7


  • Учителю
  • «Моральне-етичне і духовне виховання учнів як фактор формування позитивного психоемоційного клімату в класному колективі».

«Моральне-етичне і духовне виховання учнів як фактор формування позитивного психоемоційного клімату в класному колективі».

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

«Моральне-етичне і духовне виховання учнів як фактор формування позитивного психоемоційного клімату в класному колективі».

Опис педагогічного досвіду з виховної роботи

класного керівника 6-а класу

Котій Наталії Володимирівни

Місце роботи: Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 65 Запорізької міської ради Запорізької області.

Посада: вчитель англійської мови, класний керівник 6-а класу. Кваліфікаційна категорія - «спеціаліст І категорії», педагогічний стаж 21 рік.


Робота спрямована на виховання гуманності та толерантності, побудову позитивних міжособистісних взаємин у класному колективі, формування відповідального ставлення до своїх обов'язків та активної життєвої позиції, використовуючи інтерактивні технології: тренінги, рольові ігри, творчі проекти. Також вона включає активну співпрацю з батьками учнів, адміністрацією школи та соціальною службою.

Досвід приходить не зразу, його набувають з роками. Особливо вагоме значення він має у діяльності класного керівника, адже від того, як вчитель може використати у власній роботі набуті методи і прийоми, залежить ефективність виховного процесу.


Той , хто взяв на себе відповідальність класного керівника, розуміє, що ця колосальна праця потребує сил, терпіння й творчої енергії в роботі з чужими дітьми, які волею обставин стали на певний час своїми. Їхнє життя - навчання й дозвілля, радощі й тривоги, проблеми, поразки і перемоги тісно переплетені з життям учителя-наставника. А довгий шлейф думок і почуттів тягнеться навіть за порогом школи. Така вже доля класного керівника - проживати стільки життів, скільки учнів у його класі.

К. Д. Ушинський стверджував «Якщо педагогіка хоче виховати людину в усіх відношеннях, то вона має спершу так само вивчити її в усіх відношеннях». Тому першочерговим постало питання над психодіагностикою та визначенням проблемних питань у класному колективі.



За допомогою бесід, спостережень, анкетувань і тестувань досліджувались особистісні характеристики учнів: тип темпераменту, роль у колективі, стосунки з однокласниками, ставлення до навчання, схильність до певних емоційних станів, хід адаптації до нових учителів і предметів тощо. Більш тісне знайомство з батьками школярів, систематичні консультації з їх першою вчителькою. У такий спосіб вивчався психологічний клімат та емоційне життя у вже сформованому в початкових класах колективі. Саме тоді виявилося чимало проблем, що плавно «перетекли» в п'ятий клас: боротьба за лідерство, постійні конфлікти між мікрогрупами та окремими вихованцями, емоційна вразливість кількох учнів з особливими педагогічними потребами, повна байдужість і, навпаки, агресивність деяких батьків…

Таким чином, виявилося головне питання, що потребувало вирішення: адаптація п'ятикласників до навчання в середній ланці школи та згуртування класу, що трансформувалося в потребу створення позитивного психологічного клімату в класному колективі.

Зрозуміло, ці проблеми неможливо вирішити без активної участі самих учнів. Тому було визначене наступне завдання: розвиток учнівського самоврядування. Воно починається з того, що учні повинні співвідносити свої особисті інтереси й потреби із цілями й завданнями всього колективу. Вже спочатку через розподіл доручень за бажаннями та уподобаннями самих школярів та через відкриті вибори активу класу проявилися лідерські здібності окремих учнів (Додаток). Якраз на них можна опиратися у процесі реалізації виховних завдань. З часом помітно, як учнівське самоврядування в класі та участь у загальношкільному самоврядуванні сприяє розвитку моральних якостей, творчих здібностей, формує вміння аналізувати та регулювати свою поведінку, залагоджувати конфлікти, усвідомлювати відповідальність як за свої вчинки, так і за бездіяльність.


У Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)» визначено стратегію розвитку освіти в Україні, її пріоритетні напрями та шляхи створення життєспроможної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Сучасна школа повинна відповідати на виклики суспільства, реалізуючи комплексну програму формування в учнів ключових життєвих компетенцій. Важлива роль у цьому належить класному керівникові - координатору всіх ланок навчально-виховного процесу в житті кожного школяра.

Динамізм повсякденного життя вносить корективи в підготовку до нього. На кожному історичному етапі вихователям доводиться розв'язувати також проблеми, що мають пряме відношення до сьогодення. Аби долати негативні явища, необхідно внести кардинальні зміни у вихованні підростаючих поколінь. Що робити? Як діяти? Яким насправді має бути вихованець? Ці питання постають нині і потребують негайної відповіді. Щоб реалізувати відповіді на ці питання і втілити їх в життя, була і обрана проблемна тема в шостому класі з морально-етичного і духовного виховання.

Головне завдання морального виховання базується на ефективності виховання, яке містить в собі аспекти правового, морального, релігійного, трудового, естетичного виховання. Щоб виховати підростаюче покоління, яке братиме активну участь у відродженні та розбудові держави, необхідно прищеплювати дітям кращі якості і звички, готуючи до сумлінної праці за здібностями, до розумного користування земними благами. Школа повинна виховувати палких патріотів України, пройнятих духом великої свідомості, людей моральних, культурних, освічених.

«Перед розумом треба схиляти голову,

а перед добрим серцем - стати на коліна»

Й. В. Ґете

Тому я і обрала загальні завдання в роботі з учнями з морально-етичного та духовного виховання:

  • виховання поваги до загальнолюдських духовних цінностей;

  • формування шанобливого ставлення до Батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе;

  • виховання почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;

  • вироблення умінь і навичок моральної поведінки;

  • формування морально культури особистості, засвоєння моральних норм суспільства.


Наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей, норми поведінки називається етикою. Тому мною приділяється велика увага формуванню морально-етичних якостей людини. Навчити поважати людину - значить дати уявлення про морально-етичні принципи поведінки.

З цією метою проводиться цикл бесід, що послідовно роз'ясніють морально-етичні поняття (чуйний, уважний, гуманний, безкорисливий). Багато тем про повагу до старших. Не забуті й питання такту. Звернена увага і на таку якість, як поблажливість, роз'яснюється, що значить бути терпимим до людських слабостей, до яких саме. Мета цих бесід - створити емоційний настрій на розвиток дружніх взаємин, на активну громадянську позицію. Різні події в житті класу використовуються, як теми ситуативних бесід для морально-етичного виховання.

Намагаюсь виховати людей, які б могли безкорисливо допомогти у важку хвилину, підтримати когось, пожертвувати чимось важливим для незнайомої людини - усе це норма поведінки для шляхетних, вихованих людей.

На практиці в класному колективі стикаються настільки різні темпераменти, стилі (і наслідки) виховання, потреби й інтереси, норми і ціннісні орієнтації, що іноді виходить справжня «гримуча суміш». Добре, якщо діти з першого класу дружні, в колективі панує солідарність і взаємодопомога. А якщо в класі, де дитина проводить значну частину свого життя, де значною мірою формується її особистість, існує чимало протиріч, конфліктів і взаємних антипатій? Така ситуація значно ускладнює роботу класного керівника. Тому пріоритетним завданням стало покращення психоемоційного клімату в класному колективі.

У поняття «сприятливий психологічний клімат» входять як позитивні, так і негативні переживання - домінуючі установки, взаємини, думки, почуття, настрої, переживання, потреби, інтереси тощо. У стані емоційного комфорту дитина характеризується оптимістичним світосприйняттям, вона вірить у прихильність до неї оточуючих, відкрита для контактів. Це позитивно позначається на всіх сферах життєдіяльності, підвищує працездатність, посилює активність, упевненість, віру у свої сили й можливості.

Для сприяння створенню позитивного мікроклімату в класі посилена індивідуальна робота з учнями та їх батьками і заходи із згуртування колективу.


В нашій школі сьогодні багато уваги приділяється превентивному вихованню, що в перекладі з латинської означає попереджувальне, запобіжне - підлітків легше застерегти від правопорушень, аніж потім поставити на правильний шлях.

Превентивне виховання це забезпечення теоретичної та практичної реалізації заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їхньої асоціальної, аморальної поведінки; прищеплення і розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють у суспільстві.

Профілактика правопорушень - це система заходів, за допомогою яких намагаються викоренити правопорушення, і закріпити законність і дисципліну.

Проблема злочинності в нашому суспільстві залишається однією з головних: злочинність росте, наркоманія поширюється, СНІД розповсюджується.

Злочини та правопорушення скоєні неповнолітніми, викликають почуття тривоги. Отже правове виховання - один з головних напрямків виховної роботи школи, а тому і нашого класного колективу.

Традиційними стали «Тижні права», зустрічі з представниками кримінальної міліції, з лікарями районної лікарні: наркологом, венерологом, вони в доступній формі доносять до учнів правила особистої гігієни, вміння сказати "ні", побороти спокуси.

Позакласна робота по морально-етичному вихованню проводиться в формі тренінгів, бесід, круглих столів, годин спілкування, інтелектуальних ігор, відвертої розмови.

На жаль, у сучасному інформатизованому суспільстві щораз більше знецінюються морально-етичні ідеали наших предків, тому проблеми духовного й морального виховання особливо актуальні. Саме тому стараюся прищеплювати своїм учням усвідомлення того, що

«голова повинна виховувати серце»

(Й. Шиллер), адже кожен відповідатиме за свої вчинки перед власною совістю, людьми. На основі цього добираю відповідні теми для класних годин, що охоплюють різноманітні аспекти духовного й морального життя особистості: «Великдень - найбільше свято християн», «Поділися усмішкою своєю», «Традиції моєї родини», «Вірний друг - то найбільший скарб», «Моральні пріоритети в житті», «Культура поведінки в колективі», «Етика спілкування», «Культура поведінки за столом».

У 5-6 класах проводилися анкетування «Твої моральні пріоритети», «Мої друзі», «Погані слова», «Ставлення до правил». Щороку діти беруть участь в акціях «Збери макулатуру», «Принеси іграшку, книгу» в допомогу дітям сиротам, а останнім часом - на допомогу дітям-переселенцям із зони АТО. Також приймають участь в акціях «Листівка воїну-захиснику» в підтримку українських солдатів, які приймають участь у бойових діях.

Очікувані результати: учні поважатимуть та дотримуватимуться принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, доброти, стриманості, працелюбства, патріотизму та ін. Проявлятимуть повагу до людей, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, народної національної спадщини України.

Гаслом учнів стали слова В.Сухомлинського «Роби так, як має бути, не для годиться, не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті».

Працюючи класним керівником все глибше переконуюсь, що головне - створити в людині - Людину. А хто виховує Хороших Людей - перемагає.


Книги, матеріали які були використані:

Ворожейкіна О. М. Щоб життя у класі було цікавим. - Х.: Вид. група «Основа», 2012. - 223 с.

Гресь А. Неметодичний посібник для вчителя. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. - 255 с.

«Класний керівник: створення й розвиток колективу класу / уклад. А.Г. Де-рбеньова, А. В. Кунцевська. - Х.: Вид. група «Основа», 2012. - 191 с.

Омельченко Л. П. Настільна книга класного керівника. - Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 288 с.

Павлютенков Є. М., Крижко В. В., Калошин В. Ф. Конфлікти: сутність і подолання. Стрес у педагогічній діяльності. - Х.: Вид. група «Основа», 2008. - 224 с.

Рибальченко І. М. Вас призначено класним керівником. - Х.: Вид. група «Основа», 2007. - 192 с.

Усе про мотивацію / уклад. А. Г. Дербеньова. - Х.: Вид. група «Основа», 2012. - 207 с.

Ці книги можна назвати своєрідними путівниками в світлині педагогіки та психології, що можуть надати реальну допомогу як вчителеві-початківцю, так і наставникові з досвідом.

Зрозуміло, повсякчас користуюся джерелами інтернет-ресурсів, які значно полегшують пошук необхідної в повсякденній роботі класного керівника інформації.


2014-2015 н.р.






 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал