Відділ освіти Зміївської районної державної адміністрації

Комсомольська гімназія №2

Зміївської районної ради Харківської області

Урок мужності

«Герої АТО»

Розробка уроку мужності

класного керівника 10-Б класу

Комсомольської гімназії № 2

Зміївської районної ради

Харківської області

Мухортова Поліна Анатоліївна

сел. Комсомольське 2014 рік

Пояснювальна записка

Призначення: виховний захід для учнів 10 класів з метою вшанувати мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками, продовольством та, не зважаючи на ризик, вивозять із захоплених міст і сіл мирних громадян. Варто згадати і про українців, які приймають у себе родини, що вимушені покинути свої рідні домівки.

Тема уроку: "Герої АТО"

Мета уроку :

формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави;

виховувати національно свідомих громадян України, які добре знають минуле, цінують сучасне і прагнуть будувати світле, мирне, демократичне майбутнє.

Обладнання: свічка, мапа України, проектор, ноутбук, емблеми військових групувань(додатки) музика українських пісень,відео, презентація.

План уроку:

1. Вступ.

2. Війна на сході України

3. Фронтові листи (театралізоване дійство).

4. Втрати України (довідка).

5. Нагороди за мужність

6. Конкурс оберігів українським військовим

7. Підсумок.

УРОК МУЖНОСТІ

"Герої АТО"

Учень 1: Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Була в Україні година сумна…

Хоч роки проходять та в пам'яті буде

Священна, велика, кривава війна.

(Під час доповіді демонструється додаток №1 емблеми батальйонів АТО )

Учень 2.: Війна на сході України - на території і між з одного боку - незаконними збройними формуваннями і «народних республік», визнаних терористичними організаціями, за підтримки та з іншого боку - українськими із залученням . Складова частина .

Конфронтація насильства в регіоні розпочалася в середині квітня 2014 року, коли озброєні групи проросійських активістів почали захоплювати адмінбудівлі та відділки міліції у містах Донбасу (зокрема, у , та ). Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних сил. Поступово протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт.

Масові захоплення адмінбудівель у Донецькій області були спровоковані силами , коли російські диверсанти, застосовуючи зброю, зайняли у та ряд державних установ і будинки силових структур. Вони також роздали зброю і допомагали сепаратистам в розхитуванні ситуації.

Учень 1:Російська влада неодноразово заявляла про своє несприйняття Антитерористичної операції і вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками.

Ряд українських політиків називають війну на сході України Росії проти України.

Від середини липня 2014 року почали брати пряму участь у бойових діях проти Збройних сил України. Підрозділи Збройних сил Росії діють як з території Російської Федерації, так і безпосередньо на території України.

28 серпня 2014 року Радник міністра внутрішніх справ заявив в ефірі , що відбувається вторгнення Росії в Україну. До цього були лише розрізнені заяви з Прес-служби про чергову військову колону з Росії, що перетнула кордон у районі міста (вікіпедія)

(демонстрація відео

Учень 2: Яскраві шкільні вікна…

Ранок…

Щасливі, радісні, сповнені надії випускники…

Сцена "Мрії випускників"

(2 дівчинки, 1 юнак, сидять на березі річки, співають солов'ї, дзюркотить вода)

Дівчинка 1: Ну ось і все… Закінчилось наше навчання… Прощай школа…

Так тривожно…

Вчора випускники, а сьогодні вже ми… дорослі…

Дівчинка 2: І не говори, так швидко все промайнуло, не повернеш…

Як ви думаєте, що нас чекає в майбутньому?

Юнак:У кожного із нас свій життєвий шлях. І я гадаю, що всі наші мрії та сподівання здійсняться

Дівчинка 1: Аби…

Я, наприклад, мрію стати учителькою. Це така прекрасна професія… навчати дітей. Ділитися із ними своїм теплом, знаннями, досвідом.

Дівчинка 2: А я хочу бути актрисою…

Виходити на сцену театру, перевтілюватись в образ та дарувати людям свій талант… та й себе до краплі…

Дівчинка 1: А ти ,Михасю, чого мовчиш?

Дівчинка 2: І правда…

Про що мрієш ти?

Юнак: Я, дівчата, хочу стати льотчиком й побачити нашу матінку-землю з висоти пташиного польоту, я гадаю вона дивовижна…

Дівчинка 1: Так, наша земля прекрасна…

Подивіться яких голуб'ят випестила!

Дівчинка2: Звісно, звісно…

А ранок який сьогодні чудовий…

Так шкода розлучатися!

Юнак: Аж плакати хочеться

Юнак: Не сумуйте мої любі, адже у нас ще все життя попереду. А давайте кожного року будемо зустрічатися тут на березі нашої річки!

Дівчата: (Разом)Добре!Давайте!

Учень 1: Але зустрітися через рік їм так і не судилося…

Учень 2: Бо …

Учень1: … на світанку, на мирні житла, на безмежні поля пшениці впали бомби…

Учень 2:Чорні крила війни закрили сонце.

кров'ю і пожежами котиться війна по рідній землі

Учень1: Володимир Янчук помер 1 серпня 2014 року в результаті поранення, отриманого під час бойових дій під Карлівкою Мар'їнського району Донецької області. У загиблого Володимира залишилася шістнадцятирічна дочка Поліна, студентка Харківського будівельного технікуму, і мати Галина Миколаївна, пенсіонер.

Учень 2: Сьогодні заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Юрій Георгієвський зустрівся з родиною Дмитра Посохова, загиблого у зоні АТО 31 липня 2014 року в результаті мінометного обстрілу м.Шахтарськ (Донецька обл.). У березні 2014 року хлопець призвався до лав Збройних Сил України на військову службу за контрактом у 25-ту окрему аеромобільну бригаду смт. Гвардійське (Дніпропетровська обл.).

Учень1:«Ми розуміємо, що ніяка допомога наразі не втішить горя Вашої родини, але ми просимо Вас прийняти нашу підтримку. Ви виховали справжнього патріота та героя нашої країни. Патронат щодо вирішення побутових та інших проблем Вашої родини я особисто беру під власний контроль», - зазначив Юрій Георгієвський.

Учень2: Україна попрощалася з мужніми солдатами, які загинули у зоні АТО Україна попрощалася з чотирма солдатами, які боронили її від терористів у зоні АТО на Донбасі. Як йдеться в сюжеті ТСН, на Житомирщині з почестями поховали хлопців з 30-ї механізованої бригади, які полягли минулого тижня в боях на Луганщині. У 21-річного Валерія Іващенка поцілив ворожий снайпер. Для 22-річного Юрія Оліферчука смертельним стало осколкове поранення в голову. Їхнього однолітка - Вільгельма Штольцеля - провели в останню путь на Закарпатті. Минулого тижня терористи з "Градів" розстріляли тренувальний табір прикордонників на Донеччині. Тоді окрім Штольцеля вбили ще двох курсантів та їхнього командира. Поховали Вільгельма на центральному цвинтарі Мукачевого поруч з обеліском Слави. На Львівщині теж вшановували пам'ять українського героя. Яворівщина попрощалася із бійцем Петром Василихою. У зоні бойових дій на Донеччині він пробув лише тиждень. Читайте також: На підступах до Бердянська з'явилися танки та БТРи Снайперська куля вразила хлопця саме в той час, коли він говорив по телефону із матір'ю. Днями повістку отримав і старший брат загиблого. Нагадаємо, що бойовики з гранатометів обстріляли силовиків біля Ізвариного: 8 загиблих. Україна провела в останню путь своїх синів .

Учень 1: Міста і села наші в різноквітті

Накрила димом пелена

І небо падало над світом

До матерів припали діти

І тиша крикнула: "Війна!"

Учень 2: Роки над нами пропливали

І час випробувань прийшов:

Жінки солдатів проводжають

Сльозою в погляді дрижиль

Надія, віра і любов

Учень 1: Довгоочікуваними ластівками летять СМС з фронту та дому

Було в них все: радість й сум, ненависть і любов, розпач й надія і свята віра в перемогу.

сценка "Напиши бійцю листа"

(Виходить листоноша)

Листоноша: Солдатські листи… Вони приходили не в конвертах, на них не було марок. Вони були складені трикутничками. Ось так (показує). У складний для нашої країни час особливої підтримки потребують військовослужбовці. Не в кожного є можливість підтримати українську армію матеріально, але морально може кожен. Мова іде про те, щоб написати нашим захисникам кілька теплих рядочків листа-підтрим . З метою підняття морально - патріотичного духу наших вояків, Звертаються до Вас з проханням : напишіть бійцю листа. Просто декілька слів , просто від щирого серця, від Вас,

(три пари діючих осіб: Солдат - Молода жінка, Син - Мати, Юнак - Дівчина, кожен тримає в руках лист і після своїх слів віддає листоноші)

І сценка:

(перша пара: Солдат - Молода жінка)

Солдат: Нас залишилось мало. Ввечері підійде підкріплення, а до вечора будемо битися до останньої краплі крові, але ворогові своїх позицій не віддамо! Кохана, бережи сина!

Молода жінка: Чекаємо на тебе, наш рідний, вдень і вночі. Іванко з кожним днем стає більш схожий на тебе. Коли він засинає, я благаю Господа тільки про одне, щоб ти залишився живий.

ІІ сценка:

(друга пара Син - Мати)

Син: Був на передовій. Побував скрізь, а потім на бронежилеті нарахував 50 кульових дірок. Але не відлили ще тієї кулі, яка б вразила мене, бо береже мене твоя любов, мамо. Не турбуйся, рідна! Я повернуся!

Мати: Біля хати налилися яблука, вже як повернешся буду пригощати тебе гарним врожаєм. Сусідських Мишка та Павла вже не має, вчора прийшла Похоронка. Благаю, мій сину, бережи себе! Я ж так хочу потримати онуків на руках. Швидше повертайся до дому, дитина моя єдина…

ІІІ сценка

(третя пара Юнак - Дівчина)

Юнак: Завтра знову йдемо в бій, іноді здається що сил нема, але при одній думці про тебе, моя кохана,ні рани не болять, ні виснаження не відчуваю. Дорога воєнна цензура не викидай цю квітку, я надсилаю її для коханої дівчини…"

Дівчина: Хай врятує тебе любов моя! Хай доторкнеться до тебе надія моя. Стане поряд, подивиться в очі, вдихне життя в помертвілі губи! Притулиться обличчям до кривавих бинтів на ногах і скаже: "Це я - твоя Катя! Я прийшла до тебе, де б ти не був! Я з тобою, щоб не сталося!"

Протягом багатьох місяців у різних регіонах України триває благодійна дитяча акція «Напиши листа солдату!». Багато щирих послань із підтримкою прямують на схід України від дітей. Ми також підготували листи ,які зачитаємо та нідішлимо до зони АТО.

Учень 1: Скільки горя, сліз, втрачених надій

та скалічених доль принесла війна.

Учень 2: За час АТО на вересень 2014року Україна втратила 700 чоловік,

2,5 тис. - поранені,

11 - зникли безвести.

Учень 1: мільйони залишилось без даху над головою.

Учень 2: Президент України Петро Порошенко нагородив участників АТО: 93 посмертно и 76 при житті. "За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", - йдеться в повідомленні.Учасники АТО нагороджені, зокрема, орденами "Богдана Хмельницького", "За мужність" і "За військову службу Україні".

Учень 1:Скалічених героїв АТО відзначили орденами "За мужність" Українські герої війни на Сході отримали нагороди за мужність та військову доблесть. Міністр оборони Валерій Гелетей відвідав двадцятирічних фронтовиків у столичному військовому шпиталі. У різних відділеннях з важкими бойовими пораненнями лікарі ставлять їх на ноги. Державні нагороди - а це орден Богдана Хмельницького, орден «За мужність» третього ступеня та відзнаку «За військову доблесть» отримали чотирнадцятеро хлопців.

Учень 2: Поруч із ліжками героїв стояли їхні матері - чимало хлопців у важкому стані. Серед них 19-річний Едуард Ткач. Поранення під Слов'янськом спровокувало обширну гематому голови - хлопець поки не розмовляє і не рухає рукою. А Саша Коваленко - чи не найважчий пацієнт шпиталю. В бою прикрив товариша власним тілом, натомість сам отримав кулю в голову. Частина мозку хлопця втрачена назавжди. Лікарі відчайдушно борються за його життя. «Є багато людей скалічених, яких держава не повинна забути, кожного із тих людей, хто є героєм. Ці хлопці пройшли це все. Їм важко, їм треба час для адаптації, їм треба зрозуміти, що це цивільне життя, але більше всього їм потрібна підтримка суспільства, підтримка людей», - казав міністр оборони України Валерій Гелетей.

Учень 1: Как рассказали в Восточном региональном управлении государственной пограничной службы Украины, бой, в котором погибли служащие, начался 16 июля в 15:30 в двух километрах от границы в Станично-Луганском районе Луганской области.

Группа неизвестных вооруженных людей, которые скрывались в лесу, обстреляли пограничный наряд. Бой закончился в 16:00.

В нем погибли двое служащих отдельного отдела пограничной службы Восточного регионального управления. Оба - жители Харьковской области: младший сержант Максим Закопайло, 1989 года рождения, житель села Ковшаровка Купянского района, и прапорщик Николай Постольный, житель села Петровка Золочевского района, 1984 года рождения.

Учень2 : «На даному етапі проведення АТО, більшість поранених вояків направляється саме до південно-східного регіону Харківщини, а вже звідти - до військово-медичних закладів по всій країні. Тож, цивільні лікарі врятовують життя багатьом воїнам-визволителям і, тим самим, роблять свій внесок у перемогу над підступним ворогом», - розповів начальник медичної служби АТО.

За словами керівництва Ізюмської центральної міської лікарні, перший поранений військовослужбовець поступив 13 квітня. З того часу вояки прибувають цілодобово. Максимальна кількість поранених, що поступила до ескулапів за добу, склала 18 осіб.

«Середній вік постраждалих захисників Вітчизни складає 20-25 років. Мені щодня телефонують з Департаменту охорони здоров'я Харківської облдержадміністрації та запитують, чим можна допомогти. Свої дії ми координуємо й з Харківським військовим госпіталем, з яким ми, так би мовити, об'єдналися в плані роботи з пораненими», - повідомив головний лікар Ізюмської центральної міської лікарні Дмитро Зинов'єв.

Учениця: Кажуть, що у війни не жіноче обличчя,

У війни обличчя вдови.

Сивою журавкою кружляє вдовина пам'ять

і чоловіки живі в їхніх серцях,

і сліз не має - усі виплакані ночами…

Сил вже майже не лишилося

Літа наливають цілющії грона

Та вже посивіла моя голова

Поети мене називають Мадонна

В народі ж я просто солдатська вдова

(Учень 1 тримає в руках свічку та запалює її)

Учень 1: Когось не діждались, хто рідний і милий

У пам'ять обпалену біль заповзла

Воєнні могили, воєнні могили

Завжди біля вас материнська сльоза

Учень 2: Сльоза зорі стоїть над обеліском

В скорботі гори і лани

Сьогодні треба поклонитись низько

Усім хто не прийшов і хто прийшов з війни

Учень 1: Вшануємо пам'ять загиблих героїв хвилиною мовчання.

Учень 2: Мільйони скорботних секунд

Мільйони незмірних скорбот!

Минула незмірна скорбота!

Минула хвилина мовчання…

Учень 1: Ніщо не забуто

Ніхто не забутий

(Учні читають вірші написані саме зараз під час АТО)

Учениця:

Без жалю і страху,

Осторонь закону
Ви поклали гідність на криваве поле,
Непристойно, хлопці, у свого стріляти.
Час прийде і діти будуть зневажати.
Час мине, а слідом - час розплати.
Без берц, без пуль
Вблизі кордону
Наші бійці чатують волю.
Непристойно,"браття", продавати рід
Непристойно й плямити історії слід.
Час прийде й зупинеться кровопролиття,
Час мине, а разом з ним братнє співжиття.