Виховна година Прощавання з першим класом (1 клас)

Свято прощання з першим класом

Солодовникова О. М.

Вчитель початкових класів

ЗОШ № 15 м. Мелітополя

Під музику шкільного вальсу діти заходять до зали, виконують танець.

Учитель. Любі діти, шановні батьки, гості! Минув, нарешті, перший навчальний, нелегкий, але цікавий і веселий рік.Діти наші підросли, розквітли, подорослішали на один рік. Весілля і сльози, радість і смуток за рік довелося нам відчути. Але старань наших нам не жалко, тому що наші учні, як ті женці, зжали свій перший найважчий сніп із тієї копни, яку доведеться жати все життя. Тож просимо на наші перші жнива, на каравай, спечений із того першого снопа.

Учень. Наші любі тата й мами!

Ми вам будем звітувати,

Чого за рік навчились в школі,

Щоб потішити вас доволі.

Учень. Ми тепер вже не малі,

Ми сьогодні - школярі.

На уроках не жували,

Не дрімали, і не спали,

Вчились ми сумлінно

І поводились відмінно.

Учень. А сьогодні всі ми дружно

Перейдемо в другий клас.

І про нашу рідну школу

Заспіваємо для вас!

Учні виконують пісню «Вчать у школі» муз. В. Шаїнського, сл. М. Пляцьковського, переклад О. Лобової.

Учитель. Першокласники провчились у школі цілий рік. Які ж у них враження?

Учень. Під берізкою в тиші

Зібралась малеча.

І сказав Тарас малечі…

Учень. Найважкіший - перший клас!

Тому що все там - перший раз!

Учень. Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, ґумку,

М'яч, перо, граблі, подушку,

Два ведмедика, лопату,

Білочку руду хвостату,

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й стільця, стола і парту,

Ще й географічну карту,

Трактора, машинку, мило…

Вже й надворі звечоріло.

Сів ми кола, дума думку,

Чи усе поклав у сумку?

Учитель. А чи знаєте ви, що треба покласти у портфель?

Гра «Хто швидше складе портфель.

.

Учитель. А ось, що говорять першокласники про свій перший урок.

Учень. Я на уроці перший раз,

Мене тут будуть вчити.

Заходить вчителька у клас -

Вставати чи сідати?

Мені говорять: «Йди до дошки, -

Я руку піднімаю.

А крейду як тримать в руці,

Цього я ще не знаю!

А як багато школярів

Сидить у нашім класі,

Всього - аж 23 всіх нас -

Веселих і завзятих!

Я на уроці в перший раз,

Тепер я - учениця.

За партой правильно сиджу,

Хоча і не сидиться.

Учитель. А зараз учениця розкаже, як вона вперше чергувала.

Учениця. Мене обрали чергувати,

Чергую перший раз.

Всі папірці зібрала я,

Провітрила свій клас.

Я дошку витерла - блищить,

Дістала крейди шмат…

Я працювала цілий день ,

Сміття зібрала з парт.

Сказала вчителька моя:

«Яка старанна ти!»

Всміхнулась з радістю і я

Від сяйва чистоти!

Учитель. А що ж сподобалось першокласникам в школі понад усе?

Учень. Розсілися діти

На полінці вряд

І тихо про школу

Собі гомонять.

Учениця. Я дуже люблю, -

Каже Ната малятам, -

Школу свою,

Де так друзів багато!

Учень. А я люблю вчителя, -

Ігор сказав, -

Він добрий,

Яких я ніде не стрічав!

Учень. Ось тут у розмову вступила Тетяна…

Учениця. Уроки я вчу, і дуже старанно,

Але я у школу ходжу недаремно :

Миліша за все в нашій школі перерва!

Діти (сміються переглядаються). Перерва?

Учитель. А що для вас, діти, миліше за все?

Учень. В хлібі окраєць.

Учень. В капусті - качан.

Учень. В молоці - пінка.

Учитель. А в школі?

Учні. А в школі - перерва!

Учитель. Яка ж перерва без ігор?

Гра «Кенгуру». (Хто далі за всіх прострибає з м'ячем між ногами.)

Гра «В їжакових рукавицях». (У великих рукавицях зібрати дрібні предмети (ґудзики, сірники).

Гра «Навколо стільців».

Учитель. Наші першокласники вміють співати, танцювати, грати. Та це не все. Вони ще можуть жартувати.

Учні співають частівки.

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на пам'ять нас.

Заспіває вам частівки

На прощання перший клас.

Приспів.

Небо, небо голубе,

Перейшли ми в 2 - В (двічі)

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор - ми самі.

Приспів

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не разбереш».

Приспів.

Я труджуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

(Співає дівчинка, показує зошит хлопчику, який продовжує частівку.)

Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу!

Приспів.

Всі куплети проспівали,

Закінчився перший клас.

Другокласниками стали,

Привітайте дружно нас!

Приспів.

Учитель. Сьогодні, друзі, ми зібралися, щоб сказати добрі слова тому, хто був другом, хто кожну хвилину мовчав, але вчив вас трудитися. Зустрічайте - Букварик !

Заходить Букварик.

Ось і я мої, друзі,

Дуже радий вам,

Я - щасливий Букварик!

Я тому радію,

Що всі діти в 1 - м класі

Вже читати вміють.

Учитель. Шановний Букварику, послухай, які віршики приготували для тебе діти.

Учень. Я з Буквариком дружив,

Вірші з нього я учив.

Був мені він помічник,

Я до нього дуже звик.

Він мені допомагав,

Все - все - все розповідав:

Про степи, ліси, поля,

Бо багата в нас земля.

Учень. Про минуле наше гідне,

І про те, що серцю рідне,

І про рід наш красний,

І про все прекрасне.

Поки буду в світі жити,

Буду пам'ятати,

Що Буквар казав учитись

І все добре знати.

Учень. Щоб любили маму й тата,

Старших вміли поважати,

Щоб завжди учились добре,

Серце мали ми хоробре.

Прощавай, Букварику,

Моя перша книжко,

Я тобі, Букварику,

Уклонюся низько.

Учень. Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу, за першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щирую ласку.

Учитель. Під час наших зустрічей з Буквариком, ми вчилися читати, запам'ятовувати нові слова, вивчали скоромовки. Разом з Буквариком ми дізналися, що букви мандрують із слова в слово. Зараз ми пограємо у гру «Живі букви». Двом командам я роздам картки з буквами, з яких треба скласти слова. А що у вас вийде, ми прочитаємо. (У команд виходять слова «Спасибі, Букварику».)

Учні співають пісню «Буквар».

Букварик. Ось і настав прощання час.

Учиться добре, перший клас!

Я на згадку вам про свято

Хочу щось подарувати. (Дарує книжки.)

Учитель. А зараз подивіться інтермедію у виконанні наших учнів.

Мама прийде…

(На сцені стілець, на якому сидить тато з газетою в руках. Заходить син.)

Син. Тату, поможи розв'язати задачу.

Тато. Прийде мама -допоможе.

(Син виходить. Через кілька хвилин з'являється знову.)

Син. Тату, там на кухні кран прорвало, вода тече.

Тато. Прийде мама - відремонтує.

(Син виходить. Батько потягує носом повітря. В кімнаті знову з'являється син.)

Тато. Що се паленим пахне?

Син. А… на кухні білизна загорілася.

Тато (швидко встаючи з дивана збуджено вигукує.) А чому ж ти мовчиш?

Син. Прийде мама - погасить.

Учитель. Ось такі ви наші тата і мами - щирі, турботливі, добрі, любі, найдорожчі для нас над усе.

(Діти виконують пісню.)

Папа может, папа может

Все, что угодно:

Плавать брасом,

Спорить басом,

Дрова рубить.

Папа может, папа может

Все, что угодно.

Только мамой, только мамой

Не может быть (2 раза).

Учитель. Сьогодні ми говоримо велике спасибі батькам, які нам допомагали в навчанні, вчилися разом з нами.

Учні (разом) За те, що раненько вставали,

За те, що до школи водили,

За те, що втоми не знали,

Палке вам велике спасибі!

Учні виконують для батьків танець.

Виступ батьків.

Учитель. Наше свято добігає кінця. Що ви хочете сказати на прощання?

Учень. Я згадав, як перший раз

Я прийшов у перший клас.

Писати палички не міг -

Усі кривулі, як на сміх!

Але я їм і не здавався!

Працював, щодня старався!

Тратив сили я не марно,

І тепер пишу вже гарно!

Учень. Я також оце згадала,

Як погано я читала.

Приголосні й голосні

Навіть снилися мені!

Навіть падали сльозинки

На букварика сторінки!

Та старалась я не марно,

Бо тепер читаю гарно.

Учень. Можу з радістю сказати:

Я вже вмію рахувати!

Математика - наука -

Це така цікава штука!

Учень. Кожен добре потрудився,

Рік навчальний закінчився.

Прощавай же, перший класе!

Рік назад прийняв ти нас.

На цілий рік ми підросли,

У другий клас вже перейшли!

Учень. І травневою порою

Попрощаємось з тобою.

Цілий рік ми так трудились!

Час настав і відпочити,

Нас чекає довге літо.

Учні (разом). Прощавай, наш любий клас,

Восени чекай на нас!

І спасибі щире всім,

Хто вчив любити нас цей дім!

Учні виконують «Прощальну пісеньку» муз. О.Латиш - Бірюкової, сл. В. Левіна.

Учитель. Дорога класна родина, шановні гості! Наше свято добігає до кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав до нас на наші перші жнива. Сподіваємось, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм в майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях нашого найдорожчого скарбу - дітей - назавжди.