Конспект уроку з Європейського вибору України 'ЄС - історія створення та сьогодення' (10-11 клас)

Тема: «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ»

Цільова група-учні 10-11 класів.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть: розповідати про історію створення, завдання та керівні органи ЄС; виробити власне ставлення з питання об'єднання Європи та вступу України до ЄС; удосконалити навички формулювання й висловлювання власної думки, аргументації та переконання.

План опрацювання теми

1. ЄС - виникнення, мета, принципи.

2. Органи ЄС.

3. Розширення ЄС і Україна.

Обладнання: папір, маркери, класна дошка, політична карта Європи (світу), таблиця «Найважливіші дати об'єднання Європи».

Основні етапи та методи уроку

1. Організація класу, представлення теми й очікуваних результатів уроку. (Бесіда, метод запитань) - 2-3 хв.

2. Опрацювання матеріалу про виникнення та завдання ЄС. (Бесіда, метод запитань) - 4-5 хв.

3. Формування знань про органи ЄС. (Бесіда, робота з посібником, робота в парі, метод взаємного навчання, метод запитань, метод презентації) -15-17 хв.

4. Опрацювання матеріалу про розширення ЄС і участь України в цьому процесі. (Робота з політичною картою, метод «Прес», метод запитань, метод «Займи позицію», робота в групі, дискусія, бесіда) - 15-18 хв.

5. Закріплення основних понять та положень теми. Підсумок уроку. (Бесіда) - 5-7 хв.

Хід уроку

1. ЄС - виникнення, мета, принципи.

Слово вчителя.

Ідея об'єднаної Європи не нова. У певному розумінні така єдність існувала в часи Римської держави, потім - при Карлі Великому, а пізніше - при Наполеоні Бонапарті. У всіх цих випадках єдність була забезпечена застосуванням сили й захопленням територій. Але після Другої світової війни визріло розуміння об'єднання, заснованого на співробітництві та взаємній повазі народів Європи. Нині таке об'єднання народів та держав Європи уособлює ЄС.

ЄС є економічною та політичною організацією держав Європи. Створення ЄС - не день народження, коли точність дати не викликає сумніву. Нинішній ЄС - це результат п'ятдесятирічної інтеграційної діяльності в Європі. Будівництво Європи без кордонів почалося тоді, коли у 1951 році шість держав підписали в Парижі угоду про заснування Європейського об'єднання вугілля й сталі (Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція), продовжується сьогодні й триватиме ще не одне десятиліття.

Найважливішими віхами на цьому шляху були:

1951 рік: заснування Європейського об'єднання вугілля й сталі.

1957 рік: створення Європейського економічного співтовариства, заснування Європейського товариства з атомної енергії.

1967 рік: об'єднання Європейського економічного співтовариства, Європейського об'єднання вугілля й сталі та Євро-атому й утворення Європейського співтовариства.

1973 рік: приєднання до Європейського співтовариства Великобританії, Данії та Ірландії.

1981 рік: приєднання до Європейського співтовариства Греції.

1986 рік: частиною Європейського співтовариства стали Іспанія та Португалія.

1990 рік: розширення Європейського співтовариства в результаті возз'єднання Західної і Східної Німеччини.

1992 рік: завдяки спільним зусиллям, спрямованими на подальше укріплення економічних і політичних зв'язків між країнами Європейського співтовариства з'являється ЄС. (Маастрихтський договір).

2003 рік: ЄС завершив переговори з 10 країнами-кандидатами (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина, Словенія, Мальта, Литва, Латвія, Естонія, Кіпр) про їх вступ до Євросоюзу.

ЄС базується на принципах свободи, демократії, поваги до прав і основних свобод людини, а також верховенства права; ці принципи є спільні для всіх країн-членів. На думку Дж. Сороса, Європейський союз найповніше втілює концепцію відкритого суспільства, адже йому притаманна така риса: усі складові нації становлять меншість ЄС, Союз поважає різноманіття культур і традицій європейських народів.

Відкрита економіка, раціональне використання робочої сили та розумна організація виробництва сприяють досягненню таких найважливіших цілей ЄС: збереження миру між країнами, які раніше воювали; створення міцного союзу народів Європи; «підтягування» рівнів економічного розвитку до максимально високих показників; збереження та примноження загального добробуту.

ЄС зобов'язується: забезпечити громадянам ЄС високий рівень охорони з питань свобод, безпеки та юстиції; запобігати расизму й ксенофобії, а також боротися з цими явищами; запобігати організованій злочинності та боротися з нею; боротися з тероризмом, торгівлею людьми, торгівлею наркотиками, торгівлею зброєю, зі зловживаннями та корупцією.

2. Органи ЄС.

ЄС має систему інституцій, завданням яких є створити «найщільніше об'єднання народів Європи» (див, схему 1). Це динамічна система, яка безперервно змінюється під впливом процесів європейської інтеграції і базується на такому розподілі політичних обов'язків: Комісія пропонує, Парламент радить, Рада Міністрів вирішує, а Суд визначає правила. (Європейський суд не плутайте з Європейським судом з прав людини, створеним відповідно до Конвенції про захист прав і свобод людини. Це різні органи.)

Схема 1

Практичне завдання №1. Об'єднайте учнів у пари. Протягом 5 хв., використовуючи додаток № 1, учні вивчають повноваження відповідних органів ЄС: перший учень - Європейської комісії, Ради Міністрів, Європейського суду, другий - Європейського парламенту. Потім матеріал потрібно пояснити товаришеві, заслухати повідомлення товариша, дати відповіді на питання. Слідкуйте за часом. Попросіть двох учнів виступити перед класом з повідомленнями про повноваження тих органів, про які їм розповіли товариші. Акцентуйте увагу на необхідності бути готовим до сприйняття нової інформації.

3. Розширення ЄС і Україна.

Практичне завдання №2. Попросіть учнів назвати й показати на карті країни, які приєдналися до ЄС останнім часом. Акцентуйте увагу на тому, що ЄС має тепер спільні кордони з Україною.

Запропонуйте обдумати питання: як наближення ЄС до кордонів України впливає на міжнародне становище нашої держави, її зовнішню політику?

З 1 травня 2004 року розширений Євросоюз (при умові приєднання усіх десяти країн-кандидатів) складатиметься із 25 країн із понад 450-мільйонним загальним населенням, а його сукупний ВВП становитиме близько 10 000 млрд (10 трильйонів!) євро.

Наступними кандидатами на членство в ЄС визначено Болгарію, Румунію та Туреччину.

На сьогодні, як відомо, країни ЄС мають прозорі кордони, об'єднані ринки, єдину валюту, спільну зовнішню політику, розбудовується спільна система безпеки, в якій НАТО відведено ключову роль. Розробляється єдина конституція ЄС. Майбутнє ЄС більшість бачить як високоінтегровану конфедерацію незалежних держав, що зберігають національну культуру, менталітет, національні особливості. ²/з (наразі 67 %) громадян країн-членів вірять, що їх країни отримають значні переваги від членства в ЄС.

Проте є й противники єдиної Європи. Наприклад, такі країни, як Ісландія, Норвегія та Швейцарія перебувають поза межами Союзу. Причому саме громадяни Норвегії та Швейцарії під час референдумів сказали «Ні!» вступу їх країн до ЄС. Противниками єдиної Європи є також антиглобалісти.

Практичне завдання №3. Методом «Займи позицію» виявіть прихильників та противників вступу України до ЄС.

Об'єднайте учнів у групи однодумців. Запропонуйте учням обґрунтувати свою позицію методом «Прес». Проведіть імпровізовану дискусію, не оголошуйте «правильну» думку з цих питань. Повідомте учнів про вимоги, які ЄС висуває до країн-кандидатів.

Для вступу в Союз країни-кандидати повинні виконати «Копенгагенські критерії». Ці критерії можна поділити на:

• політичні критерії: повага до прав людини та охорона прав національних меншин у країні-кандидаті, стабільність установ, які гарантують демократію, громадянське суспільство, легітимна влада;

• економічні критерії: конкурентоспроможна ринкова економіка, яка забезпечує добробут та належний стандарт життя;

• правові критерії: спроможність прийняти правовий доробок Співтовариств та взяти на себе зобов'язання, що випливають із членства.

Подумайте та висловіть свої міркування.

Запропонуйте учням методом «Мікрофон» висловити й обґрунтувати свої міркування на питання: Чому країни ЄС висувають такі критерії перед країнами-кандидатами? Чи може Україна вже сьогодні претендувати на вступ до ЄС?

Країна-кандидат подає до Ради ЄС заявку про членство. Формальні переговори веде головуюча в Раді ЄС у даному півріччі країна. Після завершення переговорів проект договору передається Раді та Європейському парламенту для затвердження. Після цього країни-члени та країна-кандидат підписують і ратифікують договір. Тоді країна-кандидат стає повноправним членом ЄС.

Завданням переговорів є зміцнення кандидата, аби він якнайлегше міг виконувати обов'язки та користуватися привілеями, які виникають із членства в ЄС. Упровадження стандартів ЄС може бути тісно пов'язане з великим фінансовим навантаженням. Тому деяким кандидатам вдається домогтися поетапного впровадження цих стандартів упродовж перехідного етапу. Поняття «перехідний етап» означає «етап, під час якого новий член ЄС тимчасово не набуває обов'язків із деяких елементів законодавства ЄС».

Україна прагне набути повноправного членства в ЄС.

Щоб досягти цієї мети, потрібно зміцнити демократичні засади українського суспільства (адже країни Заходу прагнуть спілкуватися лише з демократичною Україною), привести українське законодавство у відповідність з вимогами й стандартами ЄС (необхідно адаптувати понад 40 тис правових норм!), наблизити показники соціально-економічного розвитку країни та рівень життя населення до європейських стандартів, досягти справжньої демократизації суспільства...

Мета інтеграції до ЄС збігається з внутрішньополітичними пріоритетами розвитку нашої держави, а саме - соціально-економічна реформа, зміцнення інститутів демократії, побудова правової держави європейського зразка.

На сьогодні Україна розвиває з ЄС співробітництво, яке з огляду на наш потенціал та досвід співробітництва з НАТО має найбільші перспективи саме у сфері безпеки. Адже, по-перше, Україна у сфері безпеки може бути не лише споживачем, а й реальним вкладником - у галузі стратегічних транспортних перевезень, використання космосу, розвідки, миротворчої участі, правоохоронної діяльності, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій тощо; по-друге, в напрямі вступу до ЄС Україна може рухатися як через безпосереднє співробітництво із Союзом, так і використовуючи наявні можливості співпраці з НАТО. Статус України як держави, що має особливі стосунки з НАТО, відкриває реальні перспективи для наближення до стартової позиції, з якої вона могла б розглядатися як потенційний член ЄС.

Але цей шанс ми реалізуємо лише в тому разі, якщо пам'ятатимемо про відповідальність у власному домі - про необхідність утвердження прав людини, зміцнення демократії і ринкової економіки.

Отже... Українська держава стала повноправною учасницею Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ), підписала документи про співробітництво та партнерство з ЄС і НАТО. Багато зусиль докладається, щоб бути повноправним членом такої впливової міжнародної європейської інституції, як Рада Європи.

Перевірте себе:

1. Що таке ЄС?

2. Які договори лежали в основі створення ЄС?

3. Назвіть керівні органи ЄС.

4. Охарактеризуйте основні функції Європейського парламенту. У чому саме ви вбачаєте подібні й відмінні риси законопроектної роботи в українському та Європейському парламентах?

5. Яким є ваше бачення перспектив вступу України до ЄС?

До наступного уроку:

1. Розкрийте основну думку одного з висловлювань, яке вам найбільше сподобалось.

Може бути тільки одна Європа - континент, де нині проживає більш ніж 800 мільйонів людей... в основу якої покладені спільні цінності.

Швіммер, Генеральний

секретар Ради Європи

Європу не буде створено в одну мить і за єдиним планом. її буде збудовано шляхом конкретних досягнень, які спочатку де-факто створять солідарність.

«Декларація Шумана»,

Париж 9 травня 1950 р.

Справжнє міжнародне співробітництво європейських народів можливе лише при тій умові, що кожна з цих націй повністю розпоряджається у себе вдома.

Ф. Енгельс, класик марксизму, XIXст.

Люди в ЄС часом навіть не усвідомлюють, що вони забули про війни між собою.

Й. Брунетті, посол

Італії в Україні з 2000 р.

Розширений Союз не буде державою, але стане юридичною особою, матиме численні повноваження й відіграватиме важливу роль на міжнародній арені.

Швіммер, Генеральний

секретар Ради Європи

2. Опрацюйте додатки 1,2,3.

3. Проведіть серед своїх батьків, родичів та сусідів анкетування. Попросіть їх відповісти на такі запитання:

1. Чи потрібно Україні вступати до ЄС?

2. Які переваги й недоліки, на вашу думку, матиме вступ до ЄС?

3. Чи потрібно Україні вступати в НАТО?

4. Які переваги й недоліки, на вашу думку, матиме вступ до НАТО?

Результати відповідей на перше та третє питання (варіанти: так, ні, не визначився) оформіть у вигляді діаграми. Висловіть письмово свої міркування з приводу одержаних результатів.

Це цікаво:

• ЄС є найбільшим донором України: минулорічна (2002 р.) допомога нашій країні оцінюється майже в 400 млн. євро (Голос України, 2003.- 11 вересня.- С.6.)

• На медикаменти (у розрахунку на одну людину) в країнах ЄС витрачається близько 250 євро, у Прибалтиці 25 євро, у Росії - 9 євро, в Україні -2,5 євро на рік.

Що дає об'єднання Європи?

З 1993 по 2003 р. єдиний ринок допоміг створити 2,5 млн додаткових робочих місць, які б без нього не з'явилися, додав до статків об'єднаних європейців майже 900 млрд євро, що становить у середньому 5 700 євро на кожну сім'ю, в результаті зростання конкуренції знизилися ціни на багато які зі споживчих товарів.

Додаток 1. Повноваження органів ЄС.

Європейська комісія виступає із законодавчими та політичними ініціативами, захищає цілісність внутрішнього ринку, виробляє, контролює й розвиває політику регіонального розвитку та аграрну політику, виступає в ролі охоронця права Європейського співтовариства та може передавати справи на розгляд Європейському суду.

Рада ЄС (Рада Міністрів) є головним керівним органом ЄС, визначає політичні цілі Союзу, координує політику національних урядів, усуває суперечності між ними, розглядає пропозиції, подані Комісією.

До її складу входять міністри урядів держав - членів ЄС. Залежно від сфери справ, які розглядаються, національні уряди делегують на засідання Ради відповідних своїх посланців.

Фактично існує кілька Рад, кожна з яких займається іншою галуззю: Рада із загальних справ (міністерство закордонних справ), економічних і фінансових справ (міністерство фінансів), внутрішніх справ та цивільної оборони, правосудця, сільського господарства, освіти й молоді, здоров'я, культури й т. п. Найважливіші Ради з точки зору нинішнього Євросоюзу, тобто Рада із загальних справ, сільського господарства, економіки та фінансів, скликаються щомісяця. Решта Рад принаймні раз на рік (переважно 1-5 разів на рік).

Європейський суд є найвищою інстанцією з питань права Співтовариства. Судді, які входять до його складу (по одному від кожної країни) вирішують спори, що виникають у зв'язку з тлумаченням і застосуванням законів ЄС, скасовують рішення, які суперечать установчим договорам Співтовариства, та здійснюють тлумачення права. Рішення суддів є обов'язковими для виконання Комісією, національними урядами, юридичними та фізичними особами.

Палата аудиторів контролює фінансову діяльність ЄС, наглядає за тим, щоб кошти використовувались за призначенням, і виявляє випадки шахрайства.

Європейський парламент - найбільший багатонаціональний парламент у світі - обирається прямим загальним голосуванням громадян країн - членів Союзу. Головні функції: законодавча, контролююча, формувальна й бюджетна. Як і будь-який парламент, він ухвалює закони, приймає бюджет ЄС, контролює виконавчу владу (призначає президента та членів Комісії, має право розпускати Комісію).

Європейський парламент на відміну від національних парламентів не має права законодавчої ініціативи, не може самостійно приймати правові акти. Він бере участь у законодавчому процесі, співпрацюючи з Радою та Комісією. Депутати Європарламенту виконують свої обов'язки впродовж 5 років незалежно, тобто вони не зв'язані жодними інструкціями від своїх урядів чи парламентів своїх країн. Депутат Європейського парламенту не може бути членом уряду своєї країни, службовцем або; членом інших органів Європейського співтовариства. Депутати з різних країн за виконання своїх обов'язків отримують різну платню адже її величина встановлена положеннями кожної країни.

Кількість депутатів Європейського парламенту поступово збільшувалася разом з розширенням ЄС. За результатами останніх виборів (1999 р.) - 626.

У червні 2004 р. (якщо всі десять країн приєднаються до ЄС} до його складу обиратимуть уже 732 члени.

Депутати у Європейському парламенті об'єднуються в політичні, а не в національні групи.

Політичні групи є відповідниками політичних фракцій у національних парламентах, існують також позафракційні депутати.

За підсумками останніх виборів у червні 1999 р. (право голосу мали 298 мільйонів громадян) у Європейському Парламенті функціонує 8 парламентських груп (станом на 23 липня 1999 р.) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Назва парламентської

групи

Країна

ЄНП-ХД

СДПЄ

ЄЛДПР

Зелені

КОЄЛ

НЄН

ЄДВ

ПГ

Усього

Австрія

7

7

0

2

0

0

0

5

21

Бельгія

6

5

5

7

0

0

0

2

25

Великобританія

37

30

10

6

0

0

3

1

87

Греція

9

9

0

0

7

0

0

0

25

Данія

1

3

6

0

1

1

4

0

16

Ірландія

5

1

1

2

0

6

0

0

15

Іспанія

28

24

3

4

4

0

0

1

64

Італія

34

17

8

2

6

9

0

11

87

Люксембург

2

2

1

1

0

0

0

0

6

Нідерланди

9

6

8

4

1

0

3

0

31

Німеччина

53

33

0

7

6

0

0

0

99

Португалія

9

12

0

0

2

2

0

0

25

Фінляндія

5

3

5

2

1

0

0

0

16

Франція

21

22

0

9

11

12

6

6

87

Швеція

7

6

4

2

3

0

0

0

22

Разом

233

180

51

48

42

30

16

26

626

ЄНП-ХД: група Європейської народної партії та Християнських демократів.

СДПЄ: група Соціал-демократичної партії Європи.

ЄЛДПР: група Європейської ліберально-демократичної партії реформ.

Зелені/АВЄ: група зелених /Альянс за вільну Європу.

КОЄЛ/ЛКЗ: Конфедерація об'єднаних європейських лівих /ліве крило партії зелених північноєвропейських країн.

НЄН: група «Незалежні за Європу націй».

ЄДВ: група «Європа демократії та відмінностей».

ПГ: поза групами.

Європейський Парламент працює в сесійному порядку. Сесії тривають упродовж року і розпочинаються в другий вівторок березня. Надзвичайна парламентська сесія може бути скликана за поданням більшості депутатів, Ради або Комісії.

Для прийняття ухвали Європейського парламенту здебільшого необхідна абсолютна більшість (деколи кваліфікована - у співвідношенні ²/₃ або ³/₅) за наявності кворуму, який становить ¹/₃ загальної кількості депутатів.

Уповноважений з прав людини (посада запроваджена Маастрихтським договором) призначається Європейським парламентом після кожних виборів на термін 5 років з правом повторного вибору. Його завданням є прийом скарг від усіх громадян Євросоюзу або фізичних та юридичних осіб, які мешкають чи мають юридичну адресу в країні-члені. Ці скарги можуть стосуватися випадків поганого управління в практиці діяльності інституцій Співтовариства.

Уповноважений виконує свої функції незалежно, тобто не може отримувати інструкцій від урядів країн чи органів Співтовариства. Йому не можна також у період виконання функцій займатися політичною чи професійною діяльністю.

Європейський інвестиційний банк став головним джерелом коштів економічного розвитку; створення Соціально-економічного комітету засвідчило важливість діалогу та співпраці між соціальними партнерами; Комітет регіонів представляє в Союзі інтереси регіонів; головна ж мета Центрального європейського банку - стабільність цін.

Додаток 2. Чи потрібно Україні вступати до ЄС? (Україна та світ сьогодні.- 2000.- № 21)

Опитування проводилось Центром соціальних і маркетингових досліджень СОЦИС у червні 2000 р. в усіх регіонах України. Вибіркову сукупність становлять 1 200 респондентів, які за своєю соціально-демографічною характеристикою (вік, стать, рівень освіти та тип поселення) репрезентують доросле населення країни.

На думку 57 % учасників дослідження, Україні потрібно членство в Європейському союзі. Протилежної думки дотримується 14 %, а майже третина не змогла визначитися.

Половина учасників опитування не уявляють свого місця як людини, громадянина в Європі. Лише трохи більше третини (37 %) знають або уявляють, що знають, як це має виглядати. А решта 15 % не змогли дати відповіді.

За якими показниками Україна повинна наближатися до Європейського співтовариства? Отримані результаті показують, що в масовій свідомості на перший план виходить матеріальний статус населення.

Додаток 3. Розгляньте таблицю 2, в якій визначено участь країн у Раді Європи, НАТО, ЄС та ОБСЄ. Визначте, членами яких європейських організацій є сусідні з Україною держави.

Таблиця 2

Країна

ОБСЄ

Рада Європи

НАТО

ЄС

Бельгія

+

+

+

+

Великобританія

+

+

+

+

Греція

+

+

+

+

Данія

+

+

+

+

Ісландія

+

+

+

Іспанія

+

+

+

+

Італія

+

+

+

+

Канада

+

observe

+

Люксембург

+

+

+

+

Нідерланди

+

+

+

+

Німеччина

+

+

+

+

Норвегія

+

+

+

Польща

+

+

+

з 2004 р.

Португалія

+

+

+

+

США

+

observe

+

Туреччина

+

+

+

Угорщина

+

+

+

з 2004 р.

Франція

+

+

+

+

Чехія

+

+

+

з 2004 р.

Австрія

+

+

+

Азербайджан

+

+

Білорусь

+

Болгарія

+

+

з 2004 р.

ass-memb

Вірменія

+

+

Грузія

+

+

Естонія

+

+

з 2004 р.

з 2004 р.

Ізраїль

observe

Ірландія

+

+

+

Казахстан

+

Киргизстан

+

Латвія

+

+

з 2004 р.

з 2004 р.

Литва

+

+

з 2004 р.

з 2004 р.

Македонія

+

+

Молдова

+

+

Росія

+

+

Румунія

+

+

з 2004 р.

ass-memb

Словаччина

+

+

з 2004 р.

з 2004 р.

Словенія

+

+

з 2004 р.

з 2004 р.

Таджикистан

+

Туркменистан

+

Узбекистан

+

Україна

+

+

Фінляндія

+

+

+

Хорватія

+

+

Швейцарія

+

+

Швеція

+

+

+

Японія

observe

Примітка: + - повноправний член; observe - статус спостерігача; ass-memb - асоційований член.

^*(При підготовці розробки частково використано матеріали періодичних видань)