Сценарий выпускного утренника в 4 классе

Утренник «Прощание с начальной школой»

Учитель МБОУ «Укромновская школа»

Симферопольского района

Республики Крым

Польченко Г.В.

Учитель. После праздника выпускного,

Когда ушли ребята мои,

Еще не веря в разлуку,

Я в класс вошла опустевший,

Где на двери висела табличка

4-А класс.

Где столько стихов звучало,

Где столько бывало споров,

Размолвок и примирений,

Радостей и тревог.

И грусть завладела сердцем,

Как будто что-то родное и близкое

Навек ушло от меня.

И вдруг на доске знакомой

Увидела четыре слова,

Кто-то очень старательно мелом их написал…

Всего лишь четыре слова.

Заходят дети, прикрепляют на доске надпись, хором читают:

«Пусть всегда будет школа!»

Мне сразу стало теплее и радостней на душе.

Значит, не оборвались незримые нити дружбы,

И ничего не забыли мои ученики.

♫ МАЛЕНЬКАЯ СТРАНА

Мы называем нашу школу « маленькая страна».

Тут люди с добрыми глазами,

Тут жизнь любви полна.

Тут могут дети веселиться,

Тут зла и горя нет,

Тут не давали нам лениться

И всем дарили свет.

ПРИПЕВ. Маленькая страна, маленькая страна.

Каждый расскажет и покажет -

Вот она, вот она!

Маленькая страна (2)

Там, где душе светло и ясно,

Там, где всегда весна.

Эта страна нам часто снится, но миг уйти придет.

Эй, выпускник, пора проститься -

Твой начался полет.

Час расставания назначен в школьной твоей стране.

Май наступил, а это значит,

Грустно тебе и мне!

Дети. 1. Сьогодні у нас найрадісніший і найсумніший день. Найрадісніший - адже ми закінчили початкову школу, подорослішали, мріємо навчатися далі, працювати, творити.

2. А найсумніший - адже ми прощаємося з нашим затишним класом, в якому ми раділи, сумували, плакали і сміялися всі чотири роки, прощаємося з нашою першою вчителькою, яка подарувала нам свою любов та ласку.

3. Чотири роки ми разом здіймалися першими найважчими сходинками до знань, вчилися писати, читати, рахувати, товаришувати, жити за правилами в нашій маленькій шкільній країні.

4. 670 днів разом з ранковим сонцем ми переступали поріг рідного класу.

5. Близько 3 тисячі 200 дзвінків почули за 4 роки. І чули ми їх по різному.

6. Тоді, коли з букетом квітів йшли на перший урок в перший клас, і тоді, коли він немов би обривав цікаво проведені 40 хвилин улюбленого уроку. І був довгожданий дзвінок на канікули.

7. А ось дзвінок, який ви почуєте сьогодні буде останнім для нас, як для учнів початкових класів.

Діти по черзі дзвонять.

Прийшла такая вже пора,

Що розставатися нам пора.

Але не сумувати тут зібрались,

А пригадати, як все починалось.

Вчитель.

- Тихо...Тихіше! Народилась дитина,

Гарненька така на вид.

В згортку білих пелюшок

Мирно в ліжечку спить.

Спи, моя крихітко,

Пташечко гожа моя.

Батюшки, баю, баю.

Хай ніяка печаль

Не тривожить душу дитячу твою.

Ти не побачиш ні горя, ні муки,

Долі не стрінеш лихої.

Спи, мій голубчик, спи, мій синочок,

Спи, мій дзвіночок.

Хай крізь роки будеш ти найщасливіший,

Коли підростеш.

А поки...

(Фонограма "Топ, топ, топает малыш")

Вчитель. Ви ще не ходили до школи. Яким було тоді життя?

( Інсценізація )

( Батько сидить читає газету. Заходить дочка.)

Дочка. Тату, а чому іде дощ?

Тато. Підеш до школи - дізнаєшся.

Дочка. Тату, а у Баби Яги є бабенятка?

Тато. Звідки я можу знати.

Дочка. Тату, а навіщо коняці коси не плечах?

Тато. Запитай у коняки.

Дочка. Тату, а мотоцикл любить цукерки?

Тато. Не знаю, я його не запитував.

Дочка. Тату, а ти не сердишся, що я в тебе про все запитую?

Тато. Що ти, моя дитинко? Як можна? Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше будеш знати.

( Дочка виходить)

Тато. От вже непосидюче. Хоч би швидше тебе до школи відправити!

1. А у меня в кармане гвоздь!

Вот! А у вас?

2. А у нас сегодня гость!

А у вас?

1. А у нас сегодня кошка родила вчера котят.

Котята выросли немножко,

А есть из блюдца не хотят.

2. А у нас на кухне газ!

А у вас?

1. А у нас - водопровод! Вот!

2. А из нашего окна школа средняя видна!

1. А из нашего окошка третий кабинет немножко!

♫ Звучить пісня «Першоклашка»

3. А у нас - веселый класс! Это раз!

4. Мы нашли противогаз - это два!

3. А в-четвертых наш учитель

Приходил ко мне домой,

Потому что в коридоре я носился,

Как шальной!

3. Как шальной?

Ну что ж такого?

А к «второклашкам», например,

Приходил милиционер.

4. А у нас подбили глаз. А у вас?

3.А у нас - дежурный класс. А у вас?

4.В классе-то сосед соседа книжкой бил после обеда.

3.Кижкой? Это ерунда! Вот портфелем - это да!

4.А у нас учитель клевый, очень добрый и веселый!

3. Образцово-показательный…

4. Словом, просто… ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЙ!

Ми пригадаєм той дзвінок веселий,

Що продзвенів нам перший раз,

Коли ввійшли ми з квітами у школу

У свій найкращий перший клас!

Давайте пригадаємо разом,

Як вперше на лінійці всі стояли,

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас,

Коли дали нам зошит з олівцями

Й за парти посадили перший в житті раз!

У дівчаток - бантики пишні,

Яскраві квіти у руках.

Губи - наче спілі вишні,

І цікавість у очах.

Хлопчаки усі - швиденькі,

І рухливі, і меткі,

Ми були такі маленькі,

А от виросли які!

Літера перша, перше слово,

З книжкою перша серйозна розмова.

Перша сторінка, друга сторінка,

Перший успіх, смішинка, сльози.

Вчитель. Пам'ятаєте, з якими труднощами ви писали свої перші в житті гачки та палички?

Сценка «Первое задание»

Вчитель. Не всі зошити були показані батькам.

ТЕТРАДЬ.

Вся стр.6 , 7, 8, 9

БАТЬКАМ

Ведучий. Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань!

Ведуча. І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі .То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами!

Ведучий. Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!

Прийміть наш букет із пошани й любові.

Вклоняємось низько і дякуємо щиро

За ласку і ніжність, за мудрість і віру.

Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла

І без батьківської строгості і жарту,

І без свого родинного тепла.

Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

4 роки нас водили вранці,

Несли портфелі наші, ранці,

Із нами ви уроки вчили,

І малювали і лічили.

Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо,

При цьому готувати їсти,

Білизну прати, місити тісто.

Нести домашнії турботи,

Ходити на свою роботу,

І залишатися на диво

Красивими і молодими.

Ми любим вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров'ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаємо, напевно:

Ми більше радуємо вас.

Любі!

Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам,

Любесеньким нашим батькам.

Пісня батькам (На мелодію пісні "Листья жёлтые")

Не прожить нам в мире этом (2 р.)

Без потерь (2 р.)

Мы простились с классом этим, (2 р.)

А теперь ...(2 р.)

Припев:

В школьном зале видим мы родные лица,

Не волнуйтесь, ничего уж не случиться.

За любовь и нежность мы вам благодарны.

Это вы растите юные таланты.

И за то, что вы ночей не досыпали,

Посмотрите все мы лебедями стали.

И дождались вы счастливого момента,

Дарим вам, родные, мы аплодисменты.

Перша вчителька! Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим,

А любов її щира, гаряча

Зігрівала сердечко усім.

Ми малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість, і страх!

В ручках квітів букети тримали,

І тремтіла тривога серцях.

Ви ж, як фея, і добра, і мила,

Усміхнулися лагідно нам.

Як же щиро ви всіх нас любили!

Як нас завжди хвалили батькам!

Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас:

Той у школі звик шуміти, Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли,

В вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили.

Та такого не було,

Щоб робив це хтось на зло,

Бо усі ми повсякчас,

Дуже-дуже любим вас!

Ой, мороки було з нами

Вчительці багато, як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати!

Останнє нині в нас побачення,

Нам сумно розлучатись з вами.

І просимо у вас пробачення.

Ми найщирішими словами

За те, що колись хтось не вивчив урок,

Домашнє завдання не виконав в строк..

А хтось одержував знову двійку,

Встрявав з товаришем у бійку,

Базікав часто безупинно ...

Та ви прощали нам провини!

Так, ми в житті вас не забудемо

І пам'ятати завжди будемо

І слово, й усмішку ласкаву,

То хитрувату, то лукаву,

І ту любов, що віддавали,

Серця дитячі зігрівали.

За все ми вдячні вам без ліку,

Спасибі ніжне і велике!

Ведуча. Слово першій вчительці.

Звучить пiсня «Перша вчителька».

Як швидко пролетiли

Роки, неначе днi.

Ми так рости спiшили,

Як трави навеснi.

Iз Вами ми ділили

І радiсть, i печаль.

Ми так рости спішили!

Тепер прощатись жаль.

Приспiв:

Учителька найперша,

Як зiронька ясна.

На все життя у серцi

Залишиться вона!

Терпляча, добра, мила,

За кроком крок, щодня,

І нас добра навчила,

Дала мiцнi знання.

Не скажеш: «Стiйте роки!

Дитинство, постривай!»

І школi початковiй

Ми скажем «Прощавай!»

ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА

Дорогі мої діти! З святом вас вітаю,

Здоров'ячка багато я усім бажаю!

І радість, і смуток, заліг мені в душу.

Радію за те, що дорослими стали,

І знань чимало уже подолали.

І сумно мені, признатися мушу,

Що час вже прощання настав.

Учіться, працюйте - моя настанова,

Батьків поважайте, ви гідна опора.

Про сум уже досить, ні жодного слова,

Сьогодні в вас свято, прийшли привітати

і мами , і тата.

Прийміть і мої найщиріші вітання,

Хай збудуться мрії і ваші бажання!