Україна - єдина виховна година

Учитель: Рідний край..Починається він від батьківського порога ,стежини, тополі, з барвінку, який ніжно стелиться в садочку . А ще він починається

з прадавніх коренів твого роду.

Україна... Рідний край. Золота чарівна сторона . Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди , щоб висловити свою палку любов до краю , історії свого народу , його мови звичаїв.

Хай мати не побачить смерті сина,

Хай дівчина не плаче за коханим,

Хай батько зможе виростить дитину,

Хай прийде мир на нашу Україну!

Пісня __Про Україну_____________________

У всіх людей своя святиня

Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустелі рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А на людей без батьківщини.

Ведучий 1. 23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 - ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще два роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов'язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум'я військових дій. Ще не так давно ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні - Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої - хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Ведучий 2.Слова «Слава Україні - Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Коли перед очима кадри з новин,фото поранених та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі ,ми розуміємо,що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу»став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну,це стало станом душі.

Ведучий 3»Мужність та героїзм, відвага та самопожертва, відчайдушність та бойове братерство наші військові демонструють кожного дня, кожної миті, і це щоразу підсилює нашу віру і сподівання, гордість за свій народ. Життя - безцінне, а Україна - понад усе!

Сьогодні ми вшановуємо учасників бойових дій на східній території нашої держави, віддаємо шану усім тим, хто з честю та гідністю виконав и виконує свій військовий обов'язок.

Анастасія Дмитрук «Верните нам небо»

Ведуча 1.Болить мені …Ти знаєш як болить? Болить біда, що зараз в Україні. Ця рана душу втомлену ятрить, І сліз не можу втримати я нині… Війна… Неоголошена ніким, Вбиває і калічить українців.. Болить мені…Ти знаєш як болить. Ця рана не дає мені спокою. І ця неоголошена війна, Розв'язана «братерською» рукою…

Ведуча 2 Де курна дорога вийшла за село,

А у журавлихи синє джерело.

П'є журавка воду, джерело без дна,

П'є журавка воду, воду п'є одна.

Йшла війна степами, аж до білих хат,

А у журавлихи двоє журавлят.

П'є журавка воду, крила підгорта,

Журавель напився, та й не приліта.

Ведуча 3 Не здіймає крила журавель від ран,

Вже не закурличе, де трава й бур'ян.

П'є журавка воду, а кругом дими,

На світанку встала, вмилася слізьми.

А весною рано зацвіли сади,

А у журавлихи виросли сини.

П'є журавка воду, в косах сивина,

П'є журавка воду, воду п'є одна.

Учитель. Неоголошена війна. Це не тільки бойова операція для учасників АТО, це страшні будні для мільйонів українських сімей,які залишилися без господарів, без чоловіків, без батьків, без синів. Вони пішли боронити нашу незалежність, а вдома день і ніч мами молять Бога, щоб їхні діти залишилися живими. Але не всі повернуться додому

Схід України став горнилом для тих, хто туди потрапив. Він навчив юнаків цінувати дружбу, відданість, любов. І знати ціну життя.

Адже воно обривалося іноді у неповних 19 років перед їхніми очима. І терпли юні душі від втрати друзів, тих, хто ще вчора дарував їм своє тепло. А потім повертався на рідну землю у цинковій труні. Це все потрібно було пережити. Але вони 19-ти річні свято вірили, що виконують свій обов'язок.

Ведуча2 Болить Донбас, в душі туман

Ніхто не знає, ніхто не скаже,

Коли і де, хто за ким

Що саме тут на землю ляже.

Ведуча 3 Память стій зупинись на хвилинку

Серце від болю замри

Згадаймо трагічну сторінку

Згадаймо Вас славні сини

Згадаймо тривожний листопад

І молоді мирний похід.

Слова про небесну сотню

Вчитель . Минає час від тих трагічних подій. Але на при великий жаль Небесною Сотнею не закінчився біль і страждання України. Наші солдати якими сьогодні гордиться весь народ ніколи не дозволять здійснитися ворожим планам. Бо в їхні серцях горить велика любов до рідної землі і велика віра в перемогу.

Захищаючи рідну землю від ворога вони віддають найдорожче - своє життя.

І ми сьогодні з сильним болем та великою гордістю згадуємо тих героїв які загинули на сході нашої країни.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.(відео про чорну хустину)

Учитель. Всі ми віримо, що скоро ми переможемо, бо правда на нашому боці і на нашу благословенну землю прийде мир.

Ведуча 1 Коли закінчиться війна

розжарена від бомб земля - воскресне.

Ти знімеш з себе автомат, герою,бронежилет і …

не секрет для всіх тепер ти - великий воїн і солдат…

Все знову буде добре, брат,

не буде більше рвати «Град» над головою

і тільки хлопці, що у ряд…

від куль, снарядів і гранат…

ніколи не прийдуть назад…

Вчитель . Лист до солдата

Сивіють від горя батьки і матері, ховаючи своїх дітей, сиротіють діти, вдовами стають жінки в мирний час. Одну нагороду заробили вони за проявлену мужність і героїзм-право бути похованим на рідній землі.

Не підуть з пам'яті скалічені душі людей, не залишать серце полеглі побратими. І гортатиме пам'ять свої жалобні сторінки. Вшановуватиме держава твої подвиги, віддаючи належне твоєму героїзму.

Ведуча 2. Хто ж відповість за юні долі,

У крові викупаний стяг?

Коли і як приспати болі

В людських знівечених серцях?

А, може, скажуть кладовища

Устами жалібних троянд,

Чом дев'ять місяців там юність нищить

Наш український Донбас

Ведучий 1 .В результаті бойових дій в Україні загинули 7 тис мирних громадян людей (і це лише офіційні дані про тих кого вдалося ідентифікувати та захоронити),в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!

Діти виносять портрети загиблих і свічки

Фото загиблих

Молоде життя обірвалося. Солдати гинули. І кожна смерть страшна. А як страшно, коли не хочеться помирати, коли ще тільки починаєш жити.

Ведучий 2. Пливуть гроби по морю, як човни -

По морю рук,по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б'є у скроні голос крові

За ти хто тихо жив, і відійшов

Ведуча 3 У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни,гойдає кожну лодь

Людська долоня,тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче,і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Ведуча 1 Стоїть Донбас і Львів - плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої,віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою - в небо.В лицарі - зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава - вписано у серці.

Відео «Білі лебеді у небесах»

Вчитель О Боже ласкавий з високого неба,

Послухай молитву й благання до тебе

Спаси Україну від злої навали

Щоб більше дітей батьки не ховали

В молитві до тебе всі ми руки складаємо

Стоїмо на колінах і щиро благаємо

Не дай рідну землю розділити й забрати

Скорбимо за померлих героїв ,

Що лишили сиріт-немовлят.

На коліна стаєм перед тими ,

хто втратив єдине дитя.

В Бога просим опіки над ними

Ну а вбивцям- лише каяття.

Не забудемо сотню героїв

Душі їхні у небо ідуть

А з пролитої в києві крові

Мальви виростуть і зацвітуть.

Пісня Мальви.

Відео Анні Лорак

Вчитель Поставте скибку хліба на стакан

І голову схиліть в скорботі вічній …

Хвилина мовчання…Найдовша хвилина. Хвилина мовчання…Найтихіша, найсумніша, найтяжча хвилина…

Пам'ять всіх загиблих вшановуємо хвилиною мовчання.

(Хронометр відбиває хвилину).

Вчитель. Прошу сідати.

Падали хлопці на чужій землі, а в них на м'яких долонях лінії життя такі довгі і прекрасні... Разом із ними пішло в небуття чиєсь щастя. Але вони живуть у пам'яті бойових друзів, продовжують усміхатись зі сторінок солдатських альбомів. Вони вічно живуть у люблячих, палких материнських серцях..

Час лікуватиме рани. Але фізичні. А в душі, у пам 'яті воїнів назавжди залишаться суворі будні Донбасу, які випали на їх долю.

Ведуча 2.Їм випало жити - так скажуть про тих, хто повернеться до рідного дому, порядкуватиме рідну землю, віддаючи їй свої сили і вміння. Вони пройшли пекло війни, вони не поповнили списки загиблих, вони і є тією пам'яттю, що пише історію.

Сумними і гіркими спогадами поселилася в пам'яті наших людей ця війна. Ця жахлива катастрофа людства І ніхто, і ніщо не може забутися. Віримо, що більше не будуть убивати наших хлопців

Ведуча 3. Україна сьогодні-незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти кордони України, спокій нашого народу, створювати атмосферу миру і дружби з народами інших держав.

Сьогодні у нас на святі гості воїн АТО _________________ він прийшов розповісти вам те що бачив на власні очі воюючи там на передовій тож давайте дамо йому слово =-------------------

(Виступ учнів)

Ведуча 1.Скажи, солдате, як ти там на Сході?
У зиму цю, чи добре вдітий ти?
Що сниться у холодному окопі?
Як часто рідні шлють тобі листи?
Патронів та жилетів вистачає?
Годують чим на цій війні лихій?
Чи батьків хрест тебе оберігає,
Коли ти з ним ідеш в запеклий бій?..

Ведуча2.Якби не ти, війна б дійшла до Львова,
До Києва, Одеси і Карпат.
Не можу навіть підібрати слова,
Як біди наші б множились стократ.

.Ти відсіч дав і ворог зупинився,
Не знав він, як воюють козаки.
Ти вистояв і розклад сил змінився,
Безсилі їхні танки й літаки.
Безсилі їхня жадібність та зрада,
Скажена лють і злоба зокрема.
За нами Бог, нескореність та правда,
За ними ж і минулого нема.

Ведуча 3.Прийшло велике горе на вкраїну
в якій живу, люблю, і народився я
її загарбати, скорити хочуть нині
але ми разом, ми одна земля
І наші хлопці стали захищати
ту рідну землю, рідний свій народ
ніхто не має права так казати
що ми не нація, тут кожен патріот

.І я піду, візьму у руки зброю
нікому не дозволю так чинить
щоб наші мами плакали від болю
ніхто не зможе нас скорить
Люблю я рідну мову, свою землю
люблю свій край, люблю я свій народ
і буду завжди зватись Українцем
бо я- своєї неньки патріот!

Ведуча 1.Ви мій герой, герой ви для Вкраїни.
Виборюєте землю для дітей.
Вам слава вся і посмішка дитини,
Ви не один такий серед людей.

.Молімось, люди України,
за тих, хто на передовій!
Молімось за чужого сина,
щоб нас колись потішив свій!
Ми завжди повинні пам'ятати, що вдома на нас чекають завжди наші рідні - це наші батьки

(Звучить пісня: «Мої батьки»)

Ведуча 2

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,

Писав в своїх вірша Тарас.

Молюсь, - казав він, - щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Ведуча3

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині -

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята,а грішні - ми

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньку захистить.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір,що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини,

В садах достатку і добра.

Ведуча 1Сьогодні в Україні чорний день…

В домівках у героїв ллються сльози,

Та повернути їх ніхто не в змозі -

Сьогодні в Україні чорний день.

Ведуча2

Помолимось усі за їхні душі.

Поставимо в церквах за них свічки;

Чоловіки, батьки, сини та друзі -

За рідну землю в небі полягли.

Ведуча 3

А завтра буде помста по заслузі!

За кожну краплю материнської сльози,

За дикий біль, що розриває душу,

За кожну цятку української землі

Разом Не пробачим!!! Не станемо МИ на коліна!

Нехай крик матерів аж до неба дійде!

З нами Честь! З нами Бог! Хай живе УКРАЇНА!!!

Не вмирають ГЕРОЇ!!! Ніколи!...Ніде!

Відео Я дочекаюся тебе любий сину (Діти на прапор прикріплюють голубів із побажаннями)

Відео. Руслана . «Молитва за Україну»