Одяг трагічних акторів був надзвичайно пишним, прикрашеним різнокольоровими вишивками. Актори комедії були вдягнені звичайно.

2. Робота в групах.

Завдання: опрацювати поданий матеріал, підготувати виступ за ним.

Картка №1.

Запозичення класицизму з античного театру.

Антрактів (у сучасному розумінні цього слова) у давньогрецькому театрі не було. Гра відбувалася без перерви, і хор майже ніколи не залишав місця гри під час дії. За цих умов зміна дії у середині п єси або розтягування її на тривалий час зумовлювали б порушення сценічної дії. Тому стало звичним, що дія трагедії відбувається в одному місці і не перевищує тривалістю одного дня. Ці особливості побудови грецької трагедії отримали у ХVI ст.. назву «ЄДНОСТІ МІСЦЯ» та «ЄДНОСТІ ЧАСУ». Поетика французького класицизму надавала великого значення «ЄДНОСТЯМ» та вважала їх основним драматургічним принципом.

Картка №2.

Провідні жанри давньогрецької драми.

Протягом V-VIст. до н.е. драма в двох її жанрових різновидах - трагедія та комедія - стала провідним родом словесності. Трагедія своїм головним джерелом мала хорову лірику, зокрема дифірамб. Він виникає після появи актора, що виділяється з хору. Драматичний елемент посилюється, коли з являється другий актор. У такий спосіб створюється можливість зображення конфлікту протилежних сил, що складає основу драми, тобто дії. Уперше другий актор був уведений Есхілом, за яким закріпилося ім. я «БАТЬКА ТРАГЕДІЇ».

Картка №3.

Особливості давньогрецької комедії.

Комедія у Давній Греції отримала офіційне визнання значно пізніше, ніж трагедія.

*Давня комедія, здебільшого політична і викривальна, перетворила фольклорні «насмішкуваті» пісні на зброю політичної сатири та ідеологічної критики.

*У комедії зберігалася необмежена свобода у виголошенні особистої насмішки над окремими громадянами з відвертим називанням їхніх імен.

*Образи комедії - карикатурні, узагальнені, а не індивідуальні.

*Сюжет має фантастичний характер, невідповідність дійсності якого й викликає комічний ефект.

Картка №4.

Побудова давньогрецької драми.

Своєрідним є не тільки виконання давньогрецької драми, але й сама її побудова. Пісні хору розподіляють її на частини. Початкова частина до вступу хору називається ПРОЛОГОМ; пісня, яку співає хор, - ПАРОД; подальші діалогічні частини називаються ЕПІСОДІЯМИ; хорові партії між двома епісодіями - це СТАСИМИ, тобто стоячі пісні, оскільки виконувалися вони хором стоячи.

Оскільки грецька драма виникла з пісень хору, то хор спочатку був її головною й необхідною приналежністю. Поєднуючи у собі декламацію, співи, танці і музику, вона де в чому нагадувала сучасну оперу, але своє мова рідного характеру їй надавали обстановка, одяг та гра акторів, урочиста мова дійових осіб, насичена художніми образами.

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого.

1. Розв язати кросворд.

По горизонталі:

1)Муза танців.

2)Муза епічної поезії.

3)Муза ліричної поезії.

4)Муза історії.

5)Муза гімнів.

6)Муза любовної лірики.

7)Муза астрономії.

8)Муза комедії.

По вертикалі:

1. Муза трагедії.

2.Тест.

1) На честь якого бога влаштовувалися перші вистави у Давній Греції?

А)Зевса;

Б) Аполлона;

В)Діоніса.

2)Хто був організатором театрального дійства?

А)спонсор;

Б)хорег;

В)продюсер.

3) Назвіть провідні жанри давньогрецької драми.

А)Драма, комедія;

Б)трагедія, драма;

В) трагедія.

4)Як називали майданчик, на якому відбувалася дія вистави?

А)Орхестра;

Б)скена;

В)парод.

5)Назва місця, де перевдягалися актори:

А)проскепій;

Б)скена;

В)параскеній.

6)Спеціальне взуття на високих підборах для акторів:

А)тортури;

Б)котурни;

В)епісодії.

7)Вихід хору, під час якого звучала перша пісня:

А) парод;

Б)народ;

В)епод.

8)Розмова двох або більше осіб:

А)монолог;

Б)діалог;

В)гексод.

9)Чергування хорових та діалогічних сцен:

А)епісодій;

Б)катарсис;

В)театрон.

10)Жанр драсми, в якому події призводять до загибелі героїв:

А)комедія;

Б) драма;

В)трагедія.

11)Єдиний самостійний актор у трагедії:

А)Протагоніст;

Б)епісодій;

В)стасим.

12)Місце, де відбувається дія в античній драмі:

А)орхестра, проскеній;

Б)комос, театрон;

В)корифей, гексод.

(взаємоперевірка тестів)

2. Робота з епіграфами (вибрати один з трьох, котрий підходить до теми уроку ; обґрунтувати відповідь)

ІV.Домашнє завдання.

1. Підготовити учню-літературознавцю матеріал про життя й творчість Есхіла.

2. Вивчити конспект, склавши свій кросворд за даною темою.

3. Дати письмову відповідь (усну) на запитання: «Чим сучасний театр відрізняється від давньогрецького?»

Література

1.Гузь О.О. Зарубіжна література. Конспекти уроків. 8 клас. Частина 1. - Мандрівець, 2009, с.204-216.

2.Ніколенко О.М. зарубіжна література. 8 клас: Підручник для загальноосв.навч. закл./О.М.Ніколенко, І. Л.-Х.:АН ГРО ПЛЮС, 2008, с.83-84.

3.Хорошилова А.В. Усі уроки зарубіжної літератури. 8 клас. - Х.: Вид. група «Основа», 2008, с.135-140.