Конспект уроку з української мови 3 клас.

Мета: на основі практичних вправ ознайомити учнів із чергуванням голосних у коренях спільнокореневих слів; закріплювати знання про будову слова; розвивати вміння зіставляти, узагальнювати; форму­вати навички самостійної роботи з підручником; ви­ховувати почуття поваги до старших.

Обладнання: матеріал для ігор, таблиця.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.

Відповіді на запитання.

• Чи спільнокореневі виділені слова у домашній вправі?

• Що в них спільного?

• Прочитайте спільнокореневі слова, які ви ді­брали.

Комунікативна вправа - гра.

Завдання гри. Учні діляться на дві групи. Ведучий називає слово. Усі гравці добирають до нього спіль­нокореневі. Відповідають з одного ряду. Ведучий ро­бить помітку, скільки слів дібрано (стільки балів за­раховано). Якщо з другого ряду хтось іще може до­дати слово - він піднімає руку. За кожну правильну відповідь - 2 бали.

Матеріал для гри.

Казка (казочка, приказка, переказ, казати, роз­казати...).

Вода (водяний, підводний, водиця, водник...).

Мова (розмова, мовний, розмовляти, промо­вець...).

Блиск (блискучий, блискотіти, блискавка...).

Коса (косар, покоси, косити, косарка...).

Літати (літак, політ, приліт, відлітати...).

Гра «Сходинки слів» (6 варіантів).

Завдання гри. У вільні клітинки «сходинок» треба вписати букву так, щоб вийшло спільно кореневе сло­во або форма слова. Перший, хто виконає завдання, отримує 5 балів, другий - 4 і т.д. За помилку зніма­ється 2 бали.

Матеріал для гри.

Ліс - ліси, лісок, лісник, лісовик, лісовий, ліс­ничий.

Сад - сади, садок, садити, садочок, садівник.

Дуб - дуби, дубок, дубина, дубовий, дублений.

Світ - світи, світає, світлий, світанок, світловий.

Гриб - гриби, грибок, грибний, грибниця, гри­бовище.

Хліб - хліби, хлібом, хлібина, хлібороб, хлібо­роби.

Каліграфічна хвилинка.

Ш. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку.

- Сьогодні ми відкриємо ще одну таємницю на­шої солов'їної мови - навчимося впізнавати однакові корені зі зміною звуків. Попрацюємо самостійно.

Письмо з пам'яті.

Шкільний дзвінок уже лунає,

Дзвоник школярів скликає.

- Знайдіть у вірші споріднені слова.
Шкільний, школярів; дзвінок, дзвоник.

• Яку таємницю приховує українська мова? (У корені [і] змінюється на [о].)

• Чи спільнокореневі ці слова? (Так.)

• Що відбувається у коренях цих слів? (Чергуван­ня голосних звуків.)

IV. Первинне сприймання й усвідомлення нового на­вчального матеріалу. Вибірковий диктант.

Впертий кіт

Дмитрик котика муштрує,

А кіт вдає, що не чує.

- Стрибни людям напоказ,
Стрибни, котику, хоч раз.
Дмитрик просить і чекає,

А кіт впертий не стрибає. (Котик - кіт; [о] - [і].)

Ведмідь малює

Ведмідь малював картину:

Осику, березу, ялину

Й між ними - червону калину.

А поруч поставив пасіку

І вікна відкрив у поле,

А сам у кущі сховався,

Щоб не кусали бджоли.

Бо дуже хотілося меду

Рудому ведмедю.

(М. Сингаївський)

(Ведмідь - ведмедю, [і] - [е].)

- Отже, звуки [о] - [і], [е] - [і] чергуються у ко­ренях спільнокореневих слів.

Диктант «Кого чи чого немає?».
Учитель диктує слова. Учні добирають «пару», змі­нюючи слово (для цього вони використовують слово «немає»). Наприклад, піч - (немає) печі. Утворені «пари» школярі записують у два стовпчики,
[і] - [е] [і] - [о]

Піч - печі; Ніч - ночі;

папір - паперу; лід - льоду;

осінь - осені; колір - кольору;

ведмідь - ведмедя; сіль - солі;

ніс - носа; корова - корів; Харків - Харкова; ворота - воріт; бджола - бджіл; ніж - ножа; коса - кіс; нога - ніг; захід - заходу; радість - радості; порода - порід; кіт - кота.

- Виділіть у поданих словах корені. Підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Фізкультхвилинка.

У бабусине віконечко

Ясно світить сонечко.

Вийшла бабуся на ґанок,

Пшонце посипає

І до себе малесеньких Курчаток скликає:

«Ціп-ціп, цюру-ру,

Швидше поспішайте

І зернята біля ганку

Скоріше збирайте».

Біжать квочка і курчата,

Зернятка збирають,

Ну, а півник у дворі

Весело гуляє.

Півник чує ласку цю,

Щиру та велику,

І за це усе бабусі

Кричить: «Ку-ку-рі-ку!»

Робота в групах (диференційовано).

1-ша група - с. 79, впр. 184. 2-га група - с. 79, впр. 183.

• Що відбувається в коренях слів? (Чергування.)

• Чи ці слова спільнокореневі? Доведіть. (Так. Мають спільну звукову частину і одне й те саме смис­лове значення.)

• У якому складі пишемо і, а в якому о та є? (За­критому; відкритому.)

Хвилинка поезій Учитель читає вірші.

Я вірив, що краще всього

- Пісні, які знає дідусь.

Вмощусь на коліна до нього

І в очі йому дивлюсь.

А він вимовляє, виспівує

Гарячі прості слова

- І все давниною сивою

В очах моїх ожива.

...І плачу, було, й сміюся,

Як слухаю ті пісні...

Спасибі ж тобі, дідусю,

За те, що ти дав мені. (В. Симоненко)

Бабця спить

Ходить тиша в теплих капцях,

Задрімала в кріслі бабця.

А годинник цокотить:

Бабця спить, бабця спить.

Я навшпиньки вийду з хати,

Щоби їй не заважати.

Не скавчи, собачко, цить!

Бабця спить, Бабця спить.

(В.Багірова)

• Які почуття викликають у вас ці вірші?

• Як ви допомагаєте своїм бабусям та дідусям?

• Пригадайте, які твори на цю тему ми опрацьо­вували на уроках читання.

V. Узагальнення і систематизація знань.
Робота з підручником.

Усно - с. 80, впр. 185.

Вибіркове списування - с. 80, впр. 186.

• Випишіть з тексту спільнокореневі слова, в яких змінюється голосний у корені.

• Усно зробіть звуко-буквений аналіз слова дзво­нить.

Вибірково-розподільний диктант.

- Виберіть і запишіть слова в дві колонки: у пер­шу - з орфограмою -е, у другу - з орфограмою -і.

Валом зайця не доженеш. Задер носа - й кочергою не дістанеш. Ліпше без вечері лягати та без боргів уста­вати. Хліб-сіль їж, правду ріж. (Приспів 'я.)

Ось я чую, щось бринить, за медком бджола летить. Ко­тику сіренький, котику біленький. Міцний лід скував річку. Ми дзвіночки, лісові дзвіночки, славим день (П. Тичина).

• У кого ви запитаєте, що таке кочерга?

• Допишіть спільнокореневе слово. Назвіть звуки, які змінились. Виділіть корінь.

- У якому складі пишемо і, а в якому о та е?
Творчий диктант.

- З поданих пар слів утворіть словосполучення. Під­кресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Яскраві (колір), напувати (кінь), книжка на (стіл), нагодувати (кіт), біля свого (поріг), стояти на (поріг).

- Що ви помітили в останній парі слів? (Чергуван­ня голосних і приголосних звуків: [і] - [о]; [г} - [з].)

VI. Підсумок уроку.
Хвилинка відпочинку.
Як чергуються голосні

В переливах слів ми раді

Відтінити тут одне;

Там де і в закритім складі,

У викритім - о та е.

У закритім складі кінь,

У відкритому - коня.

Поміркуй над цим, прикинь -

Не поїдем навмання.

У закритім складі гість,

У відкритім - гостя жди.

У закритім складі шість.

У відкритому - шести.

На кінець тут приклад дам:

Лебідь - лебедя; обід - обода,

Невід - невода, чобіт - чобота...

А є й виняток: хобот - хобота.

А й ще сучасніший: робот - робота.

(Д. Білоус)

Головко З.Л., Морська Я.Ф. Цікава граматика в по­чаткових класах. 2(1)-4(3). - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 1997. - С. 23.

• Чергування яких голосних звуків ми вчили на уроці?

• У якому складі - відкритому чи закритому - чується звук [і]? (Закритому.)

• У якому складі - відкритому чи закритому - чуються звуки [о], [е]? (Відкритому.)

- Які існують винятки? (Хобот - хобота, ро­бот -- робота).

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Чергування голосних, приголосних звуків у коре­нях слів

- Вимовте слова, у коренях яких чергуються го­лосні та приголосні звуки:

стіл - стола ([і] - [о]);

піч - печі ([і] - [е]);

ломити - ламати ([о] - [а]);

терти - витирати ([е] - [и]);

книга - в книзі - книжка ([г] - [з] - [ж]);

рука - на руці - ручка ([к] - [ц] - [ч]);

горох - у горосі - горошина ([х] - [с] - [ш]).

- Замініть слова або доберіть споріднені так, щоб у корені змінився голосний (приголосний) звук:

слово - ...;

ягоди - ...;

колесо - ...;

село - ... ;

ніч - ...;

сіль - ...;

біль - ...;

схід - ...;

сніг - ...;

страх - ...;

молоко - ...;

дорога - ..

ріка - ...;

берег -...;

допомога - ...;

рух - ... .