Урок літературного читання в 2 класі Василь Чухліб «Повінь».

Урок

літературного читання

в 2 класі

Підготувала:

вчитель початкових класів

Ніна Миколаївна Манзенюк

Тема. Василь Чухліб «Повінь».

Мета. Навчати учнів свідомого, виразного читання, умінню швидко

орієнтуватись у тексті, розширювати активний словниковий запас

учнів, розвивати увагу, пам'ять, латеральне мислення, уяву, фантазію,зв'язне мовлення, формувати уміння вчитись, комунікативну, соціальну компетентності, виховувати любов до природи, привчати їх до мудрого використання багатств природи.

Обладнання. Проектор, ноутбук, репродукції картин, малюнки із

зображенням пташки ремеза, портрет письменника, кросворд,

таблиці Шульте.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Створення сприятливої емоційної атмосфери.

Метод «Вітер дме».

Вчитель говорить:

-Вітер дме для тих,

• хто прийшов на урок з гарним настроєм;

• хто має русяве волосся;

• хто має карі очі;

• у кого зелений одяг;

• хто прийшов отримати знання;

• хто хоче навчитися мислити;

• хто виконав домашнє завдання.

Після кожної фрази учні, що погоджуються з нею, підводяться з місця.

Перш, ніж перейти до наступного питання, потрібно заслухати 1-2 відповіді.

ІІ. Мовна розминка.

1. Дихальна та артикуляційна гімнастика:

а) вправа «Загаси свічку»;

б) вправа «Вітер»;

в) вправа «Конячки»;

г) промовляння вивчених раніше скоромовок з рухами;

д) читання на видоху:

БТМПВЧФКНШЛЖЗЦС

КВМСПЛБШГРДБЛСТ

ПРЛГНТВСЧЦФБХНМ

ВМРГКТБДЗЩЗБЧВН

ФЩМЖДШХЧМКПБРВС

ПТКЗРМВДГБФКЗРЧ

ІІI. Перевірка домашнього завдання.

1. Гра «Що не так?»

Підручники у дітей закриті. Вчитель читає вірш «Бабусина радість» і навмисно робить заміни слів. Діти повинні на слух «упіймати» ці заміни і виправити.

Щодня, ( щоранку) як сонечко в небі засяє.

Хоч ще маленька, (невеличка) зате не лінива.

Все виконує ( робить) бабусина радість охоче.

Матуся (бабуся) радіє та ще й примовля.

Росте, як дубочок (кленочок) побіля води!

2. Вправи для розширення кута зору з таблицями Шульте.

Робота в парах. Учні повинні за 25с показати у таблиці числа в порядку збільшення або зменшення.

2. Гра «Обличчям до обличчя»

Учні повертаються одне до одного у парі і читають вірш Галини Могильницької «Бабусина радість»

3. Перевірка творчого завдання.

Розповідь учнями власних творів про свою бабусю.

IV. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності.

1.Кросворд.

- Діти, давайте спробуємо з вами відгадати кросворд. Це допоможе дізнатися тему уроку.

-Розташуємо слова відгадки по горизонталі.

1. «Що це? Що це?- всі кричать,-

Білі мухи скрізь летять». (снігопад)

2. Зроду рук своїх не має,

А узори вишиває.

Хто малюнок на вікні

Уночі зробив мені? (мороз)

3. Без рук, без ніг - ворота зачиняє.

Рукавом махнув, дерева нагнув. (вітер)

4. Подивіться-но як слід:

Це не сніг, але й не лід.

Всі дерева, наче в сріблі,

І воно у кожну мить

На їх стовбурах, на гіллі

Діамантами блищить. (іній)

5. Хмара сива увесь світ накрила. (туман)

6. Розгулялось холодище,

Сніг кидає у вікно,

То співа, танцює, свище,

То як звір, реве воно.

Шумить, гуде, горою йде,

І не їздить, ні ходить.

Відгадайте: що це, діти? (заметіль)

Ключове слово: «Повінь»

3 і

т е р

4 і н й

5 т у м а

6 з а м е т і лЯку загальну назву можна дати словам - відгадкам? (Явища природи).

- Зверніть увагу на слово, яке отримали в синіх клітинках по вертикалі. (Повінь).

-Це слово означає теж явище природи, це природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі берегів, затоплюючи прибережну місцевість: ділянки лісу, гаї, поля і навіть села. Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води, через танення снігів, дощі . А ще це назва оповідання Василя Чухліба, з яким ми сьогодні познайомимось.

-Наша задача уважно прочитати оповідання, уявити таке природне явище, як повінь, його наслідки, подумати, як це оповідання пов'язане з темою розділу.

(Розгляд повені на фото).

2. Робота з прислів'ям.

-Прочитайте і поясніть!

ЗтлшпАкнЙвлоЦніпЯпьНопнтОкГсвИтшчіНлмОкшСнпЯлпТдсЬ

(Зайця ноги носять.)

Прочитати тричі, підвищуючи швидкість до темпу скоромовки. Прочитати і показати почуття сумніву, образи, радості, співчуття.

3.Перегляд відеоматеріалів про зайців, слайди з фотографіями.

- Ми говоримо, що зайці дуже великі боягузи. А ось і ні! Зайці сміливі, відважні. Коли на них у полі нападає орел або сокіл, заєць перевертається на спину і починає сильно бити своїми лапками по нападнику. Він б'є лапками по нападнику з такою силою, що пропорює кігтями черевце птаха.

4.Гра «Що їсть зайчик?»

(Можна викликати кількох учнів, вони із кошика дістають овочі, фрукти інші предмети, а діти плескають в долоні, якщо цю їжу споживають зайці).

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

1.Інформаційна хвилинка. (Учень розповідає про В.Чухліба )

(портрет на слайді)

Василь Чухліб народився у 1941 році на Чернігівщині. Деякий час працював вчителем, написав для дітей збірки «Хто встає раніше», «Безкозирка», «Тарасикова знахідка», «Пісня тоненької очеретини» та інші. У 1996 році йому присуджено премію імені Лесі Українки за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі», «Куди летить рибалочка» та «Колискова для ведмедів».

2. Словникова робота.

а) Лексико-орфоепічна.

Ознайомлення з лексичним значенням нових слів, поданих у підручнику після тексту «Повінь» с.60.

б) Лексико-семантична.

Ремез - це найменша пташка серед синичок, цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю.

- А що ви знаєте про таку пташку, як ремез? (Розповідає заздалегідь підготовлений учень)

Це невеличка пташка, подібна до горобця та синиці. Гніздиться вона в чагарниках по берегах річок, озер, ставків і інших водоймищ. Стінки гнізда, завтовшки 20-25 мм, настільки міцні, що гніздо висить на дереві, не руйнуючись, протягом декількох років. На спорудження гнізда пара витрачає не менше двох тижнів.

Корч - розгалужене коріння дерев, кущів або пень з корінням.

Десна - річка, притока Дніпра, яка впадає в нього поблизу Києва.

Вухань - хтось з довгими вухами , тут -заєць .

в) Мовно-лексичне завдання.

- Прочитайте слова в колонках, з'єднайте близькі за значенням.

завирувало зігнувся

чкурне закрутило

зіщулився дремене

зблиснуло прив'язав

прип'яв мигнуло

3. Первинне знайомство з текстом. Технологія «Джиґсоу».

- А що трапилось під час повені, ви дізнаєтесь, прочитавши оповідання В.Чухліба " Повінь".

А) Робота в експертних групах.

Діти об'єднуються в чотири «експертні» групи і читають оповідання за частинами.

1гр. Від «На Десні…» до «…розповідає тато.»

2гр. Від «Ой, чи…» до «…борщ смачний!»

3гр. Від «Отут в…» до «…зайця до човна.»

4гр. Від «Коли перепливали…» до кінця.

Б) Робота в «домашніх» групах.

Діти повертаються в «домашні» групи і по черзі розповідають зміст членам своєї групи.

4. Перевірка первинного сприймання.

Тест « Так чи ні».

Діти ставлять знаки «+» або «-»

1. У човні Тетянка з дідусем.(-)

2. Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку (+)

3. Тетянка на острівці рвала молодий щавель (+)

4. У кущах дівчинка побачила лисичку (-)

5. Зайчика випустили на волю (+)

5.Фізкультхвилинка (під музичний супровід)

6. Самостійне читання оповідання.

- Прочитайте уважно текст, підготуйтесь до роботи в групах.

7. Аналіз змісту тексту за методом «Шість кольорових капелюхів» Едварда де Боно.

- Перед нами гора Мислення. Піднімемось на неї групами. Об'єднайтеся, будь ласка, в шість груп, оберіть собі колір і отримайте завдання.

Білий Капелюх - Завдання: Попрацюйте із словниками і дайте пояснення словам із тексту.

Пухова - …

Гойдається - …

Щавель -…..;

Острівець -…;

Кріль -…;

Весла - …

Ткнувся - …

Жовтий Капелюх - Завдання: На скільки частин можна поділити текст? Дайте заголовок кожній частині. Запишіть на дошці.

Червоний Капелюх - Завдання: Чи сподобалася вам поведінка тата і Тетянки? Яку характеристику можна їм дати? Знайдіть в тексті речення, в яких видно як тато і Тетянка допомогли зайцеві.

Чорний Капелюх - Завдання: Яку шкоду наносить повінь природі? Знайдіть в тексті речення, які підтверджують це.

Зелений Капелюх - Завдання: Поміркуйте, як і чим ви можете допомагати тваринам і птахам . Розкажіть про це.

7. Презентація груп.

- Роботою капелюхів керуватиме синій капелюх.

Синій капелюх:

-Презентує свою роботу група білих капелюхів.

(Учні пояснюють значення слів)

Пухова - … (тепла);

Гойдається - … ( розхитується в різні боки);

Щавель - …( трав'яниста рослина, кисла на смак);

Острівець - …( суша, що з усіх сторін омивається водою);

Кріль - …( домашня тварина);

Весла - … ( пристрій на човні, яким гребуть воду);

Ткнувся - … ( торкнувся );

Завдання для всіх учнів

-До пар слів, близьких за значенням, з якими працювали перед читанням оповідання, доберіть назви предметів з тексту. (Колонки слів із словникової роботи)

Синій капелюх:

- Підведемо підсумок. Значення яких слів ви запам'ятали? (Відповідають учні класу).

-Що нового ви дізналися з оповідання «Повінь» В. Чухліба?

-Поставте одне одному запитання за прочитаним.

- Презентує свою роботу група жовтих капелюхів.

- Для чого необхідно вміти складати план до тексту? (Для того, щоб не пропустити основне під час переказу.)

- Презентуйте свій план.

План

1. Повінь на Десні.

2. Ремезове гніздо.

3. Пригоди на воді.

4. Щавель для борщу.

5. Заєць в біді.

6. На волі.

-Чи правильно склали план жовті капелюхи?

Переказ тексту (диференційовано).

1.- Користуючись планом , стисло перекажіть текст.(Задіяні всі учні класу).

2.-Розкажіть стисло про пригоду від імені зайчика.(4 учні працюють в групі, 1 презентує)

-Чи могли б ви підібрати інший заголовок до оповідання?

(На Десні. Врятували. Пригода.)

Синій капелюх:

-Надамо слово чорним капелюхам.

(Учні зачитують речення, які доводять негативні наслідки повені.)

-Чому треба рятувати тварин під час повені?

- Презентує роботу група червоних капелюхів. (Учні характеризують дійових осіб.)

( тато -розумний, веселий, великодушний, добрий, сміливий..., Тетянка - маленька, працьовита, співчутлива…)

- Чи відповідає ілюстрація на с. 59 змісту оповідання? (Так)

- Підпишіть малюнок рядками з тексту.

-То головні герої позитивні чи негативні?

-Підведемо підсумок роботи за жовтими, чорними та червоними капелюхами.

- Які висновки ви зробили, читаючи це оповідання?

-Чого вчить нас це оповідання?

Синій капелюх:

-Попрацюємо з групою зелених капелюхів.( Учні розповідають про те, як можна допомагати тваринам )

VI. Підсумок уроку.

Синій капелюх пропонує підвести підсумок.

- Підводимо підсумок.

1. Гра «Продовж речення».

• На уроці мені найбільше сподобалося...

• Я вчився...

• Я дізнався...

• Мені б хотілося ще...

• Під час уроку мені було найцікавіше..

• Я зробив для себе висновок…

2.Розгадування лабіринту.

Р Е И Р

Д Е Ж Р О

І Б І П Д

Т И, Т Ь У!

Діти, бережіть природу!

- Яке це речення за метою висловлювання?

-Зробіть висновок для себе на все життя.

Вмійте природу любити,

Кожній травинці радіти

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави,

Знай все окрасою буде

Нашого рідного краю.

VІІ. Домашнє завдання.

1.Читати оповідання на сторінках 58 - 60, відповідати на питання. Вчитися коротко переказувати.

2. Підібрати твори , в яких розповідається про те, як люди рятують від лиха представників живої й неживої природи.