Воспитательное мероприятие 'Наша школа'

Хід свята
Звучить пісня «Вчать у школі»

Букви в зошиті писать і в альбомі малювать
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Додавати і ділить, менших себе боронить Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Від п'яти відняти два, по складах читать слова Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. Вміти книгу берегти, бути чемними завжди Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Додавати, віднімати, і писати, і читати Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. Щоб і множив, і ділив, щоб ніхто не обдурив Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Два до трьох, то буде п'ять, в коридорах не ганять Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі. Розділити апельсин і щоб вистачило всім Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Виходить хлопчик. У нього в руках футбольний м'яч.

Хлопчик. Доброго дня , діти. Ну що за життя в мене? Хлопці на

майданчику у футбол грають, а мені додому треба - математику вчити.

Задачу розв'язати, таблицю множення повторити. І хто її придумав, цю

математику?

(На сцену виходить професор)

Професор. Добрий день, друзі. Математика! Це слово виникло в Древній

Греції приблизно в V ст. до н. є. Воно означає «навчання - знання,

отримані через роздуми».

Отже, математика - одна з найстаріших наук. (До хлопчика)

- А як ти вважаєш, можна прожити без математики?

Хлопчик. Так, звичайно. На світі є багато професій, де зовсім непотрібна

ця наука. Ось я, наприклад, мрію стати футболістом.

Навіщо мені математика?

Професор. А ви, діти, як думаєте? (Відповіді дітей)

Пісня «Що найбільше...»

Що найбільше \3 р.

Полюбляють наші хлоп'ята \ 2 р.

Додавати й віднімати,

Всі задачі розв'язати

Полюбляють наші хлоп'ята \ 2 р.

Що найбільше \3 р.

Полюбляють наші дівчата 2р.
Множить числа і ділити,

Веселитись і дружити

Полюбляють наші дівчата \ 2 р.

Що найбільше \3 р.

Полюбляє наша команда \ 2 р.

Математику любити,

З нею скрізь усім дружити

Полюбляє наша команда \ 2 р.

Професор. Кілька десятиліть тому в одній країні знайшлись організатори

незвичайного конкурсу. Вони запропонували написати твір на тему

«Як жила людина без математики». Переможцю обіцяли велику винагороду.

Але вона так і не була сплачена. Найбагатшої фантазії не вистачило, щоб

уявити собі життя без математики.
(Входить учень. У руках у нього багато книг)

Учениця. Наук у світі є багато.

їх навіть важко полічити.

Та нам їх треба добре знати,

Щоб Всесвітом оволодіти.

До різних ми наук охочі,

Нехай ведуть нас до вершин.

Та зараз я сказати хочу:

«Наш математиці уклін!»

Хлопчик. А мені математика -мука.

В ній немає живої краси.
Це важка, нецікава наука,
В ній лиш знаки та чисел ліси.

Учениця. Зрозумій, ти не правий, мій друже,

Не по тому шляху ти пішов.

Ти з задачами, певно, не дружиш,

То й поезії в них не знайшов.

Нестандартні й цікаві задачі

Я розв'язувала б ночі та дні.

Хлопчик. А мене лиш чекають невдачі,

Не щастить в цій науці мені.

Професор. Треба, друже, трудитись сумлінно,

І тоді ти уникнеш невдач,

І розв'яжеш на добре й відмінно

Сотні різних цікавих задач.

Проникаючи в зорі далі,

В таємниці земної кори,

Математика всіх закликає:

«Ти міркуй, фантазуй і твори!»

З давніх-давен математику називають царицею всіх наук тому, що вона

застосовується в різноманітних галузях знань.

Давайте запросимо її на наше свято.

(Професор робить жест рукою, запрошуючи Математику на сцену)

Математика. Доброго дня, діти!

Я визнана давно царицею наук.

Потрібна людям я завжди і скрізь, і всюди.

Без математики сьогодні, як без рук,

А з нею великі справи роблять люди!

Паж. Математика хоч і цариця, але велика трудівниця.

Вона постійно обходить свої володіння й стежить за порядком.
Запрошуємо й вас, діти , у подорож до країни Математики. Учень. А хіба є така країна?
Математика. Хоч на карті непозначена,

Є країна ця небачена.

Діють там свої закони,

Непорушні та вагомі.

У чудовій цій країні

Мешканці живуть сумлінні.

Люблять точність і порядок,

Вас вони зустріти раді.

А першою нас запрошує в гості Фея Арифметика.

Арифметика. Доброго дня, діти.

Я Арифметика - наука про числа й дії над ними.

І щоб лікарем стати, і в космос злітати,

Треба перш за усе арифметику знати.

Хто науку цю цікаву добре знатиме,

Той ніколи у житті не блукатиме.

А зараз я познайомлю вас зі своїми друзями.

Цифри! На парад шикуйсь! (На сцені з'являються цифри)

Одиниця. Знайте всі, без одиниці,

Хоч вона така й мала,

Не могло б на світ з'явитись.

Ні єдиного числа.

Ця невтомна трудівниця знає небо й океан,

Наша скромна одиниця -чисел славний капітан.

Я - цифра один. А де моя сусідонька?

Двійка. Ну, а я ось - цифра два,

Подивіться, як нова !

Прогинаю свою шию,

Ну а хвостик йде за нею!

Трійка А за двійкою, дивись,

Виступає цифра три!

Чотири. За трьома іде чотири,

П'ять. А за нею танцювать

На папері цифра п'ять

Праворуч руку протягнула,

Ніжку круто підтягнула

Шість. Цифра шість - дверний замочок,

Зверху крюк, внизу кружечок.

Сім. Я семірка - кочерга,

В мене є одна нога.

Вісім. У восьмірки - два кільця,

Без початку, без кінця.

Дев'ятка. Цифра дев'ять, чи дев'ятка,

Ах, вона, як акробатка.

Нуль (звертається до одиниці)

Дозволь до тебе стану я, люба подружко моя?

Одиниця. Ні. Ти, нуль, - число нікчемне,

Мені стояти біля тебе неприємно!

Нуль. Нехай не кажуть, що нулі

Такі нікчемні та малі.

Зроблю із одиниці десять я,

Із двійки - двадцять, а із трійки - тридцять,

А якщо стануть поруч два нулі -

Перетвориться в сотню одиниця.

А якщо шість нулів підряд напишете старанно,

Перетвориться на мільйон тоді вона негайно!

(Показує плакати 10, 20, 30, 100, 1000000)

Одиниця. Зрозуміла, друзі, я: разом ми - одна сім'я.

В мирі треба всім нам жити, працювати і дружити.

Мільйон. А це що тут таке? Числа? Ха-ха-ха! Одиниця, нуль. Дрібнота! Я - Мільйон, одне з найбільших чисел

Мене повинні всі поважати.

Особливо ти, маленький Нулику!

Нуль. Зараз я тебе , зазнайко, провчу. Діти, якщо нуль помножити на

мільйон. Скільки буде?

Діти. Буде нуль.

(Бере знак множення і встають поруч із Мільйоном так, щоб утворився запис 1000000*0)

Арифметика. (торкаючись чарівною паличкою до Мільйона)

Мільйоне, ти знищений. Тепер ти невидимка! Молодець, Нулику, добре ти провчив зазнайку - Мільйона.

А тепер наш веселий «Бліц- турнір».

1. Копав Івась картоплю.

Та й швидко він копав:

За кожні півгодини сім відер набирав.

Попрацював він п'ять годин.

Пішов відпочивати.

Так скільки ж встиг картоплі Іванко накопати?

(Відповідь: 70 відер.)

2. Один старий господар відвіз у млин зерно.

Молов він дві години, лиш три мішки змолов,

А треба ж все змолоти. Ще через шість годин

Залишився у нього з зерном мішок один.

Скільки повіз до млина господар мішків зерна?

(Відповідь: 13 мішків.)

3. Ой, вітаю,- каже Леся,-
   Ти - досвідчений юннат.

Не міг би ти штук 10

Для мене метеликів спіймать?..

Узяв сачок на плечі

Й пішов юннат у ліс.

Прийшов він аж надвечір...

- То скільки ж ти приніс? -

Питають у юнната. А Вітя каже: - Ох,

Лишилось сім спіймати, Якщо спіймаю трьох...

То може з вас хто, діти, уже порахував:

Скільки ж то у лісі Вітя

Метеликів спіймав?

(Відповідь: жодного.)

4. Вчора в школі три дитини

Малювали три картини,

Працювали три години.

Якщо сто таких картин

Сто дітей сидять й малюють,

Скільки треба їм годин

Хай присутні поміркують.

(Відповідь. Три).

5. Їхав дід через брід,

Віз у возі цілий рід:

Сина, дочку і два брати,

І племінницю кирпату,

Бабу, внука і зовицю,

І зовицину сестрицю.

А за возом, а за возом

Підбігали дикі кози.

Підбігали, дріботіли,

Бо відстати не хотіли.

Дід сміявся, віз рипів.

Внук дізнатися хотів:

Скільки всіх (разом із дідом)

Через брід у возі їде.

Піднімайте, діти, руку!

Помагайте цьому внуку.

(Відповідь. 10.)

Арифметика. Гуморески С. Олійника «Синок-математик».

До батьків, до Яблунева,

В рідну хату і садок,

З політехніки зі Львова

Гостювать прибув синок.

На обід прибув, до речі,

(Стіл накрили в акурат!).

Мати вийняла із печі

Двоє смажених курчат.

Батько всім налив чарчини,

Більшу, звісно, дав синку:

-А яку науку, сину,
Ти вивчаєш там? Яку?

Син підняв до стелі руку:

-Мудрість, тату! Висота!
Не збагнуть вам ту науку,
Ви ж, пробачте, темнота!

Ось курчата ці: фактично

Двійко тут, хоч як бери.

А візьми математично,

Помудруй - і вийде три!

Не мели дурницю, синку!.. -

(І, як видно, розізлив).

Той схопивсь: - Одну хвилинку! -

Щось помножив, поділив...

-Ось вам, - каже, - рівно троє.

Доказ точний і ясний! -

І промовив до старої

Сивий батько мовчазний:

-Якщо так виходить в Петі,
Будуть двоє ці для нас,

Він хай їсть оте вже, третє!

Всім по одному якраз.

Арифметика. А зараз - веселі математичні частівки.

1. Ой, заграйте нам музики,
Щоб почули всі навкруг.
Заспіваємо частівки

Про царицю всіх наук.

2. Дуже клопітно Наталці
До восьми додати п'ять.

На руках так мало пальців, Треба чоботи скидать.

3. «Ти чому, - питають Васю, -
Приклади не розв'язав?»

«Калькулятор поламався...» -Тихо Вася проказав.

4. Гриць не знав котра година

На годиннику у нас.

Визначати час не вміє,

І тому спізнився в клас.

5. Розв'язав Андрій задачу,

Тільки мінус не побачив.

От і вийшло, що лимон, Важить майже вісім тонн.

6. Каже вчитель: «Поділи,
Галю, шістдесят на три».

Півуроку працювала, Ледве відповідь дістала.

7. «Хай картоплі десяток,
Вчитель мову ще веде, -

Поділи на трьох дівчаток.

Скільки кожній припаде?»

8. Галя каже: «Зайвий клопіт.

І на що мені це знать

Я зварю їм ту картоплю,

Потовчу і хай їдять».

9. Розв'язав задачу Петрик.

Вийшла відповідь така:

Швидкість у велосипеда

Більша, ніж у літака.

10. Ми частівки проспівали,

Дуже ми старалися.

Рахувати, діти, вчіться

І не помиляйтеся.

Математика. Дякуємо тобі, Феє Арифметико, за добру зустріч.

А ми крокуємо далі.

Учениця. Мені дуже сподобалася Фея Арифметика та її помічники. Дивіться, який красивий будинок!

Він весь - з різних геометричних фігур.

Цікаво, хто в ньому живе? Математика. Цей чудовий будинок Феї Геометрії.

Давайте завітаємо до неї.

Учениця. Із задоволенням (На сцену виходить Геометрія) Геометрія. Без геометрії ніколи

Дім не збудуєш до пуття.

Старанно вчіть її у школі,

Не забувайте все життя.

А зараз я познайомлю вас з моїми друзями - геометричними фігурами. (На сцену входять геометричні фігури)

Точка. Найперша попрошу я слово.

Я - точка, всіх фігур основа.

З краплинок складається море,

Із зернинок - важкий стиглий колос.

А з точок - трикутник і промінь,

Пряма, і відрізок, і коло.

Коло. Я - коло. Ні початку, ні кінця не маю,

Але від цього не страждаю.

Кут. Кутів багато в світі є: прямі, тупі та гострі.

І розпізнати всі кути нескладно, навіть просто.

У кожного вершина є і є дві сторони.

Летять в безмежну далечінь, бо промені вони.

Прямокутник. Якщо всі кути прямі, прямокутники всі ми.

По чотири сторони, протилежні рівні.

Квадрат. Познайомтесь. Я - квадрат, прямокутникові брат.

Рівні сторони мої, а кути мої прямі.

Трикутник. Три вершини в мене є, сторони, кути.

А яке ім'я моє відгадаєш ти?

Геометрія. А зараз мої друзі покажуть п'єсу.

П'єса

Дійові особи: Учитель, Коло, Круг, Центр, Радіус, Хорда, Діаметр, Дуга, Сектор.

Геометрія. Сьогодні з Вами, любі друзі,

Ходити будемо у крузі.
Виходить Круг.
Круг. Я - Круг, а це мої всі елементи,

Запам'ятайте ці моменти.
Виходить Центр.
Центр. Я - Центр, у Крузі - основний,

бо лиш від мене, Вам балакаю,

до будь-якої точки кола - відстані однакові.

Ці відстані всі добре знають,

їх радіусами називають.

Агов, Радіусе, сюди,

Ну, скільки кликать можна?
Вибігає Радіус.
Радіус. Мене пробачте, пане Центре.

Затримався в дорозі.

Роботи маю я багато

Ну, спробуй встигнути повсюди!

Шляхи всі мовчки прокладаю:

Я точки Кола з Центром сполучаю.

Робота в мене нескінченна,

Бо точок Кола кількість незліченна.
Виходить Коло.
Коло. За мене ви цілком забули

Лише про Радіус згадали.

Про роль забули ви мою:

Я Кругу форму надаю!

Якби не я, то не було б вас всіх,

пробачте, задаватись - це мій гріх.

До всіх.

Ну де всі ваші аргументи?

Відрекомендовуйтеся ж, елементи.

Виходить Діаметр.

Діаметр. Я родич Радіуса,

Мене й позначають

Подвоєним радіусом

Мене називають.
Центр. Що за дівчинка біжить?

Радіус. Це Хорда до нас спішить.

Входить Хорда.
Хорда. З Колом добре я знайома,

Його точки сполучаю...
Центр. А мене ти знати хочеш?

Хорда. Я повз тебе пробігаю.

Діаметр (до Хорди).

Якщо раптом ти заблудиш,

Через центр твій шлях полине,

Тоді раптом ти із Хорди,

Перетворишся на мене.

Ще одну властивість маю -

Круг на два півкруги розбиваю.
Заходить Дуга.

Дуга. А ще забули ви мене!

Коло. Це вже кричить до нас Дуга,

Яка вона тендітна і тонка!
Дуга. Для того щоб я народилася,

Потрібно, щоб на колі

дві точки з'явилися.

Входить Сектор.

Сектор. «Поле чудес», стадіони і цирк

добре мене знають,

квитки по секторах розподіляють.
Радіус. Щоб виник Сектор, треба нам

Лиш парами ходити,

Тоді ми будемо Круги

на Сектори ділити.

Геометрія. Дякую Вам, елементи,

за риємні ці моменти,

Відрекомендувались ви чудово…

Круг. Дякуємо за добре слово,

Спішимо ми в інший клас,

Там чекають учні нас.

Коло. Ви про нас не забувайте,

У книжках про нас читайте,

Учітесь розв'язувать завдання,

У них про нас є різні дані.

Професор. Таким чином дітям я подарую казку!

Дивна пригода

Жив трикутничок один

Неслухняний мамин син.

Йому часто від матусі

Попадало (по заслузі),

Бо весь час вередував,

Пустував, бешкетував.

Інколи й за вушка мати

Смикала, щоб покарати,

Коли капості робив.

Як цього він не любив!

«Смикати мене за вушка,

Наче я якась подушка?!

Я такого не стерплю!

Зараз ось що я зроблю:

Повідрізую я краще

Смикати не буде за що!» ,

Гострі ножиці схопив -

Що задумав, те й зробив.

«От! Поводитись негарно

Буду я тепер безкарно!»

Йде матуся: «Синку, ти?!

Де ти взяв нові кути?

Їх же три було раніше,

А тепер удвічі більше!»

«Як це більше? - син у сміх.

Я ж відрізав зовсім їх!»

«Так, і ти вже не Трикутник,

Синку мій, ти - Шестикутник!

Отже, маєш вушок шість».

Що тут скажеш? От так вість.

З того часу маму слухав

Наш бешкетник шестивухий.

Маючи аж шість кутів,

Йти на ризик не хотів.

Годі підставляти вушка!

Він же, справді, не подушка!

Математика. Дякуємо вам, Геометріє, за зустріч.

А нам пора в дорогу. Ми наближаємось до чарівниці Алгебри. Та ось і вона сама іде нам назустріч. (Виходить Алгебра).

Алгебра. Доброго дня, діти. Ми з вами ще не знайомі? Я - Алгебра,

розділ математики, в якому вивчають рівняння та способи їх розв'язання.

Незнайко.(співає).

Я розв'язую задачі тільки на «відмінно».

А рівняння, а рівняння лузаю,як насіння.

Знайко. Дуже добре. «Лузни «, будь ласка, це рівняння :

23·(х+15)-12=58

Незнайко. А ти впевнений, що це рівняння?

Знайко. Звичайно,впевнений.

Незнайко, А що в рівняннях треба шукати ?

Знайко. Ти ж лузаєш рівняння ,як насіння, і не знаєш ? х - треба

знайти.

Незнайко. Знайти х, кажеш? Та ось же він! (показує).

Алгебра. Діти , а хто з вас розв'яже це рівняння ? Чому дорівнює

X?

(Діти розв'язують)

Алгебра. А ще я дуже люблю фокуси. Запрошую на сцену З учні, які вміють гарно рахувати.

***Задумайте двоцифрове число. Додайте до нього 3. Результат помножте на 2. До одержаного результату додайте 17. Відніміть задумане число. А тепер скажіть мені свою відповідь, а я скажу вам число, яке ви задумали. (Від результату відняти 23 = відповідь).

*** А тепер я пропоную вам стародавній фокус. 4 учасники на сцену. Ось вам по 10 коп. А ось по 5 коп. Сховайте в одну руку 10 коп., а в другу - 5 коп.. Я відгадаю , які монети знаходяться у вас у руках.

(Числове значення монети , яка у правій руці, помножте на парне число, а числове значення монети, яка у лівій руці, помножте на непарне число. Додайте ці числа. Яке число дістали? (Якщо сума парна, то в правій - 5 к., якщо непарна - в правій 10 к.)

(нагороджуються діти)

- А зараз я прощаюсь з вами, діти. Але обіцяю, що незабаром ми зустрінемось з вами і станемо справжніми друзями. Ми розв'яжемо з вами багато задач і рівнянь. До зустрічі!

Математика. Діти, чи сподобалось вам у гостях у Алгебри?

Учениця. Так, мені сподобались фокуси з числами. Я з нетерпінням буду чекати на зустріч з цим цікавим розділом математики.

Математика. Ось і закінчилась наша подорож до країни Математики. Ми познайомилися лише з трьома розділами цієї складної, але такої цікавої науки. У математиці засвоєння матеріалу вимагає зусиль і старання. Математичний талант - це наполеглива, добре організована праця. Пам'ятайте про це !

Учні. Найдавніша на планеті всіх наук цариця -

Математико, ти наша вірна помічниця.

І сувора, й солов'їна - математика - країна.

Праця тут іде завзята, вмій лиш спритно рахувати

Вмій ділити, віднімати, множить швидко й додавати.

Ну, а потім в результаті все як слід підсумувати,

Й розділити на усіх і багатство й щедрий сміх.

Математика. Нам було цікаво з вами, та додому вже пора.

Ще зустрінетесь ви з нами, на все добре дітвора!

Не лінуйтесь, добре вчіться, вам наказує цариця.

(Пісня на мелодію «Голубой вагон»)