7


ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала

ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ

ВИХОВНА СИСТЕМА КЛАСУ «Громадянин»

І. Сьогодні діти - завтра народ. (В.Сухомлинський)

Громадянське виховання підростаючого покоління завжди було одним з найважливіших завдань школи, адже дитинство і юність - сама благодатна пора для прищеплення святого почуття любові до Батьківщини.

Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.

Однією із умов становлення України як самостійної демократичної держави є формування громадянського суспільства. Нині, коли відбувається активний розвиток демократизації держави, громадянське виховання є одним із найважливіших завдань, які розв'язує система освіти. В умовах сьогодення особливо актуальною є проблема становлення громадянського суспільства в Україні. Активна громадянська позиція населення країни є запорукою його створення. Основи громадянської позиції закладаються у підлітковому віці, тому актуальним є питання формування активної громадянської позиції підлітків, пошук та дослідження ефективних методів її формування. Українській державі, сучасному суспільству потрібні свідомі, компетентні, поінформовані громадяни, які прагнуть блага нашої країни, спроможні приймати самостійні рішення і нести відповідальність за власні вчинки. Саме сьогодні, в умовах економічних та суспільно-політичних перетворень, зміцнення української державності необхідно засобами навчальних дисциплін формувати в учнів старших класів свідоме, конструктивно-критичне ставлення до суспільних процесів та явищ, які відбуваються, мотивацію та компетентність щодо майбутньої активної участі у громадському житті.

Становлення активної громадянської позиції підлітка, на мою думку, необхідно розпочинати з формування у нього громадянської та національної самосвідомості - усвідомлення себе частиною певної національної спільноти, відчуття відповідальності перед своєю нацією, осмислення моральних та культурних цінностей, прагнення до самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності. Важливе місце у формуванні активної громадянської позиції підлітка посідає виховання у нього почуття патріотизму, що сприяє становленню і утвердженню правової, демократичної держави.

Основною метою громадянського виховання на сучасному етапі є передання вихованцям соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування незалежно від національної приналежності особистісних рис громадянина Української держави, духовності, трудової, моральної, розумової, естетичної, правової, фізичної та екологічної культури.

Активна громадянська позиція підлітків передбачає формування власної ієрархії цінностей, уміння відстоювати свої права, переконання, усвідомлювати свої обов'язки, виявляти толерантність до поглядів іншої людини, керуватися у вияві соціальної та громадянської діяльності демократичними принципами.

Формуванню активної громадянської позиції підлітків сприяє соціальний досвід, який складається з практичних навичок участі у суспільному житті та рівня розвитку громадянських якостей особистості. Такий досвід набувається як внаслідок засвоєння навчального матеріалу, так і в процесі позакласної чи позашкільної виховної роботи.

Теоретичні засади формувалися на основі положень нормативних документів в галузі освіти та виховання (Конституції України; Закону України "Про освіту"; Закону України "Про загальну середню освіту"; Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти; Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності).

Я, як класний керівник, повинна допомогти своїм вихованцям у формуванні нового типу громадянина, не тільки обізнаного, а й активного, здатного набувати необхідних навичок громадянської активності та соціальної взаємодії, брати участь у вирішенні суспільно значимих завдань своєї громади, країни. Тому я поставила перед собою наступну проблему: «Формування активної позиції громадянської позиції підлітка.»

Працюючи класним керівником 5 років, намагаюся використати всі можливості виховного простору для створення комфортних умов, що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця. Ефективність громадянського виховання значною мірою залежить від вибору форм та методів його організації. Серед методів і форм пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, до таких методів належать: відкритий театр, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, «мозкові атаки», метод аналізу соціальної ситуації, ігри - драматизації тощо. Крім цих методів, використовую також традиційні: бесіди, диспути, лекції, екскурсії, конкурси, зустрічі, вечори. Застосування наведених форм і методів громадянського виховання покликане формувати в особистості когнітивні, нормативні та поведінкові норми,що передбачають розвиток адекватної оцінки подій, самореалізації, поваги до інтересів і прав інших.

Активні форми організації виховного процесу дають стійкі результати, оскільки учні доходять до висновків в наслідок власної діяльності.

Нині діюча, створена мною разом з моїми учнями виховна система класу - це скромний внесок у глобальний процес виховання громадянина.

Учасники виховної системи: учні, класний керівник, батьки (родина), вчителі-предметники, дорослі, які беруть участь у виховному процесі.

Засоби виховання: виховна система класу.

Мета: становлення громадянина-патріота України

Завдання виховної ситеми:

  • Виховання любові до рідної землі;

  • Розвиток патріотичної свідомості й саморозвитку старшокласників;

  • Формування української мовної культури.

ІІ. Виховна система класу «Громадянин»

Для організації ефективного виховного процесу в класному колективі ми з учнями створили таке освітнє середовище, яке дозволяє організовувати різноманітні взаємодії між суб'єктами освітнього процесу (учнями, вчителями, батьками) і дає можливість дітям в повній мірі отримати позитивний соціальний досвід. Моя роль при цьому значно розширилася, бо я стала не просто ініціатором пізнавальної взаємодії з учнями, а й організатором різних видів продуктивної діяльності дітей в плані особистісного розвитку, соціалізації. Змінилася і роль учнів. Вони виступають як повноцінні партнери, які співпрацюють з усіма суб'єктами освітнього середовища.

Основними принципами нашої виховної системи стали:

  • принцип поваги індивідуальності особистості;

  • принцип колективної діяльності і діалогу;

  • принцип розумної вимогливості та узгодження;

  • принцип вікового підходу;

  • принцип педагогічної підтримки;

  • принцип стимулювання самовиховання;

  • принцип зв'язку з реальним життям.

Моє бачення системи виховання особистості передбачає такі складники:

  • діагностико-корекційна діяльність класного керівника;

  • соціометричні дослідження;

  • прогнозування та організація виховної діяльності класного колективу з вирішення проблем соціалізації;

  • робота з батьками;

  • організація учнівського самоврядування;

  • аналіз досягнутих результатів.

Діагностичні дослідження є, безумовно, незамінними помічниками у плануванні моєї роботи з класом. Визначення характерологічних особливостей, вольових якостей, ціннісних уподобань, мотивів навчання та інша інформація про особистість дитини дозволяє правильно обрати напрямки роботи в плані соціалізації і з колективом учнів, і з кожною дитиною окремо.

При плануванні виховної роботи з метою забезпечення цілісності та системності виховного процесу, упорядкованості роботи з класним колективом я визначила декілька основних ціннісних орієнтирів, які мають конкретні напрямки розвитку. Змістовне наповнення і форми роботи є такими, що, з одного боку, виконують задачі, поставлені перед класним керівником в плані виховання, а з другого - формують простір для здійснення дитиною самостійного вибору видів діяльності.

Центральним об'єктом і суб'єктом системи є особистість учня. У процесі виховання використовуються урочні, позаурочні та позашкільні види діяльності, в тому числі індивідуальні, колективні, творчі, проектні форми організації роботи, із залученням всіх учасників, які утворюють соціальне середовище виховання. В основі системи виховання лежать декілька основних напрямків, зміст яких наступний:

Моральне виховання забезпечує формування духовної структури особистості, є умовою активної участі підлітка у суспільному житті, сприяє збагаченню його соціального досвіду і становленню як громадянина.

Не менш важливе значення у формуванні активної громадянської позиції підлітка має культура міжнаціональних та міжнародних відносин, яка виявляється у повазі до інших народів, їхніх прав, інтересів, цінностей; толерантному ставленні до інших культур і традицій; гуманізації міжнаціональних та міжнародних стосунків; мирному співіснуванні; співпраці у глобальному масштабі на засадах моральних ідеалів; виробленню негативного ставлення до будь-яких форм насильства.

Виховуючи громадянина, формуючи його громадянську позицію, варто пам'ятати про рівень його політичної та правової культури. Адже політична грамотність, правова культура загалом стимулюють громадянську активність, роблять кожного громадянина не пасивним спостерігачем подій, які відбуваються в країні і світі, але й їхнім активним учасником.

Формування виваженої громадянської позиції охоплює утвердження в між людських стосунках гуманних почуттів( доброти, великодушності справедливості, щирості, сумлінності, взаємоповаги тощо). Важливого значення в гуманізації взаємин набуває толерантність як одна із громадянських якостей особистості. Педагогіка толерантності має навчати підлітків вмінню аналізувати ситуацію, розвивати здатність до критичного самоаналізу, виховувати терпляче ставлення до інших думок та позицій. Саме гуманізація взаємин виводить громадянина з кола егоїстичних інтересів, залучаючи його до широкої спільної діяльності та виявляючи миротворче демократичне ставлення до співгромадян.

Оскільки дитина є суб'єктом життєдіяльності в соціокультурному і соціоприродному середовищі, то в процесі становлення громадянської позиції підлітка доцільно акцентувати на формуванні його екологічної свідомості, тобто особистій причетності до збереження і примноження природних багатств, виробленні уміння співіснувати з природою, усвідомленні екологічних проблем навколишнього середовища та позитивного бачення їх вирішення.

У контексті формування громадянської позиції підлітка важливе місце посідає проблема творчості й самореалізації. Сучасність потребує людей, які б творчо підходили до виконання своїх обов'язків і мали можливість для самореалізації. Адже розвиток творчого потенціалу діяльності особистості є важливою умовою виховання людини та суспільного розвитку. Творчості, духовному багатству, моральній чистоті, фізичній досконалості, красі взаємин сприяє художньо-естетична освіченість особистості, тобто здатність сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. У процесі формування громадянської позиції підлітків необхідно створювати умови, які б сприяли формуванню естетичного ставлення до навколишньої дійсності. Це свідчить про те, що підліток не тільки буде здатний сприймати прекрасне, а й берегти красу природи, пам'ятки культури, твори мистецтва тощо, що і є одним із громадянських обов'язків.

Поза увагою залишається певна кількість знань та умінь, пов'язаних із культурно-історичною спадщиною нашого народу, його традиціями, звичаями, які потрібні компетентному громадянинові на етапі розвитку демократичного суспільства. З огляду на це в процесі становлення громадянської позиції необхідно формувати у підлітків народознавчу компетентність. Тому вважаю, що доцільним є використання музейної педагогіки. Саме музейна педагогіка допомагає спрямувати свою роботу на формування свідомого громадянина, патріота, людини зі шляхетними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток.

Залучення до народного виховного досвіду, ознайомлення з традиціями родинного життя, трудового виховання, звичаями, обрядами, народними духовними цінностями сприяють вихованню у молоді патріотизму.

Важливого значення у процесі формування громадянської позиції набувають знання та навички дотримання здорового способу життя, шляхи вдосконалення індивідуальних фізичних та психологічних якостей підлітків як засіб забезпечення соціальної активності та працездатності молодих громадян і як профілактика девіантної й делінквентної поведінки неповнолітніх, що значно зросла останніми роками.

Вирішення проблем виховання дітей можливе лише за умови спільної праці педагогів і батьків. Родина - головний соціальний інститут, що відповідає за виховання особистості. Тому у своїй діяльності приділяю значну увагу роботі з батьками. Індивідуальна робота (анкетування, тестування, бесіди, відвідування за місцем проживання) допомагає якнайшвидше виявити здібності учнів, вивчити характер родинних взаємин, побутові умови проживання. Однією з головних умов успішної роботи вважаю залучення батьків до участі у справах класу. Тому організовую спільні дискусійні трибуни, проводжу лекції для батьків, години запитань-відповідей, а також проводжу заходи, підготуватися до яких діти можуть вдома тільки разом з батьками: виставка-фестиваль "Професія моїх батьків", фотовиставка "Мій тато був солдатом", створення класного фотоальбому "Я і моя родина".

Що я можу? Чим я цікавий? Чим корисний? Що таке «Я» для колективу, і що таке «колектив» для мене... Рішення даних проблем може знайти свій позитивний результат при добре налагодженій роботі, де головним важелем є організація самоврядування. Це потужний механізм впливу на кожного і на всіх, що дозволяє вирішувати питання самореалізації не тільки в рамках даного колективу, але і в цілій системі виховної роботи нашої школи, які, у свою чергу, дозволять підлітку надалі легко адаптуватися в мінливому, часто непривітному житті дорослих людей.

ІІІ. Висновки. Учитель і учень ростуть разом.

Підводячи підсумки, можу з гордістю сказати, що я задоволена наслідками своєї роботи. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з радістю ділюся своїми ідеями з дітьми, і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними. Виховна система класу «Громадянин» дає позитивні результати :

• зріс рівень згуртованості колективу;

• покращились результати особистісного розвитку дітей;

• учні готові до самореалізації;

• сформувалося більш свідоме ставлення до державних законів і вимог суспільного життя;

• зросла кількість учасників всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

• учні усвідомлюють свої права та обов'язки.

Результативністю роботи педагогічного колективу є набуття учнями соціального досвіду, успадкування духовних надбань народу, досягнення високої культури міжетнічних взаємин, формування в учнів особистісних ознак громадян своєї держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральності, художньо-естетичної, трудової та екологічної культури.



 
 
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал