Виховний захід на тему 'Віддам життя заради Батьківщини!'

Віддам життя заради Батьківщини!

Розробка першого уроку у 9-му класі, присвячений 70-літній річниці визволення Харківщини від німецьких загарбників

Дата проведення : 1 вересня 2013 рік

Епіграф:

«Героїв мало вже лишилось,

Покрила скроні сивина,

А щастя у серцях з'явилось

Лише в душі гримить війна…»

Тема: Віддам життя заради Батьківщини!

Мета: формувати ключові життєві компетентності, почуття патріотизму та національної самосвідомості ; дати уявлення про День визволення України від німецьких загарбників; виховувати почуття поваги до історичного минулого українського народу

Хід роботи

Організаційний момент.

Урок можно розпочати відеороликом «Священна війна»

Вступне слово вчителя: У цьому році українці святкують 70-літню річницю визволення від німецьких загарбників. 1 вересня 1939 року німецькі загарбники перетнули польський кордон, розпочавши криваві сторінки ІІ світової війни. Час минає швидко, давно немає тих, хто вирішував долі мільйонів , щороку помирають ветерани, а разом з ними втрачаються спогади про тих, хто ціною свого життя здобували перемогу, хто захищали рідну землю від фашистської навали, ті, кого ми називаємо переможцями, ті, хто в той жахливий час зустрічав свою юність, дивлячись в очі смерті на фронті або в рабському фашистському полоні.

Мотивація навчальної діяльності

-Як ви гадаєте, чи треба згадувати про Велику Вітчизняну Війну, про ті жахливі моменти та страждання, які пережив наш народ?

(Відповіді учнів)

Учень № 1: . Ідуть роки, але війна не забувається. Знову і знову озивається вона у свідомості поколінь, тривожить уяву, змушує замислюватися над трагедією і подвигом нашого народу.

Учитель: Існують події, дати та видатні постаті, ім'я яких залишаються назавжди в історії рідного краю. Про них пишуть книги, розказують легенди, про них пишуть пісні, їм присвячують кінострічки. А головне, що про них пам'ятають, бо саме ця пам'ять передається із покоління до покоління, не даючи померкнути славі тих героїчних подій. Однією із таких подій є ІІ світова війна, спогади про яку повинні жити в серці кожного патріота.

Учень № 1

Тем, кто шёл в бой за Родину, выстоял и победил ….

Тем, кто был сожжён в бухенвальдских печах,

Тем, кто на речных переправах шёл, словно камень , ко дну.

Тем, кто навеки, безымянный канул в фашистском плену,

Учень № 2

Тем, кто ради правого дела сердце был отдать готов,

Тем, кто под машины ложился вместо полтонных мостов.

Всем тем, кто ушёл в бессмертие и победил, посвящается наш урок.

Учень № 3

Весь под ногами шар земной. Живу. Дышу. Пою.

Но в памяти всегда со мной погибшие в бою.

Пусть всех имён не назову,нет кровнее родни.

Не потому ли я живу,что умерли они?

Первинне сприйняття та усвідомлення матеріалу уроку

Очень страшно становится, если

Слышишь жуткое слово - война,

Над планетой, над целым миром

Тянет чёрные руки она.

Складання асоціативного куща

ВІЙНА

(Горе, біль, смерть, розчарування, крик, шум, сирена, героїзм, подвиг и т. д.)

Учень:

22 червня 1941 року мирне життя радянських людей було зворушене оголошенням, яке, наче сполохом, охопило країну. Голосом найвідомішого диктора - Левітана було оголошено про початок війни

(лунає оголошення Левітана)

Учень№ 1:

Июнь… Клонился к вечеру закат.

И белой ночи разливалось море,

И раздался звонкий смех ребят,

Не знающих, не ведающих горе.

Учень № 2:

Июнь. Тогда ещё не знали мы,

Со школьных вечеров шагая,

Что завтра будет первый день войны,

А кончится он лишь в 45- м. в мае.

Учень № 3:

Такою всё дышало тишиной,

Что вся земля ещё спала, казалось,

Кто знал, что между миром и войной ,

Всего, каких - то 5 минут осталось.

Учитель: Велика Вітчизняна війна, що палахкотіла 1418 днів та ночей, і сьогодні тривожить душі ветеранів, вдів, їх дітей, які самі стали давно вже стали батьками…

Минуло 70 років після війни. Та герої, які полягли заради життя і щастя наступних поколінь, не вмирають у пам'яті народній.

Разом з рідними та близькими ми сумуємо за воїнами та мирними жителями Люботина, які загинули або були закатовані у жахливі роки війни.

У ході жорстоких тривалих боїв, що чотири рази за час війни точилися на території нашого міста, під час фашистської окупації загинули тисячі громадян.

Наше місто захищали воїни 1051 та 1053 стрілецьких полків 300 стрілецької дивізії. У боях відзначилися рядові-кулеметники Ігнатенко, Сичов, артилеристи - Поліщук, Домовий, Бородін та інші.

Учитель: Нарешті настала щаслива мить, коли радісна звістка облетіла всю країну, бо перемога, свята перемога прийшла у наші родини.

(Перегляд відеоролику «Визволення Харкова»)

Учень № 1 На рубеже весны четвёртой,

В награду за года тревог,

В дыму и прахе распростёртый

Берлин лежал у наших ног!

Не умолкает гром орудий.

Бушует пламя в дымной мгле,

И говорят друг другу люди-

Есть справедливость на Земле!

Учень № 2: И в Берлине , в праздничную дату,

Был воздвигнут , чтоб стоять в веках,

Памятник- Советскому солдату,

С девочкой спасённой, на руках.

Он стоит , как символ нашей славы.

Как маяк, светящийся во мгле,

Это он - солдат, моей державы,

Охраняет мир на всей Земле!

Учень№ 3: В девятый день ликующего мая,

Когда легла на землю тишина,

Промчалась весть от края и до края-

Мир победил! Окончена война!

Уже нигде не затемняли окна

В продымленной Европе города.

Ценою крови куплена Победа,

Пусть это помнит шар земной всегда!

(лунає пісня «День перемоги»)

Учитель:

За два роки окупації від рук фашистів загинуло 912 жителів Люботина.

За весь період окупації з міста на каторжні роботи до Німеччини було вивезено 980 юнаків та дівчат.

407 захисників та визволителів нашого міста навічно залишились лежати у люботинській землі.

495 жителів нашого міста загинули смертю хоробрих на великих просторах Радянського Союзу та за його межами.

За відвагу і стійкість, проявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками, 2041 люботинець нагороджений бойовими орденами та медалями, а льотчикам М. Ф. Денчику, Ю.Я.Чепізі, артилеристу П.І. Шпильку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В пам'ять про загиблих вояків на території нашого міста розташовані чисельні пам'ятники.

(Презентація «Пам'ятники загиблим воякам у Люботині»)

Хвилина мовчання

(Звучить «Реквієм» Р.Рождественского)

Учень

-Якщо по кожній людині, яка загинула на Україні оголосити хвилину мовчання, то країна буде мовчати більше 10 років.

-Це 8 тисяч вбитих на 1 кілометр, 15 осіб на 2 метри землі.

-В руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл.

-Скільки горя і страждань за цими цифрами!

Пам'ятайте! Через століття, Через роки - Пам'ятайте!

Про тих, Хто вже не прийде Ніколи,- Пам'ятайте!

(Учні виходять зі свічками .)

Учень: Сьогодні ми запалим маленькі вогники любові.

(Діти зі свічками в руках виходять вперед на кожне слово: вогник мужності, сміливості, відваги, патріотизму, материнської доброти, ласки, пам'яті)

Учитель

Нехай ці вогники ніколи не гаснуть у ваших душах і передаються з покоління в покоління.

Учень

За Вас помолимся, седые ветераны,

Молитва пусть до господа дойдёт,

Дай Бог здоровья и терпенья,

Пусть Ваша боль в небытие уйдёт.

Погибшим воинам земля пусть будет пухом,

А Вам, живым, дай Бог подальше всем прожить,

О войнах на земле больше не слышать

И мамам нашим сыновей не хоронить!

Мы молим, чтоб не кровь,

Любовь со светом повенчалась,

За Вас молитва наша,

За Украину, и за Люботин!

Вчитель:

Наш обов'язок - пам'ятати про страшні випробування, які довелося пережити українському народу в роки Великої Вітчизняної війни, про людей, які жили в цей страшний час, про те, що все менше залишається живих свідків цієї страшної трагедії. А ми, що живимо на планеті, зобов'язані зберегти цей чарівний світ для майбутніх поколінь. І знати, якою ціною завойований цей світ,це потрібно не мертвим, це потрібно живим.

(Учні співають пісню «Давно окончилась война»

Давным-давно была война,

Но память нам на то дана,

Чтоб помнить, как весь мир пылал когда-то.

И те, кому по двадцать лет,

Пусть знают, что глядят им вслед

Солдаты, солдаты, солдаты.

За годом год стучит в окно...

Была война давным-давно,

Давным-давно в запас ушли солдаты.

Но быль о ней всегда нужна,

О том какой была война

Когда-то, когда-то, когда-то...

Учень

Пусть не будет войны никогда!

Пусть спокойные спят города.

Пусть сирены пронзительный вой

Не звучит над моей головой.

Ни один пусть не рвётся снаряд,

Ни один не строчит автомат.

Пусть оглашают наши леса

Только птиц и детей голоса.

И пусть мирно проходят года,

Пусть не будет войны никогда