Опис досвіду Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами технології Перевернутий клас.

Часовоярська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №17

Бахмутської міської ради Донецької області

Досвід роботи

Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами технології «Перевернутий клас»

учителя Часовоярської

загальноосвітньої школи

І - ІІІ ступенів №17

Карпенко Тетяни Олександрівни

2016 - 2017 н.р.

учитель початкових класів

Часовоярської загальноосвітньої школи

І - ІІІ ступенів №17

Життєве кредо

«Мети досягає той, хто її прагне».

Педагогічне кредо:

«Справжнього вчителя можна уявити собі тільки в постійному вдосконаленні».

В.Сухомлинський.

Прізвище, ім'я по батькові

Карпенко

Тетяна Олександрівна

Дата народження

25 жовтня 1988 року

Освіта (який навчальний заклад і коли закінчила, отримана спеціальність і кваліфікація за дипломом)

Повна вища, Слов'янський державний педагогічний університет, «Початкова освіта», організатор початкової освіти. Учитель початкової школи, українознавство

Педагогічний стаж роботи

10 років

Кваліфікація

Спеціаліст ІІ категорії

Підвищення кваліфікації (де і коли проходив курси, їх проблема)

ДДПУ, 2015 р.

«Позакласна робота з інформатики в початковій школі»

Посада, предмети, які викладає учитель

Учитель початкових класів, інформатика в початкових класах

Період роботи над темою

2 роки

ЗМІСТ

1. Вступ.

1. Актуальність застосування інноваційних технологій.

2. Науково-теоретичне обґрунтування проблеми.

1. Педагогічна модель «Перевернутий клас».

2. Особливості моделі «Перевернутий клас».

3. Принципи роботи «Перевернутий клас».

3. Технологія впровадження.

4. Результативність.

5. Висновки.

6. Додатки.

Порівняльна характеристика навчального процесу за традиційною та «перевернутою» системою.

Плюси та мінуси «перевернутого» навчання

Скриншоти сайту та блогу.

Технологічна картка уроку.

Практичні рекомендації при організації моделі «Перевернутий урок».

Методика виявлення спрямованості і рівня розвитку мотивації.

1. Вступ.

Актуальність застосування інноваційних технологій

Освіта XXI століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни.

Відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, Концепції «Нової української школи», з метою постійного підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, формування та розвитку конкурентно-спроможної особистості перед педагогами визначаються цілі, завдання та засади діяльності. Виникає необхідність створення умов для розширення життєвої компетентності, формування нових мотивів навчання, самоорганізації та самореалізації особистості і як кінцевий результат - орієнтації учнів на подальше самостійне життя.

Сучасна модель школи - це пошуки інноваційних технологій, впровадження їх, потреба у формуванні та розвитку життєвих компетентностей учнів, формування особистості конкурентно-спроможнього випускника в рамках реалізації концепції «Нової школи» можливе через активізацію пізнавальної діяльності учнів. Необхідність реалізації цих завдань стало для мене поштовхом для впровадження засобів технології «Перевернутий клас».

Ідея перевернутого класу виникла в 2000 році в США. Винахідниками перевернутих уроків є Джонатан Бергман і Аарон Сэмс - саме вони придумали термін і вперше випробували цей метод. Ідею цієї моделі навчання підхопили вчителі хімії Аарон Самс і Джонатан Бергманн. Вони записували і викладали в мережу лекції та навчальне відео для учнів старших класів школи «Вудлэнд Парк», що знаходиться в штаті Колорадо, США. Ці матеріали були надзвичайно популярні серед учнів і стали прикладом для вчителів у всьому світі. Самс і Бергманн випустили книгу під назвою «Перевернути заняття, або як достукатися до кожного учня на уроці», яка на сьогоднішній день стала основним керівництвом для вчителів, що зважилися на такий експеримент.

Необхідні зміни технології організації навчання, в якому учень стає активним учасником навчальної діяльності, а вчитель - напрямною ланкою. Перенесення акцентів із «засвоєння знань» на формування «компетентностей» включає в повсякденну освітню діяльність електронні навчально-методичні посібники, відео-уроки, системи мультимедіа, інтерактивні плакати і багато іншого.

Для сучасної школи необхідно створювати нові, зовсім інші освітні умови. Вони повинні враховувати не тільки швидкість інформаційного потоку, але і бути націленими на розвиток у дітей навичок критичного аналізу інформації, планування своєї діяльності і ефективного втілення ідей. З пасивного поглинача знань дитина повинна перетворитися в їх активного добувача, шукача істини, першовідкривача, мислителя, розробника, для якого улюблене твердження: «Я сам!». Новий оновлений Державний стандарт початкової освіти та Концепція «Нової української школи» як раз і передбачають зміну принципів організації освітнього процесу, в центрі якого знаходиться учень. І тут на допомогу приходять інформаційні технології. Один із шляхів їх застосування - змішане навчання, синтез класно-урочної системи та дистанційне навчання (додаток 1).

Даний досвід сприяє вирішенню завдань державної політики в освіті та регіональних освітніх завдань.

2. Науково-теоретичне обґрунтування проблеми.

Педагогічна технологія «Перевернутий клас».

Змішане навчання - це змішання традиційної класно-урочної системи та сучасної цифрової освіти.

Основна ідея технології - учням пропонується ознайомитися з матеріалами теми заздалегідь, до уроку. Спочатку записане відео викладається на спільний ресурс (роздається учням). В якості домашнього завдання учні дивляться короткі відео-лекції, вивчають новий теоретичний матеріал. Учні можуть дивитися його в зручний для себе час і стільки разів, щоб розібратися в досліджуваному матеріалі. Діти можуть звернутися як до підручника, так і до додаткових ресурсів. Учитель до цього медіа матеріалу докладає 1-2 питання в режимі «он-лайн» або невеликий тест для моніторингу рівня засвоєння навчального матеріалу. З відповідей дітей учитель бачить рівень розуміння нового матеріалу.

Отримавши початкові знання і сформувавши первинне уявлення про предмет вивчення, учні, прийшовши в клас, переходять до активних форм навчання, тобто до аналізу конкретної навчальної ситуації, вирішення проблемних завдань, виконання практичних завдань. Закріплення нового матеріалу на уроці проходить в диференційованих групах. На цьому етапі вчитель визначає рівень підготовки учнів, може запропонувати дослідницьку діяльність, проекти, індивідуальні і колективні форми роботи. Також можливі дискусії з теми, коли кожен може висловити свою думку.

Використовуючи елементи «перевернутого навчання», ми показуємо унікальний, практично необмежений потенціал мережі Інтернет, його значимість у плані самоосвіти. Завдяки технології «перевернутий клас» можемо формувати в дітей відношення до мережі як до джерела знань, способу транслювання та набуття практичного досвіду, створювати реальну можливість зміни від «висиджування» і «зубріння» на уроці до формування активної життєвої позиції учня як рівноправного суб'єкта освітнього процесу, розвитку життєво важливих компетенцій на предметному матеріалі (додаток 2).

Необхідно відзначити, що можливості сучасного Інтернет-простору практично безмежні. Триває розвиток потужних мобільних пристроїв, пропонується широкий вибір освітніх ресурсів і можливість ними користуватися у зручному місці і відповідний час.

Особливості моделі «Перевернутий урок».

Відмінними рисами моделі «перевернутий урок» є:

• активна залученість учнів у процес навчання;

• навчальні матеріали (відео, аудіо ) завжди у вільному доступі;

• звільняється час на уроці для активних форм роботи;

• контент - це не ресурс, а відправна точка для вивчення нового матеріалу;

• можливість вчителю проводити більше часу один на один з тими учнями, яким потрібна додаткова підтримка і допомога;

• можливість учнів працювати в своєму темпі (поставити на паузу, перемотати або переглянути відео-урок, розподілити час навчання за своїм розсудом);

• можливість під час «перевернутого уроку» учня не рухатися далі, якщо він не продемонстрував достатнє володіння і розуміння того, що потрібно було засвоїти при роботі вдома;

• відео-уроки доступні всім учням, навіть тим, хто змушений пропустити заняття в школі;

• можливість вчителя діагностувати рівень засвоєння учнями первинного матеріалу, «відправної точки»;

• можливість навчати один одного (деяким учням вдається зрозуміти матеріал швидше, ніж іншим. У перевернутому класі вчитель може швидко визначити «розумників» і призначати їх наставниками або помічниками однокласників);

• залученість батьків (те, що відео-уроки доступні для перегляду в будь-який час дня і ночі, так як знаходяться в Інтернеті, батьки теж можуть переглядати їх і, в свою чергу, допомагати своїм дітям в освоєнні матеріалу).

Принципи роботи «Перевернутий урок».

Не існує єдиної моделі перевернутого навчання, як не існує певного напряму діяльності для її використання. Термін «перевернутий урок» або «перевернутий клас» широко використовується для опису структури практично будь-яких занять, які будуються на попередньому вивченні матеріалу. І це один з найважливіших аспектів. У класі, в якому я працюю, зібрані учні різні за рівнем і темпом засвоєння навчального матеріалу. Одним для розуміння досить поглянути на матеріал, а інші потребують додаткового часу для його детального вивчення.

Відео-лекція дозволяє реалізувати більш активно особистісно-орієнтований, діяльнісний підхід до навчання. Тим самим учні стають не пасивними слухачами лекції з новим матеріалом, а активними учасниками його розбору.

Розвиток соціальних мереж і інших інструментів сучасного Інтернету зумовили необхідність їх використання в початковій освіті. Це дозволяє взаємодіяти зі школярами в соціальних мережах на уроках, в рамках позаурочної діяльності, у процесі виконання домашніх завдань.

3. Технологія впровадження.

Якщо у пошукову систему по картинках ввести слово «вчитель» або «урок», то результати пошуку будуть досить схожими: учитель стоїть перед класом біля дошки зі своїм незмінним атрибутом - указкою, а учні, розсаджені за парти, записують за вчителем у зошит.

І таким чином, навчальна робота побудована практично по кожному предмету.

Спостерігаючи за тим, що з кожним роком збільшується кількість учнів з низькою мотивацією, я стала шукати технології, прийоми і методи, що дозволяють підвищити прагнення молодших школярів до набуття знань. Ці пошуки привели мене до використання технології змішаного навчання «Перевернутий клас».

До появи блогу та сайту, відсутність прямого контакту з учителем було замінено можливістю використання електронно пошти, соціальної мережі «Вконтакте», де була створена спеціальна група.

Два роки назад мною був створений блог psch17karpenko.blogspot.com/ і в серпні 2016 року - сайт blogvrsch17.wixsite.com/po4atkova</, (додаток 3), де я і почала розташовувати на передодні уроку домашнє завдання для учнів у вигляді відео-лекцій із тестовими завданнями.

Уроки за такою технологією доцільно проводити в тому випадку, коли обсяг матеріалу об'ємний, а часу на вивчення теми відводиться мало.

Орієнтовний план уроку:

Підготовчий етап: вчитель створює Інтернет-сторінку або надсилає посилання ресурсу, на якому розміщує всі необхідні матеріали до уроків.

Ставляться цілі навчання.

Домашня підготовка: учням дається домашнє завдання - посилання на сайт для самостійної підготовки, де викладено матеріали до уроку.

Хід уроку: учні працюють у групах. План уроку опублікований заздалегідь на сайті. (Групи можна об'єднувати на підставі результатів попереднього опитування, яке учні виконують вдома.

Рефлексія уроку.

Структура уроку:

Єдиної схеми роботи для такого типу навчання в світі ще не вироблено.

1. Організаційний момент (2 хв)

2. Перевірка домашнього завдання (4-5 хв.)

3. Актуалізація знань і ціле покладання(5-6 хв.)

4. Практична робота (20-22 хв.)

5. Физкультхвилинка (3 хв.)

6. Рефлексія (3 хв)

7. Домашнє завдання (2 хв)

8. Резерв часу (3 хв.)

Під час перевірки домашнього завдання на уроках за технологією «Перевернутий клас» я використовую анімаційні презентації «Знайди зайве» або «Виправ помилку». Під час уроку природознавства за темою «Гірські породи» із задоволенням учні виконують вправу «Асоціативний кущ», під час якої я змогла перевірити наскільки учні обізнані у темі.

Під час практичної роботи можна використовувати різні форми роботи. Я здебільше використовую творчі завдання, роботу з Інтернет ресурсами, навчальні проекті. Так під час уроку Я у світі по темі «Основні правила школяра» учні класу створи власний проект розробивши правила для учнів нашої школи.

Рефлексію здебільше я проводжу у вигляді взаємоцінювання, самооцінювання роботи під час уроку, вправу «Драбинка успіху», «Індекс задоволення», «Одним словом». Дуже зацікавлює учнів використання дидактичних ігор. Так на уроці основи здоров'я «Відпочинок на природі» використавши дидактичну гру «Склади пазли, прибравши непотрібні зображення», дало змогу перевірити знання учнів стосовно теми.

На етапі актуалізації знань та ціле покладання використовую мультимедійні презентації.

Таким чином, дана структура уроку дає змогу відстежити, як учні на практиці застосовують ключові положення теми, виконуючи завдання разом зі вчителем та однокласниками , які в традиційному навчанні задавалися б учням на виконання додому.

Визначила для себе, яким має бути хороший відеоурок. Він повинен бути коротким, тобто не повинен включати в себе більше однієї ідеї, одне відео буде присвячено лише одному способу рішень. Так, як кліп досить короткий (10 - 12 хвилин), то інформація сприймається досить легко. Власні відео лекції ще не створювала, тож користуюсь вже розробками досвідчених фахівців, є над чим працювати у найближчий час.

Якщо відео не містить завдання, то пропоную учням скласти кілька запитань до нього. До наступного уроку вони повинні його уважно переглянути. Це можна зробити в будь-який зручний час, у зручному місці, переглянувши необхідну кількість разів складні теоретичні блоки.

На початку уроку пропоную невеличку перевірну роботу (тести, усні відповіді), що допомагає з'ясувати рівень виконання «домашнього завдання». На уроці за результатами відповідей учнів основний акцент приділяється значній кількості практичних робіт, як в індивідуальній, так і груповій формі. Все це зацікавлює учнів, у них формується свідоме прагнення до навчання. Учитель від джерела знань стає організатором групової роботи, а учень від споживача стає активним учасником освітнього процесу. Скромні та сором'язливі учні стають більш розкутими.

Я стала використовувати цю форму спочатку на уроках природознавства та «Я у світі», а потім спробувала і на інших навчальних предметах. Тепер учні йдуть додому і там переглядають підготовлені для них матеріали. Комусь для цього потрібно один перегляд, комусь - двічі, тричі. Потім приходять на уроки, об'єднуються в групи по чотири особи і вирішують завдання, задають питання один одному і мені в тому числі. І я завжди готова їм допомогти. У нас є можливість розібрати нову тему у всіх її тонкощах і нюансах, адже для кожної групи я можу підібрати завдання відповідного рівня, а при поясненні нового навчального матеріалу такої можливості на уроці немає. Крім того, учні, які пропустили заняття, теж мають можливість опрацювати матеріал.

Крім того, чудово знайома така ситуація: учень зрозумів нову тему, успішно застосував новий прийом, але нові теми змінюють одна одну, і через два тижні раніше вивчений матеріал потребує нагадування. Через брак часу постійно повертатися до повторення немає можливості. У процесі роботи над «перевернутим уроком» діти та їхні батьки звертались до мене і зазначали, що раніше розміщені відеоматеріали допомагають їм згадати матеріал.

Перед тим, як провести урок за технологією «Перевернутий клас», необхідно продумати кожен момент уроку. І в цьому мені допомагає «технологічна картка» уроку (додаток 4), в якій я фіксую: що і за чим необхідно виконувати.

Варто зазначити і труднощі, з якими зіткнулася при впровадженні даної технології:

• потрібен пошук тематичних навчальних фільмів, їх обробка та адаптація до навчальної ситуації;

• потрібно більше часу на підготовку до такого уроку;

• не кожен учень виконає домашнє завдання;

• відсутність Інтернету.

4. Результативність впровадження технології «Перевернутий клас».

При збереженні 100% успішності, зростає якість знань з предметів в даному класі в цілому:

В розрізі по предметам бачимо збільшення якості знань в учнів

Зростає кількість учасників класу в шкільних та всеукраїнських конкурсах :

Якщо порівняти участь учнів у Всеукраїнських конкурсах, то побачтмо наступне

Високий рейтинг пізнавальної мотивації у більшості учнів до вивчення предмета (діагностика проводилася за експериментальними матеріалами і системі оцінок В. Ю. Пахомової і ст. Н. Овчарової на початковому періоді, коли технологія не впроваджувалася і в період активного використання «перевернутого уроку», додаток 5 ) :

Висновки.

Таким чином, технологія навчання передбачає зміну ролі викладача. Стає можливим більш тісне співробітництво під час навчального процесу. Змінюється і роль учнів. Вони перестають бути пасивними учасниками навчального процесу. Технологія дозволяє покласти відповідальність за знання учня на нього самого, тим самим даючи йому стимул для подальшої творчості, спрямовуючи процес навчання в русло практичного застосування отриманих знань (додаток 5).

На підготовку уроку з використанням нових моделей йде значно більше часу, ніж до традиційного. Однак, як показала практика минулого року, результати нових уроків при раціональному педагогічному плануванні вище.

На сьогоднішній день вдалося досягти певних успіхів і досягнень на прикладі 4 класу.

Якщо дитина сама здобуває знання, вона і запам'ятовує краще і зацікавлена більше. Нове завжди цікавіше відкривати самому!

Додаток 1

Порівняльна характеристика навчального процесу за традиційною та «перевернутою» системою

Додаток 2

Плюси та мінуси «перевернутого» навчання

Підготовка учнів до життя!

Додаток 3

Скриншот сайту та блогу

Додаток 4

Технологічна карта уроку

Приклад №1

Приклад №2Мета:

Навчальний предмет:

Тема уроку:

Хід

Діяльність учня

5хв. 15 хв.

15хв. 5хв.

Діяльність вчителя

Приклад №3Мета:

Навчальний предмет:

Тема уроку:

Хід

Діяльність учня

Вдома

На уроці

Діяльність вчителя

Додаток 5

Практичні рекомендації при організації моделі

«Перевернутий клас».

Основні поради по організації моделі «Перевернутий клас»:

1. Кожне навчальне відео або електронні освітні ресурси супроводжуйте чіткими навчальними цілями і поетапної інструкцією.

2. Обов'язково супроводжуйте кожне навчальне відео завданням. Якщо відео не містить завдання, то запропонуйте учням скласти кілька питань до відео. Це можуть бути питання загального характеру і спеціальні питання до окремих фрагментів відео.

3. Після кожної теми учням пропонуйте рефлексію. Один з варіантів, який можна запропонувати - це така таблиця: «Реперна точка», «Знаю», «Цікавлюся», «Вже навчився».

4. Залучайте учнів до написання невеликих заміток до переглянутого відео.

5. «Ідеальний відео-урок повинен бути коротким, тобто не повинен включати в себе більше однієї ідеї. Коли мова заходить про відео-уроки, багато хто думає, що діти після школи приходять додому і ще годину сидять і дивляться лекцію. Але це не відповідає дійсності. Якщо так будуть думати всі вчителі, на виконання домашнього завдання буде йти, чи не сім годин.

6. Намагайтеся поетапно будувати свої відео-уроки: крок один - зробіть це, крок два - зробіть те і так далі.

Додаток 6

Методика виявлення спрямованості

і рівня розвитку мотивації.

Мета методики - виявлення спрямованості і рівня розвитку внутрішньої мотивації навчальної діяльності учнів при вивченні ними конкретних предметів (експериментальні матеріали і система оцінок В. Ю. Пахомової, Н. В. Овчаровой).

Загальна характеристика методики. Методика складається з 20 суджень і запропонованих варіантів відповіді. Відповіді у вигляді плюсів і мінусів записуються або на спеціальному бланку, або на простому аркуші паперу навпаки порядкового номера судження. Обробка проводиться у відповідності з ключем. Методика може використовуватись у роботі з усіма категоріями учнів, здатними до самоаналізу і самоотчету, починаючи приблизно з 12-річного віку.

Зміст тест-опитувальника.

Інструкція.

Вам пропонується прийняти участь у дослідженні, спрямованому на підвищення ефективності навчання. Прочитайте кожне висловлювання і висловіть своє ставлення до досліджуваного предмета, проставивши навпроти номеру висловлювання свою відповідь, використовуючи для цього наступні позначення:

• вірно - (+ +);

• мабуть, вірно - (+);

• мабуть, невірно - (-);

• невірно - (- -).

Пам'ятайте, що якість наших рекомендацій залежатиме від щирості і точності Ваших відповідей.

Дякуємо за участь в опитуванні.

1. Вивчення даного предмета дасть мені можливість дізнатися багато важливої для себе, проявити свої здібності.

2. Досліджуваний предмет мені цікавий, і я хочу знати з даного предмету як можна більше.

3. У вивченні даного предмета мені достатньо тих знань, які я отримую на заняттях.

4. Навчальні завдання з цього предмету мені нецікаві, я їх виконую, тому що цього вимагає вчитель (викладач).

5. Труднощі, що виникають при вивченні даного предмета, що роблять його для мене ще більш захоплюючим.

6. При вивченні даного предмета крім підручників та рекомендованої літератури самостійно читаю додаткову літературу.

7. Вважаю, що важкі теоретичні питання по даному предмету можна було б не вивчати.

8. Якщо щось не виходить з даного предмету, намагаюся розібратися і дійти до суті.

9. На заняттях з даного предмета у мене часто буває такий стан, коли зовсім не хочеться вчитися».

10. Активно працюю і виконую завдання тільки під контролем учителя (викладача).

11. Матеріал, що вивчається з даного предмета, з цікавістю обговорюю у вільний час (на перерві, будинки) зі своїми однокласниками (друзями).

12. Намагаюся самостійно виконувати завдання з цього предмету, не люблю, коли мені підказують і допомагають.

13. По можливості намагаюся списати у товаришів чи прошу когось виконати завдання за мене.

14. Вважаю, що всі знання з даного предмету є цінними і по можливості потрібно знати з даного предмету як можна більше.

15. Оцінка по цьому предмету для мене важливіша, ніж знання.

16. Якщо я погано підготовлений до уроку, то особливо не засмучуюсь і не переживаю.

17. Мої інтереси і захоплення у вільний час пов'язані з даним предметом.

18. Даний предмет дається мені важко, і мені доводиться змушувати себе виконувати навчальні завдання.

19. Якщо по хворобі (або інших причин) я пропускаю уроки з даного предмету, то мене це засмучує.

20. Якби було можна, то я виключив би цей предмет з розкладу (навчального плану).

Обробка результатів

Підрахунок показників опитувальника проводиться у відповідності з ключем, де «Так» означає позитивні відповіді (вірно; мабуть вірно), а «Ні» - негативні (мабуть невірно; невірно).

Ключ

Так 1, 2, 5, 6, 8, 11, 12, 14, 17, 19

Немає 3, 4, 7, 9, 10, 13, 15, 16, 18, 20

За кожне збіг з ключем нараховується один бал. Чим вище сумарний бал, тим вище показник внутрішньої мотивації вивчення предмета. При низьких сумарних балах домінує зовнішня мотивація вивчення предмета.

Перевірка валідності тесту здійснювалася шляхом виділення двох контрастних груп предметів:

1) предмети, які, на думку самих учнів (студентів), подобались, були цікаві їм;

2) предмети, які явно не подобались учням, були їм нецікаві. Обробки були піддані відповіді 30 випробовуваних.

Аналіз результатів. Отриманий у процесі обробки відповідей випробуваного результат розшифровується наступним чином:

• 0-10 балон - зовнішня мотивація;

• 11-20 балів - внутрішня мотивація.

Для визначення рівня внутрішньої мотивації можуть бути використані також наступні нормативні межі:

• 0-5 балів - низький рівень внутрішньої мотивації;

• 6-14 балів - середній рівень внутрішньої мотивації;

• 15-20 балів - високий рівень внутрішньої мотивації.

Впровадження та практичне використання.

Запропонована методика може використовуватися:

1) для з'ясування причин неуспішності учнів;

2) для виявлення категорій учнів у залежності від спрямованості мотивації вивчення предмета (з домінуванням зовнішньої мотивації, домінуванням внутрішньої мотивації та середнього типу);

3) для забезпечення психологічного супроводу учнів у процесі навчання;

4) для дослідження ефективності викладання навчальних дисциплін і пошуку резервів його вдосконалення;

Результати дослідження можуть розглядатися:

1) як показник ефективності (якості) застосовується вчителем методики (технології) навчання (порівняння результатів дослідження мотивації в контрольних та експериментальних класах);

2) як показник здатності вчителя активізувати мотиваційну сферу учнів (що може враховуватися при проведенні атестації, конкурсів педагогічної майстерності);

3) як основа для підвищення ефективності педагогічної діяльності і вдосконалення педагогічної майстерності.